Пам'ятки Рівненської області

Шкільний етнографічний музей “Світлиця” діє в селищі Володимирець на базі Володимирецького ліцею.

Має дві експозиційні зали. В першій залі "Життя та побут селян-поліщуків" відтворено устрій традиційної поліської хати.

Друга зала присвячена історії навчального закладу.

Комунальний заклад "Краєзнавчий музей" Заріченської селищної ради заснований у 2001 році, відвідувачів приймає з 2007 року.

Близько 1500 експонатів презентують історичні та етнографічні пам’ятки Полісся. Серед них човен-рубанка козацької доби, знайдений у річці Стир.

Експозиція музею знайомить із ткацтвом та традиційною вишивкою Полісся, традиційними заняттями і ремеслами (хліборобство, рибальство, бортництво), основними історичними подіями Другої світової війни.

Представлено інтер'єр типової поліської хати.

Заславська (Ізяславська) брама - єдиний кам'яний елемент зовнішніх оборонних укріплень середньовічного Межирича, що зберігся.

У XVI-XVII століттях оборонний Свято-Троїцький монастир був цитаделлю Межирічської фортеці. Його оборонні вали були органічно об'єднані та вписані в систему земляних укріплень самого села. Тоді навколо Межиріча звели земляні вали з шестигранними бастіонами поставленими по кутках валу. У Межиріч можна було потрапити через дві проїзні брами: Заславську браму по дорозі на Ізяслав (колишній Заслав), яка збереглася досі, і Дубенську браму, яка знаходилася там, де зараз центр села.

Зоологічний музей у Рівному діє на базі Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені Степана Дем’янчука. Колекцію рідкісних тварин, яка налічує понад 2500 екземплярів, зібрав і систематизував біолог Ростислав Шикула.

Усі експонати є рідкісними для України. Здебільшого це екзотичні безхребетні мешканці морів та тропічних узбереж і лісів. Чималу частину колекції складає відділення, в якому представлені комахи Африки, Південної Америки, Південної і Південно-Східної Азії та суміжних островів.

Різноманіття ентомофауни України представлене колекціями жуків, метеликів, перетинчастокрилих, клопів та інших членистоногих. Серед рідкісних видів України є бражник мертва голова, аполон чорний, махаон, парусник подалірій, жук-олень, вусач мускусний, вусач великий дубовий, жук-самітник.

Найбільш цінним експонатом у колекції є жук-геркулес довжиною у 14,8 сантиметрів - він є і найбільшим жуком в світі.

На сьогодні в західних областях України схожою колекцією володіє лише Львівський національний університет.

Історико-етнографічний музей "Берегиня" Великомежиріцького ліцею був створений у 1992 році за ініціативи директора школа Сави Чумака. В 2004 році отримав статус "Народного музею".

Музейний фонд становить 450 одиниць зберігання, з них основного фонду – 400.

Експозиція представлена в трьох тематичних розділах: "Історія села Великі Межирічі", "Основні заняття та ремеслі жителів села" та "Українська вишивка – душа народу, його історія".

Історико-етнографічний музей "Рокитнівська старовина" на Рівненщині відкрився 2024 року в приміщенні Рокитнівського ліцею №3 з ініціативи шкільного гуртка "Юних етнографів" коштом Громадського бюджету.

В приміщенні площею 62 квадратних метра представлено близько 700 експонатів, зібраних гуртківцями протягом 12 років. Серед них вишиті рушники, глиняні тарілки та глечики, старовинні праски та лампи, інші предмети хатнього вжитку і знаряддя праці.

Кафедральний собор святого пророка Іллі в Дубно збудований в 1905 році коштом парафіян.

Ошатний храм виконаний у яскравому неоруському стилі, а дзвіниця - в русько-візантійському стилі.

Раніше в Іллінській церкві зберігалася чудотворна ікона Божої Матері, пожертвувана місту Дубно ще князем Костянтином Острозьким, проте її викрали. Тепер у храмі – копія.

Є центральним кафедральним собором Православної церкви України міста Дубно.

Добре укріплений Клеванський замок, що непогано зберігся, закладений у 1475 році князем Михайлом Чарторийським на місці давньоруського городища над річкою Стубла.

Клеванський замок оточений потужними стінами (товщина 3,8 метри) та оборонним ровом, через який перекинутий чотирихарочний міст. Будівництвом замку керував львівський інженер-фортифікатор Іван Лис, архітектор Львівського міського арсеналу. Від первісної споруди також збереглися дві кутові башти. У XVII-XVIII сторіччях тут розміщувалася колегія єзуїтів. Після перебудови, здійсненої в 1817 році Костянтин Чарторийським, у нових корпусах відкрили польську гімназію, потім духовне училище.

За радянської влади в Клеванському замку в різний час знаходилися школа-інтернат, училище механізації, пункт НКВС, потім його переобладнали під лікувально-трудовий профілакторій для алкоголіків.

Наразі будівлі перебувають у запустінні, обговорюються проєкти реконструкції та розвитку туристичної інфраструктури. Клеванський замок опікуються волонтерами зі спортивно-патріотичної організації "Щит".

Клесівський дендропарк створений на території Клесівського лісництва ландшафтним дизайнером-самоуком, колишнім лісничим Олексієм Вороном.

Своїми руками він створив безліч зелених скульптур із дерев та чагарників, які привіз із різних лісництв України. Алеї Клесівського дендропарку прикрашені кулями, пірамідами, циліндрами та келихами. Тут близько 30 скульптур, безліч арок та інших архітектурних форм. Є й складні скульптурні композиції: "Свічка Діви Марії", "Олімпійська чаша", "Келих Богдана Хмельницького".

Біля входу до Клесівського дендропарку відвідувачів зустрічає величезний герб України із кулястих туй.

Земляні вали замку князя Богуша Корецького, зведеного в XVI сторіччі, розташовані на Княжій горі в Маринині.

Дерев'яні споруди замку не збереглися, на колишньому замковому обійсті тепер городи.

Із замчища відкривається неповторна панорама долини Случа з кам'янистими порогами, скелястими каньйонами, крутими урвищами та морем зелені.

Контрактовий будинок на ринковій площі Дубна побудований в XIX столітті. Будівля виконана у стилі класицизму.

Місцем проведення знаменитих "Дубенських контрактів" місто Дубно було в XVIII сторіччі, допоки їх не перенесли у Звягель, а потім до Києва. Грандіозні ярмарки проводилися щорічно протягом місяця одразу після Різдва. Пізніше ярмарки було відроджено у менших масштабах.

Нині Контрактовий будинок – це будинок дитячої творчості.

Руїни Корецького замку з виразною надбрамною баштою червоної цеглини є візитівкою міста.

Перше дерев'яне укріплення спорудив у XV сторіччі над річкою Корчик князь Острозький. Пізніше замок перейшов у володіння волинського воєводи Богдана Корецького, який зміцнив його кам'яними стінами з баштами та бастіонами, обведеними земляним валом та ровом, що наповнювався водою з річки.

В XVIII сторіччі фортечні споруди стали основою для будівництва палацового комплексу князів Чарторийских. В 1832 році палац згорів і з того часу не відновлювався.

Збереглися трирівнева надбрамна вежа Корецького замку, прилеглі до неї руїни зовнішніх стін палацових споруд, а також трипилонний чотириарковий міст (реконструйований останніми роками).

Корецький історичний музей відкрито у приміщенні колишнього палацу Горчинських (XVIII століття) до 850-річчя першої літописної згадки про місто.

Експозиція музею розміщена у п'яти залах: історії міста Корець, Другої Світової війни, етнографії та двох виставкових. Понад 6 тисяч експонатів відображають історію, культуру та побут краю.

Перед входом до Корецького історичного музею встановлено пам'ятник Тарасу Шевченку, за легендою, перероблений із пам'ятника Леніну.

Корецький Свято-Троїцький жіночий монастир упродовж століть вважався духовною фортецею православ'я на Волині.

За легендою, заснований у 1064 році першим ігуменом Києво-Печерського монастиря Варлаамом. Двічі розорявся кочівниками. В 1571 році Корецький монастир був відроджений князем Богданом Корецьким як Воскресенський. В 1620 році почалося будівництво великого монастирського комплексу на новому місці, однак князь Самуїл Корецький, який прийняв католицтво, передав новий храм і келійні корпуси францисканським черницям. В ХІХ столітті католиків вигнали, а костел перебудували на Троїцький собор у візантійському стилі. На початку ХХ століття з'являються тепла Іоанно-Предтечинська церква та надбрамна дзвіниця.

За радянської влади обитель залишалася єдиним чинним жіночим монастирем на території України.

Головна святиня Корецького монастиря - чудотворна Корецька ікона Божої Матері "Суручниця грішних". На території знаходиться могила Анни Андро де Ланжерон, уродженої Оленіної, якій пропонував руку і серце Пушкін, присвятивши їй після відмови вірш "Я вас любив...".

В саду - оригінальний вулик у формі монастиря.

Для фотографування на території потрібен особливий дозвіл.

В канонічному плані підпорядковується напряму московському патріарху Кирилу та не є частиною УПЦ московського патріархату - власником монастиря зазначений Священний синод російської православної церкви.

Костел Преображення Господнього в стилі модерн було закладено в Сарнах у 1936 році замість старого дерев'яного костелу.

Вагомий внесок у будівництво зробили студенти Ягеллонського університету міста Кракова. Будівництво тривало до 1939 року, але так і не було закінчено – недобудованою залишилася дзвіниця. Останнім настоятелем був Ян Ленинський, який в 1945 році виїхав з міста з останніми поляками.

У будинку священика розмістили військкомат, потім курси цивільної оборони та автолюбителів. Приміщення самого костелу виконувало роль складу продуктів.

Віруючим святиню повернули лише в 1991 році. Почалася реставрація. У 1995 році в храм повернули відреставрований образ Матері Божої Остробрамської та провели першу месу.