Пам'ятки Львівської області

Римо-католицький костел Богоматері Ченстоховської закладено у Великому Любені в 1930 році з ініціативи єпископа Бореслава Твардовського.

Храм було освячено в 1932 році, але будівництво тривало ще 5 років.

З 1949 року костел використовувався як склад зерна та гараж для сільськогосподарської техніки.

Повернутий католикам в 1992 році.

Костел Воздвиження Чесного Хреста – головний католицький храм Городка, який існував уже за часів Владислава Ягайла.

У його образі оригінально поєдналися архітектурні прийоми різних стильових напрямів – готики, бароко та модерну.

Ймовірно, перший дерев'яний Воздвиженський костел було закладено в 1372 році польським намісником Владиславом Опольчиком. У нинішньому вигляді традиційного готичного храму відбудований в 1419 році. У XVI сторіччі було проведено реконструкцію та збудовано дзвіницю з шістьма дзвонами, найбільший з яких був освячений у 1753 році.

В ході останньої реконструкції, проведеної у 1930-х роках ХХ століття архітектором Броніславом Віктором, була добудована західна, найбільша частина костелу. Фасад прикрасили скульптури Матері Божої, апостолів Петра та Павла.

Інтер'єри за часів радянської влади були повністю знищені.

Нині костел Воздвиження Чесного Хреста знову чинний.

Римо-католицький храм Воздвиження Чесного Хреста збудований у 1780-1790 роках на місці костелу босих кармелітів, які прийшли у Новий Мілятин у 1745 році зі Львова та перенесли сюди чудотворний образ Ісуса Христа із села Новий Став, що зберігався у каплиці Собешанських.

У 1788 році австрійський уряд ліквідував монастир, а його приміщення перейшли під опіку парафіяльних ксьондзів. Новий Воздвиженський костел споруджено коштом Францішека Глоговського за проєктом архітектора Франциска Кульчицького.

Архітектура фасаду поєднала риси барокко з елементами класицизму. Фасад оздоблений декоративним балконом, під яким частково зберігся напис "De Tuis Donis...".

В інтер'єрі збереглися фрагменти дерев'яної скульптури та різьблення головного вівтаря. Стіни прикрашені декоративними розписами ХІХ століття.

В костелі Воздвиження Чесного Хреста також був орган, який за радянських часів демонтували та вивезли до Собору Святого Юра у Львові, де він перебуває донині.

Римо-католицький костел Воздвиження Чесного Хреста та Святого Йосипа Обручника зведений за проєктом інженера Кароля Романуса як храм-усипальниця роду Ржевуських (за однією з версій, автором проєкту був сам князь Вацлав Ржевуський).

Виконаний у стилі бароко у вигляді ротонди, до якої від замку веде 300-метрова липова алея. Перед храмом встановлені фігури Богоматері та Святого Йосипа на колонах. Головний фасад прикрашає портик із 14 колон коринфського ордера, на атику якого було встановлено 8 скульптур святих роботи Фессінгера та Лебласа (одна з них знищена під час Другої світової війни).

В інтер'єрі збереглися фрески Лукаша Смуглевича та кількох галицьких майстрів.

З 1861 року храм був парафіяльним костелом, у 1945 році закритий радянською владою. Наразі храм на реставрації, але всередину можна потрапити під час богослужінь, які проводить греко-католицька парафія церкви Блаженного Миколая Чарнецького та новомучеників УГКЦ.

Перший дерев'яний католицький костел у селі Наварія під Львовом було збудовано на рубежі XVI-XVII сторічь, але незабаром його спалили татари.

Така сама доля спіткала другий дерев'яний храм.

Лише в 1641-1645 роках коштом Ельжбети Гумницької було збудовано кам'яний Вознесенський костел. Храм постраждав під час Визвольної війни і в 1739 році святиню частково розібрали. Кошти на реконструкцію виділила родина Венявських й у 1740-1748 роках видатний львівський архітектор з італійським корінням Бернард Меретин побудував на старих фундаментах новий Вознесенський костел у популярному тоді стилі пізнього бароко. Імовірно, це була перша робота майстра.

Оздоблення та оформлення за участю художника Антоніо Тавеллі тривали ще кілька десятиліть. У 1766 році споруджено дзвіницю.

У 1991 році відновлений після радянського періоду храм було наново освячено як костел Успіння Пресвятої Діви Марії, а після 2011 року змінив титул на Святого Валентина, оскільки з XVII століття тут зберігалися мощі цього святого.

Костел Усіх Святих у селі Годовиця збудовано в 1751-1758 роках видатним львівським архітектором італійського походження Бернардом Меретином.

Кошти на будівництво виділив львівський архідиякон Стефан Мікульський. Це один із проєктів, над яким Меретин працював спільно зі знаменитим скульптором Іваном Георгієм Пінзелем. Скульптор виготовив вівтар, деякі скульптури якого зараз представлені у Музеї Пінзеля у Львові та в Олеському замку. В інтер'єрі збереглися розписи художника Олександра Ролінського. Барочний фронтон костелу оздоблений характерними декоративними кам'яними вазами.

Пізніше костел у Годовиці послужили прототипами ще кількох храмів у "меретинівському" стилі, які створювалися за типовими проєктами архітектора. Розп'яття та чудотворний образ Марії з немовлям було вивезено до Польщі.

Тим часом, Костел Усіх Святих у Годовиці з радянських часів залишається покинутим та поступово руйнується.

Римо-католицький костел Всіх Святих у Ходорові заснований у 1460 році коштом Юрія Ходоровського.

Дерев'яний храм неодноразово горів. Нинішній кам'яний костел споруджений у 1777-1779 pоках коштом шляхтичів Жевуських за проєктом Флоріана Ріхтера.

За радянської влади приміщення костелу використовувалося як магазин, спортивна зала.

Нині костел Всіх Святих відреставровано. Інтер'єри не збереглися.

Костел Пресвятої Діви Марії Королеви ангелів і Святого Станіслава у Переможному поряд із Комарно – один із небагатьох на Львівщині храмів у стилі конструктивізму.

Вражаючий розмірами костел зведений з червоної цегли у вигляді трикутної конструкції з круглими вікнами у верхній частині та високими вузькими вікнами внизу, які розділені ребрами, що нагадують контрфорси.

Нині це греко-католицька церква Покрови Пресвятої Богородиці.

Ансамбль монастиря бенедиктинок у Львові – костел та монастирський корпус – споруджувався за участю архітектора Павла Римлянина. Має яскраво виражений оборонний характер.

Костел Усіх Святих - невелика кам'яна, прямокутна у плані споруда. До південно-східної частини примикає двоповерховий будинок келій, що зберіг прийоми та елементи ренесансної архітектури. Комплекс оточений стінами з барочними воротами ХVІІ сторіччя.

Нині це діючий Свято-Покровський монастир Сестер Студійського Статуту.

Костел та монастир кармеліток босих Матері Божої Громничої заснований у Львові Якубом Собеським, батьком короля Яна Собеського.

Будівництво почалося в 1644 році і тривало до кінця століття. Монастирський комплекс із костелом належав ордену босих кармеліток до 1792 року.

Храм у стилі бароко має форму латинського хреста, формами нагадує церкву Санта-Сусанна в Римі.

Нині належить до Української греко-католицької церкви як церква Стрітення Господнього.

Костел Марії Сніжної в районі Старого Ринку у Львові – один із найдавніших храмів міста.

Побудований у XIV сторіччі німецькими колоністами поряд із старою ринковою площею. В документах костел вперше згадується у 1352 році.

Початковий вид будівлі було сильно змінено наступними перебудовами у XVII та XIX століттях. Після останньої реконструкції, проведеної архітектором Юліаном Захаревичем, костел став однонефним, базилікового типу, з подовженою вівтарною частиною, квадратним притвором та квадратною двоярусною дзвіницею.

Раніше інтер'єр був прикрашений фресками 1750-1751 років художника Станіслава Строїнського. На їх місці в XIX столітті художник Едвард Лєпший виконав нові розписи, що імітують мозаїку.

Нині це храм Матері Божої Неустанної Помочі Української греко-католицької церкви.

Костел Матері Божої Помічниці Вірних побудований в Судовій Вишні у 1884-1890 роках. Попередній католицький храм Святого Михайла, заснований 1620 році, згорів. Новий костел звели у стилі неоготики.

За радянських часів будівля костелу використовувалася як склад.

У 1989 році костел Матері Божої Помічниці Вірних було повернено католицькій громаді Судової Вишні.

Костел Найсвятішого Серця Ісусового споруджений у Стоянові в 1901 році на місці старого дерев'яного храму, заснованого в 1624 році коштом родини Кадлубських.

Автором проєкту нового неоготичного костелу називають польського архітектора Теодора-Мар'яна Тальовського, вихованця та професора Львівської політехніки.

У 1930-х роках біля храму було встановлено постать Божої Матері, але в 1970-х роках її зруйнували. За радянських часів приміщення використовувалося під склад.

У 2000 році костел Найсвятішого Серця Ісусового було повернуто католицькій громаді Стоянова. Наразі він відреставрований та діє.

Костел Непорочного зачаття Пресвятої Діви Марії у Лопатині споруджений у 1772 році коштом Адама Холоневського за одним із проєктів, раніше розроблених львівським архітектором Бернардом Меретином.

До того у Лопатині існував дерев'яний костел. Новий католицький храм - репліка костелу Чесного Хреста в Берездівцях - був виконаний у пишному стилі бароко та оформлений багатими фресками Станіслава Строїнського. Освячення відбулося в 1828 році.

Після Другої світової війни святиня була закрита, а ікона Божої Матері Лопатинської, що зберігалася в костелі, вивезена до Польщі.

Нині костел Діви Марії повернуто віруючим та відреставровано коштом польської громадськості.

Римо-католицький костел Преображення Господнього у Добромилі збудоваий у XVI-XVII сторіччях після того як пожежа в 1535 року знищила старий дерев'яний католицький храм.

Постраждалий під час Визвольної війни Преображенський костел ґрунтовно реконструювали у 1719 році коштом Войцеха Михальського. Вже в 1743 році власник міста Блажей Красінський  також провів реконструкцію, розмістивши на костелі герб своєї родини. Ще однієї перебудові Преображенський костел зазнав у 1884 році.

В радянські часи костел залишався чинним. В інтер'єрі збереглися розписи XVIII століття.