Пам'ятки Рівненської області

Етнопарк "Ладомирія" розбудовується з 2019 року на ревіталізованій промисловій території в Радивилові.

Це етнографічний комплекс, де представлені три відреставровані за автентичними технологіями дерев'яні селянські хати віком близько двохсот років, старовинні ткацькі верстати і їхні нові копії, елементи національного вбрання та костюми різних регіонів Волині.

Під час екскурсій гості можуть відвідати скансен-локацію, виставкову залу, де представлено відтворені автентичі костюми історичної Волині, майстерню ткацтва, фотозони. Відвідувачам пропонують майстеркласи з ткацтва і пов'язування традиційних головних уборів.

Також на території "Ладомирії" працює кафе "Аустерія", де можна продегустувати фірмові варенички з сома.

Культурно-археологічний комплекс "Пересопниця" - трирівневий конструктивістський будинок, що нагадує храм.

Тут розміщений Музей Першокниги, присвячений історії створення Пересопницького Євангелія, а також конференц-зал та кімнати для археологів.

В експозиції, зокрема, представлено 9-кілограмову факсимільну копію Пересопницького Євангелія та макет давньоруського городища Пересопниця.

Неподалік розташований музейний комплекс просто неба "Княжий град": реконструкція житлової садиби та фортифікаційної споруди XII-XIII століть, коли Пересопниця була столицею удільного князівства.

В селі працює постійно діюча археологічна експедиція, долучитися до якої зможуть студенти та навіть туристи. Знайдені раритети поповнять експозицію Музею Першокниги.

Музей "Пересопницького Євангелія" частково адаптовано для людей з інвалідністю: парковка, мнемосхема, пандус.

У Радивилівському історичному музеї представлені експозиції, присвячені історії та етнографії Радивилівщини.

Також експонуються роботи місцевих народних майстрів: художників, скульпторів, різьбярів.

Березнівський краєзнавчий музей розташований у колишньому будинку поміщика Михайла Малинського, побудованому в 1902-1903 роках у стилі класицизму.

5 тисяч експонатів розповідають про історію Березнівщини з найдавніших часів. Зокрема, представлено залізний меч та наконечник стріли XIV-XV століть, предмети козацької доби.

Міжвоєнний період характеризують документи, фотографії, предмети побуту, книги, що належали до зруйнованої Різдво-Богородичної церкви, ікони з римо-католицького костелу.

Одна із зал присвячена сучасному декоративно-ужитковому мистецтву.

Біле озеро - озеро карстового походження, одне з найбільших озер у Рівненській області.

Його площа становить 453 гектари, середня глибина - 4 метри, максимальна глибина - 26 метрів. Вода його чиста і прозора, на дні добре видно майже біле вапнякове каміння, яке й дало озеру назву. Живиться водами підземних джерел, і навіть атмосферними опадами. Дно озера піщане. Водиться карась, окунь, щука, лин. Береги озера - місце гніздування перелітних птахів (журавлів, диких качок та гусей).

Озеро та його околиці – зона відпочинку. На березі озера знаходиться реабілітаційно-оздоровчий комплекс "Біле озеро"

Благовіщенський костел у стилі раннього бароко заснований у Клевані Юрієм Чарторийським, служив усипальницею князів Чарторийських.

У радянський період храм було закрито, будівля сильно занепала.

Наразі Благовіщенський костел повернуто католицькій громаді, триває реставрація.

Збудована в Острозі в XVI сторіччі оборонна Велика синагога свого часу була одним із найбільших у Європі центрів єврейської культури, при ній діяла вища школа рабинів.

Зазнала руйнування під час Визвольної війни.

Після Другої світової війни єврейська громада міста так і не була відновлена, будівлю синагоги збиралися використовувалося як склад.

До 2016 року перебувала в аварійному стані, поступово руйнувалася. В 2016 році коштом меценатів почалося відновлення синагоги.

Дубенська Велика синагога збудована в XVI сторіччі.

Зазнала реконструкції у XVIII столітті після руйнувань під час Визвольної війни Богдана Хмельницького.

До середини ХІХ століття в Дубно була найбільша в Луцькому повіті єврейська громада, яка процвітала завдяки ярмаркам "Дубенські контракти", що регулярно проводилися в місті. Діяло 15 синагог та молитовних будинків, а також єврейська друкарня.

Дубенська Велика синагога сильно постраждала під час Першої світової війни, але збереглася до наших днів.

Володимирецький народний історичний музей засновано в 1969 році. Музей розміщується в одноповерховому будинку 1395 року побудови, в якому за часів німецько-фашистської окупації розміщувався комісаріат, потім були друкарня районної газети, телемайстерня.

На момент відкриття музею стараннями ентузіастів було зібрано майже дві тисячі експонатів, майже 800 з яких - оригінальні. В експозиції представлені матеріали про історію Володимирця й Рівненського Полісся від доби палеоліту до сьогодення.

Є унікальні експонати, що стосуються відомих мешканців селища: роботи ткалі Ганни Леончук, нагороди легкоатлета зі світовим ім’ям Анатолія Присяжнюка, картини відомого художника Леоніда Ковриги та самодіяльного художника Петра Ошурка. В музеї зібрано цікаву колекцію паперових грошей різних часів.

З поліським побутом знайомить експозиція, де зібрано речі домашнього вжитку, одяг, фрагмент поліської хати.

В 2018 році поруч із будинком Володимирецького історичного музею встановлено пам’ятний знак з нагоди 75-річчя першого наступального бою УПА в селищі Володимирець.

Гощанський православний монастир заснований у 1639 році при Михайлівській церкві, яка, як свідчить охоронна табличка, була побудована в Гощі в 1632 році.

Засновницею монастиря була Регіна Соломирецька-Гойська, яка успадкувала Гощу від свого брата Романа Гойського. Незабаром родич Соломирецької митрополит Петро Могила перевів сюди з Вінниці філію Києво-Могилянської православної школи, ректором якої був Інокентій Гізель. Монастирю та школі всіляко допомагав поборник православ'я, український шляхтич Адам Кисіль, який володів Гощею з 1642 року. Незабаром Михайлівський храм та монастир перейшли до греко-католиків, але в 1833 році були остаточно повернуті православним.

Щоразу храм перебудовувався, але не втратив своїх виразних рис. Зокрема, віконні отвори зберегли первісні злегка стрілчасті контури - відлуння готичної архітектури. Сучасний вид споруда набула в результаті реконструкції 1888 року. Поряд було споруджено теплу Миколаївську церкву з прибудованим до неї корпусом келій.

За радянської влади приміщення використовувалися в господарських цілях. На даний час відреставровані храми входять до комплексу Свято-Покровського Гощанського жіночого монастиря.

Романтичні руїни Губківського замку прикрашають мальовничий скелястий берег річки Случ.

Замок збудований у XV сторіччі. Вперше згадується в 1505 році, коли його було зруйновано татарами. У XVI столітті князі Семашки відновили замок, перетворивши його на одне з найпотужніших укріплень Волині. Фортифікаційна система складалася з чотирьох кутових веж, об'єднаних стінами з бійницями, в'їзних воріт та підйомного мосту. На замковому дворі знаходилися житлові та господарські споруди.

У 1596 році, під час повстання Северина Наливайка, Губківський замок був захоплений козаками під командуванням Григорія Лободи (встановлений пам'ятний знак), проте невдовзі відновлений поляками.

Фатальними для твердині стали два епізоди Північної війни, коли укріплення зруйнували спочатку російські (1704 рік), а потім шведські війська (1708 рік). З того часу Губківський замок не відновлювався.

Збереглися невеликі ділянки напівзруйнованих стін однієї вежі та колишнього палацу, замковий колодязь. Доступ вільний.

Джерело Святої Анни в Онишківцях - святе джерело з купальнею, один із центрів паломництва православних віруючих на Волині.

Згідно зі старовинним переказом, у XVII сторіччі на цьому місці було явище ікони Святої Праведної Анни, а з землі забило незамерзаюче джерело, яке вважається цілющим.

Над джерелом зведено каплицю Святої Анни. Температура води у джерелі протягом року становить 4 градуси. Бажаючі зцілитися від хвороб занурюються у воду у відкритому басейні. Жінок просять приходити в купальню у довгій сорочці.

Домініканський монастир у Невіркові заснований у 1698 році. При ньому існував дерев'яний храм.

В 1807 році Ян Казімеж Стецький із сусідніх Великих Межирічів збудував величний кам'яний костел у стилі класицизму (на підтвердження цьому є напис над входом).

У 1832 році, після скасування монастиря домініканців, костел Святої Трійці став парафіяльним.

Зараз – у жалюгідному стані.

Родовий замок князів Острозьких був збудований у Дубно в XV столітті, належав потім ще кільком аристократичним родам: Заславським, Сангушкам, Любомирським, Барятинським.

Протягом століть Дубенський замок залишався неприступним - фортечні стіни витримали неодноразові облоги кримських татар у XVI столітті, козацьких загонів Максима Кривоноса та російського війська в XVII столітті. Під час різних воєн XVIII-XIX століть тут побували гетьман Іван Мазепа, шведський король Карл XII, цар Петро І, полководці Суворов та Кутузов.

Дубенський замок оточений оборонним ровом, через який перекинутий міст, що веде до воріт і надбрамного корпусу. Праворуч розташований палац Острозьких (XVI століття), а ліворуч - палац Любомирських (XVIII століття), в якому збереглася ліпнина італійського майстра Доменіко Мерліні. У XVII столітті замок був укріплений двома бастіонами із вежами, виконаними за проектом інженера Вобана. З "Дівочою вежею" пов'язана легенда про князівну Беату та її влучний постріл з гармати по намету татарського хана, що обложив замок.

Існує ціла система підвалів та підземних ходів. Вони, зокрема, описані Миколою Гоголем у романі "Тарас Бульба", основні дії якого розгортаються навколо Дубенського замку. В одному з підвалів влаштовано експозицію музею тортур, які проводять театралізовані екскурсії.

Працює сувенірна крамниця та кафетерій.

Дубровицький історико-етнографічний музей створено у 1957 році як Музей збройного повстання 1917 року.

Експозиція в 4 залах розповідає про виникнення та розвиток Дубровиці у хронологічному порядку: "Історія древнього міста", "Побут і знаряддя праці", "Наш край у роки Другої світової війни", "Сучасність".

Серед експонатів – художні твори яцульського гончаря Євтуха Кулика, майстра народної творчості Уляни Кіт, фотоматеріали про графів Плятерів, копії сторінок Пересопницького Євангелія.