Пам'ятки Миргородського району

Хомутецький палац - родова садиба козацького роду Апостолів, де в 1820-ті роки проходили збори декабристів.

Дерев'яний палац збудував у Хомутці майбутній гетьман України Данило Апостол у XVIII сторіччі. Пізніше маєток перейшов у спадок російському письменнику, історику та громадському діячеві Іванові Муравйову-Апостолу. Оселившись у Хомутці, він перепланував парк і прибудував до палацу кам'яні флігелі, з'єднавши їх із основною будівлею напівкруглими переходами.

Сини Івана Муравйова-Апостола Матвій, Сергій та Іполит, які були активними учасниками декабристського руху, проводили тут таємні засідання декабристів за участю Павла Пестеля, Михайла Бестужева-Рюміна та інших.

У радянські часи в палаці розмістився ветеринарно-зоотехнічний технікум, було відкрито кімнату-музей декабристів.

Останнім часом будівля перебуває у вкрай занедбаному стані та руйнується. Збереглася ліпнина з гербами колишніх власників.

В регулярному ландшафтному парку площею 15 гектарів росте дуб-трійця, посаджений Іваном Муравйовим-Апостолом на честь своїх трьох синів.

Свято-Миколаївська церква у Веприку збудована в 1823 році в стилі класицизму.

Центральну частину вінчає напівсферичний купол на високому циліндричному барабані, над західним притвором - двоярусна дзвіниця, завершена куполом зі шпилем. Північний, південний та західний фасади прикрашені чотириколонними тосканськими портиками з трикутними фронтонами.

В інтер'єрі Миколаївської церкви збереглися залишки олійного живопису ХІХ століття.

До останнього часу храм перебував у вкрай плачевному стані, але зараз триває реставрація.

Пам'ятка архітектури національного значення.

Свято-Покровська церква у селі Плішивець на Полтавщині вважається однією з найбагатокупольніших в Україні.

До неї в Плішивці був звичайний триголовий дерев'яний храм, але до кінця ХІХ століття він остаточно занепав. За допомогою у спорудженні нового храму місцеві жителі звернулися до свого земляка, ректора московської семінарії архімандрита Парфенія, який зумів зібрати кошти на будівництво великого кам'яного храму.

На прохання владики відомий архітектор Олександр Кузнецов створив проєкт храму у стилі козацького бароко – копію Троїцького собору у Новомосковську. Дев'ятиголова церква Покрова Пресвятої Богородиці висотою 45 метрів виконана у формі хреста.

Позолочений 6-ярусний іконостас заввишки близько 10 метрів, виконаний у московській іконописній майстерні, було втрачено за радянських часів, дзвіницю висадили в повітря в 1934 році, але сам храм зберігся навіть після того, як під час Другої світової війни в нього потрапило 7 снарядів.

Наразі Свято-Покровська церква у Плішивці належить УПЦ московського патріархату, триває реставрація.

Свято-Успенський Кафедральний собор у Миргороді - найстаріша культова споруда міста.

Побудований в 1887 році на місці дерев'яного храму, заснованого в 1648 році козацьким полковником Матвієм Гладким. Храм у стилі класицизму було розписано учнями Віктора Васнецова.

Вівтарну частину прикрашав унікальний керамічний іконостас, виготовлений у Миргородській школі художніх промислів (нині Миргородський керамічний технікум) - його фрагмент виставлено у музеї технікуму.

За радянських часів Успенський храм було закрито, роками він руйнувався.

В 1998 році собор було реконструйовано, збудовано дзвіницю, встановлено дзвони (їх передзвін вважається лікувальним). Тепер інтер'єр прикрашають сучасні розписи Володимира Ткаченка.

Свято-Успенський собор у Гадячі заснований у 1831 році коштом купця Івана Марулєва.

В 1934 році храм був закритий більшовиками, а після Другої світової війни розібраний на будматеріали.

Відновлений у 1998 році на колишньому місці у первісному вигляді. Належить УПЦ московського патріархату.

Спасо-Преображенська церква у Великих Сорочинцях - храм-усипальниця гетьмана Данила Апостола.

Зведена в 1732 році в популярному на Лівобережжі стилі українського бароко. За однією з версій проект храму розробив видатний український архітектор XVIII сторіччя Степан Ковнір, автор кількох будівель Києво-Печерської лаври та Кловського палацу ву Києві. Будували його місцеві муляри. Спочатку сорочинський храм був дев'ятибанним, але після однієї з пожеж 4 бані довелося зняти.

Спасо-Преображенська церква відрізняється багатством оформлення фасадів. ЇЇ інтер'єр прикрашає увінчаний двоголовим орлом унікальний семіярусний філігранний різьблений іконостас з липи розмірами 17 на 20 метрів з більш ніж сотнею ікон.

В 1809 році в Спасо-Преображенській церкві у Великих Сорочинцях хрестили майбутнього письменника Миколу Гоголя.

В склепі під храмом поховано гетьмана Данилу Апостола, який помер у 1734 році, а також його дружину Уляну, його доньок та сина, миргородського полковника Павла Апостола.

Поруч із храмом встановлено пам'ятник Данилові Апостолу.

Успенська церква у Веприку збудована в 1821 році в стилі ампір поміщиком Семеном Масюковим.

Чотири потужні пілони несуть арки, що підтримують високий циліндричний барабан з напівсферичним куполом. Північний та південний фасади прикрашені чотириколонними портиками, а східний – колонадою композитного ордера.

В інтер'єрі західна частина ділиться композитними колонадами на три нефи. Верхня частина стін та пілонів обведена карнизом, прикрашеним ліпними розетками.

Пам'ятка архітектури національного значення.

Шишацький краєзнавчий музей відкрито в 1967 році.

В 6 кімнатах розміщено близько 2 тисяч експонатів: архівні документи, археологічні знахідки, реліквії часів Другої світової війни тощо. Постійні експозиції розповідають про природу краю та історію Шишак.

Серед найцікавіших експонатів: мідний котел скіфського періоду, бойова булава та сокира XIII століття, шабля XIV століття, козацький пістоль, зернотерка, перший телефонний апарат Шишак, радіоприймач періоду Другої Світової війни.