Пам'ятки Чернівців

Літературно-меморіальний музей румунського поета, класика світової літератури Міхая Емінеску заснований в Чернівцях у 1992 році як філія Чернівецького обласного краєзнавчого музею.

Міхай Емінеску прожив в Чернівцях з перервами понад вісім років( 1858-1866 роки). Під час навчання у Чернівецькій вищій гімназії Емінеску  жив у будинку свого вчителя  словесності  Арона Пумнула - румунського філолога, педагога, письменника, культурного діяча, одного з фундаторів духовного життя румунів Буковини.

За час існування музею зібрано понад 2000 оригінальних експонатів: видань творів Міхая Емінеску (прижиттєвих і сучасних), ілюстрацій до творів поета, виконаних відомими художниками України і Румунії, факсиміле рукописів усіх його творів.

В 2021 році обласна державна адміністрація у співпраці із Генеральним консульством Румунії у Чернівцях ініціювала реконструкцію будинку директора першої чернівецької гімназії Арона Пумнула, де розміщено літературно-меморіальний музей Міхая Емінеску. Зовнішній вигляд будинку, який мешканці раніше переплановували, мають намір відновити на основі історичних фото.

Літературно-меморіальний музей Ольги Кобилянської у Чернівцях відкрито у будинку, де письменниця прожила понад 10 років.

Експозиція музею розміщена у п'яти залах. Три з них розкривають життєвий та творчий шлях Ольги Кобилянської, а у двох відтворено обстановку, яка була за її життя (робочий кабінет та спальня).

Літературно-меморіальний музей видатного письменника Юрія Федьковича з 2004 року розташований у Чернівцях у будинку, де наприкінці ХІХ століття він прожив останні роки свого життя, а також редагував газету "Буковина".

В меморіальній кімнаті відтворено інтер'єр редакції газети, робоче місце Федьковича. В кімнаті-квартирі представлені особисті речі письменника, його робочий стіл-бюро, ранні видання видатних художніх творів, музичні інструменти, предмети домашнього вжитку.

В літературній експозиції музею широко висвітлено життєвий та творчий шлях Юрія Федьковича, громадська та педагогічна діяльність письменника.

"Будинок полковника" - одна з перших кам'яних житлових будівель Чернівців. Побудована в 1782 році, назву отримало за чином його першого мешканця.

В кінці ХІХ століття тут розташовувалося офіцерське казино. В румунський період будинок називався "Офіцерським клубом". За часів радянської влади приміщення використовувалося "Будинком політичної просвіти".

З 1983 року тут розмістився Чернівецький обласний академічний театр ляльок. За час свого існування театр здійснив більше 100 вистав. Найкращими вважаються спектаклі "Бука", "Як лисиця ведмедя обманювала", "Слоненя".

Меморіальний музей видатного українського композитора Володимира Івасюка, основоположника української естрадної музики, автора популярних пісень "Червона рута" та "Водограй".

Музей було відкрито в Чернівцях в 1995 році до 25-річчя пісні "Червона рута" у будинку батьків композитора, де він жив у 1971-1972 роках. Збережено інтер'єри кабінету Володимира Івасюка та його батька - письменника Михайла Івасюка, кімнати батьків.

В експозиції музею представлено рояль композитора, багато його особистих речей, фотографій, документів.

Дерев'яна церква Святого Миколая - найстаріша будівля в Чернівцях (відновлена після пожежі 1992 року). Пам'ятка архітектури національного значення.

Виконана а характерному для Буковини зрубному (так званому хатньому) стилі.

Миколаївська церква діюча, належить парафії Православної церкви України.

Музей "Буковинська діаспора" було засновано в Чернівцях в 1992 році з нагоди річниці Незалежності України.

Це перший в Україні музей, присвячений еміграції з Буковини як явищу, яке почалося наприкінці ХІХ століття і відбувалося чотирма хвилями впродовж ХХ століття. Музей покликаний зберегти пам'ять про буковинців, які в різні часи і з різних причин покинули рідну землю.

Музей "Буковинської діаспори" проіснував як окремий заклад до 2003 року та був реорганізований у відділ Чернівецького обласного краєзнавчого музею. В експозиції представлено понад чотири тисячі експонатів, які розкривають різні аспекти життя буковинців на чужині. Буковинці, знайшовши для себе нову батьківщину, завжди намагалися підтримувати зв’язки з рідним краєм і усвідомлювали себе єдиною національною спільнотою. Останнє чітко засвідчують експонати, які розповідають про життєвий і творчий шлях відомих у світі буковинців, що опинилися на чужині – Миколи Бідняка, Ярослава Паладія, Василя Курилика, Рози Ауслендер, Пауля Целана, Георга Дроздовського, Ервіна Чаргаффа, Олександра Вайсмана, Темістокля Вірсти, Василя і Ксенії Колотило та багато інших.

Музей історії та культури євреїв Буковини присвячений феномену буковинського єврейства в період з кінця XVIII століття до середини ХХ століття.

Відкритий до 600-річчя Чернівців у приміщенні колишнього Єврейського народного дому (зараз - Центральний палац культури).

Експозиція розгорнута у двох залах на трьох рівнях. Верхнє коло (архітектурне) - фризи з фотографіями єврейських релігійних та громадських будівель Буковини. Середнє коло (зодіакальне) представляє єврейський релігійний рік, позначений знаками Зодіаку. Нижній кгур (інформаційний) – 12 настінних планшетів, на яких представлений хронологічно період існування єврейської громади протягом двох століть.

Інтерактивний музей науки Малої академії наук України відкрився у Чернівцях в 2022 році в ТРЦ "Боянівка"". Це перший регіональний державний Музей Малої Академії наук.

Головна особливість музеїв науки – відвідувачі взаємодіють з усіма експонатами, досліджують сутність фізичних, хімічних та біологічних явищ і саме так дізнаються, як працює наука в реальному житті. Тут заборонено НЕ торкатися експонатів.

Для дослідницьких експериментів музей науки пропонує понад 100 експонатів, які об'єднані в чотири тематичні зони. Більшу частину експозиційного простору музею складають експонати "Малої академії наук" та партнерів з німецького музею "ТЕХНОЗЕУМ" (місто Мангайм).

В зоні "Природа" можна відчути себе учасниками експедиції, поринути в світ давніх тварин і рослин, провести цікаві дослідження зі слідами й визначити вік найрізноманітніших порід дерев за кільцями їхніх стовбурів.

Простір "Людина" розкриває деталі принципів роботи людського організму, дозволяє дослідити череп людини, мозок, серце, нервову система та шкіру, розглянути структуру ока та вуха.

"Фізика" - одна з найбільш насичених зон музею. Тут на відвідувачів чекає вічний двигун, лунафон, кричалка-шумомір, що дасть змогу викричатись і заразом перевірити гучність голосу. Також можна розглянути рентгенівські знімки та спробувати на собі жилет вагітності.

Завдяки експозиції “Оптичні ілюзії” відвідувачі можуть стати частиною візуальної ілюзії, яку створює кімната Еймса, подивитися крізь дзеркальний лабіринт чи пізнати принципи роботи калейдоскопа.

Музей телерадіотехніки відкрила у 2024 році філія "Суспільне Чернівці" Національної суспільної телерадіокомпанії України (НСТУ) до сторіччя Українського радіо. Він присвячений історії радіо і телебачення Буковини.

Експозиція музею складається з кількох блоків, поділених на різні періоди розвитку телебачення і радіо. Представлені студійні камери та кіноапарати для виїзних зйомок, монтажні столи та магнітофони, якими користувалися чернівецькі телевізійники з 1960-х по 2000-і роки. На світлинах можна побачити моменти робочого процесу зі створення телепрограм, місцевих телеведучих різних часів, журналістів, операторів, учасників та гостей телепередач.

Одним із головних експонатів є рояль, за яким виконував для запису фонограм свої перші твори Володимир Івасюк. Саме за ним робили перші записи "Червоної рути" та "Водограю".

Для того, щоби відвідати музей, необхідно завчасно записатися на екскурсії через електронну пошту.

Красива будівля Чернівецького академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Ольги Кобилянської побудована в Чернівцях за проєктом віденських архітекторів Фердинанда Фельнера та Германа Гельмера.

Фасад театру прикрашений скульптурними композиціями за мотивами давньогрецької міфології, у бічних нішах встановлені мармурові бюсти видатних діячів світової та української культури. Нагорі встановлено статую Мельпомени. Інтер'єри виконані у необарному стилі.

Урочисте відкриття театру відбулося 3 жовтня 1905 року постановкою п'єси Франца Шьонтана "Марія Терезія". Відтоді на сцені демонструвалися опери, оперети, драматичні та комедійні вистави українських та західноєвропейських класиків. Тут виступали великі майстри оперної та драматичної сцени Європи: Енріко Карузо, Федір Шаляпін, Соломія Крушельницька, Олександр Моіссі та багато інших.

Колишній Палац юстиції у Чернівцях нині служить приміщенням обласної влади - Чернівецької облради та обласної держадміністрації.

Помпезна будівля збудована в 1904-1906 роках за проєктом архітектора Франца Сковрона. Стіни облицьовані кольоровою цеглою з керамічними вставками. Головний фасад прикрашений скульптурами богині правосуддя Феміди та богині відплати Немізіди.

Головний вхід охороняють два леви, за що Палац юстиції прозвали "Будинком із левами".

Пам'ятник імператору Австро-Угорщини Францу Йосифу I у Чернівцях встановлено в сквері між вулицями Мирона Кордуби, Бахрушина та Дмитра Загули в 2009 році з ініціативи уродженця міста, відомого політика Арсенія Яценюка.

В період правління Франца Йосифа (1848-1916 роки), коли Буковина входила до складу Австро-Угорської імперії, Чернівці досягли розквіту. Місто переживало бурхливе економічне зростання та будівельний бум - були створені найвидатніші архітектурні пам'ятки. Крім того, Чернівці стали українським національним культурним центром - було відкрито університет, з'явилися українські школи, стали виходити українські газети, активно діяли українські громадські організації.

Ініціатори називають встановлення пам'ятника імператору Францу Йосифу в Чернівцях відновленням історичної справедливості.

Скульптуру створили заслужений художник України Сергій Іванов і скульптор Володимир Цісарик на основі доставленої з Відня моделі пам'ятника, що існувала раніше.

Природничий музей Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича створений у 2012 році на базі колекцій зоологічного та геолого-географічного музеїв університету, які почали збирати з 1876 року.

До унікальних експонатів належить 19 тисяч екземплярів тварин, серед яких більшість мають історичну цінність. Зокрема, колекція тропічних метеликів, зібрана під час експедицій кінця XIX - початку XX століть. Також представлено кістяк  27-метрового синього кита, новозеландська гаттерія, шоломоносний казуар, скелет африканського страуса, зубр, сірий варан, сліпак буковинський, ескулапова змія, протоптерус тощо.

Колекції мінералів та петрографічних зразків зібрані з регіонів всієї земної кулі, а деякі позаземного походження, є багато унікальних зразків та самородків.

Ансамбль колишньої резиденції православних митрополитів Буковини і Далмації – найпопулярніша пам'ятка Чернівців, що з 2011 року входить до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Резиденція споруджена за проєктом чеського архітектора Йозефа Главки в 1864-1882 роках з ініціативи першого митрополита Буковини і Далмації Євгена Гакмана. Будівлі вражають багатством оформлення, що поєднує романо-готичні, візантійські, східні, молдовські, народні буковинські та інші стилістичні мотиви.

Замкнутий комплекс резиденції буковинських митрополитів на кшталт монастирського складається з трьох самостійних, але об'єднаних єдиним задумом корпусів: Головного (Митрополичого), Семінарського (з церквою Трьох Святителів), Монастирського (Будинок приїжджих). Споруди утворюють просторий внутрішній двір з парком, відокремлений від вулиці огорожею з монументальними воротами.

Серед приміщень виділяється Синодальна (Мармурова) зала Головного корпусу, розписана живописцями Епамінондом Бучевським та Євгеном Максимовичем.

Наразі в комплексі резиденції буковинських митрополитів розміщуються головні корпуси Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Його територію та університетську церкву можна оглянути самостійно.

Для бажаючих відвідати внутрішні приміщення Історико-музейний комплекс Чернівецького університету проводить щоденні екскурсії в супроводі гіда, під час яких можна оглянути Мармурову, Блакитну та Червону зали. Групи формуються за попереднім записом або безпосередньо на місці.