Пам'ятки Одеської області

Церква Святого Митрофана в Болграді - храм-усипальниця генерала Івана Інзова, опікуна іноземних поселень на території Бессарабії, яку російська імперія завоювала у 1806-1812 роках.

Особливу увагу генерал Інзов приділяв становищу болгарських переселенців, якими було засновано Болград. Зокрема, його стараннями болгар зрівняли у правах із німецькими колоністами.

Ще за життя Інзов висловив бажання, "щоб прах його після смерті лежав у Болграді". Цвинтарна церква-ротонда святителя Митрофана була побудована в 1840-1844 роках. Після смерті Інзова в  1845 році в Одесі жителі Болграда на своїх плечах пішки перенесли труну з його останками до Болграда і поховали в Митрофанівській церкві, яка стала мавзолеєм Інзова. У храмі зберігається реставрований катафалк Інзова, який так і не використовувався за призначенням. На надгробку висічені слова: "...Він дав посланцям нове життя в новій Вітчизні. Вдячні болгарські колоністи побажали перенести в надра свого поселення прах винуватця їхнього благоденства для збереження імені його в пам'яті народної".

Церква Святої Варвари в Доброславі (колишнє  Антоново-Кодинцеве) заснована в 1818 році поміщиком капітаном Колмогоровим.

Храм був кам'яний, однопрестольний. У 1862 році при ньому було відкрите парафіяльне училище.

За радянських часів церкву зруйнували. У 1995 році на колишньому місці розпочалося будівництво нового Свято-Варваринського храму за проєктом архітектора Олександра Малаховського. В 2002 році під час святкування 200-річчя заснування селища Доброслав  відбулося освячення відродженої церкви Святої Варвари.

Старообрядницька церква Преподобної Параскеви Сербської у Мирному споруджена у 1874 році замість старої каплиці Свято-Покровської Божої Матері.

У 1898 році церкву розширили та збільшили без відповідного дозволу, внаслідок чого церковні піклувальники були засуджені до грошового штрафу, який замінили на арешт.

У 1909 році споруджено залізну огорожу.

Шахським палацом в Одесі називають неоготичну будівлю на крутому кручі на самому початку вулиці Гоголя, оскільки колись її справді орендував перський шах.

Побудований палац у 1851-1852 роках за проєктом архітектора Фелікса Ґонсьоровського для польського шляхтича Зенона Бжозовського, а останнім власником був граф Йосип Шенбек. Частина приміщень здавалася в оренду.

З 1909 по 1917 рік у палаці жив перський шах Моаммед Алі, який утік до Одеси від революції в Ірані. За легендою, з початком революції у росії він також виїхав із країни, цього разу кинувши свій гарем.

За радянських часів у "Шахському палаці" розташовувався Будинок народної творчості. Деякий час відреставровану будівлю займав головний офіс Морського транспортного банку. Наразі - офіс перевалочної компанії "Ексімнафтопродукт".