Пам'ятки Крилоса

"Галичиною могилою" здавна називають самотній курган на південно-західній околиці Крилоського городища, у найвищій його точці, між зовнішнім та внутрішнім оборонним валом.

За переказами тут похований легендарний засновник Галича князь Гал (Галиця). Про "Галичину могилу" є згадка в Галицько-Волинському літописі XIII століття як про сакральне місце набуття князівської влади.

Під час розкопок у 1991-1993 роках у кургані було знайдено давньослов'янське символічне поховання (кенотаф) якогось знатного воїна. У залишках спаленого човна виявлено кинджал, наконечники стріл, три сокири, позолоту від щита та інші предмети, що датуються X століттям. Останків самого воїна у похованні не було.

Княжою криницею в Крилосі називають цілюще джерело на схилі Крилоської гори неподалік Успенського собору.

З давніх-давен вона служила джерелом питної води мешканцям стародавнього Галича. За легендою джерело виникло від удару княжого меча під час тривалої облоги, забезпечивши питтям зневірених захисників міста.

До 1100-річного ювілею стародавнього Галича над джерелом встановлено чотириметрову ротонду з мідним куполом та позолоченим хрестом. Також облаштовано оглядовий майданчик.

Музей історії Давнього Галича розташований в Крилосі в колишніх Митрополичих палатах - пам'ятці архітектури ХVІІІ століття.

Після руйнування стародавнього Галича татарами у XIII сторічі та перенесення столиці Галичини до Холма, потім до Львова, колишній княжий дитинець залишився резиденцією галицьких митрополитів. Зокрема, тут була літня резиденція митрополита Андрія Шептицького, за сприяння якого в 1937 році археолог Ярослав Пастернак заснував перший музей давнього Галича.

Спочатку експозиція знахідок із розкопок у селі Крилос розміщувалася в каплиці Святого Василя. В 1990-х роках експозицію перенесли до відреставрованого приміщення Митрополичих палат. Тут представлені знаряддя праці епохи міді, бронзи та заліза, старовинна зброя, зокрема давньоруський князівський меч XII сторіччя.

Церква Успіння Пресвятої Богородиці в Крилосі споруджена в 1586 році з матеріалів зруйнованого Успенського собору - головної святині Стародавнього Галича (фундамент собору виявлено поряд з церквою, планується відновлення).

На деяких кам'яних блоках, з яких складено церкву, виявлено давньоруські рельєфи та графіті. В XVII сторіччі храмовий комплекс було обнесено кам'яними оборонними мурами з чотирма кутовими вежами (відновлено фрагменти).

Сильно постраждалу під час турецької навали церкву відреставровано на початку XVIII століття єпископом Йосипом Шумлянським. Велику художню цінність представляє західний портал із фронтоном, прикрашеним вирізаною з каменю композицією "Успіння Богородиці".

При кафедральному храмі діяв василіанський монастир, скасований в 1783 році.

Нині Успенська церква у Крилосі належить українській греко-католицькій церкви. Входить до складу Національного заповідника "Давній Галич".

Галицький національний природний парк розташовується на площі майже 15 тисяч гектарів вздовж річки Дністер та пониззі її приток: Лімниці, Лукви, Гнилої Липи. Створений 2004 року з метою збереження, відтворення та раціонального використання типових та унікальних лісових та лісостепових природних комплексів Передкарпаття.

Територія Галицького національного природного парку включає лісові масиви, болота, лісостепові ділянки та різні геологічні утворення на стику Опілля, Галицької улоговини та Прикарпаття. Серед окремих пам'яток природи – три дуби віком від 200 до 500 років.

У приміщенні адміністрації Галицького національного парку відкрито музей "Природа землі Галицької", експозиція якого відтворює у вигляді діорам лісові, лугово-степові та водно-болотні біогеоценози. Представлені колекції опудал типових та рідкісних представників хребетних, ентомологічні колекції, гербарні зразки.

З 2007 року на території Галицького національного природного парку функціонує Центр реабілітації та реінтродукції диких тварин "Галицький", проводяться екскурсії.

Музей етнографії просто неба знаходиться в Крилосі на території стародавнього городища, на першій лінії оборонних валів.

Острівець народної архітектури знайомить відвідувачів із побутом мешканців Прикарпаття ХVІІ-ХХ сторічь.

На території 4,5 гектари представлені традиційні житла чотирьох етнографічних районів: Покуття, Гуцульщини, Бойківщини та Опілля. Наразі тут зібрано 11 оригінальних пам'яток народної архітектури, в інтер'єрах яких експонуються старовинні предмети побуту.

Центр реабілітації та реінтродукції диких тварин "Галицький" працює з 2007 року на території Галицького національного природного парку, що на околиці села Крилос. Тут рятують хворих чи скалічених тварин, які не можуть вижити у дикій природі, а також тих, що протягом тривалого часу жили у неволі та втратили навички самостійного добування їжі.

Сьогодні на території близько 3 гектарів лісу живуть понад сто видів тварин і птахів. Серед них бурі ведмеді, вовки, лисиці, олені тощо. Загалом за час свого функціонування центр вилікував і випустив на волю понад 700 особин 55 видів, 10 з яких занесені до Червоної книги України.

Пропонуються екскурсії в супроводі працівників національного парку.