Пам'ятки Ніжинського району

Дворівнева церква Іоанна Богослова збудована в Ніжині в XVIII сторіччі на місці дерев'яного храму (1619 рік).

Архітектурний стиль церкви характеризується як перехід від бароко до раннього класицизму, де фахівці вбачають руку відомого київського архітектора Івана Григоровича-Барського. На першому поверсі була тепла церква, на другому – холодна.

З балкона Іоанно-Богословської церкви благословив місто та його мешканців Святий Іоанн Кронштадський, коли він відвідав Ніжин у 1893 році дорогою до Києва.

Церкву відреставровано в 1954-1955 роках, відтоді її приміщення використовується як архів.

В церкві Іоанна Богослова збереглися старовинні фрески, цікаві ажурні сходи та огорожі. Ведуться переговори щодо повернення храму православній церкві.

Поруч встановлено пам'ятник мореплавцю Юрію Лисянському, чий батько служив у цій церкві.

Церква Костянтина та Олени на Грецькому (Троїцькому) кладовищі Ніжина - один із трьох з грецьких храмів міста.

Збудована в 1819-1820 роках (за іншими даними - у другій половині XVIII толіття) в стилі бароко коштом багатих грецьких купців братів Зосимів, можливо їх родової усипальниці. Під вівтарними стінами церкви похований один із трьох легендарних братів Зосима – Анастасій, дворянин та кавалер Грецького Командорського Ордену Спасителя. Брати прославилися не лише багатством, а й обітницею безшлюбності, яке поклялися зберігати до звільнення їхньої батьківщини Греції від османського ярма.

Микола Гоголь описав освячення церкви Костянтина та Олени на Грецькому цвинтарі в юнацькій сатирі "Щось про Ніжин, або Дурням закон не писаний".

Нині храм Костянтина та Олени у Ніжині належить до Православної церкви України.

Церква Успіння Пресвятої Богородиці збудована в Новому Бикові у 1801-1804 роках у стилі ампір на замовлення графа Кирила Розумовського, останнього гетьмана України.

Хрестоподібна у плані споруда має подовжений західний притвор, який поєднується з двоярусною дзвіницею. Західний, південний та північний входи оформлені чотириколонними портиками тосканського ордену з трикутними фронтонами. Церква увінчує напівсферичний купол із глухим ліхтариком.

Своїми формами храм ідентичний Воскресенській церкві в Батурині, резиденції Розумовського.

Успенська церква належить громаді Православної церкви України.

Дерев'яну козацьку фортецю в Батурині над річкою Сейм реконструйовано в 2009 році на тому самому місці, де з 1669 по 1708 рік розташовувалася укріплена резиденція трьох українських гетьманів: Дем'яна Многогрішного, Івана Самойловича, Івана Мазепи.

Також з гетьманською столицею в Батурині пов'язане життя та діяльність Пилипа Орлика та Кирила Розумовського (встановлено пам'ятник "Гетьмани. Молитва за Україну").

Батуринську фортецю було закладено у 1625 році на давньоруському городищі польським магнатом Олександром Пясочинським. В 1664 році, коли Батурин уже був сотеним козацьким містечком, фортецю не змогли взяти приступом війська польського короля Яна Казимира.

Батуринська фортеця складалася із зовнішніх міських земляних укріплень із частоколом та цитаделі (замку), де знаходилася резиденція гетьманів. Тут був кам'яний гетьманський будинок та дерев'яна Воскресенська церква, в'їзна брама та три вежі.

В 1708 році всі споруди Батуринської фортеці були повністю зруйновані під час каральної операції російських військ під командуванням Олександра Меньшикова за наказом московського царя Петра I у помсту гетьману Івану Мазепі за перехід на бік шведського короля Карла II під час московсько-шведської війни. На згадку про Батуринську трагедію, під час якої було знищено майже все населення міста (5-6,5 тисяч військових, 6-7,5 тисяч мирних жителів), у 2004 році на місці північно-східної вежі цитаделі встановлено пам'ятний хрест.

До 2009 року на рештках фортечних валів було завершено реконструкцію трьох оборонних веж, дерев'яних фортечних стін, кам'яного гетьманського будинку, скарбниці та замкової Воскресенської церкви, які увійшли до експозиції "Цитадель Батуринської фортеці" відділу історії Гетьманства Національного історико-культурного заповідника "Гетьманська столиця".

В будинку гетьмана відкрито виставку об'ємних фігур "Світлі гетьмани. Життя для України".

З оглядового майданчика надбрамної вежі Цитаделі Батуринської фортеці відкривається найкраща панорама долини Сейму.