Пам'ятки Прилук

Прилуцький міський будинок культури - одна з найвизначніших будівель міста.

В якості першої професійної театральної сцени Прилук його почав будувати в кінці XIX – на початку XX століття міщанин Бродський разом із власником цегельного заводу Штондою, проте на завершення будівництва у них не вистачило коштів. Центральна двоповерхова частина була добудована лише в 1930 році.

Нині на сцені Будинку культури виступає Народний самодіяльний театр "Рампа" та кілька інших творчих колективів. Щороку тут відбуваються театральні фестивалі, які збирають аматорські колективи з усієї України.

На площі перед будівлею театру Бродського в 2008 році встановлено пам'ятник знаменитому українському актору театру та кіно Миколі Яковченку, уродженцю Прилук.

Трьохсвятительська церква на Кустівцях у Прилуках споруджена в 1878 році на місці старого храму, заснованого в XVII сторіччі.

Перший храм було збудовано коштом міщанина Андрія Кендюха.

Новий п'ятикупольний кустівський храм виконано у так званому "парафіяльному" стилі.

Прилуцький краєзнавчий музей імені Василя Маслова займає відреставрований двоповерховий особняк, збудований у XIX столітті для міського голови Миколи Кисловського у самому центрі Прилук.

Його історія починається з музею природної історії, відкритого наприкінці ХІХ століття. Найбільшого розквіту він досяг у 1930-х роках під керівництвом відомого вченого Василя Маслова (біля входу до музею встановлено пам'ятник). Основою зібраної ним колекції стали зібрання шедеврів світового мистецтва та козацьких реліквій відомого громадського діяча та мецената Григорія Ґалаґана.

З того часу в музеї сформовано цікаві художні зібрання, велика колекція декоративно-ужиткового мистецтва, відкрито відділ історії Прилук. Найцікавіші експонати: сідло гетьмана Данила Апостола, макет Прилуцької фортеці, фрагмент фортечного частоколу.

Співробітники краєнавчого музею проводять екскурсії містом та околицями.

Житловий будинок у стилі модерн з елементами неоготики, стилізований під романтичний замок, збудував у Прилуках статський радник Володимир Шкуратов - просвітитель, нащадок старовинного козацького роду часів Богдана Хмельницького.

Планування будівлі вільне, асиметричне. Різні за висотою об'єми створюють контрастну композицію, центром якої є гранована вежа. Центральним елементом внутрішнього планування є сходи, навколо яких розташовуються кімнати.

За радянських часів у будівлі розміщувалася школа № 4. Наразі будинок Шкуратова в аварійному стані. Планується реставрація.

Ця монументальна кам'яна споруда з високою, стрункою дзвіницею - одна з найкращих архітектурних споруд Прилук.

Іванівську церкву збудовано в 1865 році на Квашенцях (раніше село, тепер - район міста), на перехресті вулиць Київської та Іванівської.

Першу дерев'яну церкву на цьому місці заклав у 1708 році гетьман Іван Мазепа, завдяки чому вона і отримала свою назву, що збереглася до наших днів, незважаючи на те, що Мазепа був відданий анафемі російською церквою.

Кам'яний храм було збудовано після сильної пожежі, яка знищила в кінці XVIII століття всі церкви міста, крім Варваринської. В даний час Іванівська церква відреставрована у первісному вигляді.

Музей Олега Кошового присвячено пам'яті керівника червонодонської підпільної організації "Молода гвардія", який народився в Прилуках.

Розміщується в колишньому будинку сім'ї Кошових.

В експозиції понад 450 експонатів: предмети побуту, посуд, шинель, зброя та інші особисті речі Олега, документи, листи.

В 1979 році на подвір'ї музею відкрито пам'ятник Кошовому.

Миколаївська церква-дзвіниця була побудована в Прилуках в 1720 році поряд зі Спасо-Преображенським собором коштом прилуцького полковника Гната Галагана та його дружини Олени.

Православний храм виконаний у стилі католицької каплиці – однонефний, з вівтарем-апсидою зі східного боку та високим двосхилим дахом. Над гранчастою апсидою височить високий фронтон із волютами, що нагадує фронтон прилуцької полкової скарбниці.

Пізніше до церкви було прибудовано потужну двоярусну дзвіницю. Її перший ярус у вигляді кубічного об'єму, другий - циліндрична вежа з високими арочними прорізами, де розміщуються дзвони. Завершує дзвіницю купол із вікнами-люкарнами, в яких вбудовано циферблати вежового годинника-куранта.

Поруч встановлено пам'ятник Святому Йоасафу Бєлгородському.

Будівля полкової скарбниці - єдина кам'яна фортифікаційна споруда Прилуцької фортеці, що збереглася, найстаріша цивільна споруда в місті.

Невелику кам'яницю для зберігання козацьких цінностей, клейнодів та зброї збудував біля свого будинку запорізький полковник Гнат Ґалаґан, який піднявся при гетьмані Іванові Мазепі, а згодом - на службі у царя Петра I.

Прямокутна споруда із стінами метрової товщини має глибокі підвали. Торці увінчані барочними фронтонами, фасади декоровані пілястрами.

Тут зберігався вивезений козаками з походів видобуток: дорога зброя, одяг, гроші, а також полкові прапори.

Поруч – могила невідомого козака.

Фрагменти валів старовинної Прилуцької фортеці збереглися поряд із центральною площею міста, між вулицею Незалежності та вулицею Гоголя.

Козацька фортеця споруджена у Прилуках у XVII сторіччі за князів Вишневецьких на основі укріплень давньоруського городища Прилук-містечко. Фортеця мала міцні дубові стіни з високими рубаними вежами. Уздовж валу, що досягав 10-12 метрів заввишки, тягнувся глибокий рів. На території знаходився палац Вишневецьких, полкова канцелярія, суд, ратуша, острог, будинки полковника та полкової старшини.

З усіх фортечних споруд, крім земляних валів та кам'яних храмів, збереглася будівля полкової скарбниці, збудована на початку XVIII століття полковником Гнатом Ґалаґаном. Залишки валів Прилуцької фортеці можна оглянути на далекому кінці центрального парку. Тут встановлено пам'ятник Володимиру Мономаху.

Церква в ім'я святого Пантелеймона Цілителя у Прилуках розташована на центральній транспортній магістралі міста в бік Ромен.

Невеликий оригінальний цегляний храм у псевдоруському стилі збудований у 1905 році на заїжджому дворі Густинського монастиря.

За радянських часів у будівлі розміщувалася аптека, склад, кафе. В 2008 році проведено реставрацію Пантелеймонівської церкви, храм пофарбований у яскравий зелений колір.

Собор Різдва Пресвятої Богородиці побудований в Прилуках на місці двох старовинних прилуцьких церков, що згоріли під час пожежі 1781 року.

Збір коштів на кам'яний храм було оголошено відразу після пожежі, але завершити будівництво вдалося лише після того, як у 1802 році місто отримало фінансування з царської скарбниці, про що свідчить мідна дошка з пам'ятним написом.

Новий храм із трьома престолами на честь Різдва Пресвятої Богородиці, Варвари Великомучениці та Святого Олександра Невського освячено у 1817 році. Будував його майстер із Чернігівщини Федір Заболоцький. Усередині збереглися залишки олійного розпису початку ХІХ століття.

Неподалік центрального порталу стояла кам'яна двоярусна дзвіниця, споруджена у кращих формах пізнього класицизму (не збереглася). До останнього часу у будівлі розміщувався відділ Чернігівського обласного державного архіву.

У 2005 році Собор Різдва Пресвятої Богородиці повернуто прихожанам Православної церкви України.

Старовинний п'ятибанний Спасо-Преображенський собор є головною архітектурною домінантою Прилук.

Споруджений на початку XVIII століття коштом полковника Гната Ґалаґана. Розташовувався на території Прилуцької фортеці, на місці спаленої дерев'яної Спаської церкви середини XVII століття.

Кам'яний храм збудовано народними майстрами у стриманих формах пізнього бароко, характерного для козацьких храмів. У 1834 році проведено реконструкцію.

Всередині собору в глибокому склепі поховано його засновника полковника Ґалаґана. Головна святиня - ікона Божої Матері "Скорботна".

Поруч знаходиться масивна двоярусна церква-дзвіниця Святого Миколая. Між ними встановлено пам'ятник Святому Йоасафу Бєлгородському, який народився у Прилуках.

Стрітенський собор Густиського жіночого монастиря на Галаганівській вулиці – помітна архітектурна споруда старих Прилук.

Зведений у 1889 році на честь загиблого російського імператора Олександра ІІ. Більшість коштів на будівництво пожертвував тодішній градоначальник Іван Дедін.

Рідкісна для української архітектури споруда на кшталт тринефної базиліки з трьома куполами (до нашого часу збереглася лише одна - центральна), складена з рідкісної червоної цегли і пофарбована коричневою фарбою.

З 1929 року донедавна у храмі розміщувався краєзнавчий музей. Наразі експозицію демонтовано, ведуться роботи з відновлення храму.

Мурована одноверха церква Миколая Чудотворця розташована на околиці Прилук - районі Сорочинці.

Храм збудований в середині ХІХ століття в стилі українського модерну.