Пам'ятки Київської області

Меморіальний комплекс, присвячений воїнам-визволителям, загиблим у роки Другої світової війни, відкритий у Переяславі в 2000 році.

Комплекс включає Пагорб слави та виставку військової техніки. На Пагорб слави веде алея з ліхтарів та напівкруглих лав. Центральне місце меморіалу займає скульптура воїна в арці, увінчаної хрестом. За скульптурою півколом розміщено стіну з прізвищами загиблих земляків.

На виставці військової техніки представлені танк ІС-3, самохідка ІСУ-152, гаубиця Б-4, "Катюша", бойовий катер, літак МіГ-15 та інші. Деякі експонати мають відкритий доступ.

Меморіальний будинок-музей Івана Сошенка в Богуславі відкрито в 1973 році в будинку батька художника, в якому він народився в 1807 році.

Експозиція музею розміщена в трьох кімнатах. У першій кімнаті експонуються матеріали, що розповідають про дитячі та юнацькі роки Івана. Експозиція наступної кімнати висвітлює перебування художника у Петербурзі та навчання в Академії мистецтв (1832-1838 роки). У третій кімнаті розповідається про зустріч Івана Сошенка з Тарасом Шевченком, роботу художника вчителем малювання.

В музеї представлені фоторепродукції численних ескізів та малюнків художника, а також фотокопії, які розповідають про діяльність Івана Сошенка як педагога, про останні роки його життя.

На території  музею встановлено пам'ятник Івану Сошенку (скульптор Іда Копайгоренко, архітектор Вольдемар Богданівський).

Меморіальний будинок-музей Івана Сошенка є філією Музею історії Богуславщини.

Комплекс будівель Миколаївського артилерійського училища було збудовано в Києві в 1915-1917 роках архітектором Дмитром Зайцевим, який використав у своєму проєкті елементи романо-готичного стилю.

Училище встигло підготувати 5 випусків. У 1919 році на його базі були відкриті Київські артилерійські курси, потім Київська артилерійська школа, Київське артилерійське училище, Київське найвище зенітне ракетне інженерне училище (КВЗРІУ).

До 2013 року це був головний корпус Національного університету оборони України. З 2013 року в ньому розміщується Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ та з 2017 року розташовується Касаційний цивільний суд Верховного Суду України.

З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну в 2022 році, на загальний розсуд підняте питання про повернення Національному університету оборони України будівлі колишнього Миколаївського артилерійського училища з метою повноцінної підготовки офіцерських кадрів Збройних Сил України.

Миронівський історико-краєзнавчий музей відкрився у 2019 році в двоповерховому будинку колишнього кінотеатру в самому центрі містечка Миронівка на Київщині. Експозиція розповідає про історію Миронівського краю від найдавніших часів до сьогодення.

В археологічному розділі представлені предмети і зброя середньодніпровської, зрубної, чорноліської, скіфської та черняхівської археологічних культур. Також музей представляє чудову колекцію різноманітних прикрас часів Київської Русі.

Історична експозиція розкриває теми Козаччини, російського панування у XIX-XX століттях, Української революції, Голодомору, Другої світової війни, сучасної російсько-української війни тощо. Тут можна дізнатися і про історію заснування міста Миронівка.

В експозиції "Український побут ХІХ – першої полавини ХХ століть" відтворено інтер'єр тодішнього житла, експонуються знаряддя сільськогосподарської праці. Унікальними експонатами є жорновий млин, віялка і ткацький верстат.

Також можна побачити великий макет Миронівського цукрового заводу.

Дерев'яну Михайлівську церкву в Підгірцях під Києвом збудовано 1742 році з ініціативи ігумені Флорівського монастиря на місці зруйнованого храму Петра та Павла на честь Чуда архістратига Михаїла. В ХІХ столітті прибудовано дзвіницю.

Завдяки майже однаковим розмірам об'єднаних під загальним дахом зрубів церква архістратига Михаїла нагадує найстаріший клітський тип дерев'яних храмів, характерний для князівської доби. Головною особливістю цього є розташування в основі будівлі найпростішої дерев'яної конструкції - кліті, тобто зрубу, утвореного покладеними одне на одне вінцями з колод.

В інтер'єрі Михайлівської церкви збереглися розписи та різьблення ХІХ століття. Ансамбль церкви та дзвіниці є типовим прикладом української дерев'яної архітектури ХІХ століття, пам'яткою архітектури національного значення.

Храм на честь Чуда архістратига Михаїла в Підгірцях належить до Православної церкви України.

Кам'яний надгробок на могилі місцевого священика Федора Грушевського в Лісниках встановлено в 1894 році його онуком Михайлом Грушевським, великим істориком та громадським діячем.

Федір Грушевський служив у місцевій Преображенській церкві, він заснував у Лісниках середню школу. Після Другої світової війни надгробний камінь з могили Федора Грушевського використали для оформлення Могили невідомого солдата в Круглику. Повернений на місце в 2001 році.

Поряд зі школою встановлено пам'ятник Михайлові Грушевському. З історією села можна ознайомитись у шкільному вестибюлі, де розгорнуто краєзнавчу експозицію.

Чоловічий монастир Різдва Пресвятої Богородиці - самотня обитель в урочищі Церковщина (Хутір Вільний) на виїзді з Києва Новообухівською трасою.

Виникнення в ХІ сторіччя пов'язують з ім'ям одного із засновників Києво-Печерської лаври преподобного Феодосія Печерського, який під час Великого посту таємно усамітнювався тут, у Гнилецьких печерах. Згодом у печерах було засновано Пречистенський Гнилецький монастир із підземною церквою, зруйнований у XIII-XV сторіччях.

У топоніміці збереглися назви: урочище Церковщина та село Ходосівка - спотворене Феодосіївка.

Знову відкрив печери Святий Інокентій тільки в XIX столітті, а в 1902 році при печерах засновано монастир Різдва Богородиці, який отримав назву "Скита Пречистої".

У радянські часи тут розмістили колонію для малолітніх, табір для військовополонених, потім лікарню, санаторій МВС (діє досі). Один із храмів був зруйнований, у приміщенні іншого влаштували актову залу.

Богослужіння у Церковщині відновлено в 1999 році під опікою Голосіївської пустині, відновлюється Миколаївська церква. Ченці проводять екскурсії до печер.

Монітор "Желєзняков" - легендарний бойовий корабель часів Другої світової війни, що прославився під час бойових дій на Дунаї, на Чорному морі та на Азові. Пройшов всю війну, отримавши в народі прізвисько "невловимий".

Монітори – це низькобортні броньовані артилерійські кораблі, призначені для бойових дій на мілководді. Монітор СБ-37 збудовано в 1934 році на київській верфі. Названий радянською владою на честь російського анархіста і заколотника Анатолія Желєзнякова.

Другу світову війну монітор "Желєзняков" зустрів у складі Дунайської флотилії та воював до перемоги.

В 1965 році встановлений на постамент на Рибальському острові, одразу за Гаванським мостом.

Монумент "Яйце життя" встановлений у 2000 році на виїзді з Іванкова в бік Овруча, неподалік автостанції.

Незвичайну бетонну скульптуру у вигляді величезного яйця подарував селищу німецький архітектор Армін Кьольблі як символ життя та родючості землі, які мають відродитися після тяжкої "чорнобильської хвороби".

Мотузковий парк пригод Seiklar знаходиться на Лівому березі, у Дарницькому районі Києва, на території Парку партизанської слави.

Відвідувачі мають змогу подолати п'ять маршрутів різної складності, пересуваючись між деревами за допомогою мотузкового спорядження на висоті до 12 метрів та здійснюючи швидкісні спуски (до 30 кілометрів на годину!).

Перебуваючи на стежці, відвідувач пристебнутий до надміцного троса "лінія життя", який прокладено по всьому маршруту. Мотузковий парк розрахований як на підготовлених любителів екстремальних розваг, так і на новачків у світі активного відпочинку.

Планується відкриття двох дитячих стежок.

Музей "Берегиня" в селі Стайки є одним із найстаріших історико-краєзнавчих музеїв Обухівщини. Заснований у 1977 році з ініціативи місцевого краєзнавця, ветерана Другої світової війни Михайла Мелаха.

Сім тематичних розділів знайомлять відвідувачів з історією та культурою села Стайки та найближчих околиць. Зокрема, в експозиції представлена велика колекція старожитностей: традиційні вишиті сорочки та рушники Київщини, побутові речі, знаряддя праці.

Також експонуються історичні та археологічні матеріали, мистецькі твори, старовинні ікони.

Музей "Літературно-мистецькі Плюти" відкрився у 1975 році як Літературно-меморіальний музей драматурга Олександра Корнійчука та його дружини, письменниці Ванди Василевської на території їхньої дачі у Плютах.

Зараз архітектурно-мистецький комплекс "Літературно-мистецькі Плюти" є відділом Центрального державного архіву-музею літератури та мистецтва України.

Двоповерховий дачний будинок на березі річки Козинки Корнійчук збудував у 1954 році за проектом свого друга, архітектора Володимира Заболотного. У його будинку та в сусідніх сільських хатах у повоєнний час часто гостювало багато українських та російських літераторів, акторів та режисерів. Після смерті Корнійчука дача була перетворена на будинок-музей.

Збережено обстановку робочого кабінету письменника. У музеї зберігаються книги, картини та особисті речі Корнійчука та Василевської.

На території садиби щорічно у день народження письменника проходить літературно-мистецьке свято "Весна у Плютах".

Музей "Садиба на Кудрявці" (колишній музей Пушкіна) відкрито у Києві в двоповерховому будинку 1816 року, в якому в дитинстві жив письменник Михайло Булгаков.

Інтер'єри помешкання відтворюють атмосферу та репрезентують життя та побут міста першої половини ХІХ століття. Тут можна побачити меблі, тканини, фарфор, скло, бісерні вишивки, гравюри ХVIII-XIX століть та інші речі, що характерні для побуту тогочасного дворянства.

В основу експозиції лягла колекція "Пушкініана" дослідника Якова Бердичевського, який подарував її місту у 1987 році. Загалом представлено понад 1200 експонатів. Перлиною колекції є екземпляр журналу "Современник" (1836, том другий) з цензурним дозволом за підписом цензора Крилова. Не менш цінними є прижиттєві видання поета, такі як окремі розділи роману у віршах "Євгеній Онєгін", що видавалися так званими "зошитами" протягом семи років до виходу повного тексту твору в березні 1833 року.

Наразі колектив музею "Садиба на Кудрявці" працює над розробкою структури та наповненням нової експозиції, частково ведуться ремонтно-реставраційні роботи, яких вкрай потребує приміщення музею.

"Садиба на Кудрявці" є філією Музею історії Києва.

Найбільша в Європі приватна колекція мотоциклів марки Harley-Davidson представлена в київському музеї "Харлі-Девідсон" (HD Museum Kyiv), що відкрився у 2019 році.

У колекції понад 20 моделей мотоциклів: ралійних, військових і цивільних. Зокрема, представлена одна з перших моделей Harley-Davidson X8A Single 1912 року, наймасовіший військовий мотоцикл Harley-Davidson WLA 45 1942 року, єдиний за всю історію марки скутер Harley-Davidson Topper H 1964 року, одна з перших комфортабельних туристичних моделей Harley-Davidson FLHT Electra Glide Standard 1968 року тощо. Деякі експонати чи не єдині в світі.

Також представлено багато артефактів, пов'язаних з історією Harley-Davidson та байкерською культурою в Україні.

Відвідування музею можливе тільки за попереднім записом.

"Хатою на Пріорці" називають Меморіальний будинок-музей Тараса Шевченка на Пріорці у Києві, відділ Національного музею Шевченка.

Поет жив тут деякий час у 1859 році, під час свого останнього перебування у Києві, чекаючи на дозвіл на виїзд до Петербурга.

В експозиції музею відтворено побут київської околиці другої половини ХІХ століття. Більшість речей, які експонуються в будинку, було передано мешканцями Пріорки, нащадками тих людей, які особисто зустрічалися із Шевченком.

Неподалік будинку досі росте 400-річний дуб, під яким, за спогадами сучасників, любив сидіти поет.