Пам'ятки Чернігівської області

Сосницький краєзнавчий музей розташований у будинку лікаря Щербакова (1869-1870 роки), який пізніше належав князю Волконському, потім лікарю Петру Ольденборгеру.

Музей у ньому заснував у 1920 році юрист та історик Юрій Виноградський. Він відкрив на Чернігівщині 50 неолітичних стоянок та 9 городищ. Основою експозиції стала археологічна колекція Виноградського.

Наразі фонди Сосницького краєзнавчого музею налічують 10 тисяч експонатів. Серед унікальних експонатів – шийні гривні, бивень мамонта із насічками, кілька старовинних документів.

Також представлені деякі речі колишніх власників сосницької садиби, дворян Полторацьких, які володіли Сосницею у XVIII-XIX століттях.

Музею надано ім'я Юрія Виноградського.

Спасо-Преображенська церква в стилі бароко зведена на території Ніжинського передмістя Нове Місто.

В архітектурі церкви використано рідкісний прийом об'єднання хрестового об'єму з традиційним для дерев'яної храмової архітектури західних областей триверхим завершенням.

У 1857 році було добудовано дзвіницю, яка не збереглася до наших днів.

У 1861 році в Спасо-Преображенській церкві зупинялася похоронна процесія під час перевезення тіла Тараса Шевченка в Україну.

Під час Другої світової війни нацисти під час відступу безуспішно намагалися підірвати храм.

Спасо-Преображенська церква збудована в 1817 році Григорієм Милорадовичем, який володів Любечем у XIX столітті.

Церква в стилі класицизму розташована на базарній площі. За радянських часів її використовували як клуб, склади. Тільки в 1992 році Спасо-Преображенську церкву повністю відродили.

Нині це єдиний діючий храм Любеча. Тут зберігається список ікони Богородиці "Любецької", втраченої в роки атеїстичних гонінь.

Спасо-Преображенська церква в Ічні розташована на березі мальовничого ставка, де ще у XVIII сторіччі стояв дерев'яний храм.

У 1804 році він згорів, і через 7 років коштом парафіян на його місці було побудовано новий кам'яний Преображенський храм із дзвіницею та двома куполами.

Дерев'яний іконостас створений у 1830 році, ікони виконані у стилі грецького живопису. Головна святиня – копія ікони Іржавецької Матері Божої.

Спасо-Преображенська церква в Ічні благополучно пережила радянський період, зараз належить УПЦ московського патріархату.

Спасо-Преображенський собор в Чернігові - один із найдавніших християнських храмів на території України, унікальний зразок давньоруської архітектури.

Побудований за князя Мстислава Хороброго, ставши його усипальницею. Тут же похований Ігор Святославович, герой "Слова про похід Ігорів".

В інтер'єрі Спасо-Преображенського собору збереглися фрагменти давньоруських фресок, чудовий іконостас XVIII століття. Частина колекції золотої і срібної церковної утварі Спаського собору зберігається в Чернігівському історичному музеї.

Чернігівський Спасо-Преображенський собор внесений до списку культурних цінностей ЮНЕСКО.

Поруч розташований будинок архієпископа (1780 рік), в якому зараз знаходиться архів.

З 1967 року Спасо-Преображенський собор входить до складу Національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів стародавній".

Старовинний п'ятибанний Спасо-Преображенський собор є головною архітектурною домінантою Прилук. Споруджений на початку XVIII століття коштом полковника Гната Ґалаґана. Розташовувався на території Прилуцької фортеці, на місці спаленої дерев'яної Спаської церкви середини XVII століття.

Поруч знаходиться масивна двоярусна церква-дзвіниця Святого Миколая. Між ними встановлено пам'ятник Святому Йоасафу Бєлгородському, який народився у Прилуках.

Кам'яний Спасо-Преображенський собор збудовано народними майстрами у стриманих формах пізнього бароко, характерного для козацьких храмів. У 1834 році проведено реконструкцію. 

Всередині собору в глибокому склепі поховано його засновника полковника Ґалаґана. Головна святиня Спасо-Преображенського собору - ікона Божої Матері "Скорботна".

Старовинна ялина алея віком понад 100 років – заповідний об'єкт (ботанічна пам'ятка природи місцевого значення).

На сьогодні це 79 тридцятиметрових дерев, які з обох боків оточують дорогу до монастирських печер.

Стрітенський собор Густинського жіночого монастиря на Галаганівській вулиці – помітна архітектурна споруда старих Прилук.

Зведений у 1889 році на честь загиблого російського імператора Олександра ІІ. Більшість коштів на будівництво пожертвував тодішній градоначальник Іван Дедін.

Рідкісна для української архітектури споруда на кшталт тринефної базиліки з трьома куполами (до нашого часу збереглася лише одна - центральна), складена з рідкісної червоної цегли і пофарбована коричневою фарбою.

З 1929 року донедавна у храмі розміщувався краєзнавчий музей. Наразі експозицію демонтовано, ведуться роботи з відновлення Стрітенського собору.

Талалаївський краєзнавчий музей відкрито в 2013 році в приміщенні колишнього Будинку культури селища Талалаївка.

Експозиція розміщена в кількох залах загальною площею 60 квадратних метрів. У фондах музею зібрані унікальні старовинні речі повсякденного вжитку, знаряддя праці, керамічні та гончарні вироби ХІХ-ХХІ століть, грошові знаки, колекції вишитих рушників, сорочок, тканих килимів ХХ-ХХІ століть, понад 300 жіночих хусток. 

Окрема частина експозиції присвячена вшануванню пам'яті Героїв Небесної Сотні та російсько-української війни.

Троїцька церква в Троїцькому побудована коштом козацької старшини в 1772-1774 роках на зразок Вознесенської церкви в Коропі.

За типом – тетраконх. До центрального, увінчаного куполом, кубічного об'єму примикають чотири нижчі екседри з фасадами, увінчаними трикутними фронтонами.

За весь період існування храм жодного разу не розбудовувався. До останнього часу його стан був гнітючий, проте нещодавно було проведено реставрацію.

Троїцька церква розташована у грецькому кварталі Ніжина. Однокупольний кам'яний храм у стилі бароко споруджений у 1733 році.

В 1888 році був ґрунтовно перебудований, внаслідок чого набув рис класицизму. Зокрема було повністю змінено форму купола, із західного боку прибудовано двоярусну дзвіницю зі шпилем. Церковне подвір'я обнесене кованою огорожею в кінці ХІХ століття. На огорожі є оригінальний напис з датою останньої реконструкції та прізвищем її ініціатора.

Тривалий час Троїцький храм було закрито, приміщеня церкви використовувалося як архівосховище. Нині Ніжинська міська рада розпочала процес щодо повернення Троїцької церкви громаді міста і ухвалила відповідне рішення.

Троїцька церква побудована в Бігачі в 1831 році за поміщиків Кейкуатових.

Величний кам'яний храм в стилі класицизму є пам'яткою архітектури національного значення. Бічні фасади прикрашені чотириколонними портиками тосканського ордену із трикутними фронтонами.

До наших днів Троїцька церква не збереглася у первісному вигляді - втрачено відкриту галерею і дзвіницю, які примикали до храму. Нині храм не використовується та потребує термінового капітального відновлення та реставрації.

Тростянецький дендропарк - один із найкрасивіших ландшафтних парків України.

Створений у Тростянці в ХІХ столітті представником старовинного гетьманського роду Іваном Скоропадським (онук гетьмана Івана Скоропадського, дід гетьмана Павла Скоропадського).

Проєкт Тростянецького парку розробив садівник Карл Шлінглоф. На рівній ділянці землі були насипані штучні гори (висота до 30 метрів), що нагадують Альпи. Котловани, що утворилися при заборі ґрунту для гір, перетворені на ставки. Спочатку було посаджені дерева місцевих порід: сосна, ялина, береза, дуб. Потім у штучно створеному ландшафті були висаджені екзотичні види: сосна веймутова, сибірська ялина, кедр сибірський, сосна чорна, тсуга, ялівець та інші. Разом - 623 видів.

Роботи тривали до смерті Скоропадського в 1887 році. Він похований на території парку, на пам'ятнику висічені слова: "Будь-який перехожий! Сад, в якому ти гуляєш, посаджений мною; він служив мені втіхою в моєму житті. Якщо ти помітиш безлад, що веде до знищення його, то скажи про це господареві саду: ти зробиш добру справу".

Наразі дендрологічний парк "Тростянець" підпорядкований Національній академії наук України, проводяться екскурсії.

Від комплексу садибних споруд збереглося два флігелі, які зараз реставруються для створення музею та готелю.

Добре помітна з автотраси Трьохсвятительська церква в Лемешах зведена в 1755 році братами Розумовськими на могилі батька - Григорія Розума.

Архітектурні деталі оформлення фасадів церкви свідчать про поступовий відхід від стилю бароко та переважання рис класицизму. В 1865 році до Трьохсвятительської церкви було прибудовано двоярусну дзвіницю, яка з'єднувалася з нею одноповерховим корпусом.

На стінах Трьохсвятительської церкви зберігся фрагмент розпису XVIII-XIX сторічь.

"Узруївські джерела" - гідрологічна пам'ятка природи з 1964 року. Численні незамерзаючі джерела б'ють з дна озера серед болотного масиву вздовж русла річки См'яч.

За легендою, раніше джерела, що били фонтаном, були пов'язані підземною річкою з великим вирмом на Десні, який колись погрожував судноплавству в районі села Леньків.

У 2004 році тут була обладнана зона відпочинку Новгород-Сіверського лісгоспу з альтанками та банкетним будиночком з каміном. Тут відпочивали на природі президенти України, росії та білорусі під час зустрічі у Новгороді-Сіверському в 2004 році.