Пам'ятки Вінницької області

Церква-мавзолей Різдва Богородиці в Круподеринцях побудована в 1895 році графом Миколою Ігнатьєвим як родова усипальниця.

Під час проєктування храму архітектор Олександр Померанцев обрав за зразок кафедральний собор Святого Олександра Невського в столиці Болгарії Софії, де Ігнатьєва вважають автором Сан-Стефанського договору, що відродив болгарську державність.

За архітектурним стилем, розмірами та оздобленням церква в Круподеринцях не мала собі рівних в окрузі. Після смерті Ігнатьєва в 1908 році він був похований у нижній частині мавзолею, а через 9 років там же спочила його дружина.

Богослужіння у храмі Різдва Богородиці відновлено в 1944 році.

У глибині церковного двору височить пам'ятний хрест на масивній кам'яній брилі, з боків якої - чотири старовинні корабельні якорі. Це пам'ятник лейтенанту Василю Ігнатьєву та іншим морякам, які загинули в Цусімській битві 1905 року, встановлений матір'ю та вдовою лейтенанта до 10-річчя битви.

Руїни двох замкових веж на пагорбі над Південним Бугом нагадують про колись велике подільське місто Черленкове, відоме з XIII сторіччя.

Замок імовірно збудували князі Коріатовичі (Корятовичі) в XIV сторіччі, після того, як литовський князь Ольгерд розгромив ординців і приєднав Поділля до Великого князівства Литовського. Замок Черленград довгий час належав до роду українських шляхтичів Кмитів-Черленківських, контролював переправу через Південний Буг. Зруйнований в 1624 році під час походу татарського війська Кантемир-мурзи на Поділля.

В 1670 році Анатас Черленківський заснував на руїнах замку василіанський монастир. У ХVІІІ столітті трахтемирівський староста Станіслав Щеневський спробував реконструювати замок, але незабаром його спадкоємець Онуфрій Щеневський перебудував твердиню під магнатську резиденцію. Одна з веж, що біля дороги поряд із мостом через Південний Буг, була перетворена на каплицю-усипальницю. Другу з веж, що збереглися, намагалися підірвати в радянські часи, але три її стіни вціліли.

Наразі територія замчища забудована приватними будинками. Над руїнами, що збереглися, ведеться будівництво туристично-розважального комплексу з готелем, рестораном і музеєм.

Шаргородський музей образотворчого мистецтва репрезентує роботи українських художників 60-80-х років XX століття: Одайника, Дерегусова, Лемешка, Лозового, Щебрякова та інших.

Найбільшу цінність становить гобелен "Шаргород - земля Подільська", створений за ескізами члена Національної спілки художників України Юрія Кизимова.

Ямпільський історико-краєзнавчий музей є відділом місцевого музею образотворчого мистецтва. Експозиція розповідає про природу, археологію, історію та культуру Ямпільщини.

В Ямпільському музеї образотворчого мистецтва представлено зібрання творів сучасних українських художників, колекція жіночого та чоловічого одягу, нумізматична колекція Володимира Леви.

В музейній експозиції представлені вироби традиційних ремесел Ямпільщини: вишивки, писанки, плетіння із сіл Клембівка, Дзигівка, Цекинівка, Писарівка, Довжки та інших.