Пам'ятки Харківської області

Музей видатних харків'ян імені Клавдії Шульженко було засновано в 1996 році з ініціативи родича співачки Бориса Агафонова на базі квартири, в якій Клавдія Шульженко проживала з 1959 до 1974 рік. Будівля музею є пам'яткою архітектури ХХ століття. 

Колекція музею збиралась за участі сина співачки Ігоря Кемпер-Шульженка. В одній з кімнат відтворено інтер'єр будинку Клавдії Шульженко - тут можна побачити особисті речі, меблі, посуд співачки. Експонати трьох інших залів розповідають про життєвий і творчий шлях легенди естради. Експонуються видання творів Клавдії Шульженко, рукописи, ноти, листи, програми концертів, афіші, численні рідкісні фотографії з сімейного альбому, особисті меморіальні речі, концертні сукні, в яких виступала артистка.

В експозиції музею є спеціальні тематичні виставки, присвячені життю і творчості Леоніда Бикова, Ірини Бугримової, Людмили Гурченко, Ісаака Дунаєвського, Анатолія Ефроса, Володимира Крайнєва, Леся Курбаса, Євгенії Мірошниченко, Вадима Мулермана, Наталії Фатєєвої та багатьох інших, що складають славу мистецьких діячів Харкова.

Філією музею видатних харків’ян імені Клавдії Шульженко є Меморіальний музей-квартира сім’ї Гризодубових.

Унікальний Музей води створено в 1983 році на базі Кочетоцької водопровідної станції (сьогодні ПУВКГ "Донець") з ініціативи талановитого інженера Сергія Комара.

Понад 2 тисячі експонатів музею розповідають про історію річки Сіверський Донець, про будівництво водопровідної станції та роль води в житті людей взагалі.

Великий інтерес у відвідувачів музею води викликають схеми басейну річки Сіверський Донець із колекціями археологічних знахідок та зразками корисних копалин.

Музей води розташований у будівлі громадсько-культурного центру ПУВКГ "Донець".

Музей Гната Хоткевича відкрито у Високому в 1995 році в будинку, в якому відомий письменник, історик і мистецтвознавець провів останні 9 років свого життя. Ця садиба була одним з неформальних культурних центрів Слобожанщини. Після арешту Хоткевича НКВС і його страти в 1938 році, будинок було конфісковано радянською владою. 

Створення музею відбулося з ініціативу доньки і дружини митця - Галини та Платоніди Хоткевич, які в 1988 році приїхали до Харкова після довгих років еміграції. Їм вдалося викупити кілька кімнат будинку у нових власників і на площі в 50 квадратних метрів відкрити меморіальну кімнату-музей Гната Хоткевича. Одночасно всю територію садиби Хоткевичів було включено до державного реєстру пам’яток історії й культури України. З 2005 року кімната-музей Гната Хоткевича є філією Харківського літературного музею.

Експозиція музею відтворює образ письменника, історика, мистецтвознавця. В ній представлені рідкісні документи, рукописи, листи, фотографії, книги, концертні афіші, музичні інструменти, ноти, прижиттєві видання книг Хоткевича, переклади творів європейських авторів українською мовою. Постійна виставка "Гнат Хоткевич - художник" представляє цикл його живописних робіт, створених в 1908-1909 роках на Гуцульщині.

Планується реконструкція садиби Хоткевичів з поверненням їй первісного вигляду.

Перший український музей горілки відкрився в 2008 році на території лікеро-горілчаного заводу Prime під Чугуєвом.

В експозиції представлені незвичайні чарки, вилиті вручну графини, самогонні апарати, старовинні та сучасні пляшки, етикетки та плакати різних історичних епох та багато інших. Більше 1000 унікальних експонатів розкривають історію виготовлення та споживання традиційного для слов'янських народів напою.

Проводяться безкоштовні екскурсії на завод, у ході яких можна ознайомитися з виробничим процесом та відвідати основні цехи заводу: депалетизації, водопідготовки, три рівні купажних цехів, цех розливу, палетизації, а також приміщення адміністративно-побутового комплексу – лабораторію, дегустаційну залу, галерею Менделєєва тощо.

Можна замовити професійну дегустацію продукції ТМ Prime.

Музей дитинства був створений у Харкові педагогом-новатором Валерієм Лейком у 2009 році. Музей розташовується на третьому поверсі Освітнього центру Nickname (Honey Academy), поруч  із Харківським театром юного глядача.

Мета музею – показати дитині, ким вона хоче бути і чим займатись у подальшому житті, через інтерактивні лекції допомогти дітям вчитись і розвиватись, дати можливість побачити їм світ мандрівок, спорту, книг, колекціонування, творчості.

Експонати музею - старовинні та сучасні іграшки, ігри, книги, конструктори, ігри, елементи різних колекцій, предмети побуту дітей XIX-XX століть. Музей є інтерактивним – всі експонати можна чіпати та грати ними.

Перший, і поки що єдиний в Україні, Музей жіночої та гендерної історії (Gendermuseum) було засновано у Харкові в 2008 році за підтримки Українського жіночого фонда, Глобального фонда для жінок та Програми рівних можливостей та прав жінок в Україні.

Місією музею є промоція ідей гендерної рівності, створення нових моделей соціальних ролей для жінок та чоловіків, укріплення в міжнародному феміністському русі.

Колекція Gendermuseum нараховує понад 4000 найрізноманітніших експонатів, зібраних в Україні та переданих із різних країн світу. Серед них документи, книжки, підручники, дитячі іграшки, диски, особисті речі ґендерних теоретиків та практиків, сувеніри, знаряддя "легкої" жіночої праці, фотографії. Експозиція музею надає можливість відчути на собі як відбувається гендерне конструювання у суспільстві.

Родзинкою проєкту є чотири панорами соціальних ролей – панорами, що показують соціальні ролі чоловіків та жінок в різні історичні епохи, фотоальбоми "Світ без насильства".

Харківський Музей жіночої та гендерної історії входить до Міжнародної асоціації жіночих музеїв.

Музей історії ізюмської оптики відкрито в одній із зал ТЦ "Оптик-Сіті" в Ізюмі, навпроти верхньої прохідної знаменитого Ізюмського оптико-механічного заводу (ІОМЗ), продукція якого відома вже понад сто років.

Свого часу ізюмським скловарам належало п'яте місце серед світових лідерів виробництва оптичного скла. Експозиція починається словами Михайла Ломоносова: "Співаю перед тобою у захваті похвалу ні каменям дорогим, ні злату, але склу".

В залі представлені вироби ізюмських заводів ІОМЗ та ІПО: окуляри, техніка, прилади, різні види скла, фотографії та інші експонати, що представляють історію виробництва, унікальні характеристики та інновації.

Музей історії курорту "Березівські мінеральні води" розташовується в центрі селища Березівське, на лівому березі балки річки Уди, в старовинному двоповерховому дерев'яному дачному будинку.  

Експозиція музею розповідає історію заснування та розвитку курорту та санаторію "Березівські мінеральні води" (Берминводи), знайомить з особливостями використання води місцевих цілющих мінеральних джерел тощо. В колекції музею - предмети побуту другої половини ХІХ - початку ХХ століття, старовинний одяг, унікальні фотографії, документи і листи.

Музей історії метрології діє при Національному науковому центрі "Інститут метрології", який бере свій початок від першої в Україні повірочної палатки для вивірки і таврування торговельних мір і вагів, яку відкрив в Харкові в 1901 році Дмитро Менделєєв.

В експозиції музею представлені зразки старовинних засобів вимірювальної техніки, серед яких еталони: унікальний робочий еталон маси - позолочена гиря масою 1 кг, що очолювала перевірну схему засобів вимірювань маси в Україні з перших місяців роботи повірочної палатки (з 1901 до 1939 року); маятниковий годинник Рифлера з точністю ходу 0,01 секунд на добу, який використовувався в службі часу і частоти з 1925 по 1941 рік; штрихова міра довжини - метр, що застосовувався в метрологічній практиці до 1973 року.

Зразки метрологічної техніки, що представлені в музеї, створені в різні роки. Починаючи з 1993 року, в інституті створені і затверджені Держстандартом України 47 державних первинних еталонів (з 57-ми наявних в Україні) та 15 вторинних еталонів. Крім еталонів, що існують в єдиному екземплярі, інститут розробляє і виробляє засоби вимірювальної техніки, призначені для масового застосування.

Багато з приладів, представлених у музеї, експонувалися на вітчизняних і міжнародних виставках.

Музей історії метрополітену в Харкові розміщується у кількох залах будівлі адміністрації КП "Харківський метрополітен".

На стендах музею метро відображена історія будівництва, становлення та розвитку підприємства, представлені різні експонати, що так чи інакше належать до багаторічної діяльності Харківського метрополітену, експонуються нагороди підприємства, пам'ятні подарунки.

Зокрема, можна побачити моделі потягів, які щодня возять пасажирів, макет електродепо, відбійний молоток, яким метробудівники пройшли перші метри тунелів Холодногірсько-Заводської лінії, зразки уніформи працівників метро різних періодів, ліхтар шляхівців та інше.

Музей історії та залізничної техніки Харківської залізниці (колишня Південна) засновано в 1967 році, повністю реконструйовано в 2014 році до 140-річного ювілею Харківської залізниці.

Розміщується у реконструйованій будівлі товарного складу 1950-х років. Представлено три основні експозиції: "Зелена зала" (дореволюційний період будівництва та становлення Курсько-Харківсько-Азовської дороги), "Червона зала" (радянський період розвитку Південної залізниці (нині - Харківська залізниця) та "Синя зала" (історія розвитку за часів незалежної України).

В музеї зібрано безліч старовинних та рідкісних експонатів, унікальні документи та фотознімки, макети рухомого складу.

Представлено макет маршруту швидкісного "Столичного експресу Харків – Київ", який з точністю відтворює не тільки сам потяг, а й залізничну ділянку з копіями будівель вокзалів Києва, Харкова, Полтави-Київської та Миргорода. На макеті функціонує система автоматичної централізації зі світлофорами, стрілочними перемиканнями та залізничним переїздом, а поїзд відправляється та робить зупинки під музику та оголошення дикторів.

На відкритому майданчику представлені старовинні паровози та інша ретротехніка.

Музей історії Харківського комунального підприємства "Міськелектротранс" заснований в 1976 році до сімдесятиріччя підприємства. У 1978 році отримав статус "Народного музею". 

Експозиція ілюструє всі етапи розвитку електротранспорту в Харкові - від першого кінного трамваю до нині. Представлені фотографії, документи, макети вагонів трамваїв та тролейбусів Харкова, які раніше працювали на маршрутах, проїзні квитки всіх часів, компостери. Можна побачити в музеї і схему транспорту Харкова з перспективними лініями.

Музей історії Харківського національного університету імені Василя Каразіна – один із перших університетських музеїв України.

Заснований у 1972 році. Розташований на другому поверсі головного корпусу ХНУ. У фондах музею зберігається близько 19 тисяч експонатів.

Експозиція складається з чотирьох розділів, що охоплюють весь двохсотрічний шлях Харківського університету від заснування у 1804 році до діяльності в умовах незалежної України. Зокрема, представлені матеріали, пов’язані з життям і діяльністю засновника Харківського університету Василя Каразіна, перших професорів та студентів.

Особливу увагу привертають унікальні експонати – диплом учителя музики Івана Вітковського, який був учнем Йозефа Гайдна, з першою печаткою університету, а також запрошення на університетські свята початку ХІХ століття.

Музей історії швидкої медичної допомоги розміщений у будівлі Управління станції швидкої медичної допомоги, побудованій у 1914 році в стилі українського модерну. Старшим лікарем, ще до створення станції, був призначений Микола Молохов, який організував роботу станції, обладнав її й був незмінним керівником до самої своєї смерті. В залі центральної диспетчерської Молохов створив музей, в якому розміщались десять скляних шаф з анатомічними препаратами, зброєю (ножі, кулі), отрутами, що застосовували самогубці. Після смерті Миколи Молохова в 1956 році всі експонати музею зникли. 

У 2000 році з ініціативи працівників служби медичної допомоги в приміщенні Харківського управління швидкої та невідкладної медичної допомоги, де знаходиться диспетчерська служба, Музей історії швидкої медичної допомоги було відтворено. В 2004 році, у переддень річниці створення в Харкові служби швидкої допомоги, на фасаді будівлі було відкрито меморіальну дошку на честь Миколи Молохова - людини, завдяки зусиллям якої сторіччя тому з’явилася ця служба.

Музей місцевого самоврядування Харківщини відкрито в Харкові в 2015 році з нагоди святкування 30-річчя прийняття Європейської хартії місцевого самоврядування та 150-річчя запровадження на Слобожанщині земств - перших виборних органів місцевого самоврядування.

Музей розташовується в центрі міста, в приміщенні Держпрому (5-й під'їзд). Є підрозділом Харківського історичного музею імені Миколи Сумцова.

Експозиція музею розповідає про історичне минуле самоврядування від часу його виникнення, про розповсюдження полково-сотенного устрою, про утворення земського самоврядування та впровадження посади міського голови. Представлені оригінальні документи, відтворений одяг чиновництва різних епох, оригінальна зброя.