Пам'ятки Івано-Франківська

"Станіславське море" - так називали нинішнє міське озеро Івано-Франківська, коли воно з'явилося в 1955 році.

Історія спорудження міського озера така: на території колишнього звіринця Потоцького, де раніше любили полювати польська шляхта та місцеві жителі, ще за сталінських часів викопали низку ставків , які з'єднувалися шлюзами з річкою Бистриця-Солотвинська. Одного дня шлюзи відкрили, вода наповнила водоймища і в результаті утворилося "море".

Наразі міське озеро – одна з основних зон відпочинку Івано-Франківська. Найромантичніше місце - місток, що веде на "Острів кохання". Працює човнова станція.

Музей "Герої Дніпра" в Івано-Франківську є філією Національного військово-історичного музею України. Заснований у 1966 році як Музей бойової слави 38-ї загальновійськової армії, яка у 1943 році брала участь у форсуванні Дніпра на північ від Києва і створенні Лютізького плацдарму.

Центральним елементом експозиції є діорама "Подвиг на Дніпрі", яка демонструє бойові дії під час форсування ріки у вересні 1943 року. Перед тим як увійти до демонстраційного залу, відвідувачі проходять через стилізовану штабну землянку, якою користувався командуючий 38-ю армією генерал-полковник Кирило Москаленко.

Основна експозиція у 12 залах висвітлює військову історію та традиції Прикарпаття значно ширше – від часів Галицько-Волинської держави до сьогодення. Окремі розділи присвячені бойовому шляху Легіону УСС на Станиславівщині в часи Першої світової війни, формуванням УГА періоду українсько-польської війни 1918-1919 років, участі уродженців Івано-Франківщини російсько-українській війні.

Доповнює експозицію багата колекція зразків стрілецької зброї, інженерних та артилерійських боєприпасів, засобів зв’язку.

2018 року відкрилася стаціонарна виставка, присвячена сторіччю проголошення Західно-Української Народної Республіки.

Івано-Франківський обласний музей визвольної боротьби імені Степана Бандери розміщується у двоповерховій будівлі в стилі модерну недалеко від центру міста.

В музеї представлені документи та речові матеріали, що охоплюють період із XI по XX сторіччя та які розповідають про боротьбу мешканців Прикарпаття за незалежність України. Зокрема, є документи, які висвітлюють боротьбу з радянським режимом Легіону січових стрільців, УНР, ЗУНР, ОУН та повстанської армії.

Експозиція, присвячена політв'язням, представлена ​​картою таборів ГУЛАГу та предметами побуту ув'язнених.

На місці страти жертв сталінського терору споруджено меморіальний комплекс "Дем'янів Лаз".

Філіями Івано-Франківського обласного музею визвольної боротьби імені Степана Бандери також є Історико-меморіальний музей Степана Бандери в Старому Угринові, Музей визвольної боротьби Прикарпатського краю у Косові та Музей "Підпільна штаб-квартира Романа Шухевича" в Княгиничах.

Пам'ятник Адамові Міцкевичу в Івано-Франківську - один з двох пам'ятників видатному польському поету, встановленим в Україні до сторіччя від дня його народження (другий знаходиться у Львові).

Спочатку фігура була витісана з рожевого мармуру, мала висоту 2,3 метри. На постаменті польською мовою були вибиті слова: "Адамові Міцкевичу в століття від дня народження - громадяни міста Станіславова. 1898 рік".

Під час Першої світової війни пам'ятник було пошкоджено. У 1930 році було встановлено нову фігуру, цього разу відлиту з бронзи. Польську дошку замінили на нову: "Адам Міцкевич, 1798-1855". У такому вигляді пам'ятник зберігся донині.

Парк культури та відпочинку імені Тараса Шевченка в Івано-Франківську відкрито в 1946 році на території маєтку барона Ромашкана.

Навколо маєтку на площі 22 гектари була діброва, в якій колись любили полювати Потоцькі. Наприкінці ХІХ століття територію почали окультурювати, проклали алеї, згодом викопали низку каскадних ставків. За радянських часів територію кілька разів переплановували. Тут встановили невеликий бюст Шевченка, який досі є єдиним пам'ятником Кобзарю в Івано-Франківську.

Збереглися два ставки. На одному з них, який називають "Лебединим озером", створено острівець із будиночком для лебедів та качок (місцеві мешканці на вихідних приходять їх підгодувати).

Також тут знаходиться парк атракціонів.

У 2010 році до дня міста встановлено "Камінь кохання", привезений з Кани, невеликого містечка в Галілеї, де Ісус благословив молодят. За легендою, це місце вважається щасливим для закоханих: тут призначають побачення, освідчуються в коханні та фотографуються у день весілля.

Конструктивістська будівля ратуші на площі Ринок – найвідоміший символ Івано-Франківська. На момент побудови в 1932 році це була найвища будівля міста (49,5 метрів).

Першу дерев'яну ратушу на цьому місці було споруджено невдовзі після заснування міста в XVII столітті, проте потім вона неодноразово перебудовувалася. Найцікавішою з архітектурної точки зору була ратуша австрійських часів, що існувала в 1871-1915 роках.

У нинішньому вигляді ратушу зведено у міжвоєнний період. Монолітні залізобетонні стіни так і не змогли висадити в повітря німецькі окупанти перед відступом у 1944 році.

В квітні 1990 року над будівлею Івано-Франківської ратуші вперше був піднятий національний український прапор.

У приміщенні розміщено кілька експозицій Краєзнавчого музею: природи, історії, народного мистецтва, археології. Представлені багаті колекції зброї та книг, а також старовинних меблів. Разом – 120 тисяч предметів. Цікавим експонатом є макет старого Станіславова доби Потоцьких.

Філіями Івано-Франківського краєзнавчого музею є Літературний музей Прикарпаття в Івано-Франківську, Історико-краєзнавчий музей "Гуцульщина" у Верховині, Літературно-меморіальний музей Івана Франка у Криворівні, Історико-краєзнавчий музей музей Михайла Грушевського у Криворівні, музей "Хата-ґражда" у Криворівні, Літературно-меморіальний музей Леся Мартовича у Торговиці, Історико-краєзнавчий музей Олекси Довбуша у Печеніжині.

Щонеділі у вестибюлі проходять зустрічі нумізматів.

Реформаторська синагога Темпель була збудована в Івано-Франківську з ініціативи членів товариства "Громадський прогрес".

Перший камінь було закладено в 1895 році, будівництво тривало чотири роки під керівництвом архітектора Вільгельма Штясни. Будівля виконана у мавританському стилі з елементами ренесансу. Спочатку по кутах розташовувалися чотири вежі, прикрашені зірками Давида.

Під час двох світових воєн будівля постраждала, але була відреставрована. У 1990-х роках частину приміщень повернули міській юдейській громаді.

Поруч в 2003 році встановлено пам'ятник на місці страти 27 українських патріотів, членів ОУН, розстріляних німцями в 1943 році.

Станіславівський пивоварний завод в Івано-Франківську – одна із найстаріших промислових пивоварень України.

Відкритий в 1767 році представниками роду Потоцьких. В 1905 році завод купив підприємець Петер Зедельмайєр, налагодивши виробництво пива під торговою маркою Browar Parowy Sedelmajera. Щороку броварня виробляла 12 тисяч відер пива. Сім'я Зедельмайєра володіла Станіславівським пивзаводом до Другої світової війни.

Завод працював і за радянських часів, проте в 1997 році закрився. В даний час історична будівля варильного цеху реконструйована, в ній відкрився фаст-фуд.

"Стометрівкою", чи просто "Соткою", мешканці Івано-Франківська називають пішохідну частину вулиці Незалежності – від Вічевої площі до вулиці Івана Франка.

Її реальна довжина – близько півкілометра. У XVI столітті вона називалася Тисменицькою дорогою, оскільки з'єднувала Станіславів (колишня назва Івано-Франківська) з Тисменицею. У 1869 році була перейменована на Сапежинську на честь Леона Сапеги. На початок XX століття це була головна та найжвавіша вулиця міста. Тут будувалися найдорожчі будинки, відкривалися найкращі готелі та магазини.

Тепер це найпопулярніша прогулянкова зона міста. Тут багато вуличних кафе та ресторанів, книгарень та бутіків. Щороку на "Стометрівці" та прилеглих вулицях з'являються нові ковані скульптури, які відкривають під час проведення фестивалю "Свято ковалів".