Пам'ятки Обухівського району

Дерев'яна церква Різдва Пресвятої Богородиці в Тулинцях розташована на пагорбі на околиці села.

Збудована у 1779-1784 роках на місці старого храму, відомого з XVII сторіччя. Унікальний трибанний храм із двоярусною дзвіницею складений із дубових колод і обшитий дошками.

У 1931 році храм закрили, але в період німецької окупації він знову став чинним. Пізніше його знову закрили через аварійний стан. З недавнього часу богослужіння відновлено.

Церква Різдва Пресвятої Богородиці у Тулинцях є пам'яткою архітектури національного значення, вважається одним із найкращих зразків дерев'яної культової архітектури Правобережної України.

Дерев'яна церква Різдва Пресвятої Богородиці у селі Владиславка на околиці Миронівки збудована в 1910 році коштом парафіян за активного сприяння місцевого промисловця Михайла Коржуйова.

Архітектор Юргенс спроєктував типовий для Правобережжя дерев'яний храм із однією бане ю та дзвіницею.

Храм у хорошому стані. Проводяться богослужіння.

Церква Різдва Пресвятої Богородиці збудована в селі Тростинка у 1745 році.

Храм хрещатий, п'ятизрубний. У церкві зруб притвору широкий і бічні двері ведуть у межі, розташовані з боків від головного входу.

До Державного реєстру пам'яток архітектури її не включено.

Церква Святителя Миколая в Чайках збудована в 2002 році на місці старовинної козацької Миколаївської церкви.

Дерев'яна церква Святого Миколая у стилі класицизму була побудована в 1758 році (за іншими даними – в 1558 році) і дожила до XX століття, проте була зруйнована за радянської влади.

Стараннями настоятеля Миколаївську церкву заново відбудували у 2002 році. Освячено також на честь Миколая Чудотворця.

На церковній території знаходяться 3 старі могили. Написи читаються важко.

Церква Святого Миколая Чудотворця збудована в Кадомці у 1851 році. Розташована в центрі села.

За радянських часів це була одна з двох церков Кагарлицького району, що діють.

Свято-Миколаївська церква належить до Православної церкви України.

Поруч знаходиться давньоруське городище.

Церкву Успіння Святої Анни в центрі села Слобода збудована у 1852 році генерал-майором Андрієм Трощинським, спадкоємцем міністра юстиції Дмитра Трощинського.

Храм у стилі пізнього класицизму хрестовий у плані, увінчаний напівсферичним куполом на циліндричному барабані. На західному, північному та південному фасадах великі напівкруглі вікна. Фасади завершено трикутними фронтонами.

В інтер'єрі збереглися залишки тематичних розписів ХІХ століття.

Черняхівський краєзнавчий музей відкрився з ініціативи місцевих освітян у 2023 році – через майже півстоліття після того, як припинив існування його попередник. Розташовується у приміщенні Черняхівського сільського будинку культури.

Експозиція розповідає про давню історію Черняхова, сучасне життя села та його видатних мешканців. Зокрема, в археологічному розділі представлено предмети Черняхівської культури із запасників Кагарлицького історико-краєзнавчого музею.

Відтворено інтер'єр української хати XIX століття, де можна побачити давній сільськогосподарський та хатній реманент, вишивку, кераміку, вироби із лози та з дерева. В куточку побутових речей середини ХХ століття експонуються старі радіоприймачі, програвачі та друкарська машинка.

Найстарішою адміністративною будівлею Василькова є Повітові присутствені місця, збудовані на початку ХІХ століття. Тут розміщувався штаб Чернігівського полку, який 10 січня 1826 року приєднався до повстання декабристів проти російського самодержавства і за скасування кріпосного права.

Повстання Чернігівського полку, організоване Південним товариством декабристів, очолили підполковник Сергій Муравйов-Апостол та командир батальйону Михайло Бестужев-Рюмін. Протягом тижня повстання було придушене, а організатори пізніше засуджені та страчені. На площі навпроти будівлі встановлено пам'ятник декабристам.

Будинок штабу Чернігівського полку двоповерховий, цегляний, оштукатурений. Фасад характерний для російського класицизму. Будівля неодноразово перебудовувалась. В ній розміщувалися присутственні місця, потім райуправління міліції.

У двох кімнатах досі працював відділ краєзнавчого музею "Декабристи на Васильківщині", який висвітлював діяльність Васильківської управи Південного товариства (зараз на ремонті). Зокрема, збереглася камера, в якій після арешту утримувалися Сергій Муравйов-Апостол та Михайло Бестужев-Рюмін.