Пам'ятки Харківського району

Міський сад імені Тараса Шевченка - найстаріший зелений масив у центрі Харкова, одне з найулюбленіших місць відпочинку містян.

Закладений у 1804 році засновником Харківського університету Василем Каразіним на основі природного дубового гаю на околиці міста, називався тоді Університетським. З північного боку парку встановлено пам'ятник Каразіну (1907 рік).

Від пам'ятника Тарасові Шевченку (1935 рік) до будівлі університету веде каштанова алея. Поруч із кіноконцертним залом "Україна" - центральний вхід до Харківського зоопарку (1895 рік). В саду розташована Астрономічна обсерваторія (1808 рік).

Інші пам'ятники, встановлені в парку імені Тараса Шевченка: Пам'ятник репресованим кобзарям (1997 рік), скульптура "Футбольний м'яч" (2001 рік), перенесений з Києва пам'ятник Архангелу Михаїлу (2004 рік), скульптура "Аксакал" (1989-2007 роки) .

Харківський морський музей висвітлює історію мореплавання в моделях.

Експозиція наочно розповідає про те, як будували та спускали на воду дерев'яні кораблі, як були влаштовані військові кораблі XVII століття, як працювали зі знаряддями на старовинному вітрильнику, як діставали золото з затонулих галеонів.

В експозиції представлені чудово виконані моделі кораблів, створені впродовж десятків років. Також можна побачити прилади навігації, факсимільні карти, гравюри, документи (частково з архівів королівського товариства Великобританії), написані власноруч відважними мандрівниками.

Авіаційний музей просто неба створено авіаторами-ентузіастами Харківського аероклубу імені Валентини Гризодубової.

На музейному майданчику аеродрому "Коротич" можна ознайомитися з історією та зразками літаків Ан-2, МіГ-21, МіГ-23, МіГ-27, Су-17 і Су-27, а також вертольотів Мі-1, Мі-2. Техніка належить Університету повітряних сил.

Крім того, Харківський аероклуб проводить ознайомчі та тренувальні стрибки з парашутом (з десантним парашутом та в парашутній системі - "тандем"), польоти на літаках та вертольотах.

Також проводяться змагання (регіональні, всеукраїнські та інші) з парашутного, вертолітного та авіамодельного спорту.

Музей авіації Харківського державного авіаційного виробничого підприємства "Харківський авіаційний завод" створений у 1966 році. 

Експозиція музею налічує понад п'ять тисяч експонатів, які відображають більше ніж 90-річну історію літакобудування від моменту створення авіазаводу в Харкові і до нині, впродовж якої з заводського аеродрому у небо піднялося понад чотири тисячі літаків. Експонати музею розміщені в експозиційній залі та на виставковому майданчику просто неба. 

Основу експозиції складають 24 спеціально виготовлені точні копії всіх основних літаків, які випускалися на заводі в різний час. Це літальні апарати розробки багатьох видатних авіаконструкторів.

Експозицію відкривають моделі перших ХАЗівських літаків марки "К" - Калінінські К-2, К-3, К-4, які стали прототипом усіх надзвукових літаків майбутнього. Серед експонатів є також копії немановського ХАІ-1, бомбардувальника Сухого Су-2, навчальних літаків Як-18 і МіГ-15УТІ. Літальні апарати конструктора Андрія Туполєва, які виготовлялися на Харківському авіаційному заводі (Ту-104, Ту-124, Ту-134 і безпілотник Ту-141) також представлені у вигляді зменшених моделей в експозиційній залі Музею авіації. В музеї представлені копії літаків конструктора Олега Антонова марки "Ан", які виготовлялися на Харківському авіазаводі протягом останніх чотирьох десятиліть - Ан-72, Ан-74, Ан-74ТК-200, Ан-74ТК-300, Ан-140, Ан-148. 

На виставковому майданчику просто неба представлені справжні Ту-104А, Ту-124, Ту-134А-3.

Серед незвичайних експонатів музею - снігохід "Харків’янка-2", на якому досліджували Південний полюс Землі. Серед цінних експонатів зберігся справжній шолом і костюм-комбінезон першого льотчика-випробувача авіаційного заводу Михайла Снєгірьова. Фотографії, документи, особисті речі знайомлять відвідувачів з біографіями творців авіаційної техніки – від генеральних конструкторів до ветеранів праці, які все життя працювали в цехах підприємства.

Є в музеї і зовсім несподівані для авіаційного підприємства експонати. На одному зі стендів представлена установка "штучне серце", створена в 1965 році фахівцями Харківського авіаційного заводу.

Російсько-українська війна

Під час повномасштабного вторгнення росії в Україну в 2022 році Музей авіації зазнав значних руйнувань внаслідок російських ракетних атак та авіаударів, як і більшість споруд на території авіапідприємства. Ризикуючи життям, працівники музею та заводу перемістили вцілілі і пошкоджені експонати у безпечніше місце. На Харківському авіаційному заводі впевнені, що після справедливої Перемоги України у російсько-українській війні, Музей авіації буде відновлено і сюди знову прийдуть відвідувачі.

Музей археології Харківського національного університету імені Василя Каразіна веде свою історію з 1807 року, коли при університеті було створено кабінет старожитностей.

Того ж року до нього надійшли артефакти та з розкопок Ольвії. Вони лягли в основу експозиції Музею витончених мистецтв та старожитностей, створеного при університеті у 1837 році. На початку XX століття Археологічний музей став самостійною науковою установою.

Сучасна експозиція розміщена у Виставковій залі в Головному корпусі університету. Тут представлені одні з найбільших в Україні колекцій предметів бронзового віку, скіфської доби, античного часу, черняхівської та салтівської культур.

Музей астрономії Харківського Національного університету імені Василя Каразіна було відкрито в 2008 році. Музей носить ім’я Миколи Барабашова – засновника харківської астрономії й колишнього ректора університету, який ще будучи його студентом, облаштував обсерваторію на даху одного з будинків міста. В 2020 році з нагоди 215-річчя університету відбулося відкриття оновленого та реконструйованого музею. 
 
У музеї зібрано колекцію унікальних астрономічних і геодезичних інструментів від початку XIX сторіччя до теперішнього часу. Це дає можливість дослідити становлення й розвиток астрономії в Харкові, Україні та світі.

Особливість експозиції в тому, що вона створена у приміщенні павільйону меридіанного кола Репсольда - найбільшого інструмента в колекції - та має підземний поверх. Так відвідувачі можуть ознайомитися з особливостями процесу астрономічних спостережень та улаштуванням конструкції телескопа, звірити час за сонячним годинником, переглянути колекцію старовинних телескопів та колекцію метеоритів - одну з найбільших у Східній Європі.

Музей видатних харків'ян імені Клавдії Шульженко було засновано в 1996 році з ініціативи родича співачки Бориса Агафонова на базі квартири, в якій Клавдія Шульженко проживала з 1959 до 1974 рік. Будівля музею є пам'яткою архітектури ХХ століття. 

Колекція музею збиралась за участі сина співачки Ігоря Кемпер-Шульженка. В одній з кімнат відтворено інтер'єр будинку Клавдії Шульженко - тут можна побачити особисті речі, меблі, посуд співачки. Експонати трьох інших залів розповідають про життєвий і творчий шлях легенди естради. Експонуються видання творів Клавдії Шульженко, рукописи, ноти, листи, програми концертів, афіші, численні рідкісні фотографії з сімейного альбому, особисті меморіальні речі, концертні сукні, в яких виступала артистка.

В експозиції музею є спеціальні тематичні виставки, присвячені життю і творчості Леоніда Бикова, Ірини Бугримової, Людмили Гурченко, Ісаака Дунаєвського, Анатолія Ефроса, Володимира Крайнєва, Леся Курбаса, Євгенії Мірошниченко, Вадима Мулермана, Наталії Фатєєвої та багатьох інших, що складають славу мистецьких діячів Харкова.

Філією музею видатних харків’ян імені Клавдії Шульженко є Меморіальний музей-квартира сім’ї Гризодубових.

Музей Гната Хоткевича відкрито у Високому в 1995 році в будинку, в якому відомий письменник, історик і мистецтвознавець провів останні 9 років свого життя. Ця садиба була одним з неформальних культурних центрів Слобожанщини. Після арешту Хоткевича НКВС і його страти в 1938 році, будинок було конфісковано радянською владою. 

Створення музею відбулося з ініціативу доньки і дружини митця - Галини та Платоніди Хоткевич, які в 1988 році приїхали до Харкова після довгих років еміграції. Їм вдалося викупити кілька кімнат будинку у нових власників і на площі в 50 квадратних метрів відкрити меморіальну кімнату-музей Гната Хоткевича. Одночасно всю територію садиби Хоткевичів було включено до державного реєстру пам’яток історії й культури України. З 2005 року кімната-музей Гната Хоткевича є філією Харківського літературного музею.

Експозиція музею відтворює образ письменника, історика, мистецтвознавця. В ній представлені рідкісні документи, рукописи, листи, фотографії, книги, концертні афіші, музичні інструменти, ноти, прижиттєві видання книг Хоткевича, переклади творів європейських авторів українською мовою. Постійна виставка "Гнат Хоткевич - художник" представляє цикл його живописних робіт, створених в 1908-1909 роках на Гуцульщині.

Планується реконструкція садиби Хоткевичів з поверненням їй первісного вигляду.

Музей дитинства був створений у Харкові педагогом-новатором Валерієм Лейком у 2009 році. Музей розташовується на третьому поверсі Освітнього центру Nickname (Honey Academy), поруч  із Харківським театром юного глядача.

Мета музею – показати дитині, ким вона хоче бути і чим займатись у подальшому житті, через інтерактивні лекції допомогти дітям вчитись і розвиватись, дати можливість побачити їм світ мандрівок, спорту, книг, колекціонування, творчості.

Експонати музею - старовинні та сучасні іграшки, ігри, книги, конструктори, ігри, елементи різних колекцій, предмети побуту дітей XIX-XX століть. Музей є інтерактивним – всі експонати можна чіпати та грати ними.

Перший, і поки що єдиний в Україні, Музей жіночої та гендерної історії (Gendermuseum) було засновано у Харкові в 2008 році за підтримки Українського жіночого фонда, Глобального фонда для жінок та Програми рівних можливостей та прав жінок в Україні.

Місією музею є промоція ідей гендерної рівності, створення нових моделей соціальних ролей для жінок та чоловіків, укріплення в міжнародному феміністському русі.

Колекція Gendermuseum нараховує понад 4000 найрізноманітніших експонатів, зібраних в Україні та переданих із різних країн світу. Серед них документи, книжки, підручники, дитячі іграшки, диски, особисті речі ґендерних теоретиків та практиків, сувеніри, знаряддя "легкої" жіночої праці, фотографії. Експозиція музею надає можливість відчути на собі як відбувається гендерне конструювання у суспільстві.

Родзинкою проєкту є чотири панорами соціальних ролей – панорами, що показують соціальні ролі чоловіків та жінок в різні історичні епохи, фотоальбоми "Світ без насильства".

Харківський Музей жіночої та гендерної історії входить до Міжнародної асоціації жіночих музеїв.

Музей історії курорту "Березівські мінеральні води" розташовується в центрі селища Березівське, на лівому березі балки річки Уди, в старовинному двоповерховому дерев'яному дачному будинку.  

Експозиція музею розповідає історію заснування та розвитку курорту та санаторію "Березівські мінеральні води" (Берминводи), знайомить з особливостями використання води місцевих цілющих мінеральних джерел тощо. В колекції музею - предмети побуту другої половини ХІХ - початку ХХ століття, старовинний одяг, унікальні фотографії, документи і листи.

Музей історії метрології діє при Національному науковому центрі "Інститут метрології", який бере свій початок від першої в Україні повірочної палатки для вивірки і таврування торговельних мір і вагів, яку відкрив в Харкові в 1901 році Дмитро Менделєєв.

В експозиції музею представлені зразки старовинних засобів вимірювальної техніки, серед яких еталони: унікальний робочий еталон маси - позолочена гиря масою 1 кг, що очолювала перевірну схему засобів вимірювань маси в Україні з перших місяців роботи повірочної палатки (з 1901 до 1939 року); маятниковий годинник Рифлера з точністю ходу 0,01 секунд на добу, який використовувався в службі часу і частоти з 1925 по 1941 рік; штрихова міра довжини - метр, що застосовувався в метрологічній практиці до 1973 року.

Зразки метрологічної техніки, що представлені в музеї, створені в різні роки. Починаючи з 1993 року, в інституті створені і затверджені Держстандартом України 47 державних первинних еталонів (з 57-ми наявних в Україні) та 15 вторинних еталонів. Крім еталонів, що існують в єдиному екземплярі, інститут розробляє і виробляє засоби вимірювальної техніки, призначені для масового застосування.

Багато з приладів, представлених у музеї, експонувалися на вітчизняних і міжнародних виставках.

Музей історії метрополітену в Харкові розміщується у кількох залах будівлі адміністрації КП "Харківський метрополітен".

На стендах музею метро відображена історія будівництва, становлення та розвитку підприємства, представлені різні експонати, що так чи інакше належать до багаторічної діяльності Харківського метрополітену, експонуються нагороди підприємства, пам'ятні подарунки.

Зокрема, можна побачити моделі потягів, які щодня возять пасажирів, макет електродепо, відбійний молоток, яким метробудівники пройшли перші метри тунелів Холодногірсько-Заводської лінії, зразки уніформи працівників метро різних періодів, ліхтар шляхівців та інше.

Музей історії та залізничної техніки Харківської залізниці (колишня Південна) засновано в 1967 році, повністю реконструйовано в 2014 році до 140-річного ювілею Харківської залізниці.

Розміщується у реконструйованій будівлі товарного складу 1950-х років. Представлено три основні експозиції: "Зелена зала" (дореволюційний період будівництва та становлення Курсько-Харківсько-Азовської дороги), "Червона зала" (радянський період розвитку Південної залізниці (нині - Харківська залізниця) та "Синя зала" (історія розвитку за часів незалежної України).

В музеї зібрано безліч старовинних та рідкісних експонатів, унікальні документи та фотознімки, макети рухомого складу.

Представлено макет маршруту швидкісного "Столичного експресу Харків – Київ", який з точністю відтворює не тільки сам потяг, а й залізничну ділянку з копіями будівель вокзалів Києва, Харкова, Полтави-Київської та Миргорода. На макеті функціонує система автоматичної централізації зі світлофорами, стрілочними перемиканнями та залізничним переїздом, а поїзд відправляється та робить зупинки під музику та оголошення дикторів.

На відкритому майданчику представлені старовинні паровози та інша ретротехніка.

Музей історії Харківського комунального підприємства "Міськелектротранс" заснований в 1976 році до сімдесятиріччя підприємства. У 1978 році отримав статус "Народного музею". 

Експозиція ілюструє всі етапи розвитку електротранспорту в Харкові - від першого кінного трамваю до нині. Представлені фотографії, документи, макети вагонів трамваїв та тролейбусів Харкова, які раніше працювали на маршрутах, проїзні квитки всіх часів, компостери. Можна побачити в музеї і схему транспорту Харкова з перспективними лініями.