Пам'ятки Кам’янець-Подільського району

П'ятикутна оборонна вежа на скелі над річкою. Жванчик - все, що залишилося від колись могутнього Жванецького замку.

Він був споруджений кам'янецьким старостою Валентієм Калиновським на початку XVII сторіччя, проте перші укріплення тут виникли набагато раніше. Ще в XV сторіччі литовці проводили реконструкцію давніх укріплень.

Нова польська фортеця, яка мала 5 веж, змагалася за розмірами з Кам'янець-Подільською. У 1653 році під час облоги Жванця Богдан Хмельницький, зраджений татарами, прийняв рішення укласти військовий союз із Московією і вирушив звідси на переговори до Переяслава.

В кінці XVII століття замок кілька разів зазнав руйнувань під час польсько-турецької війни. Останню спробу реставрації зробили шляхтичі Лянскоронські в якості своєї садиби. Уряд росії планував побудувати тут велику фортецю, але ці плани так і не було здійснено. Згодом замок занепав і був майже повністю розібраний.

Напередодні Другої світової війни на руїнах було споруджено ДОТ "Лінії Сталіна".

Наймальовничіший вид на вежу, що збереглася, відкривається з протилежного берега Жванця.

Замковий міст, що з'єднує Старе місто з фортецею, на вигляд виглядає як суцільна кам'яна стіна, проте, насправді, є своєрідним саркофагом, що містить усередині більш ранню споруду.

За однією з версій, основою нинішнього мосту є споруда римської епохи. Спочатку Замковий міст був арочним. Він побудований над каньйоном Смотричу там, де петля річки утворює тонкий скелястий перешийок, що відокремлює Старе місто від материка. Кажуть, що це єдиний у світі міст, збудований уздовж, а не впоперек русла річки.

Нинішній вигляд Замковий міст набув у XVII сторіччі, коли Кам'янець-Подільський захопили турки. Вони перебудували міст, використавши камінь від розібраного монастиря Босих Кармелітів. З того часу його часто називають Турецьким мостом.

З боку міста збереглися потужні оборонні споруди Міської брами (XVI-XVIII століття), а також Вірменський бастіон (XVI-XVII століття). У приміщенні каземату-лабораторії працює кафе.

Великий комплекс будівель казарм Кам'янець-Подільської фортеці особливо ефектно виглядає з протилежного боку каньйону Смотрича – з пішохідного мосту чи від Покровської церкви, що у дендропарку.

Спроєктовані для розміщення військового гарнізону комендантом кам'янецької фортеці Ян де Вітте, збудовані в кінці XVIII сторіччя архітектором Станіславом Завадським.

З боку річки будівля виглядає як фортеця завдяки потужним підпірним стінам та вікнам-бійницям. Тут служили російський письменник і поет Костянтин Батюшков, декабрист та герой Бородіно Володимир Раєвський, учений-лексикограф Володимир Даль, письменник Михайло Булгаков.

За радянських часів у будинках казарм знаходилася тютюнова фабрика. Нині комплекс у занедбаному стані.

Казематна вежа - одна з наймаловідоміших фортифікаційних споруд Кам'янця-Подільського, хоч і знаходиться в самому центрі Старого міста, у дворику за будівлею райради (прохід через арку шпиталя з вулиці Госпітальної).

За однією з версій, побудована в 1667 році як частина міських укріплень. За іншою версією, споруджена в 1783-1791 роках як частина комплексу гауптвахти та в мирний час служила туалетом для арештантів.

Будівля кругла у плані, діаметром 9,5 метрів, з прямокутним тамбуром із північного боку. Стіни верхнього ярусу, на висоті близько 2 метрів, прорізають шість вікон-бійниць.

В даний час в Казематній вежі розміщується експозиція "Історія фортифікацій XV-XIX століть" з трьома макетами укріплень, зразками холодної та вогнепальної зброї, копіями старовинних планів, гравюр, літографій, креслень, схем тощо.

В прибудові представлена ​​колекція подільських курильних трубок XVII-XVIII століть.

Кафедральний костел святих Апостолів Петра та Павла - головна культова споруда Старого міста.

Петропавлівський костел збудовано чернечим орденом домініканців, які з'явилися у Кам'янці-Подільському в XIV сторіччі. Будівництво кам'яного костелу в 1502-1517 роках приписують єпископу Якубові Бучацькому. Під час турецького панування (1672-1699 роки) храм використовувався як головна мечеть, до нього був прибудований 36-метровий мінарет. Після повернення поляків, згідно з мирним договором, мінарет було збережено, але зверху було встановлено золочену статую Мадонни. Тепер Петропавлівський кафедральний костел у Кам'янці-Подільському – єдиний у світі християнський храм із мінаретом.

В ньому зберігається чудовий скульптурний надгробок 21-річної Лаури Пшездецької роботи Віктора Бродзького (1874 рік). Під час кінної прогулянки дівчина впала з коня, зламала хребет та померла. За два роки на замовлення невтішних батьків скульптор створив з мармуру шедевр: красуня з тінню посмішки на обличчі виглядає сплячою, але скорботний ангел уже опустив погаслий смолоскип, а недочитана книга відкрита на 21 сторінці. Скульптуру часто називають "Сплячою царівною".

У двір Петропавлівського костелу веде пишна Тріумфальна арка (1781 рік) на честь приїзду останнього польського короля Станіслава Августа.

Екскурсії проводяться у вільний від богослужінь час.

Величний собор Олександра Невського – головний православний храм Кам'янця-Подільського.

Собор у неовізантійському стилі збудовано в 1893 році на честь 100-річчя "приєднання" Поділля до росії. Храм будувався народним коштом, зібрані Олександро-Невським опікунством. Споруда вражала величчю і була одним із найкрасивіших храмів Кам'янця-Подільського.

Олександро-Невський собор мав великий головний купол і чотири напівкуполи з боків, над західним входом була розташована невеличка дзвіниця. Головний вівтар собору був присвячений Святому Олександру Невському, на згадку про Олександра III, південний вівтар носив ім'я Святої Великомучениці Катерини, покровительки Катерини II, а північний - Святого Миколая. Приміщення церкви обігрівалося паровим опаленням.

Олександро-Невський собор був зруйнований у роки радянської влади, але після відновлення незалежності України собор було відбудовано.

8 квітня 2023 року жителі Камянця-Подільського одностайно підтримали перехід собору Олександра Невського до Православної церкви України. Проте віряни УПЦ московського патріархату й досі не пускають до церкви кам’янчан.

Костел Відвідин Єлизавети Пресвятою Дівою Марією в Китайгороді побудований на високому урвищі над річкою Тернавою в XVIII столітті.

За легендою, храм заснував тутешній поміщик після того, як дивом залишився живим, коли його карета впала зі скелі. А оскільки його дружина була православною, поряд він збудував і церкву.

Костел Діви Марії відрізняється поєднанням планово-об'ємної структури, властивої епосі пізнього ренесансу, з фасадами у стилі бароко. В інтер'єрі збереглися барокові розписи та вівтарі.

З 1994 року храм належить католицькій громаді "Місія Святого Духа".

З видового майданчика перед костелом відкривається приголомшлива панорама каньйону річки Тернави, яка виглядає досить повноводною, оскільки неподалік цього місця впадає у Дністровське водосховище.

Костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії збудували в 1699 році. вірмени, що переселилися до Жванця після вигнання турків з Поділля.

Майже через століття, коли вірмени пішли з міста, будівлю було перебудовано на вражаючий католицький костел у стилі бароко.

За радянських часів тут розташовувалася фабрика.

Нині храм поступово реставрується, відновлено богослужіння.

Руїни величезного вірменського собору Святого Миколая навіть у нинішньому стані вражають витонченістю фрагментів огорожі та монументальністю дзвіниці.

Храм розташований у центрі кварталу, де з XIV сторіччя жили кам'янець-подільські вірмени. Перша дерев'яна вірменська церква була збудована в 1395 році, а в камені її відбудували в 1495 році. Споруджена в 1555 році дзвіниця з бійницями та чотирма оглядовими баштами нагорі схожа на оборонну вежу.

Після турецької окупації Кам'янця-Подільського храм відновили лише в 1767 році – вже як католицький костел. Це був величний храм візантійської архітектури з восьмигранним куполом та критими галереями по периметру.

У 1930-х роках храм було підірвано. Зараз у дзвіниці, що збереглася, розміщена маленька каплиця, в якій користуються парафіяни Вірменської апостольської церкви. Заплановано відновлення собору.

Домініканський костел Святого Миколая, розташований у найвищій точці Старого міста, вважається одним із найдавніших храмів Кам'янця-Подільського.

Оспіваний поетами як "Перлина Поділля", прекрасний храм краю.

Вперше монастир домініканців у Кам'янці-Подільському згадується в 1372 році. Костел був дерев'яним, і в 1420 році він згорів ущент. Нове життя монастирю в XVI сторіччі дав рід Потоцьких, які опікувалися домініканцями.

За часів турецького панування костел перебудували під мечеть на честь коханої дружини султана Хасекі – Рабії Гюль-Нуш. У ньому встановили білокам'яний мусульманський амвон, що зберігся донині.

Повна реставрація костелу Святого Миколая була закінчена в 1754 році коштом Міхала Францішека Потоцького. На фасаді можна бачити герб "Пілява" роду Потоцьких та скульптуру "Пес із смолоскипом" (домініканці називали себе "пси Господні"). Зліва до костелу прибудовано двоповерховий будинок, у якому мешкав Потоцький.

В даний час костел належить католицькому ордену Паулінів (Братство Святого Павла Першого Пустельника), продовжується реставрація.

Меморіальний музей графа-реформатора Ігнація Сцибор-Мархоцького в Миньківцях присвячений одному з найекстравагантніших подільських поміщиків XVIII століття, засновнику самопроголошеної Миньковецької держави, яка проіснувала 30 років у межах Миньковецького ключа на території нинішнього Кам'янець-Подільського району.

Сотні експонатів розповідають про життя Ігнація Сцибор-Мархоцького, а також про влаштування його маленької держави, яка мала власну конституцію, засновану на римському праві судову систему, свою грошову одиницю.

Музей відкрито в 2012 році у старовинній будівлі, в якій свого часу розміщувалися НКВС та гестапо. В підвалі та цокольному поверхах збереглися камери попереднього ув'язнення. В 2010 році перед будинком встановлено пам'ятний знак жертвам Голодомору та репресій.

Миколаївська церква - єдина споруда у Старому місті кам'янця-Подільського, що дійшла до нас із XIV сторіччя практично у первісному вигляді.

Її збудували вірменські поселенці під керівництвом Синана Котлубея у 1398 році на основі більш древнього храму. Товщина стін цього присадкуватого храму оборонного типу сягає півтора метри. Суворий образ доповнюють маленькі віконця-бійниці та потужні контрфорси, що підпирають стіни. В один із контрфорсів вмонтовано традиційний вірменський кам'яний хрест-хачкар.

Будівля позбавлена декору як зовні, так і всередині. Ремонти проводилися у 1544, 1701, 1804 роках. В кінці XVIII століття до західного фасаду було прибудовано дзвіницю.

Притулівський крупчато-вальцовий млин на річці Ушиця споруджений в 1846 році.

Донедавна був діючим.

Наразі у триповерховій будівлі млина розміщена невелика музейна експозиція.

Музей мініатюр "Замки України" в Кам'янці-Подільському представляє мініатюрні моделі 21 найвідоміших архітектурних пам'яток України, серед яких середньовічні фортеці та аристократичні палаци, розташовані у різних регіонах України.

Музей просто неба дає можливість ознайомитися відразу з усіма, дізнатися подробиці їхньої історії, цікаві факти, таємниці та легенди, а також оцінити роботу київських майстрів, які з точністю передали найдрібніші деталі споруд.

Музей мініатюр "Замки України" чудове місце для сімейного відпочинку та для проведення часу з друзями.

Відділ старожитностей (археології) Кам'янець-Подільського державного історичного музею-заповідника розташований у колишньому палаці вірменського єпископа, який був закладений ще у ХV столітті як торговий дім.

Після турецької навали в будинку оселився комендант Кам'янця-Подільського Ян де Вітте.

В основу археологічної експозиції покладено колекцію старожитностей, яку почали збирати ще у ХІХ столітті. У залах музею відтворено житло стародавньої людини, виставлені старовинні знаряддя праці, предмети побуту людей, що населяли Поділля з найдавніших часів до хрещення Русі.

У внутрішньому дворі знаходиться лапідарій язичницьких ідолів.