Пам'ятки Харківського району

Музей історії Харківського національного університету імені Василя Каразіна – один із перших університетських музеїв України.

Заснований у 1972 році. Розташований на другому поверсі головного корпусу ХНУ. У фондах музею зберігається близько 19 тисяч експонатів.

Експозиція складається з чотирьох розділів, що охоплюють весь двохсотрічний шлях Харківського університету від заснування у 1804 році до діяльності в умовах незалежної України. Зокрема, представлені матеріали, пов’язані з життям і діяльністю засновника Харківського університету Василя Каразіна, перших професорів та студентів.

Особливу увагу привертають унікальні експонати – диплом учителя музики Івана Вітковського, який був учнем Йозефа Гайдна, з першою печаткою університету, а також запрошення на університетські свята початку ХІХ століття.

Музей історії швидкої медичної допомоги розміщений у будівлі Управління станції швидкої медичної допомоги, побудованій у 1914 році в стилі українського модерну. Старшим лікарем, ще до створення станції, був призначений Микола Молохов, який організував роботу станції, обладнав її й був незмінним керівником до самої своєї смерті. В залі центральної диспетчерської Молохов створив музей, в якому розміщались десять скляних шаф з анатомічними препаратами, зброєю (ножі, кулі), отрутами, що застосовували самогубці. Після смерті Миколи Молохова в 1956 році всі експонати музею зникли. 

У 2000 році з ініціативи працівників служби медичної допомоги в приміщенні Харківського управління швидкої та невідкладної медичної допомоги, де знаходиться диспетчерська служба, Музей історії швидкої медичної допомоги було відтворено. В 2004 році, у переддень річниці створення в Харкові служби швидкої допомоги, на фасаді будівлі було відкрито меморіальну дошку на честь Миколи Молохова - людини, завдяки зусиллям якої сторіччя тому з’явилася ця служба.

Музей місцевого самоврядування Харківщини відкрито в Харкові в 2015 році з нагоди святкування 30-річчя прийняття Європейської хартії місцевого самоврядування та 150-річчя запровадження на Слобожанщині земств - перших виборних органів місцевого самоврядування.

Музей розташовується в центрі міста, в приміщенні Держпрому (5-й під'їзд). Є підрозділом Харківського історичного музею імені Миколи Сумцова.

Експозиція музею розповідає про історичне минуле самоврядування від часу його виникнення, про розповсюдження полково-сотенного устрою, про утворення земського самоврядування та впровадження посади міського голови. Представлені оригінальні документи, відтворений одяг чиновництва різних епох, оригінальна зброя.

Музей народного мистецтва Слобожанщини заснований в Харкові в 1991 році. Музей розміщується в будівлі колишньої недільної школи видатної української письменниці та громадського діяча Христини Алчевської, яка була побудована за проєктом архітектора Олексія Бекетова в кінці XIX століття.

Музейний фонд налічує близько 2 тисяч експонатів, що відображають історію та основні напрямки народного мистецтва краю. Це зразки старовинного народного мистецтва і роботи сучасних майстрів: вишивка, народне малярство, гончарство, різьблення і народний декоративний розпис. Крім виробів з глини, соломи, лози, дерева, бісеру, в музеї представлені нетрадиційні для Слобожанщини види народної творчості - це мініатюри на бересті і роботи з модельованого кольорового скла. 

Музей народного мистецтва Слобожанщини є відділом Харківського художнього музею.

Державний Музей природи Харківського національного університету імені Василя Каразіна – один з найстаріших музеїв Європи. Заснований графом Северином Потоцьким у 1807 році, який у 1806 році купив у ганноверського аптекаря Грунера колекцію іноземних предметів, зібраних професором Андре, а в 1807 році – зоологічну колекцію італійця Четті.

У 23 залах музею розгорнуті наукові експозиції чотирьох відділів: геологічного, безхребетних і хребетних тварин, еволюції органічного світу та охорони природи. Експонати в залах демонструються не тільки у вигляді систематичних колекцій, але також у вигляді біогруп і видовищних діорам, оснащених аудіовізуальними засобами, та відрізняються високою якістю художнього оформлення. У наукових фондах музею зберігається понад 250 тисяч експонатів.

Науково-просвітницький музей сексу і сексуальних культур світу створено у Харкові в 1999 році співробітниками кафедри сексології та медичної психології Харківської медичної академії.

Перший у своєму роді на пострадянському просторі музей висвітлює сексуальні культури 12 країн світу. В експозиції представлені картини давньоєгипетських художників, давньокитайські малюнки, античні статуетки, репродукції полотен Пікассо, Мане та інших художників, сучасні малюнки та фотографії.

Частина експозиції музею присвячена статевому вихованню дітей та підлітків. Особлива увага приділяється питанням профілактики захворювань, що передаються статевим шляхом, особливо СНІДу.

Матеріали музею сексу і сексуальних культур світу підібрані згідно з вимогами програм навчальних закладів. При музеї працює секс-шоп.

Музей театральних ляльок діє при Харківському державному академічному театрі ляльок імені Віктора Афанасьєва з 1954 року. Це найстаріший в Україні та один з найкращих у світі музей ляльок за багатством зібраних та збережених у його архівах експозиційних матеріалів. 

Музей займає весь третій поверх будівлі театру, що є пам’яткою архітектури і була створена за проєктом архітектора Олексія Бекетова в 1907 році, а 1968 році реконструйована спеціально для театру ляльок.

Фонд Музею налічує понад 11 тисяч різних експонатів, які розповідають історію розвитку світового театру ляльок та харківських лялькарів зокрема, історію мистецтва граючих ляльок та людей, пов'язаних із цим мистецтвом. У трьох просторих експозиційних залах на огляд представлені безпосередньо ляльки, афіши, макети, сувеніри, ескізи ляльок, театральні програми та фотографії з багатьох країн світу. Зокрема у музеї зберігаються унікальні ляльки, що виготовлені на початку XX століття, подарунки знаменитих лялькарів з різних країн світу.

Перший харківський музей автотранспорту "Автореліквія" відкрився в 2010 році, проте свою історію він веде з 1987 року, коли в колекцію було придбано перший ретро-автомобіль ГАЗ-12 "ЗІМ".

На сьогоднішній день придбано та відреставровано понад 70 екземплярів транспортних засобів. У музейній експозиції представлені: "Москвич" 400 (1948 рік), ЗАЗ 965 (1964 рік), ЗАЗ 965А (1967 рік), "Волга" ГАЗ-21 УС (1964 рік), ГАЗ-67Б (1943 рік), ГАЗ-12 ЗІМ (1952 рік), ГАЗ М-20 "Перемога" (1955 рік) та інші.

У сховищах музею налічується понад 56 одиниць автотехніки, що очікують початку реставраційних робіт.

Музей розташований у гаражному кооперативі "Чайка" на північній околиці Харкова (селище Жуковського).

Музей фотоілюзій відкрився в 2017 році в самому центрі Харкова.

Для відвідувачів є 28 фотозон з різними сюжетами. Детально продумані локації дозволяють за рахунок гри сприйняття, масштабу та перспективи зробити найнеймовірніші фотографії.

У музеї працює фотограф, який може надати свої послуги за додаткову плату - зйомка на професійне обладнання, ретуш та обробка зображень, що вийшли.

Національний музей воєнної історії Слобожанщини було відкрито в Солоницівці в 1965 році як Національний меморіальний комплекс "Висота маршала Конєва". В 2003 році, напередодні 60-річчя від дня визволення Харкова від німецько-фашистських загарбників, проведено повну реконструкцію. В січні 2025 року в процесі декомунізації України змінив назву з "Національний меморіальний комплекс "Висота маршала Конєва" на "Національний музей воєнної історії Слобожанщини".

У 1943 році тут розміщувався штаб командувача Степовим фронтом, звідки маршал Конєв віддав наказ про нічний штурм Харкова, і наступного дня місто було звільнено. В бою загинуло близько півмільйона солдатів, проте ця операція започаткувала звільнення всієї України.

До комплексу входить стелла заввишки 17,5 метрів, виставка бойової техніки, каплиця на честь Іоанна-Воїна, музейний комплекс.

В експозиції Національного музею воєнної історії Слобожанщини представлені артефакти часів радянської та німецької окупації, макети техніки, танків та паротягів, знаряддя праці, архівні фотографії, документи, листівки, книги, українське вбрання та рушники, форма солдатів радянської, польської та нацистської армій, зброя різних країн, снаряди, бомби, кулі, медалі та значки, макети приміщень зі старими меблями, карти, картини й портрети, форма моряків, морські міни, човни, уламки снарядів літаків та техніки, частина оздоблення будівлі Рейхстагу, експонати, присвячені голокосту та таборам, форма й одяг ув'язнених. 

Окрема зала музею відведена експонатам Афганської війни: картинам, зброї, формі військових та одягу місцевих мешканців. 

Також представлено велику експозицію, присвячену новітній російсько-українській війні, обороні Донецького аеропорту. В залах виставлено форму, зброю, уламки снарядів, медалі й нагороди, макети сучасної військової техніки та прапори.

Нововодолазький краєзнавчий музей розташований у центрі селища Нова Водолага.

В етнографічній експозиції зібрано багато предметів побуту Слобожанщини, привезених із етнографічних експедицій.

Пам'ятник Остапу Бендеру, Іполиту Матвійовичу Вороб'янінову та Еллочці-людожерці - культовим персонажам роману Іллі Ільфа та Євгена Петрова "12 стільців" - відкрито в Харкові в 2005 році на День міста.

"Великий комбінатор", відлитий у бронзі, присів лаву, встановлену перед входом до одного з харківських кафе. Кіса Вороб'янінов, який розшукував разом з "великим комбінатором" сховані в меблевому гарнітурі скарби, зображений таким, що просить милостиню. Еллочка в зухвалій позі ніби запрошує перехожих присісти на заповітний стілець.

У 2024 році пам'ятники персонажам роману "12 стільців" у Харкові були демонтовані у межах деколонізації.

Козак Харько (Харитон) - міфічний засновник міста Харкова, про якого складено кілька міських легенд.

Згідно з "Топографічним описом Харківського намісництва" (1785 рік), "...якщо повірити поголоску, то на цьому місці завів собі хутір хтось із заможних малоросіян, але хто він був такий, звідки і коли, про те відомостей немає, іменем Харитон, а за просторіччям Харько, від якого нібито це місто та річку звання своє отримали".

Пам'ятник Засновникам Харкова на честь 350-річчя міста відкрито в 2004 році на початку проспекту Науки. Подарований місту відомим скульптором Зурабом Церетелі. Це перший за історію міста кінний монумент. Являє собою 12-тонну бронзову скульптуру вершника, козака Харька. В руці він тримає спис, щит, за плечима лук і сагайдак зі стрілами. Висота скульптури - 6 метрів, постаменту - 7 метрів.

Пам'ятник отцю Федору, персонажу роману "Дванадцять стільців" (1928 рік) Іллі Ільфа та Євгена Петрова, встановлено на 1-й платформі Південного залізничного вокзалу в Харкові.

Пам'ятник служить ілюстрацією до епізоду роману, в якому отець Федір пише листа своїй дружині до повітового міста N з харківського вокзалу, а також на згадку про те, як отця Федора бачили на Донецькій залізниці: "Втік він по перону з чайником окропу... ".

Отець Федір зображений в образі, втіленому радянським кіноактором Михайлом Пуговкіним в екранізації "12 стільців" режисера Леоніда Гайдая (1971 рік).

На постаменті - цитата з його листа до дружини: "Харків - місто галасливе, центр Української республіки. Після провінції здається, ніби за кордон потрапив".

Скульптура, що зображує студента-програміста, розташована в місті Харкові біля центрального входу в Харківський національний університет радіоелектроніки.

Встановлена в 2010 році на честь 80-річного ювілею Харківського національного університету радіоелектроніки. Автор проєкту - Роман Блажко, дизайнер - Віктор Гончаренко.

Пам'ятник студенту-програмісту виготовлений з бронзи благодійним коштом.