Пам'ятки Корюківського району

Сновський історичний музей відкрито в 1939 році як меморіальний музей Миколи Щорса в будинку, в якому провів дитячі та юнацькі роки майбутній червоний комдив, чий образ героїзований у радянській літературі та кіно.

Щорс народився в 1895 році на хуторі Коржівка на Чернігівщині (нині місто Сновськ) в родині залізничного слюсаря. Нині експозиція домашньої обстановки та особистих речей родини Щорса, що розміщена в їхньому дерев'яному будинку 1894 року побудови, є меморіальним відділом Сновського історичного музею і презентує побут сім'ї залізничника кінця ХІХ століття.

В 1961 році в окремій будівлі було відкрито історичний відділ музею з краєзнавчою експозицією від давніх часів до новітньої історії. В експозиції представлено предмети, що розповідають про перші поселення людини на території краю, народні промисли і ремесла, етнографічні особливості місцевості. Окрасою експозиції є колекція рушників Сновського району та зразки регіонального костюму.

У музеї також експонуються археологічні знахідки: предмети праці, залишки прадавніх тварин, керамічних та скляних виробів, козацьких люльок, залізничних виробів, виготовлених на середньовічних руднях, історико-побутові речі кінця ХІХ - початку ХХ століть.

Дерев'яна церква Дмитра Ростовського збудована ву Чорнотичах у 1910 році. Храм однокупольний, з прибудованою дзвіницею. Церква доглянута та відвідувана.

В радянські часи вона не закривалася, тому збереглося багате внутрішнє оздоблення - свого часу сюди звозили церковне начиння та ікони з навколишніх церков.

Храм з двома високими та трьома низькими куполами має три престоли: центральний престол Дмитра Ростовського, бічний лівий престол Святого Феодосія та бічний престол Покрови Божої Матері.

Висота церкви - 35 метрів.

Дерев'яна церква Різдва Пресвятої Богородиці розташована в селі Загребілля, присілку Сосниці ("за геблею").

Однокупольний хрестоподібний у плані храм складає одне ціле з триярусною дзвіницею. Різьблений п'ятиярусний вівтар у стилі бароко створений у XIX столітті. Збереглися розписи початку ХХ століття, над якими працювали художники Михайло Гавриленко, Яків Тимошенко, Микола Овдієнко, Євген Базилевич, Григорій та Єфим Величковські.

Церква оточена водою - під'їхати машиною на машині можна лише за сухої погоди.

Дерев'яна церква Успіння Пресвятої Богородиці у Волосківцях збудована у 1765 році поряд із стародавнім замчищем.

Форми характерні для української архітектури бароко. Храм хрестоподібний у плані, на перетині чотирьох високих бічних зрубів-рукавів поставлено восьмигранну верхівку. Сіни рукавів мають виразний нахил до центру споруди. Таким чином майстри посилювали перспективу та створювали ілюзію вищої будівлі.

Із західного боку храм поєднується із триярусною дерев'яною дзвіницею, прибудованою у середині ХІХ століття.

Успенська церква у Волосківцях є пам'яткою архітектури національного значення.