English
русский [страна агрессор]
Пам'ятки України
Пам'ятки Київської області
Знайдено 574 пам’ятки
Київської області
Відкрити мапу
Доступно для
Параметри доступності
Музей/галерея
Музейна експозиція, присвячена перебуванню поета і художника Тараса Шевченка в Яготині, розгорнута в реконструйованому дерев'яному флігелі колишнього маєтку Рєпніних-Волконських на Київщині.
Шевченко кілька разів відвідував Яготин у 1843-1845 роках, мешкаючи саме у цьому флігелі. Тут він писав портрети господарів Яготинського маєтку, малював навколишні пейзажі. Копії деяких його робіт тепер представлені в музейній експозиції у шести тематичних залах.
Особливу цінність мають деякі речі з маєтку Рєпніних, якими користувався Шевченко, зокрема письмовий стіл та крісло у залі "Кабінет".
Також тут представлена унікальна картина невідомого італійського художника "Сліпець із хлопчиком" з особистої колекції князів Рєпніних.
У залі "Вітальня" картини сучасних художників відтворюють деякі моменти життя поета в Яготині.
Експозиція "Флігель Тараса Шевченка" є відділом Комунального закладу "Яготинський історичний музей".
вулиця Незалежності, 69 Яготин
Рейтинг
Додати до обраного
Додати до маршруту
Публічна експозиція "Подарунки президентам України" є загальнодоступною частиною Фонду президентів України, що функціонує на базі Національної бібліотеки України імені Володимира Вернадського в Києві.
Фонд заснований у 1996 році. Колекція музею подарунків президентам України нараховує близько 2000 предметів і документів, пов’язаних із життям та діяльністю керівників української держави. Тут є подарунки з різних куточків світу.
Серед експонатів різноманітні твори мистецтва, як, наприклад: предмети народних промислів (вишиванки, дерев’яні скриньки, килими, вази, посуд тощо), музичні інструменти, декоративна зброя (шаблі, мечі, булави тощо), картини (виконані різними техніками на полотні, шовку, папірусі, з використанням каміння, гаптовані тощо), предмети одягу (мантії, національний одяг тощо), макети військової техніки, почесні нагороди та відзнаки президентів України, скульптури та нумізматичні експонати тощо.
Особливу увагу привертає килим з портретами 12 президентів пострадянських країн, подарований Леоніду Кучмі таджицьким колегою Емомалі Рахмоном у 1997 році.
проспект Голосіївський, 3, кімната 307 Київ
Пам'ятник/монумент
Світло-музичний фонтан зі скульптурною композицією "Груша" відкрили у київському парку "Позняки" у 2012 році.
У центрі композиції - чотириметрова скульптура із нержавіючої сталі. За задумом автора проєкту, київського скульптора Олексія Золотарьова, груша, як символ солодкого життя, поділена на 7 нерівних частин, що символізує руйнування та водночас створення, об'єднання.
Поліровані поверхні скульптури дають можливість взаємодії з глядачем.
вулиця Михайла Драгоманова (парк "Позняки") Київ
Храм , Пам'ятка архітектури
Хоральна (центральна) синагога збудована в XIX сторіччі коштом єврейської громади міста Біла Церква. Будівля виконана у стилі еклектики.
У віці 16 років тут почав свій шлях кантора Пінхас Мінковський, про якого писав Бабель в одному зі своїх оповідань про Беню Крика: "Похорон Йосипа буде за першим розрядом: шість коней, як шість левів, дві колісниці з вінками, хор із Бродської синагоги, сам Мінковський прийде відспівувати покійного вашого сина".
За радянських часів синагогу було закрито, зараз будівля належить технолого-економічному коледжу Білоцерківського національного аграрного університету.
вулиця Ярослава Мудрого, 25/2 Біла Церква
Храм
Дерев'яний храм святого великомученика Димитрія Солунського є центральною спорудою етнографічного комплексу "Українське село".
Храм заснований коштом народного депутата Володимира Бондаренка на місці, де в 2004 році на нього було скоєно невдалий замах – його автомобіль закидали пляшками з горючою сумішшю. Будівництво було завершено в 2007 році.
Храм збудований із циліндричного зрубу у вигляді восьмикутної ротонди. Інтер'єр прикрашає різьблений іконостас у стилі українського бароко. При храмі діє парафіяльна школа.
вулиця Поляна Лісова, 60 Бузова
Храм Святого Георгія Побідоносця на Замковій горі у Білій Церкві відновлено в 2013 році практично на тому ж місці, де в 1032 році князь Ярослав Мудрий заклав перший храм та дитинець міста Юр'єва.
За легендою, білокам'яна церква, що збереглася після монголо-татарської навали, дала місту нинішню назву. У литовсько-польські часи на місці дитинця було споруджено замок, церкву було розібрано. Її фундаменти виявив у 1980-х роках археолог Руслан Орлов.
Відновлення храму Святого Георгія було ініційовано в 2011 році Благодійним фондом Костянтина Єфименка. Проєкт розробив архітектор В’ячеслав Міщенко, ґрунтуючись на плані виявлених археологами фундаментів та зовнішнього вигляду типових давньоруських храмів XI-XIII сторічь. У підвалах планується відкриття музею Замкової гори з експозицією знахідок, зроблених під час будівництва. Оригінальні фундаменти, що збереглися, будуть накриті скляним павільйоном.
Поруч встановлено пам'ятник Ярославу Мудрому.
вулиця Дружби, 6 Біла Церква
Парк/сад
Хрещатий парк на пагорбі біля початку Володимирського узвозу в Києві також називають Купецьким садом.
Спочатку ця територія була частиною Царського (Міського) парку, доки київське купецтво не взяло в оренду у міста куточок саду, що примикав до будівлі Купецьких зборів (нинішня Національна філармонія України).
На дніпровській кручі за філармонією в 1982 році на честь 60-ї річниці створення СРСР було встановлено скульптурну композицію, яка складалася з Арки Дружби народів та двох скульптурних груп під нею. В 2022 році, під час повномасштабного російського вторгнення в Україну, скульптурна частина монумента була демонтована, а арка перейменована на Арку Свободи українського народу.
Звідси відкривається мальовнича панорама Дніпра. У водонапірній вежі (1877 рік) неподалік розташований Музей води. Будівля поряд, що нагадує казковий замок, - нове приміщення Київського академічного театру ляльок (2005 рік).
Хрещатий парк з'єднує з Міським садом 60-метровий Парковий місток (1912 рік) - одне з найромантичніших місць у Києві. Також відомий як Місток закоханих (за традицією закохані залишають тут написи та стрічки) або Чортовий міст (нещасні часто обирали це місце для зведення рахунків із життям).
Володимирський узвіз, 2 Київ
Історична місцевість
Хрещатик - головна вулиця Києва, найпопулярніше місце прогулянок містян із ХІХ століття і до наших днів.
Назва походить від Хрещатого яру, від якого починалася вулиця в районі нинішньої Європейської площі. В свою чергу назву яру пов'язують з подіями хрещення Русі або зі словом "хрещатий" - хрестоподібний.
Довгий час тут була пустка, перші будинки з'явилися в XVIII сторіччі. Завдяки вигідному становищу між Верхнім містом, Подолом та Печерськом, Хрещатик швидко став центральною та найфешенебельнішою вулицею міста. Більшість старої забудови було знищено в 1941 році, після війни відбудовано в "сталінському" стилі.
Вулиця починається від Європейської площі, на якій домінує сучасна будівля Українського дому. Квадратна вежа над Будинком профспілок стала візитною карткою Києва завдяки світловому табло електронного годинника, встановленого в 1981 році (нині його замінюють плазмові панелі). Найстаріша будівля на Хрещатику - Готель Кане (1874 рік), де зараз розташований Центральний гастроном. Дорогі магазини та ресторани, як і раніше, можна знайти в Пасажі (1914 рік) та на вулиці Архітектора Городецького. Закінчується вулиця Бессарабською площею, де знаходиться найстаріший у Києві критий Бессарабський ринок (1910-1912 роки).
У вихідні та святкові дні Хрещатик перетворюється на пішохідну зону. Тут відбуваються концерти та інші масові заходи.
вулиця Хрещатик Київ
Пам'ятка археології
Хутір Млинок виник неподалік Веприка в XVII-XVIII сторіччі, коли мірошник Дем'ян Цукренко поставив тут водяний млин на річці Кирша при її впадінні в Ірпінь.
Проте поселення на цьому місці існували з найдавніших часів, починаючи з неоліту (XII-X сторіччя до нашої ери), про що свідчать археологічні знахідки. Збереглися укріплення пізнішого скіфського городища VI-V сторічь до нашої ери. Вал довжиною 1,5 кілометри, висотою 5 метрів, шириною до 25 метрів з ровом глибиною 2 метри захищає площу близько 40 гектарів. Це одне із найбільших скіфських городищ на Кевщині. У розрізі вал можна побачити прямо на під'їзді до хутора, поруч із оригінальними дерев'яними воротами та сторожовою вежею.
На березі водосховища споруджено каплицю Нерукотворного Образу Ісуса Христа та Феодорівської Ікони Божої Матері.
хутір Млинок Веприк
Етнографічний комплекс
Приватний етнографічний комплекс "Хутір Савки" в Нових Петрівцях включає дві справжні старовинні українські садиби: хату заможного селянина 1786 року та будинок пана 1854 року.
Перша стоїть на своєму місці вже понад двісті років, друга перевезена із села Мелені, що на Житомирщині. Тут є криниця, льох, господарський двір із клунею та кузнею. У ході екскурсії відвідувачам пропонують власноруч змолоти борошно за допомогою кам'яних жорен, попрацювати в кузні, поспостерігати за роботою майстрів народних промислів.
Після екскурсії можна скуштувати найкращих страв народної української кухні, приготовлених у дров'яній печі за старовинними рецептами. Професійний фольклорний колектив виконує народну музику.
вулиця Князя Святослава, 50 Нові Петрівці
Центр сучасного мистецтва М17 (ЦСМ М17) в Києві - культурна інституція, що функціонує як освітньо-дослідницька платформа та експозиційний майданчик сучасного мистецтва України та світу.
Був заснований влітку 2010 року. Центр М17 займає 2 поверхи, його площа – 1238 квадратних метрів.
М17 співпрацює з Національною спілкою художників України та є одним із найбільших окремих недержавних виставкових просторів у Києві. Технічне оснащення Центру відповідає міжнародним стандартам, що вже дозволило втілити ряд знакових проєктів музейного рівня.
Арт-центр надає підтримку та продюсування українського сучасного мистецтва (contemporary art). У залах проводяться виставки молодих та провідних художників України.
вулиця Володимира Антоновича, 102-104 Київ
Центр української культури та мистецтв у Києві створено в 2005 році з метою відродження національних звичаїв та традицій.
Дітей тут навчають техніці та культурі вишивання, ткацтва, розпису та інших видів декоративно-ужиткового мистецтва, а також знайомлять зі старовинними звичаями та обрядами.
З 2011 року Центр української культури та мистецтв має власну будівлю на Подолі, де розміщено галерею традиційного українського мистецтва, проводяться виставки та різноманітні акції.
вулиця Хорива, 19В Київ
Центральна київська синагога збудована в 1897-1898 роках коштом великого цукрозаводчика Лазаря Бродського, неформально носить його ім'я.
Проєкт у мавританському стилі розробив архітектор Георгій Шлейфер. Будівля функціонувала як єврейський релігійний центр протягом трьох десятиліть. В радянські часи тут розташовувався ляльковий театр. З 1992 року відновлено богослужіння.
В холі синагоги створено невеликий музей - тут можна побачити ханукію роботи відомого ізраїльського скульптора Франка Мейслера, фрагмент сувоя Тори II-V століть, копію ключа з відкриття синагоги в 1898 році, старовинні книги, стоси, тфіліни, мезузи, свічники.
вулиця Шота Руставелі, 13 Київ
Пам'ятка архітектури , Музей/галерея
Центральний державний архів-музей літератури та мистецтва України створений 1966 року за сприяння голови правління Спілки письменників України Олеся Гончара.
Розташовується в історичній будівлі Бурси Софійського монастиря (1763-1767 роки), на території Національного заповідника "Софія Київська".
У фондах архіву-музею зберігаються документи з літератури, мистецтва й культури України XVIII–XX століть, біографічні та епістолярні матеріали, рукописи творів, графічні праці та світлини багатьох українських письменників, художників, композиторів, діячів театру та кіно. Деякі з цих матеріалів представлені в експозиційних залах музею.
Особливий інтерес становлять відтворені інтер'єри робочих кабінетів з особистими речами видатних діячів української культури. Серед них мемтріальні кабінети кінорежисера Олександра Довженка, письменників Юрія Яновського, Михайла Стельмаха, Івана Микитенка, поета Андрія Малишка, художника Миколи Глущенка.
При державному архіві-музеї працює читальний зал, де можна замовити для ознайомлення архівні документи.
Відділом Центрального державного архіву-музею літератури та мистецтва України є музей "Літературно-мистецькі Плюти" на околиці Києва.
вулиця Володимирська, 22А Київ
Пам'ятка архітектури
Київ-Пасажирський – головна пасажирська залізнична станція Києва. Належить до Центральної залізниці, що діє з 1860-х років. Складається зі старого Центрального, нового Південного та Приміського залізничних вокзалів. В безпосередній близькості від Приміського вокзалу розташована станція метро "Вокзальна".
Закладка центральної будівлі відбулася в 1927 році на місці старого вокзалу, спорудженого у формі англійської готики в 1868-1870 роках. Перша черга почала працювати в 1932 році.
Під час Другої світової війни вокзал було частково зруйновано, а після війни - відновлено. У 1954-1955 роках були прокладені пішохідні тунелі від Вокзальної площі до платформ, у 1967-1969 роках споруджено навіс над першою платформою, а два первісні переходи на рівні другого поверху замінено великою залою очікування з виходами на платформи.
Вокзал розраховувався на 72 пари поїздів та 40 тисяч пасажирів на добу. Основний об'єм має загальну симетричну композицію, у центрі якої – вестибюль відправлення площею понад 1200 квадратних метрів і висотою 32 метри.
У 2001 році було проведено генеральну реконструкцію вокзалу, в ході якої було оновлено фасад центральної будівлі, а вестибюль став значно просторішим. Його стіни обробили гранітом та мармуром різних кольорів, а під склепіннями виклали панно з краєвидами історичних пам'яток столиці. Біля центрального входу встановили великий ескалатор, який доставляє пасажирів на другий поверх. Тоді ж було зведено простору семиповерхову будівлю Південного вокзалу, яка вважається одним із найкрасивіших залізничних терміналів у Східній Європі.
площа Вокзальна, 1 Київ