Пам'ятки Сумського району

Українська академія банківської справи Національного банку України займає комплекс історичних будівель у центрі міста Суми.

Перший навчальний корпус розташований у сквері імені Тараса Шевченка (вулиця Соборна), у колишньому приміщенні Першої жіночої гімназії. Належить до численної у місті групи неоготичних будівель ХІХ-ХХ століть.

Головний корпус академії виріс лише кілька років тому на центральній вулиці Петропавлівській, на місці колишніх володінь нащадків засновника Сум Григорія Кондратьєва. До 1917 року тут була одна з пожежних команд міста, потім різні установи. У реконструйованому корпусі ретельно збережено усі архітектурні нюанси історичної будівлі. Замість пожежної каланчі споруджена вежа з годинником, який сповіщає місто про різні урочистості в академії.

Експозицію краєзнавчого музею "Петро Чайковський та Україна" розміщено в селі Низи в садибному будинку поміщика Миколи Кондратьєва, у якого в 1871-1879 роки щоліта гостював видатний композитор Петро Чайковський.

З Кондратьєвим Чайковського познайомив його друг Олексій Голіцин із сусіднього Тростянця (там також є музей Чайковського). У Низах композитор працював над операми "Черевички", "Опричник", Другою та Третьою симфоніями, створив кілька фортепіанних п'єс та романсів. Кондратьєву він присвятив цикл п'єс "Вечірні мрії", його дружині - "Салонний вальс", доньці - "Вальс-дрібничку", а гувернантці - "Сентиментальний вальс".

Наступний власник садиби, цукрозаводчик Дмитро Суханов, під час реконструкції зніс флігель, у якому жив Чайковський, але основна будівля збереглася.

В радянські часи тут розташовувався клуб цукрозаводу, потім середня школа. З 1990 року в частині приміщень знаходиться постійна виставка-музей Чайковського, що відтворює атмосферу ХІХ століття. Експозицію, присвячену композитору, складено з експонатів Сумського обласного краєзнавчого музею.

Будівля гостро потребує ремонту. У зв'язку з відсутністю опалення музей "Петро Чайковський і Україна" працює лише у літній період.

Неоренесансний палац у Кияниці вважається однією із перлин садибного будівництва Слобожанщини.

Побудований у 1890 році купецькою родиною Ліщинських, які отримали Кияницю у спадок від багатого цукрозаводчика Івана Харитоненка.

Двоповерховий Кияницький палац із витонченою вежею, оточений віковим парком, особливо романтично виглядає з протилежного берега ставка. У Кияницькому парку (56 гектарів) виростають понад 70 видів дерев та чагарників, серед яких можна зустріти платани, гінкго, сріблясті ялини, сосни, липи, клени та, звичайно, головну паркоутворюючу деревину – дуб. Також зберігся невеликий флігель.

За радянських часів на території садиби Ліщинських розміщувалася база відпочинку "Кияниця". Наразі будівля знаходиться у власності Сумського національного аграрного університету, проведено часткову реставрацію.

Лише два аварійні флігелі збереглися від колись розкішної Строганівської садиби в Хотіні, яку сто років тому називали однією з найвизначніших садиб у всій російській імперії.

З XVII століття маєток Хотінь належав нащадкам засновника Сум полковника Герасима Кондратьєва. Палацовий комплекс був збудований у 1799-1810 роках при онуці полковника Ганні Кондратьєвій, яка взяла шлюб з таємним радником Михайлом Комбурлеєм. Подружжя запросило відомого петербурзького архітектора періоду розквіту класицизму росії Джакомо Кваренгі.

Садиба була побудована за традиційною на той час осьовою системою та оточена великим парком. У палаці налічувалося 87 кімнат, всі вони були оформлені в різній колірній гамі. Тривалий час у садибі жив і працював військовий історик Дмитро Бутурлін, потім більш як півстоліття Хотіню володів графа Павло Строганов, на запрошення якого тут гостювали художники Іван Крамськой та Федір Васильєв.

На початку XX століття, коли за садибу Строганових розгорівся судовий позов, палац занепав. У 1918 році Хотінський палацовий ансамбль було знищено пожежею. Від нього збереглися два бічні флігелі, в яких за радянських часів розміщується середня школа. Наразі будівлі в поганому стані.

При школі діє Музей історії.

Фонтан-пам'ятник Сумці, встановлений у 2008 році на одній із центральних пішохідних вулиць Сум, символізує легенду про заснування міста.

За переказами, перші переселенці-козаки з містечка Пруда на Київщині на чолі з отаманом Кондратьєвим влітку 1655 року знайшли на місці, де невелика річка впадала в Псел, три мисливські суми з монетами. Річку назвали Сумкою, а засноване тут місто – Суми.

Скульптор Олексій Шевченко відтворив легенду в камені: над криницею з водою висить сумка з грошима, з якої також витікає вода. З'явилася нова міська традиція - змочувати обличчя, сумки та гаманці "чарівною" водою з колодязя.

Двоповерховий будинок "Теремок" - єдина споруда садиби поміщиків Кондратьєвих у Старому Селі під Сумами, що збереглася. Вважається найдавнішою цивільною будівлею, що збереглася на Сумщині.

Садиба на високому березі річки Псел заснована у першій половині XVIII сторіччя. Перший одноповерховий садибний будинок було виконано в стилі бароко. У 1753 році полковник Степан Кондратьєв, нащадок засновника Сум Герасима Кондратьєва, реконструював будинок. До нього було зроблено прибудову та надбудовано другий поверх.

Пізніше "Теремок" використовувався як зерносховище. За радянських часів був житловим. Нині покинутий. Планується реставрація.

Поруч знаходяться руїни Миколаївської церкви (1741-1754 роки).

Сільський парк у Великому Бобрику закладений у 1815 році на території садиби поміщиці Єлизавети Рахманової.

Домінантою парку є 35-метрова ялина, посаджена під час закладення парку сином поміщиці генералом Григорієм Рахмановим, учасником війни з Наполеоном 1812 року.

Крім кількох дубів-патріархів віком 250-300 років, збереглися алейна група лип, кілька ялин, дві сосни, ясен тощо. Садибний будинок не зберігся.

Вознесенська церква в Лебедині збудована в 1858 році на місці однойменного дерев'яного храму, відомого з 1692 року.

Новий цегляний храм зробили кубічним, чотиристовпним, з напівкруглою вівтарною апсидою. Над входом розташована дзвіниця.

В архітектурі цієї споруди класицизм та бароко добре поєднуються з місцевим колоритом.

Білокам'яна Вознесенська церква у Великому Бобрику – одна з найвдаліших культових споруд Сумщини.

Величний храм у стилі класицизму з триярусною дзвіницею споруджений у 1808 році на височини у центрі села. Він чудово доповнив мальовничий сільський пейзаж із ставком та пагорбами. У поле зору Вознесенська церква потрапляє відразу після повороту з траси Суми - Охтирка, а потім не зникає з виду протягом всіх п'яти кілометрів путівця.

Спочатку храм здається дуже маленьким, що природно для невеличкого села. Реальний масштаб споруди стає очевидним лише коли починаєш спускатися до ставка. Порівняно з навколишніми сільськими спорудами Вознесенська церква виглядає просто величезною.

Оригінальна особливість архітектури храму – відкрита трипрогонова аркадна галерея, увінчана дзвіницею.

Інтер'єри Вознесенської церкви декоровані колонами та пілястрами коринфського ордера. Збереглися старовинні фрески.

Воскресенська церква в Лебедині – рідкісний на території Слобожанщини дерев'яний храм, що зберігся з XVIII століття, хоч і багаторазово перебудований.

Спочатку був пятісрубний, хрестовий а плані, п'ятиголовий. Зовні обшитий вертикально поставленими дошками з нащільниками.

У 1930-х роках Воскресенську церкву було закрито радянською владою, дзвони скинуто, дзвіницю зруйновано, іконостас спалено. Останнім часом розпочалася реставрація.

Церква Святого Димитрія збудовано в Стецьківці у 1835-1846 роках коштом поміщиків Савичів. Храм виконаний у стилі класицизму.

У радянські часи приміщення використовувалося як зерносховище, але під час Другої світової війни богослужіння було відновлено.

Нині Димитріївська церква діє. У 2002 році проведено реставрацію.

Дитячий парк "Казка" розташований у центральній частині міста Суми.

На його території, крім дитячих атракціонів, розташовуються казкові споруди та постаті персонажів казок.

Крім того, у парку "Казка" регулярно відкриваються пересувні зоопарк та цирк, а також проводяться загальноміські розважальні заходи.

Музей "Тіні незабутих предків" заснований в Білопіллі в 1998 році як історико-краєзнавчий. З 2023 року розташовується в приміщенні Центру дитячої та юнацької творчості міста.

Експозиція музею охоплює період історії міста Білопілля з початку Х сторіччя і до подій більшовицького перевороту 1917 року. Центральне місце займає макет давньої фортеці Вир, як форпосту Київської держави, на якому представлено будову міста в Х столітті. В експозиції музею також є артефакти часів Київської держави, а також цінні речі, знайдені під час археологічних розкопок на території міста. Цікавим експонатом є торгова пломба часів князя Ізяслава Давидовича (ХІІ сторіччя).

Будівлю міської управи (ратуші) з високою годинниковою вежею збудовано в Лебедині на початку XX століття.

Виконана у формах раціоналістичного модерну як архітектурна домінанта центру міста.

За радянських часів у будівлі Лебединської ратуші розмістили пожежну охорону, вежу переобладнали на пожежну каланчу.

Майдан Незалежності в Сумах – історичний та адміністративний центр міста.

З цього місця місто починалося в середині XVII століття, коли його засновники полковник Сумського Слобідського козацького полку Герасим Кондратьєв та воєвода Кирило Арсеньєв стали втілювати в життя свої плани щодо будівництва та облаштування Сумської фортеці та її посада.

У 1694 році було збудовано дерев'яну Миколаївську церкву, яка не дійшла до наших днів. Вже після смерті полковника Кондратьєва у 1702 році було завершено будівництво Воскресенського собору, який тепер є головною окрасою площі. Площі Миколаївська та Воскресенська, що сформувалися навколо храмів, пізніше злилися в одну.

Тривалий час площа називалася Петрівською, оскільки тут побував цар Петро I напередодні Полтавської битви. Після Другої світової війни площа була реконструйована, в цей час мала ім'я Леніна. У 1991 році перейменована на майдан Незалежності.

У забудові домінують висотні будинки обласної ради та готелю "Суми".