Пам'ятки Миколаївського району

Каплиця Святого Миколая закладена в Миколаєві в 2004 році на Соборно-Миколаївській площі.

До революції поруч із цим місцем, на перетині вулиць Адміральської та Соборної, знаходився головний храм Миколаєва - величний Адміралтейський собор.

Храм Святого Миколая спроєктував архітектор Олександр Доморацький. Висота від основи до хреста – 16 метрів.

Кафедральний собор Касперівської ікони Божої Матері відрізняється староруськими архітектурними формами (архітектор Федір Еппінгер), через суперечки про які будівництво затягнулося на три десятиліття.

Головна святиня, на честь якої названий храм, була найбільш шанованою жителями Таврійської губернії іконою під час Кримської війни.

За радянських часів будівля була клубом Заводу імені 61 комунара.

Собор Касперівської ікони Божої Матері повернули віруючим в 1992 році, проведено реконструкцію. Наразі це кафедральний собор Православної церкви України в Миколаєві.

Кафедральний Собор Різдва Пресвятої Богородиці - найстаріший храм Миколаєва. Побудований у 1800 році на пожертвування миколаївських купців, тому його називали Старокупецькою церквою.

Будівля в стилі класицизму висотою 38 метрів має потужні стіни з тесаного каменю-черепашника. Пізніше були прибудовані два бокові вівтарі, храм став міським єпархіальним собором. У 1876 році було збудовано дзвіницю, у ній встановлено величезний дзвін вагою понад 8 тон.

Собор було закрито в 1938 році, в приміщенні розміщувався гарнізонний будинок офіцерів. З 1992 року собор Різдва Богородиці знову діє. Встановлено новий іконостас, що має первісний вигляд.

Католицький костел Святого Йосипа споруджено коштом парафіян-католиків у 1896 році за проєктом архітектора Владислава Домбровського.

В 1934 році був закритий більшовиками. В сусідній будівлі на території було розміщено краєзнавчий музей - один із перших музеїв старожитностей на території колишньої Російської імперії (заснований в 1803 році, зібрано понад 160 тисяч експонатів: предмети античності з Ольвії, інструменти Київської Русі, зброю козацтва та інше.).

З 1992 року в костелі відновлено богослужіння. Останніми роками встановлено орган, відбуваються концерти органної музики. У дворі - колекція кам'яних баб.

Костянтинівська батарея в районі Миколаєва - це штучна гребля на правому березі Бузького лиману, що закінчується укріпленим островом Флагшток.

Споруджена в 1855 році за проєктом відомого військового інженера Едуарда Тотлебена. Дамба починається від колишнього села Мала Корениха  (тепер це район міста) навпроти центру Миколаєва йі проходить поперек течії лиману.

Під час Кримської війни вона стала частиною оборонної системи міста, коли виникла загроза його захоплення англо-французькими військами. Розташована на острові артилерійська батарея разом із Кауфманівською батареєю на протилежному березі лиману перекривали вогнем вузький прохід для суден фарватером.

У боях Костянтинівська батарея не брала участі, після закінчення війни батарею було закинуто.

Меморіальну дошку на честь засновника міста Миколаєва, генерала-фельдмаршала, князя Григорія Потьомкіна-Таврійського встановлено в 1999 році на одному з найстаріших будинків Миколаєва.

Скульптор Віктор Макушин. Гранітна дошка з портретом Потьомкіна та словами "Генерал-фельдмаршалу Григорію Олександровичу Потьомкіну, засновнику Миколаєва та творцю Чорноморського флоту" відкрита до 210-річчя міста.

Знаходиться на перехресті вулиці Потьомкінської та пішохідної вулиці Соборної.

Миколаївська астрономічна обсерваторія - історична наукова установа, найстаріша обсерваторія на території України.

Заснована адміралом Олексієм Грейгом, який у 1821 році служив миколаївським губернатором. Обсерваторія забезпечувала Чорноморський флот навігаційною інформацією та приладами, навчала штурманів. Має свій меридіан у міжнародних астрономічних атласах.

Збудоване майже два століття тому приміщення обсерваторії збереглися до теперішнього часу у незмінному вигляді. У Круглій залі Головної будівлі та двох астрономічних павільйонах розміщено експозицію музею обсерваторії. В музеї зберігається унікальна колекція астрономічних приладів, колекція астрономічних годинників, старовинні книги, фотографії, картини, карти.

Гордістю миколаївських астрономів є старовинний телескоп "Меридіанний круг Репсольда", збудований у 1834 році в Німеччині. Його використовували до 2000 року, доки не з'явилися сучасні телескопи з комп'ютерним керуванням.

Миколаївський вернісаж - невелика галерея картин просто неба на Соборній біля Каштанового скверу, місце, де миколаївські художники виставляють і продають свої картини.

Тут же можна замовити будь-яку картину, портрет або шарж у художника, який сподобався. Відвідування цієї галереї- частина культурної програми більшості миколаївців, які виїхали прогулятися центром міста.

Миколаївський вернісаж існує з радянських часів. І хоча ряди художників відтоді значно порідшали, все ж таки ця галерея вважається однією з найбільших в Україні.

Тут також знаходяться кілька прилавків із сувенірами, де можна купити магнітики чи чашки із зображенням Миколаєва, невеликі авторські роботи місцевих умільців, біжутерію та інші дрібні туристичні товари.

Миколаївський зоопарк вважається одним із найкращих у Європі, входить до Всесвітньої асоціації зоопарків та акваріумів (WAZA).

Заснований за ініціативою голови Міської думи Миколаєва Миколи Леонтовича як приватний акваріум-музей із вільним доступом публіки. Зараз колекція налічує майже 3295 особин 420 видів, багато з яких занесено до Червоної книги.

Найбільший успіх у відвідувачів мають великі тварини: леви, тигри, ведмеді, бегемоти. Тут живе найстаріша тварина в зоопарках України - 65-річний крокодил Вася. Дітей веселять мавпи, шимпанзе та макаки, а дорослих - "маленький народець" сурикати, для яких побудований спеціальний вольєр "Маєток сурикатів".

Будь-якої пори року вражає буйством фарб сад живих тропічних метеликів. Вольєр для домашніх тварин "Дідова хата" оформлений у фольклорному стилі, будучи своєрідним музеєм сільського побуту півдня України.

Зоопарк має свій гімн, прапор, емблему, ювілейну монету та поштову марку.

Миколаївський обласний художній музей імені Василя Верещагіна репрезентує понад 9 тисяч творів образотворчого мистецтва.

Основу колекції склали 148 картин видатного художника-баталіста Василя Верещагіна, з ініціативи якого у Миколаєві було створено товариство любителів витончених мистецтв. Найяскравіші його роботи відображають перебіг бойових дій різних воєн, але найбільшу популярність здобула картина "Апофеоз війни" - протест Верещагіна проти всіх воєн. Центральне місце в експозиції зали Верещагіна займає "Гімалайська трилогія" (1880-і роки), що належить індійській серії робіт художника. На полотні "Забутий солдат" художник зображує вбитого та забутого в горах англійського піхотинця. Широко відома серія "Лист до матері" (1901 рік), три картини з яких знаходяться в експозиції зали. В експозиції – особисті речі художника, обстановка його майстерні.

Також представлені роботи Василя Тропініна, Олексія Венеціанова, Карла Брюллова, Валентина Сєрова та інших.

Музей Верещагіна розташований в одній із найкращих будівель міста, яка є пам'яткою архітектури другої половини ХІХ століття.

Миколаївський яхт-клуб - прибережна зона відпочинку в північно-західній частині міста на річці Південний Буг.

Найстаріший в Україні яхт-клуб заснований у Миколаєві в 1887 році з ініціативи ад'ютанта Головного командира Чорноморського флоту та портів Євгена Голікова, історика Миколи Аркаса, вченого Володимира Рюміна. Для його створення було виділено прибережну ділянку в Спаську - передмісті Миколаєва, де на той час знаходився палац князя Григорія Потьомкіна (не зберігся) та Турецький (Султанський) фонтан (1792 рік, відреставрований в 1926 році).

В 1904 році відбулося урочисте відкриття новозбудованої кам'яної будівлі Миколаївського яхт-клубу, спорудженого за проєктом миколаївського архітектора, члена яхт-клубу Леопольда Роде. Ця будівля збереглася до наших днів.

Очаківський музей мариністичного живопису носить ім'я художника Руфіна Судковського, який народився в Очакові в 1850 році.

Основним напрямом його творчості були морські пейзажі, сюжети для яких він знаходив на узбережжях Очакова та Одеси. В музеї експонується багато робіт Судковського.

Могила художника розташована на території Миколаївського собору.

Музей підпільно-партизанського руху на Миколаївщині відкрито в 1975 році у старовинному особняку кінця ХІХ століття, який належав відомій у Миколаєві родині німців-колоністів фон Шардтів.

У 1941-1943 роках тут мешкав розвідник Віктор Лягін, керівник Миколаївського підпільного центру спротиву під час Другої світової війни.

Музей містить багату колекцію документів, фотографій, предметів, які розповідають про боротьбу жителів Миколаївської області проти німецьких окупантів. Представлені фіктивні медичні довідки, пропуски, паспорти, копії німецьких печаток, виготовлені підпільниками для порятунку молоді від вивезення до Німеччини та організації втеч військовополонених з концтабору.

В центрі зали експонується колекція стрілецької зброї та масштабні моделі військової техніки.

Руїни давньогрецького міста Ольвія розташовані на південній околиці села Парутине, що на березі Бузького лиману.

Ольвія Понтійська була одним із чотирьох найбільших античних полісів у Північному Причорномор'ї, проіснувавши протягом тисячоліття - з VI століття до нашої ери до IV століття нашої ери.

Була заснована переселенцями з Мілета, перевалочним пунктом для яких послужив острів Борисфен (Березань). Згадується в "Історії" Геродота.

Найбільшого розквіту досягла в еллінський період (до І століття нашої ери), потім була римською провінцією, поки не зникла під натиском гунів.

Знайдено головний вівтар (теменос), центральну площу (агора), фундаменти храмів та житлових будинків, склепи знатних мешканців, фрагменти цитаделі, оборонних стін та воріт, дороги тощо. Продовжуються пошуки руїн античного театру, який, ймовірно, лежить на дні лиману.

В 1926 році територія розкопок оголошена державним заповідником. Нині це Національний історико-археологічний заповідник "Ольвія". В приміщенні старого маяка відкрито музей, де представлені знахідки, зроблені під час розкопок. Для огляду доступне підземелля античного склепу. Також відкрито лапідарій, в якому представлені стародавні надгробки та фрагменти античної архітектури.

Щороку в 20-х числах серпня проходить фестиваль "Музи Ольвії".

Березань - невеликий острів при вході в Дніпровський лиман, описаний Пушкіним в "Казці про царя Салтана" як Буян (у слов'янській міфології - казковий райський острів).

Наприкінці VII сторіччя до нашої ери (до підняття рівня моря був півостровом) тут з'явилося перше в Північному Причорномор'ї античне поселення Борисфен або Борисфеніда, засноване вихідцями з іонійського міста Мілета. Пізніше був опорним пунктом русичів на шляху "З варяг у греки".

Збереглися залишки турецького укріплення XVIII століття, залізобетонних кріпосних споруд 1910 року, батареї часів Другої Світової війни, каплиця та пам'ятник на місці розстрілу лейтенанта Шмідта (1906 рік).

Острів Березань входить до складу Національного заповідника "Ольвія". Відвідування обмежене – ведуться археологічні дослідження. Екскурсії організують в Очакові.