Пам'ятки Харківської області

Бугристі піски – єдина в Харківській області напівпустеля (іноді її називають Харківською або Кицівською пустелею).

Еолові піщані відкладення, схожі на дюни, виникли на місці танкового полігону під Чугуєвом, який експлуатувався з 1960-х по 1990-ті. Піщані пагорби місцями вкриті мохом, лишайником, травою та чагарником.

Величезна піщана територія приваблює джиперів-екстремалів. Іноді трапляються іржаві снаряди.

Висока круча над Сіверським Донцем на південній околиці села Коропове, з 60-метрової висоти якої відкриваються чудові краєвиди на околиці.

Прозвана Козачою горою, оскільки поряд розташовувався козацький Миколаївський монастир, руїни якого збереглися в селі. Коли імператриця Катерина II в 1788 році ліквідувала Запорозьку Січ, було знищено й монастир, в якому ховалося багато козаків-утікачів.

За легендою козаки в чернечих рясах проривалися через ряди російських військ, що оточили монастир, і кидалися з берегової кручі в річку, намагаючись врятуватися вплавь. Нині на горі встановлено пам'ятний хрест.

Конгресівський цукровий завод в Клиновій-Новоселівці збудований в 1905 році графом Миколою Клейнміхелем, ватажком дворянства Богодухівського повіту.

Збереглося приміщення контори керівника цукрового заводу (1914 рік). У 1990-х роках були знищені інтер'єри, зокрема, кручені чавунні сходи, що ведуть на другий поверх до кабінету керуючого. Також збереглася будівля гуртожитку та бібліотеки цукрового заводу (1916 рік).

На протилежному березі Цукрового ставка, в історичній частині села Клинова-Новоселівка, можна побачити колишній будинок керуючого заводом (вулиця Центральна, 1), водокачку, старий парк.

Краєзнавчий музей імені Трохима Суліми розташований в центрі селища Печеніги в історичній будівлі колишньої Ново-Бєлгородської центральної каторжної в'язниці для політичних в'язнів.

Ново-Бєлгородський каторжний централ збудований у Печенігах (на той момент - Ново-Бєлгороді) в 1854 році та входила до комплексу будівель військового поселення. У різний час тут відбували термін відомі народники: Олександр Долгушин, Іполит Мишкін, Яків Рибіцький , робітник-революціонер Петро Алексєєв та інші. Тут був ув'язнений і український поет-революціонер Павло Грабовський. Збереглася камера з нарами та зафарбованими у чорний колір вікнами.

Печенізький краєзнавчий музей був відкритий 26 березня 2002 року. Основою музейної збірки стали предмети з колишнього Громадського історичного музею селища Печеніги. Фонди музею налічують понад 3,3 тисячі предметів, які експонуються в 12 виставкових залах.

Особливу цінність мають археологічні знахідки з розкопок могильних курганів катакомбної культури III тисячоліття до нашої ери та поселення доби неоліту V- IV тисячоліть до нашої ери.

Берестинський краєзнавчий музей імені Порфирія Мартиновича розташований в історичній будівлі в центрі Берестина.

Носить ім'я засновника – українського живописця, фольклориста, етнографа Порфирія Мартиновича.

Фонди музею налічують 24 тисячі експонатів. Зокрема, експозиція розповідає про будівництво Української укріпленої лінії та Бєльовської фортеці (Більовської), з якої розпочалася історія Берестина.

В розділі, присвяченому історії газової промисловості України, представлено макет бурової вежі, документи та фотографії буровиків, зразки гірських порід.

Краснопавлівський краєзнавчий музей був заснований в 1967 році на громадських засадах в приміщенні Будинку культури. В 1986 році відкрився в новому приміщені - конторі Краснопавлівського комбінату хлібопродуктів. В 1991 році отримав статус "Народного музею".

Експозиція музею знайомить з історією виникнення селища, етапами розвитку. Фонди музею налічують понад 5 тисяч експонатів, серед яких зуби та бивень мамонта, знайдені під час будівництва каналу Дніпро–Донбас, ікони, богослужбові книги VIII-XIX століть, вишитий рушник 1868 року, дитяча енциклопедія 1815 року тощо. Створено діораму при­­родного ландшафту лісостепу, відтворено інтер'єр селянської хати та подвір'я кінця VIII - початку XIX століття.

Куп’янська філія Харківської пожежно-технічної виставки заснована в 1993 році. Будівельну частину комплексу здано в експлуатацію в 1998 році до дня 175-річчя пожежної охорони Харківщини.
 
Експозиційні матеріали розміщуються в семи тематичних залах, які розповідають історію пожежної охорони та державного пожежного нагляду. Для огляду відвідувачів представлені натурні зразки апаратів, приладів, пожежних сповіщувачів, установок автоматичного пожежогасіння (водяний, газової, порошкової), пожежно-технічного обладнання, інструментів, приладів технологічного автоматики, електродвигунів, світильників і пускової електроапаратури різних способів захисту, речові докази, запальні авіабомби, медалі, грамоти, поштові марки на пожежну тематику, пожежно-технічна література, плакати і листівки та інші тематичні матеріали.

Куп'янський міський краєзнавчий музей розміщений у будинку, який входив до комплексу споруд зруйнованого за радянських часів Покровського собору (ХІХ століття).

Музей відкрито в 1972 році. Його фонди налічують понад 1 тисячі предметів. Тут зберігаються історичні документи та рідкісні фотографії, виставлені археологічні, етнографічні, нумізматичні колекції, що повністю відображають історію Куп'янщини.

25 квітня 2023 року російські окупанти завдали ракетного удару по центру Куп’янська та влучили ракетою С-300 в будівлю краєзнавчого музею. Дві працівниці Куп'янського краєзнавчого музею загинули внаслідок російського удару по будівлі музею в Куп’янську.

Навчальний центр "ЛандауЦентр" Харківського національного університету імені Василя Каразіна створений у 2014 році з ініціативи університетської громадськості та Асоціації випускників, викладачів і друзів університету як перший виставковий майданчик інтерактивної науки та наукових відкриттів у Харкові.

Виставкова зала "ЛандауЦентру" представляє собою одну велику лабораторію, в якій відвідувачі зможуть самі ставити досліди, працювати з приладами і спробувати себе в ролі вчених. Тут можна випробувати повітряну гармату та покерувати вітрильником, відкриваючи закони фізики; замислитися над створенням звуків, граючи на фортепіано, в якому можна "бачити музику"; можна побачити найбільший у Східній Європі "трансформатор Тесли", що дає розряди до півмільйона вольт, "сходи Якова", "кімнату Еймса"; можна приміряти окуляри, щоб побачити світ, яким його сприймають люди з проблемами зору, а також спробувати подолати перешкоди та виконати певні завдання в кріслі колісному.

"ЛандауЦентр" - це постійна виставка унікальних експонатів, створених вченими університету, а також змінні експозиції, присвячені певній тематиці - фізиці, анатомії, оптиці, математиці тощо. Тут проходять заходи цікавої ботаніки і зоології, археології, біомеханіки, експериментальної хімії і фізики, геометрії, астрономії, комп’ютерних наук, робототехніки і навіть філології, психології, народознавства і краєзнавства.

Лигівський сільський краєзнавчий музей заснований у 1980 році з ініціативи вчителя біології Анатолія Скочка. Музей розташовується в приміщенні сільського Будинку культури. Є філією Сахновщинського історико-краєзнавчого музею.

Основні експозиційні відділи музею: "Етнографія", "Рослинний та тваринний світ краю", "Друга світова війна", "Повоєнний період села". В музеї зібрані природничі експонати, старовинні предмети побуту, знаряддя праці, документальні матеріали і фотосвітлини.

Окрема експозиція присвячена українському письменнику та журналісту Михайлові Чабанівському, який народився в Лигівці. Представлено сімейні фотографії з дружиною Лідією і доньками, а також друкарська машинка письменника. 

Лозівська філія Харківської пожежно-технічної виставки заснована в 1990 році. Експозиція складається з шести залів та однієї зали для показу фільмів і проведення лекцій.

Серед експонатів зали "Історія пожежної охорони" - макет "Кінно-бочковий хід", ікона матері Божої "Неопалима Купина", старовинний пожежний дзвін, макет "Запальна бомба", старий мідний лафетний ствол, металева пожежна каска.

У залі "Пожежна сигналізація та автоматика" для огляду представлені спринклерна установка, дренчерна установка та наглядові стенди до них, вогнегасник ОВП-100, вогнегасники ОПУ-2, вогнегасники ОХВП-10, стенди із скла, макети "Пожежні сповіщувачі", макет "Захист повітропроводу", скульптура "Пожежний", манекени, бойовий одяг "Шторм", костюм "Тепловідбивний".
 
В залі "Пожежна техніка та устаткування" експонуються КИП-8 з протигазом, ручний насос з пінно-бочкового ходу, бензоріз, відбивний молоток, крюк, багор, щипці, насос НШ-600, всмоктуюча сітка СВ-100, підшоломник, піно генератор ГС-2000, колонка пожежна, лафетний ствол, кобура, пояс пожежний, сокира пожежна, всмоктуючий рукав Д-75, рукава пожежні Д-60 і Д-51, драбина штурмовка, драбина палка, ліхтар груповий, ліхтар індивідуальний, ствол РСА, ствол КРБ, у вітринах під склом розпилювач турбінного типу, діелектричні ножиці, печатки та боти, радіостанція тощо.

Лозівський краєзнавчий музей працює з 1967 року, зараз знаходиться у підпорядкуванні Лозівської міської ради.

В археологічній експозиції представлені речі з поховання кочовика та кам'яні баби  ХІІ-ХІІІ століть. З історією краю знайомлять предмети козацької доби: шабля, глиняна фляга, фрагменти люльок.

Про заснування міста Лозова у ХІХ столітті розповідають фотографії, плани і розпорядження, які показують розбудову залізниці, предмети побуту перших залізничників, меблі різних верств населення.

В 2001 році  відкрито зал історії Лозівського ковальсько-механічного заводу.

Люботинський краєзнавчий музей заснований в місті Люботин на Харківщині в 1993 році з ініціативи місцевих краєзнавців. Музей розташований в приміщені центральної міської бібліотеки. 

Фонди музею налічують понад 8 тисяч експонатів, серед яких велика нумізматична колекція, ікони кінця ХІХ століття, старовинний одяг, предмети побуту та знаряддя праці кінця ХІХ – початку ХХ століття.
 

Руїни колишнього маєтку Бекарюкових розташоваі на вершині пагорба над селом Василівка.

В центрі садиби - невисокий будинок із портиком, а перед ним - по обидва боки вперед витяглися господарські флігелі, прикрашені стовпами і навіть колонами.

До наших днів зберігся сад із липовими алеями.

Майданом Архітекторів називають сквер у центрі Харкова на перетині вулиць Григорія Сковороди, Жон Мироносиць та Дарвіна біля станції метро імені архітектора Бекетова.

В 2009 році площа була повністю реконструйована та перетворена на своєрідний парк скульптури. Прокладено тротуари, розбито газони, встановлено лавочки. В центрі майдану Архітекторів встановлено романтичний Пам'ятник закоханим, створений за ескізом, який переміг у міському студентському конкурсі.

Навколо пам'ятника розташовані "Сім чудес Харкова" - біломармурові макети найкращих архітектурних споруд міста: Держпрому, Успенського Собору, пам'ятника Тарасові Шевченку, Благовіщенському собору, ротонди "Дзеркальний Струмінь", "Будинку зі шпилем", Покровського собору.