Пам'ятки Калуського району

Етнографічний музей Калущини створений у 1994 році при Вищому професійному училищі №7 міста Калуш з ініціативи викладача Валерія Сердюка.

В експозиції представлено зібрані учнями та викладачами етнографічні колекції предметів традиційної культури Бойківщини і Прикарпаття, зокрема ужитково-побутові й мистецькі предмети XVIII-XX століть. У розділі "Народні промисли і ремесла" представлені вироби гончарства, ткацтва, ковальства.

Колекція сільськогосподарських знарядь праці розповідає про старовинні способи землеробства і тваринництва. Відтворено інтер’єр сільської хати кінця ХІХ – початку ХХ століття.

Багатими є колекції вишивки, народного одягу, художніх виробів народних ремесел. У розділі "Сакральні пам’ятки Бойківщини" представлені церковні старожитності ХVІІІ–ХХ століть.

Житловий будинок у стилі модерн на вулиці Євгена Коновальця, біля повороту в бік Бубнища – найцікавіший зразок цивільної архітектури Болехова ХІХ століття.

Романтичного вигляду одноповерховому будинку надає вежа з високим шпилем.

Нині це один із корпусів Болехівської міської лікарні.

Калуська ратуша збудована в Калуші в кінці XIX – на початку XX століття навпроти костелу Святого Валентина.

Місто Калуш користувалося Магдебурзьким правом з 1549 року. Перша кам'яна ратуша існувала ще в ХVІІ-XVIII сторіччях, проте місце її розташування невідоме.

Нинішня будівля міського муніципалітету збудована у стилі класицизму з елементами модерну, має Г-подібну форму. Головною окрасою є невисока годинникова вежа.

До 1939 року тут засідав калуський магістрат, а за радянських часів розмішався райком партії. На початку 1970-х років приміщення передали управлінню сільського господарства. З 2005 року ведеться тривала реконструкція будівлі, її стан залишається аварійним.

Римо-католицький костел Святого Валентина в Калуші побудований у 1841-1845 роках на місці дерев'яного католицького храму Святої Марії Магдалини, який відомий з 1464 року.

Новий мурований костел виконаний у стилі неоготики. В 1786 році зведено нову вежу. У 1910-1912 pоках проведено капітальну реконструкцію: добудовано бічні каплиці, перед фасадом споруджено сходи, виготовлено нові головні та бічні вівтарі тощо.

З 1954 до 1999 рік храм було закрито, у ньому розмістили спортзал. Якийсь час він належав Українській Автокефальній Православній Церкві.

Нині костел Святого Валентина у Калуші чинний. У 2008 р. проведено останню реставрацію, яка повернула храму автентичний вигляд.

Костел Успіння Пресвятої Діви Марії збудований у Болехові в 1820-х роках на місці старого храму, що існував з XVI-XVII сторічь.

Перший костел був дерев'яний. На його місці у 1730-1738 роках збудували новий храм, проте через інженерні прорахунки він зруйнувався.

Нинішній Успенський костел у стилі модерну за радянських часів був закритий, використовувався як спортивна зала, потім котельня.

У 1994-2000 pоках костел було відреставровано. Нині він належить католицькій громаді міста Болехів.

Рожнятівський краєзнавчий музей "Бойківщина" розташований у старовинному будинку, який збудував у Рожнятові український граф Думка на початку XX століття.

За радянських часів тут був суд, потім музей художника Володимира Харченка.

Зараз в експозиції музею представлено близько 400 предметів, які знайомлять відвідувачів з історією краю за останні два тисячоліття, народним побутовим та сакральним мистецтвом Бойківщини, життям видатних людей.

У музеї зберігається частина колекції картин художника Володимира Харченка.

Краєзнавчий музей Калущини є одним із підрозділів Комунального закладу "Музейно-виставковий центр Калуської міської ради". 

До складу Музейно-виставкового центру також входять: Меморіальний музей "Калуська в'язниця", меморіальний комплекс "Криївка Черемоша", Музей-оселя родини Франка та виставкова зала.

Відкрився 1997 року в будівлі колишньої єврейської громади, яка є пам’яткою архітектури першої половини ХХ століття.

Основу експозиції складають археологічні пам’ятки Калущини, старовинні документи, церковні стародруки, твори образотворчого мистецтва, давні світлини, матеріали з історії дзвонарства, предмети домашнього побуту тощо.

В цьому ж приміщенні розташована артгалерея.

Повстанська криївка бійців УПА відновлена у 2018 році в урочищі Плаєк поблизу села Гриньків.

На цьому місці в 1947 році існував підземний бункер, що використовувався відділом пропаганди Крайового проводу ОУН Карпатського краю. 5 листопада 1947 року десятеро повстанців на чолі з Гелетієм Леоном "Тисою" прийняли тут бій з багаточисельним загоном карателів НКВС. Майже всі вони загинули.

Місцеві активісти віднайшли в лісі місце бою та відбудували криївку за збереженими кресленнями.

Меморіальний комплекс "Криївка Черемоша" розташований на території Калуської центральної районної лікарні, що на  житловому масиві "Підгірки". Є одним із підрозділів Комунального закладу "Музейно-виставковий центр Калуської міської ради".

Саме тут під час Другої світової війни знаходився підземний бункер підпільної групи ОУН на чолі з Іваном Магасом (псевдо "Черемош"), що займалася друком агітаційних матеріалів. Усі шестеро повстанців загинули 6 вересня 1945 року в бою зі спецзагоном НКВС.

Залишки сховища були знайдені та досліджені калуськими активістами.

У 2017 році відбулося урочисте відкриття реконструйованої криївки та пам'ятного знаку на честь загиблих підпільників ОУН.

Джерело лікувальної мінеральної води в урочищі "Шандра" розташоване безпосередньо біля траси Р-21 дорогою з Долини до Міжгір'я.

Сірководневі води становлять незначну групу мінеральних вод, що зустрічаються переважно у передгір'ях Карпат. Вони діляться на три підгрупи: сульфатно-сірководневі, хлоридно-сірководневі та гідрокарбонатно-сірководневі. Сульфатно-сірководневі - це води з сульфатно-кальцієвим складом, з вмістом 78 мг/л загального та 55-65 мг/л вільного сірководню.

Поруч із джерелом є зона для відпочинку та пікніків.

Жіночий монастир Згромадження Сестер Пресвятої Родини знаходиться на південній околиці села Гошів, неподалік Гошівського монастиря отців василіан.

Монастир побудований в кінці XX століття поблизу Гошівської Ясної гори. Головний корпус монастиря, двоповерховий, з підвальним поверхом, виконаний із вбудованої по осі головного входу каплицею та внутрішнім напівзакритим двором, навколо якого розташовані галерея та келії. На першому поверсі розташовані трапезна з окремим входом, бібліотека, келії, допоміжні та технічні приміщення. Другий поверх займають келії, каплиця та інші приміщення. Вбудовану каплицю завершує високе шатрове восьмигранне покриття, що гармонійно поєднується з куполом храму на Ясній горі та навколишнім ландшафтом.

Музей "Резиденція янголів" у Долині відкрила у 2023 році колекціонерка з Луганщини Олена Стеценко.

Під час широкомасштабного російського вторгнення вона була змушена виїхати з рідного міста Кремінна. Експозиція виставлялася у різних куточках України, поки не знайшла постійне місце у Долині.

В експозиції представлені сотні різноманітних фігурок янголів з усіх куточків України та з 37 інших країн світу. Професійні та аматроські роботи виконані в більш ніж 30 техніках.

Власниця музею проводить екскурсії, організовує фотосесії на романтичних локаціях.

Кімната-музей Володимира Івасюка відкрилася 2000 року в приміщенні Брошнів-Осадської дитячої школи мистецтв, яка з 2002 року також носить ім'я Героя України Володимира Івасюка.

Серед експонатів – велика колекція світлин, рукописні збірки віршів і пісень автора, спогади батька та сестри про видатного композитора, а також спогади його сучасників – Назарія Яремчука, Василя Зінкевича, Людмили Пахмутової, Ростислава Братуня, Романа Кудлика.

На фасаді школи мистецтв встановлено барельєф Івасюка.

Музей депортацій українців у ХХ столітті заснований 2019 року у селищі міського типу Брошнів-Осада. Розміщується у найдавнішій збереженій будівлі містечка, збудованій у 1927 році для адміністрації лісогосподарського підприємства Йозефа Глезінгера.

Наразі формується експозиція, що розповідатиме про життя людей в часі перебування у пересильному пункті Брошнева-Осади. Особливим експонатом є чотиривісний дерев'яний вагон товарного потяга, в якому радянська влада вивозила людей у Сибір.

Музей готується до відкриття.

Музей історії міста Болехова імені Романа Скворія розміщений у маленькій старовинній будівлі у центральній частині міста, яка є пам'яткою архітектури місцевого значення.

Музей носить ім'я болехівського краєзнавця Романа Скворія, який заснував цей заклад у 1967 році (встановлена меморіальна дошка). В основу експозиції було покладено зібрану Скворієм колекцію предметів, пов'язаних із життям та громадською діяльністю відомої мешканки Болехова, активістки гендерного руху Наталії Кобринської (з 2005 року ця добірка представлена в окремому музеї Наталії Кобринської).

Наразі експозиція музею складається з шести розділів: "Історія міста Болехова", "Бойківська світлиця", "Розвиток промисловості, освіти та культури у 20-30-х роках ХХ століття", "Друга світова війна, жертви нацистської та більшовицької окупації", "Національне та духовне відродження нашого краю", "Боротьба українського народу за утвердження своєї державності".

Серед експонатів: фрагменти рукописних богослужбових книг XVII століття, цикл фотографій про перебування у Болехові скульптора Михайла Черешневського та митрополита Андрея Шептицького, ноти Тараса Бобринського із власним штампом Наталії Кобринський тощо.

Біля музею встановлено пам'ятник січовому стрільцю, художнику, скульптору та поету Михайлові Гаврилку.