Пам'ятки Харківської області

Харківська дитяча залізниця "Мала Південна" розташована на території Центрального парку культури та відпочинку та Лісопарку.

Перший потяг пройшов "Малою Південною" Харкова в 1940 році. Довжина дороги - 3,6 кілометрів. Спочатку були побудовані дві станції: "Парк" та "Лісопарк". До ювілею дороги в 2000 році було проведено реконструкцію вокзалу, колійного господарства та інших споруд. Також було збудовано платформу "Меморіал". Зараз в експлуатації знаходяться два тепловоза - ТУ2-054 і ТУ7А-3198, і два потяги по шість пасажирських вагонів у кожному.

Працює з травня по кінець жовтня (в травні та вересні-жовтні - тільки у вихідні).

Донецьке городище розташоване на правому березі річки Уда на північній околиці Покотилівки поблизу Харкова.

Давньоруське місто-фортеця Донець згадується в "Іпатіївському літописі" та "Слові про похід Ігорів" як перше руське місто, якого досяг князь Ігор Святославич, повертаючись із половецького полону після невдалого походу на половців.

Донець був прикордонним містом та торговим центром Стародавньої Русі, його населяли ремісники та скотарі. Місто припинило своє існування після монголо-татарської навали.

Збереглися потужні земляні вали Донецького городища трикутної форми зі сторонами від 200 до 400 метрів, а також кілька напівпідземних жител. Тут регулярно проводяться археологічні розкопки, в результаті яких вже зроблено багато цікавих знахідок.

З валів Донецького городища відкривається чудовий краєвид на долину Уди.

Центр сучасного мистецтва ЄрміловЦентр створений у Харкові в 2012 році за підтримки Асоціації випускників, викладачів і друзів Харківського національного університету імені Василя Каразіна в головному корпусі університету. Названий на честь відомого харківського митця, представника українського авангарду Василя Єрмілова.

Дизайн-проєкт внутрішнього простору був створений харківськими архітекторами Ігорем Остапенко, Інною Педан та Андрієм Хворостяновим. Двоповерховий майданчик загальною площею 1500 квадратниї метрів забезпечує унікальні можливості для створення і презентації художніх проєктів.

ЄрміловЦентр сприяє розвитку сучасного українського мистецтва, його інтегруванню у світовий мистецький контекст, підтримує молодих авторів, є комунікативною платформою для українських та зарубіжних фахівців у сфері сучасного мистецтва. До сфер діяльності центру належать кураторські проєкти, мистецькі резиденції, лекції та обговорення, перформанси, семінари, кіно та відео-інсталяції. 

Також "Єрмілов-Центр" став майданчиком для проведення фестивалю молодіжних проектів Non Stop Media.

Зачепилівський історико-краєзнавчий музей заснований в 2000 році з ініціативи місцевого краєзнавця Юрія Буланова. Розташовується в приміщенні Зачепилівської бібліотеки.

Експозиція музею представлена в чотирьох тематичних залах. Перша зала присвячена історії заселення району та заснування Зачепилівки, у якій знаходяться стенди із старожитностями (сорочками, рушниками, глечиками, знаряддями праці).

Друга зала присвячена подіям Другої світової війни, участі жителів Зачепилівщині у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та в російсько-українській війні. 

Третя зала присвячена радянському періоду історії.

У четвертій залі представлена творчість зачепилівських художників, майстринь-вишивальниць, поетів, письменників. Окрема частина експозиції відведена перебуванню Петра Чайковського на Зачепилівщині.

Будівля Земельного банку у Вільшанах побудована в 1912 році (за іншими даними - в 1903 році).

Архітектура в стилі модерн. Наразі у будівлі розміщується селищна рада Вільшан.

Златопільський краєзнавчий музей розташовано на півночі міста у приміщенні будівлі колишнього дитячого садка.

У музеї функціонує три виставкові зали з наступними експозиціями: "Етнографія краю", "Златопільщина в роки Другої світової війни", "Відомі земляки", "Збережемо мир і культуру", "Мій рідний край". Систематично проводяться виставки місцевих майстрів декоративно-прикладного мистецтва та художників.

Зміївський краєзнавчий музей було створено в 1991 році. Музей розташовується в старовинній двоповерховій будівлі.

Основу експозиції складають археологічні знахідки, зроблені на території Зміївщини – понад 10 тисяч експонатів. Зокрема, представлені знаряддя праці кам'яної доби, зброя та кольчуга часів Київської Русі, предмети побуту ХІХ століття, серед яких найбільший інтерес представляють ткацький верстат та примітивна пилорама.

В картинній галереї Зміївського краєзнавчого музею представлені найцікавіші роботи місцевих художників, що зображують аварію царського поїзда і заснований на цьому місці Спасів скит, легендарну Козачу гору.

Золочівський історико-краєзнавчий музей був заснований в селищі Золочів у 1977 році на громадських засадах. В 1996 році отримав статус комунального закладу.

Музей розташовується в центрі селища в приміщенні Будинку культури.

Музейні фонди налічують близько 10 тисяч експонатів. Експозиція розповідає про археологію і природу краю, історію заснування Золочева, побут Слобожанщини XVII-XIX століть, козацько-татарські битви на Слобожанщині. Окрема експозиція розповідає про визначні особистості селища і Золочівщини.

Іванівський форт (Фортеця Святого Іоанна) – частина Української оборонної лінії.

На початку XVIII сторіччя ця споруда була побудована лише за допомогою лопат та мішків для перенесення землі. Правильний квадрат. По кутках – чотири бастіони. Перед південною та східною стінами – трикутні равеліни, за якими могли б сховатися по сотні вершників. На вершинах стін добре видно полиці для захисників форту. Всередині форту - кругла яма незрозумілого призначення (швидше за все резервуар-водозбірник). По периметру форт оточений ровом, із заходу та сходу підходять земляні вали з ровами з південного боку.

Вражають правильні пропорції, продуманість усіх складових.

Ізюмська філія Харківської пожежно-технічної виставки заснована в 1996 році. 
 
Експозиція поділена на тематичні розділи: "Історія розвитку пожежної охорони України та міста Ізюм", "Автоматизація технологічних процесів. Вогнезахист матеріалів і конструкцій", "Державний пожежний нагляд. Нормативно-технічна робота. Протипожежна пропаганда", "Охорона жнив", "Розвиток пожежної техніки в Україні. Сучасні пожежні автомобілі", "Служба, навчання та бойова робота пожежної охорони", "Автоматичні засоби виявлення та гасіння пожеж", "Цивільний захист. Наслідки пожеж".

Експозиція Ізюмського краєзнавчого музею імені Миколи Сібільова розміщена в старовинному житловому будинку 1818 року побудови (реконструйований).

Нині в музеї налічується понад 11 тисяч одиниць зберігання основного фонду. В експозиції представлені археологічні знахідки різних епох і культур, стародавні знаряддя праці, половецькі кам'яні статуї та інше.

На особливу увагу заслуговують: прекрасна нумізматична колекція, в якій представлені рідкісні монети, напрестольне Євангеліє в срібному з позолотою окладі - подарунок Петра I Ізюмському Преображенському собору (видання початку XVIII століття), особисті речі сім'ї декабриста Андрія Розена, твори живопису: етюди Сергія Васильківського, картини Михайла Федорова, Василя Забашти, Фені Коган.

Під час широкомасштабного російського вторгнення в Україну Ізюм опинився на лінії фронту. Місто було в повній окупації з квітня до вересня. Інфраструктура та житлова багатоквартирна забудова в Ізюмі зруйнована на 80%. Краєзнавчий музей теж зазнав суттєвих руйнувань - в будівлю музею влучив російський снаряд. Крім того, частина колекції була пограбована росіянами. Проте працівникам Ізюмського краєзнавчого музею вдалося врятувати найцінніші експонати - Євангеліє 1707 року в срібному з позолотою окладі, видане гетьманом Іваном Мазепою, а також портрет відомого на Слобожанщині громадського діяча XVIII-XIX століть Андрія Самборського, виконаний його знаменитим сучасником Йоганом Баптистом Лампі, інші цінні полотна, предмети козацької доби.

Історико-археологічний музей–заповідник "Верхній Салтів" імені Василя Бабенка розташований на правому високому березі Печенізького водосховища (річка Сіверський Донець).

У 1900 році місцевий вчитель Василь Бабенко виявив тут велике катакомбне поховання залізного віку. Пізніше було розкопано стародавнє місто Сарада (VIII-Х сторіччя), засноване аланами (переселенцями з Кавказу), яке входило о складу Хазарського каганату. Городище площею 120 гектарів було оточене трьома лініями укріплень. Внутрішній вал укріплений кам'яною стіною завтовшки 3 метри. За місцем знахідки цю археологічну культуру назвали Салтівською.

У 1989 році на базі Верхньосалтівського комплексу було створено історико-археологічний музей-заповідник "Верхній Салтів". Частина зроблених тут археологічних знахідок представлена в музейній експозиції.

Історико-краєзнавчий музей села Пересічне - один з перших сільських музеїв Харківщини. Розташовується в приміщенні Будинку культури селища.

Окрім традиційних для Слобожанщини старожитностей та великої етнографічної колекції, в експозиції музею можна побачити особисті речі актора Миколи Рибакова та композитора Якова Степового, мундир маршала Івана Конєва та інші цікаві артефакти.

Харківська підвісна канатна дорога прокладена із Центрального парку культури та відпочинку (вулиця Сумська) до Ботанічного саду (вулиця Отакара Яроша).

По ходу руху двомісні кабінки проїжджають над Саржиним Яром, звідки відкривається краєвид на Павлове Поле - один із старих районів Харкова. Будівля посадкової станції "Павлове Поле", спроєктована архітектором Ігорем Поповим, прикрашена мозаїчним панно роботи Віктора Савенкова.

Загальна довжина канатної дороги - 1385 метрів, висота - до 26 метрів. Час проїзду в один бік - 18 хвилин.

Кириченкова криниця, що розташована неподалік Свято-Вознесенського кафедрального собору, - один із наймальовничіших куточків Ізюма.

З каплицею-купальнею, розташованою на цілющому джерелі ікони Піщанської Божої Матері, пов'язано безліч чудових історій.

Сьогодні про Кириченкову криницю відомо далеко за межами Ізюма. Багато хто приїжджає скуштувати її цілющої води, тут вгамовують спрагу втомлені туристи, зупиняються відпочити мандрівники.