Пам'ятки Волноваського району

Комунальний заклад "Краєзнавчий музей Волноваської міської територіальної громади" працює в місті Волноваха з 1977 року.

Колекція музею налічує понад 6000 предметів, серед яких є археологічні, природничі та письмо-друковані предмети, нумізматика, фото, етнографія, меморіальні речі.

В історико-археологічній експозиції можна побачити сокиру епохи бронзи, наконечник стріли скіфської епохи, половецький ніж, знаряддя для виготовлення дерев’яних предметів побуту, самовари 1840-1870 років, нумізматичну колекцію.

Етнографічні експозиції "Селянська українська хата" і "Селянська хата греків Приазов’я" відтворюють інтер'єри традиційних помешкань кінця ХІХ – початку ХХ століття, демонструючі зібрання вишитих сорочок, одягу, рушників, предмети домашнього вжитку, керамічних виробі.

Третя зала висвітлює період панування на Причорномор'ї радянського тоталітарного режиму.

У виставковій залі розміщується виставка, присвячена учасникам АТО та загиблим героям.

Державний заказник "Великоанадольський ліс" закладено в 1834-1845 роках полковником Корпусу лісничих Віктором Граффом, основоположником степового лісорозведення.

В голому та посушливому степу Графф вперше створив штучний ліс та заснував школу лісників.

За радянських часів "Великоанадольський ліс" було оголошено пам'яткою природи, створено дендрарій площею 7 гектарів. Тут переважають змішані насадження дуба звичайного, ясена, клена, граба, липи. Зустрічаються береза, тополя, сосна кримська, оксамит амурський, модрина європейська, сосна звичайна, дуб каштанолистий і кавказький, горіх волоський, софора японська.

В приміщенні колишньої метеорологічної обсерваторії Граффа, побудованої в 1852 році, відкрито Музей Великоанадольського лісу. У п'яти залах музею розташована велика експозиція, яка тематично ділиться на три розділи: "Етапи степового розведення лісу" (історія Великоанадольського лісництва з середини XIX століття до нині), "Природні умови та багатства Великоанадольського лісу", "Меморіальний комплекс лісничого Миколи Дахнова" і "Побут кінця ХІХ - початку ХХ століття".

Про розвиток Великоанадольського лісу та основні етапи розведення лісу розповідають діорами, численні рапорти Віктора Граффа Лісовому Департаменту, плани Великоанадольського лісництва, фотоматеріали Миколи Дахнова, наукові роботи Георгія Висоцького, речові експонати. Численні експонати розповідають також про викладачів та вихованців Великоанадольської лісової школи, яка у 1929 році була реорганізована у лісовий технікум. Нині це Великоанадольський лісовий коледж.

Поруч із коледжом розбито дендропарк, розташовуються будинок колишньої лісової школи та ділянка лісу, де збереглися перші посадки дуба, зроблені Граффом.

Музей історії села Валер'янівка є відділом Краєзнавчого музею Волноваської міської територіальної громади. Музей розташовується в сільському будинку культури.

Фонди музею налічують понад 2000 експонатів. Експозиція у чотирьох залах розповідає про давнє минуле села, починаючи від заснування в І838 році, про період Української революції, радянської колективізації та Голодомору, про події Другої світової війни, післявоєнний розвиток села та про участь мешканців села в російсько-українській війні.

Окрема експозиція присвячена природі краю.

Музей історії селища Новотроїцьке Ольгинської селищної територіальної громади на Донеччині розташовується у приміщенні Будинку культури імені Лесі Українки в центрі селища.

Носить ім'я громадської діячки Параски Силки, зусиллями котрої музей було організовано у 1971 році.

Фонди музею налічують близько 3500 одиниць збереження. Експозиція у трьох залах розповідає про давнє минуле краю, а також про основні події XX століття.

Етнографічна експозиція "Українська світлиця" відтворює інтер'єр традиційної слобожанської хати.

Меморіальний музей-садиба Володимира Немировича-Данченка та Миколи Корфа в Нескучному присвячений життю та творчості цих двох видатних особистостей ХІХ - початку ХХ сторіччя.

Музей відкритий в 1992 році в садибі барона Миколи Корфа - видатного педагога і просвітителя, що заснував близько ста шкіл в Катеринославській губернії. Садибу успадкувала його донька Катерина, яка вийшла заміж за режисера, драматурга та письменника Володимира Немировича-Данченка. Саме тут він написав найкращі свої літературні твори та отримав дозвіл від Антона Чехова на постановку його п'єси "Чайка".

В будинку відтворено інтер'єри початку ХХ сторіччя, зокрема робочого кабінету Немировича-Данченка, кімнат його дружини Катерини та сина Михайла, а також вітальні.

В експозиції представлено особисті речі родин Корфа і Немировича-Данченка, експонуються костюми з першої МХАТівської вистави "Цар Федір" та інших, предмети театрального реквізиту, театральні афіши, світлини і документи. Відтворено інтер'єр учбового класу початку ХХ сторіччя.

Музей-садиба Володимира Немировича-Данченка та Миколи Корфа є відділом Донецького обласного краєзнавчого музею.

Садиба знаходиться на території паркової частини ландшафтного заказника "Нескучний ліс".

В 2022-2023 роках музей опинився в епіцентрі боїв в ході повномасштабного російського вторгнення в Україну. Село перебувало під постійними артилерійськими обстрілами та авіаударами з боку росії, також населений пункт заміновано. На фото, опублікованих влітку 2023 року видно зруйновану покрівлю музею, а також зруйновані дві з чотирьох стін. Частина будівлі зруйнована внаслідок прямого влучання артилерійського снаряда. Музей не встигли евакуювати - шляхи сполучення з селом від початку повномасштабної російсько-української війни були відрізані, а мости — підірвані.

Народний музей історії селища Велика Новосілка заснований в 1961 році, розміщується на другому поверсі районного культурно-оздоровчого комплексу.

У фондах музею зберігається понад 3300 експонатів. У п'яти музейних кімнатах представлені експозиції, що відображають етнографію жителів Новосілки, сторінки з історії Української революції та Другої світової війни, історію формування і розвитку місцевого сільського господарства, науки, мистецтва.

В музеї можна познайомитися з роботами місцевих народних майстрів.