Пам'ятки Летичева

Ошатна кругла зубчаста вежа, що височить над трасою Вінниця-Хмельницький, є фрагментом Летичівського замку, збудованого в XVI сторіччі кам'янецьким старостою Яном Потоцьким на вимогу польського короля.

Раніше в Летичеві була дерев'яна фортеця, яку неодноразово спалювали татари. Після того, як у 1606 році Потоцький із протестантизму звернувся до католицизму, замок перейшов у розпорядження ченців-домініканців. Вони принесли із собою з Ватикану ікону Божої Матері (копію ікони з римського собору Святого Петра) та розпочали перебудову замку під монастир.

Успенський костел (XVI-XVII сторіччя) з того часу є санктуарієм (святим сховищем) ікони Летичівської Богородиці - покровительки Поділля (зараз ікона знаходиться в польському Люблині, а в Летичеві - копія).

Під час Визвольної війни 1648-1652 років монастир було зруйновано, але незабаром відновлено.

Під час Другої світової війни тут розміщувався концтабір, за радянських часів - склади.

В 1989 році храм повернуто римсько-католицькому приходу Успіння Пресвятої Діви Марії, триває реставрація.

Перед вежею встановлено пам'ятник похованому тут народному герою Устиму Кармалюку.

Один із найвідоміших рибних ринків виник у Летичеві на початку 1990-х років.

У період розвалу радянської економіки багато жителів селища, розташованого на березі Щедрівського (Подільського) водосховища. при впаданні річки Вовк у Південний Буг, зайнялися рибним промислом, переробкою та торгівлею рибою. Спочатку стихійна торгівля йшла вздовж траси, але в середині 2000-х років було відкрито централізований критий рибний ринок.

Тут можна купити як свіжу рибу, так і копчену, в'ялену, сушену, солону. З місцевої риби представлений карась, короп, лящ, товстолобик, але переважно летичівці зараз переробляють привозну рибу. Популярністю користуються смажені котлети з ікри коропів.