Пам'ятки Чернігівської області

Невелика цегляна Успенська церква так званої єпархіальної архітектури є "наймолодшою" в Седневі. Розташована на пагорбі на околиці села.

Храм споруджено в 1860 році. Тоді по всій російській імперії старі дерев'яні церкви замінювали кам'яними спорудами. За основу брали "зразкові" (випробувані) проєкти, які єпархіальні архітектори підганяли під конкретне місце. Для окраси цих храмів використовували декоративні елементи російської архітектури XIV-XVI століть. Такою є і Успенська церква в Седневі.

Із західного боку розташовується шатрова дзвіниця. У повоєнний час це був єдиний діючий храм у всій окрузі.

Успенський собор - найстаріша з будівель Новгорода-Сіверського, що збереглися в первісному вигляді.

Собор Успіння Пресвятої Богородиці був побудований орієнтовно в 1671 році на місці, де, за переказами, в давнину знаходилося язичницьке капище зі слов'янськими ідолами. Храм п'ятикупольний, у плані хрестовий. Виконаний у класичному стилі українського бароко.

В 1701 році було проведено реконструкцію Успенського собору, в 1820 році замінено бані та прибудовано дзвіницю.

Нині Успенський собор є діючим храмом УПЦ московського патріархату.

Хрестовоздвиженська церква на Магерці (колишнє передмістя Ніжина) побудована в 1775 році на місці старого дерев'яного храму як усипальниця полковника Петра Разумовського коштом його вдови.

Церква тетраконхова з чотирма апсидами.

У 1860 році за проєктом землеміра повіту Фаловича із заходу добудовано теплу церкву з двоярусною дзвіницею, поєднану з основним об'ємом довгою залою.

За радянських часів приміщення храму використовувалося як кінозал і фільмосховище. У 1991 році Хрестовоздвиженську церкву було передано УПЦ московського патріархату.

Художній відділ Ніжинського краєзнавчого музею імені Івана Спаського відкрився у 1991 році, з 2021 року розташовується в колишній садибі поміщиків Макарових XIX століття.

Меморіальна дошка на фасаді свідчить, що саме цьому будинку в 1827 році читав свої перші твори Микола Гоголь. Також з родиною Макарових були пов’язані Тарас Шевченко, Євген Гребінка, Марко Вовчок, Марія Заньковецька. Саме тому експозиція музею демонструє трансформацію дворянської садиби, її побуту в період із кінця XVIII до початку XX століття.

Тут планують облаштувати літературну світлицю, експозицію про видатних історичних постатей Ніжина.

В художній колекції музею – роботи видатного українського художника Сергія Шишка, а також Олександра Якимченка, Миколи Стратілата, Вадима Доброліжа та інших. Зараз в музеї функціонує виставкова зала, де проводять виставки сучасних ніжинських художників.

Борзнянський художньо-меморіальний музей "Садиба народного художника України Олександра Саєнка" відкрився 1996 року в будинку родини Саєнків у містечку Борзна на Чернігівщині.

Експозиція висвітлює життя і творчість відомого українського митця-декоратора, чиє ім'я внесене до списку видатних діячів світової культури ЮНЕСКО.

Олександр Саєнко народився у Борзні в 1899 році. Через хворобу ще в дитинстві він втратив слух і мову, але завдяки протекції сусідки Саєнків, письменниці Ганни Барвінок (дружини Пантелеймона Куліша) потрапив до Петербурзького імператорського училища глухонімих. Найбільше прославився роботами у галузі монументального та монументально-декоративного мистецтва в техніці інкрустації соломкою.

В експозиції музею представлені такі його відомі роботи, як "Козак Мамай", "Семен Палій" та інші. Також експонуються килими, гобелени, вибійки роботи Саєнка, зібрана ним колекція ічнянських кахлів, меморіальні речі родини.

Центральний парк культури та відпочинку Чернігова - популярне місце дозвілля містян. Розташований на березі Десни.

На території парку розміщується Літній театр просто неба, атракціонне містечко, американські гірки, цирк, фонтани, ботанічна пам'ятка природи "Група багатовікових дубів".

Упродовж року проводяться культурно-масові заходи, фестивалі.

Кафедральна церква Всіх Святих – головний храм Православної церкви України у Ніжині, духовний центр грецької громади міста. Розташований на території "грецького кварталу" поряд із грецьким храмом Святого Михаїла.

Всіхсвятська церква збудована у 1782 році грецьким братством Ніжина на місці більш ранньої дерев'яної грецької церкви. Спочатку була виконана в архаїчному балканському стилі. Наприкінці ХIХ століття частково перебудована, фасади доповнені класичними портиками, що надало церкві риси класицизму.

Храм Всіх Святих стоїть на підвалі, склепіння якого спирається на центральний стовп. В інтер'єрі можна побачити різьблений липовий іконостас, виготовлений сучасними ніжинськими майстрами за ескізами художника Олександра Кошеля.

Дерев'яна церква Дмитра Ростовського збудована ву Чорнотичах у 1910 році. Храм однокупольний, з прибудованою дзвіницею. Церква доглянута та відвідувана.

В радянські часи вона не закривалася, тому збереглося багате внутрішнє оздоблення - свого часу сюди звозили церковне начиння та ікони з навколишніх церков.

Храм з двома високими та трьома низькими куполами має три престоли: центральний престол Дмитра Ростовського, бічний лівий престол Святого Феодосія та бічний престол Покрови Божої Матері.

Висота церкви - 35 метрів.

Дворівнева церква Іоанна Богослова збудована в Ніжині в XVIII сторіччі на місці дерев'яного храму (1619 рік).

Архітектурний стиль церкви характеризується як перехід від бароко до раннього класицизму, де фахівці вбачають руку відомого київського архітектора Івана Григоровича-Барського. На першому поверсі була тепла церква, на другому – холодна.

З балкона Іоанно-Богословської церкви благословив місто та його мешканців Святий Іоанн Кронштадський, коли він відвідав Ніжин у 1893 році дорогою до Києва.

Церкву відреставровано в 1954-1955 роках, відтоді її приміщення використовується як архів.

В церкві Іоанна Богослова збереглися старовинні фрески, цікаві ажурні сходи та огорожі. Ведуться переговори щодо повернення храму православній церкві.

Поруч встановлено пам'ятник мореплавцю Юрію Лисянському, чий батько служив у цій церкві.

Церква Казанської ікони Божої Матері в Семенівці збудована в 1875 році.

Великий кам'яний п'ятикупольний храм має центральний купол над вівтарем та чотири малі куполи. П'ятиярусна дзвіниця заввишки 47,5 метрів вважається окремою частиною храму. Церква має 3 входи, головний – із західної сторони.

У 1935 році храм було закрито радянською владою, дзвони та хрести знято. Під час Другої світової війни пошкоджено.

Казанський храм відреставровано в 1999 році.

Церква Костянтина та Олени на Грецькому (Троїцькому) кладовищі Ніжина - один із трьох з грецьких храмів міста.

Збудована в 1819-1820 роках (за іншими даними - у другій половині XVIII толіття) в стилі бароко коштом багатих грецьких купців братів Зосимів, можливо їх родової усипальниці. Під вівтарними стінами церкви похований один із трьох легендарних братів Зосима – Анастасій, дворянин та кавалер Грецького Командорського Ордену Спасителя. Брати прославилися не лише багатством, а й обітницею безшлюбності, яке поклялися зберігати до звільнення їхньої батьківщини Греції від османського ярма.

Микола Гоголь описав освячення церкви Костянтина та Олени на Грецькому цвинтарі в юнацькій сатирі "Щось про Ніжин, або Дурням закон не писаний".

Нині храм Костянтина та Олени у Ніжині належить до Православної церкви України.

Мурована одноверха церква Миколая Чудотворця розташована на околиці Прилук - районі Сорочинці.

Храм збудований в середині ХІХ століття в стилі українського модерну.

Церква Покрови Пресвятої Богородиці, що височіє на пагорбі в центрі села Дігтярівка, збудована в 1708-1710 роках коштом гетьмана Івана Мазепи. Саме в Покровській церкві великий український гетьман молився напередодні прийняття рішення про перехід на сторону короля Карла ХІІ проти московського царату в Північній війні.

Кам'яний п'ятикупольний храм споруджено в стилі українського бароко. У зовнішньому декорі відчувається вплив пізнього ренесансу та раннього класицизму.

За радянських часів Покровська церква була розграбована і частково зруйнована.

У 2009 році було розпочато реставраційні роботи, під час яких було відновлено один з приділів церкви. Проте через брак коштів роботи було призупинено. В 2023 році Православна церква України оголосила про намір залучити благодійний фонд Івана Мазепи, створений в 2022 році, для відбудови церкви.

Церква Різдва Пресвятої Богородиці збудована в Количівці під Черніговим у 1778 році, добудована в 1885 році.

Дерев'яна п'ятизрубна споруда з притвором та двоярусною дзвіницею. Зберігся триярусний іконостас з іконами XVIII сторіччя. Всередині дзвіниці можна побачити старовинні написи.

Церква Різдва Пресвятої Богородиці – маловідомий зразок дерев'яної монументальної архітектури Сіверщини кінці XVIII сторіччя.

Дерев'яна церква Різдва Пресвятої Богородиці розташована в селі Загребілля, присілку Сосниці ("за геблею").

Однокупольний хрестоподібний у плані храм складає одне ціле з триярусною дзвіницею. Різьблений п'ятиярусний вівтар у стилі бароко створений у XIX столітті. Збереглися розписи початку ХХ століття, над якими працювали художники Михайло Гавриленко, Яків Тимошенко, Микола Овдієнко, Євген Базилевич, Григорій та Єфим Величковські.

Церква оточена водою - під'їхати машиною на машині можна лише за сухої погоди.