Пам'ятки Кіровоградської області

Експозиція Музею мистецтв у Кропивницькому розміщена в будівлі в стилі модерн, збудованій наприкінці ХІХ століття на замовлення купця Ізраїля Шполянського.

Вперше питання про створення в місті художнього музею було порушено місцевою інтелігенцією ще в 1870 році, проте реальна робота розпочалася лише в 1921 році.

Сьогодні фонди музею налічують 9000 експонатів: живопис, графіка, скульптура, кераміка і скло, тканина, дерево, метал, архівно-документальна, фото. Частину експонатів музей отримав із фондів Ермітажу, Третьяковської галереї, київських музеїв, інші представляють творчий доробок відомих художників з Кропивницького.

Музей має п’ять виставкових залів, з них три є стаціонарними: "Сакральне мистецтво", "Мистецтво ХVІІІ – початку ХХ століть", "Художники-земляки".

Перлиною колекції є картина самобутнього польського художника Войцеха Горація Коссака "Кривава неділя у Петербурзі 9 січня 1905 року".

Також в експозиції музею представлено комплекс декоративно-ужиткового мистецтва.

Кропивницький музей музичної культури імені Кароля Шимановського заснований у 1991 році з ініціативи музикознавиці Ольги Левтонової. На цей час тимчасово не має свого приміщення, експонати зберігаються в запасниках.

Музей присвячений єлисаветградському періоду в житті видатного польського композитора Кароля Шимановського, який народився 1882 року в Україні – в родинному маєтку на Чигиринщині. В Єлисаветграді, де його родина мешкала в зимовий період, він навчався в музичній школі Нейгаузів, тут розпочав концертну та публіцистичну діяльність.

Меморіальний будинок Шимановських по вулиці Гоголя, що перебував в аварійному стані, був фактично збудований наново у 1991-1997 роках, але будівництво так і не було завершене. Тимчасово музей розміщувався в Музичній школі №1 імені Генріха Нейгауза, але 2020 року у зв’язку з капітальним ремонтом будівлі школи музейні експозиції були демонтовані.

Фонди музею налічують близько 10 000 експонатів. Найціннішими з-поміж них є автографи, речі та портрети Кароля Шимановського, документи й фотографії родин Нейгаузів і Блюменфельдів.

Зараз Музей музичної культури імені Кароля Шимановського влаштовує окремі виставки на інших майданчиках, проводить тематичні екскурсії містом та працює в онлайні.

Музей ракетних військ стратегічного призначення в Побузькому неподалік Первомайська унікальний і не має аналогів у світі. Для огляду відкрита надсекретна стартова позиція міжконтинентальних балістичних ракет, що повністю збереглася з часів "холодної війни".

Музей створено в 2001 році на базі розформованого 309 полку 46 ракетної дивізії РВСН. Комплекс складається із шахтно-пускової установки ракети РС-22А (SS-24 "Scalpel"), уніфікованого підземного командного пункту, енергоблоку, холодильного центру, казарми, охоронних та господарських приміщень. На території можна побачити зразки ракетних двигунів, автомобілі-ракетовози, паливозаправники для ракетного палива, макет ядерної боєголовки, а також ракети Р-12 та РС-20 (SS-18 "Satan").

Екскурсії проводять офіцери, які раніше служили на цій базі. За окремою домовленістю можна спуститися до підземного командного пункту на 30-метровій глибині, де знаходилася "ядерна кнопка".

Музейна кімната археологічних та краєзнавчих досліджень Новомиргородщини відкрилася у 2013 році з ініціативи відомого дослідника історії краю Петра Озерова. Розташовується на першому поверсі міської ради Новомиргорода.

В експозиції представлено близько 2000 експонатів, значна частина з яких була знайдена Петром Озеровим під час археологічних та краєзнавчих досліджень на території Новомиргородщини.

Зокрема, експонуються знаряддя праці людей кам'яної доби, фрагменти трипільського посуду, артефакти зі скіфських поселень (зокрема, меч-акінак), зброя та прикраси часів експансії готів, залізні предмети періоду Київської Русі, козацька зброя та амуніція, а також документи, світлини та предмети побуту містян XIX-XX століть.

Під час екскурсій господар музею дозволяє відвідувачам торкатися експонатів, брати їх в руки, а деякі навіть пробувати використовувати за призначенням.

Музейний комплекс Льотної академії Національного авіаційного університету в Кропивницькому об'єднує цілу низку музейних закладів та виставкових просторів, що присвячені історії української авіації загалом та навчального закладу зокрема.

Центром комплексу є Музей авіації, який функціонує з 1971 року. В експозиції представлено багато моделей літаків, світлин, сувенірів з різних країн, нагород та подарунків. Найпопулярнішим експонатом є кабіна літака Ан-24, яка використовувалася як тренажер для курсантів. Також представлені зразки бортових реєстраторів – так званих "чорних скриньок".

Сквер Кожедуба за головним навчальним корпусом академії створений 2010 року навколо пам'ятного знака на честь перебування на Кіровоградщині українського льотчика-аса Івана Кожедуба. У сквері також розташовані кований пам'ятний знак "Шпаківня назавжди" на честь усіх випускників, меморіальна дошка, присвячена двічі Герою Радянського Союзу Амет-хану Султану, стенди з інформацією про видатних авіаторів, діяльність яких пов’язана з Кіровоградщиною тощо.

Алея авіаторів закладена у 2010 році від вулиці Чобану до БК "Авіатор" на честь 100-річчя першого польоту в небо Єлисаветграда. Тут розташовані справжні літаки та моделі, стенди й креативні композиції, фонтан у вигляді літака та багато іншого.

Сквер аеронавігації розташований між другим навчальним корпусом та тренажерним центром – тут представлено композицію "Роза вітрів" та зразки аеронавігаційного обладнання, яке експлуатувалося на аеродромі "Кіровоград" у різні роки.

Частиною комлексу також є Музейна експозиція історичного краєзнавства.

Музейно-природний заповідник "Тобілевичі" в селі Арсенівка засновано як заповідник "Батьківщина Івана Карпенка-Карого" до 150-ліття з дня народження цього видатного українського письменника, драматурга і театрального діяча.

Саме в Арсенівці у 1845 році народився Іван Тобілевич – майбутній великий митець Карпенко-Карий.

Родина Тобілевичів мешкала в Арсенівці протягом десяти років. Батько Карпенка-Карого Карпо Тобілевич керував тут маєтком поміщика Золотницького. В парку на березі ставка досі стоїть старий садибний будинок у стилі класицизму, а неподалік і панський льох. Історичні споруди зберегли автентичні елементи тогочасної архітектури.

На території колишнього панського маєтку, збудованого у першій половині XIX століття, де за радянських часів була школа, тепер розташовується Музейно-природний заповідник "Тобілевичі". Його експозиційна частина ще потребує наповнення та оформлення.

У 2021 році територія панського маєтку оголошена парком-пам’яткою садово-паркового мистецтва "Тобілевичі" площею 8,7 гектара. Тут можна зустріти представників червонокнижної флори та фауни України.

На території Нижнього скверу, де знаходився будинок Тобілевичів, в якому народився Іван Тобілевич, встановлено пам'ятний знак.

Народний меморіальний музей видатного піаніста Генріха Нейгауза відкрився у 1981 році при Музичній школі №1 міста Кропивницького (тодішнього Кіровограда), засновником якої він був і яка нині носить його ім'я.

З 1933 року музична школа розташовується у двоповерховому будинку в центрі міста, який колись належав родині композитора Юлія Мейтуса, а зараз є пам’яткою архітектури. Це одна з найстаріших державних музичних шкіл України.

Ініціаторами відкриття у школі музею музиканта-земляка були її директор Віктор Ревенко та викладач фортепіанного відділу Елла Торговецька. Вони ж були основними збирачами музейних фондів.

У двох експозиційних залах музею представлено історичні документи, світлини та особисті речі, що належали Генріху Нейгаузу та його родині. Експонуються 16 видань різними мовами світу головної теоретичної роботи Генріха Нейгауза "Про мистецтво фортепіанної гри". Також представлено рояль та бюро композитора і музикознавця Георгія Поляновського.

До 125-річчя музиканта на фасаді будівлі музичної школи відкрито пам’ятну дошку, перед будівлею встановлено погруддя Генріха Нейгауза роботи львівського скульптора Володимира Цісарика.

Нерубайський народний краєзнавчий музей заснований у 1967 році. Розміщений у п'яти кімнатах на другому поверсі Будинку культури села Нерубайка.

Значну увагу в експозиції приділено козацькому періоду історії краю та виникненню села Нерубайка у XVII-XVIII століттях. Представлено велику колекцію зброї різних епох.

Гордістю Нерубайського історико-краєзнавчого музею є колекція зразків народної матеріальної культури, яка представлена в інтер’єрі традиційної української хати. У ній можна побачити фігури господарів у автентичному українському одязі. Тут розміщено ткацький верстат для виготовлення полотна, прядка, столовий та кухонний посуд та інші предмети побуту українців. Підлога застелена домотканими доріжками, які передали музею місцеві жителі.

Ще два музейні зали присвячені революційним подіям початку XX століття, Голодомору 1932-1933 років, пов'язаним з цими краями епізодам Другої світової війни та післявоєнному періоду.

Новгородківський краєзнавчий музей розташований у центрі селища міського типу Новгородка. Заснований у 1974 році при місцевому будинку культури, в нинішньому приміщенні працює з 1991 року.

В експозиції "Археологічні знахідки Новгородківщини" представлені матеріали досліджень двох курганів, розташованих поблизу Новгородки, що відносяться до різних археологічних культур - від ІІІ тисячоліття до нашої ери до VIII-IX століть нашої ери. Найдавніший експонат – амоніт (скам’яніла мушля) віком близько 25 мільйонів років, знайдений в Новгородківському кар’єрі.

Експозиція "Новгородківщина – коза­цький край" присвячена періоду заснування Новгородки у другій половині XVIII століття. Тут експонуються предмети побуту та зброя часів Козаччини. В етнографічній колекції експонуються рушники ХІХ-ХХ століть, одяг, прикраси, предмети побуту і знаряддя праці.

Особливим експонатом є унікальний рушник, присвячений 25-річчю незалежності України, започаткований Петрокорбівською громадою, який впродовж двох років вишивали 25 майстринь з кожної сільської громади району.

Співробітники проводять екскурсії музейними експозиціями та організовують подорожі туристичними маршрутами краю.

Новоархангельський краєзнавчий музей на Кіровоградщині заснований у 2003 році, розташований у будівлі колишнього кінотеатру "Україна" на центральній площі Новоархангельська.

Колекція музею налічує понад 5500 експонатів, які розповідають про природу та історію краю від часів палеоліту до сучасності. Зокрема, представлені колекції гірських порід і мінералів, монет і банкнот.

Зал мистецтв знайомить відвідувачів з мистецькою спадщиною краю – виробами декоративно-прикладного мистецтва, живописом місцевих художників.

Олександрівський краєзнавчий музей відкрито в 1987 році з ініціативи громадськості селища міського типу Олександрівка. Основу експозиції склали предмети археології, цвітненська кераміка, українські вишивані рушники, зброя часів Другої світової війни та інші матеріали, зібрані ентузіастами. 

У першій залі відображено історію Олександрівки та всього краю з найдавніших часів до 1917 року. Особливо цікава експозиція про епоху козацтва, адже сусіднім селом Бірки володів гетьман Богдан Хмельницький, тут він приймав послів іноземних держав, збирав війська для походу проти Польщі, про що свідчать численні предмети XVII століття, знайдені у Бірках. Також цікавою є експозиція "Українська хата початку ХХ сторіччя", де представлені різні предмети народного побуту.

Друга зала присвячена смутним часам 1920-1930-х років, коли в краї вирувала радянсько-українська війна, колективізація та Голодомор. Історія краю у роки Другої світової війни складає експозицію третьої зали. Четверта зала присвячена історії краю у повоєнний час та сучасності. Є відділ природи та художній відділ, де представлені роботи місцевих майстрів.

Філіями Олександрівського краєзнавчого музею є Кімната-музей Левка Мацієвича в Олександрівці та Музей історії села Розумівка.

Олександрійський міський музейний центр імені Антоніни Худякової створено в 1967 році.

Довгий час музей працював на громадських засадах, у 1991 році отримав статус державного. Носить ім'я Антоніни Худякової, яка була директором музею в 1980-1991 роках.

Загальна кількість експонатів основного фонду становить понад 17 000 одиниць. Експозиція музею розташовується у двох відділах – історичному та природному.

Крім того, етнографія краю представлена ​​окремо макетом українського дому та різними побутовими предметами: посудом, домашнім начинням, знаряддями праці тощо.

У музеї зберігаються колекції паперових грошей та монет різних епох та країн, добірка старовинних фотографій.

Серед цінних експонатів музею – особисті речі, скафандр, пристрої, обладнання для тренування та роботи на орбітальній станції вихідця з Олександрії, космонавта Леоніда Попова.

Відділом Олександрійського міського музейного центру імені Антоніни Худякової є "Будинок Дмитра Чижевського".

Онуфріївський краєзнавчий музей відкрився 1994 році в будівлі колишньої земської управи, збудованої графом Михайлом Толстим на початку ХХ сторіччя. Експозиція в 15-ти залах знайомить із різними етапами історії Онуфріївського краю та культурою його мешканців.

В історичних експозиціях представлені знаряддя праці кам'яної доби, речі скіфського періоду, матеріали про заснування селища у XVIII столітті та його перебування у складі Нової Сербії. Експозиція "Українська хата" демонструє побут і звичаї українського народу – найбільшу увагу тут привертає величезна голка довжиною близько метра, призначена для шиття стріхи.

Історію роду Толстих – найбільших землевласників на Онуфріївщині – розкриває  експозиція "Примножувати, берегти, любити, то вдячна пам’ять закликає". У розділі про період Першої світової вій­ни і трьох революцій представлена панорама "Бій денікінців із загоном червоноармійців". Про важкі сторінки історії розповідають експозиції "Розгойдані дзвони пам’яті: часи репресій", "Онуфріївщина в Другій світовій вій­ні", "Епоха соціалізму на території Онуфріївсь­кого краю", "Російсько-українська війна".

Також представлено виставку творів декоративно-ужиткового мистецтва та галерею відомих людей Онуфріївщини.

Старовинний Онуфріївський парк із каскадом ставків – пам'ятка садово-паркового мистецтва другої половини ХІХ століття. Це один із найпривабливіших об'єктів природного туризму Кіровоградської області.

Ландшафтний парк площею 51,7 гектара розташований у заплаві двох річок Омельник та Омельничок, на території колишнього графського маєтку Толстих в Онуфріївці. Родина Толстих заклала парк ще на початку 1820-х років. У 1880-х роках завершено будівництво нової частини парку, споруджено оранжерею, теплицю, стайню, водонапірну вежу, човнову станцію, літній танцювальний майданчик, винний льох, оригінальні альтанки, містки. Облаштовано насипний острів з альтанкою та купальнею (тепер відомий як "Острів кохання"). Збереглися головний вхід, Біла їдальня та руїни деяких інших споруд.

В Онуфріївському парку збереглося близько 50 екзотичних та рідкісних видів рослин: софора японська, ялівець віргінський, каркас західний, сосна кримська, модрина європейська тощо. Вздовж берегів ростуть двохсотрічні верби.

Садибний комплекс поміщика Соколова-Бородкіна в Червоновершці є одним із найкраще збережених панських маєтків на Кіровоградщині, пам'яткою архітектури місцевого значення.

Садибу в Червоновершці придбав поміщик Василь Соколов-Бородкін у 1815 році. Його син статський радник Кирило Соколов-Бородкін був повітовим предводителем дворянства. Він мав кілька будинків у Єлисеветграді, а в Червоновершському маєтку протягом 1854-1867 років побудував літній палац. Автором проєкту буд єлисаветградський архітектор Андрій Достоєвський, рідний брат письменника Федора Достоєвського.

Цегляний двоповерховий палац із мансардою виконано у стилі еклектики з елементами класицизму та неоренесансу.

На другий поверх ведуть сходи, а на третій, у задній частині будинку у вигляді бельведеру, можна дістатися лише по драбині. Палац оточений парком зі ставками, в якому досі ростуть сосни, туї, ялиці, модрини, гледичії. Також на території маєтку збереглися літній будиночок, маслобойня, овочесховище, колишні конюшні, гуртожиток.

За радянських часів у палаці Соколова-Бородкіна розмістили будинок відпочинку, потім відкрили ветеринарний технікум. Зараз тут розташовується Червоновершський ліцей.