Пам'ятки Харківського району

Скульптура "Скрипаль на даху" була встановлена на будівлі консерваторії Харкова - пам'ятці архітектури ХІХ століття.

Автор композиції Сейфаддін Гурбанов. Прототипом "Скрипаля" став відомий альтист Юрій Башмет, але образ вважається збірним, а пам'ятник присвячений усім харківським художникам, артистам та музикантам - людям творчих професій.

"Скрипаль на даху" став символом премії "Народне визнання" - "харківського Оскара", який щороку присуджують у номінаціях "Музика", "Образотворче мистецтво", "Література", "Театр" та "Архітектура".

В 2017 році пам'ятник був перенесений на дах будинку "Platinum Plaza".

Центральний парк культури та відпочинку закладено в Харкові в 1893-1895 роках і урочисто відкрито через два роки, коли трохи підросли дерева.

Спочатку називався Миколаївський чи Заміський парк. Площа складає близько 130 гектарів. Зараз це один із головних центрів відпочинку та розваг, тут проходять масові урочистості та народні гуляння. На території є парк атракціонів, кінотеатр "Парк", дитяча залізниця "Мала Південна", канатна дорога, тенісні корти та інше.

В 2006 році до Дня міста Харкова перед входом було відновлено колонаду з боку вулиці Сумської. Також відновили центральний фонтан.

В 2012 році відкрився оновлений парк атракціонів, у тому числі "американські гірки" та колесо огляду, які користуються найбільшою популярністю у відвідувачів. На алеях з'явилося багато оригінальних бронзових скульптур, які символізують кожну зону відпочинку.

Під час повномасштабного російського вторгнення в Україну в 2022 році Центральний парк культури й відпочинку Харкова неодноразово ставав ціллю для російської артилерії. На початок лютого 2023 року за час російсько-української війни по території парку було близько 70 влучань з РСЗВ та два ракетні удари. Внаслідок обстрілів пошкоджені близько 20 атракціонів, паркові алеї, газони, скульптури, дерева.

"Будинком зі шпилем" називають висотний житловий будинок у центрі Харкова в стилі "сталінського ампіру".

Займає цілий квартал на розі майдану Конституції. Побудований у 1950-1954 роках за проєктом архітектора Петра Орешкіна для працівників Харківського турбінного заводу.

Основна 7-поверхова частина будинку з 11-поверховою вежею увінчана шпилем, що дав назву будівлі.

За результатами голосування в 2008 році "Будинок зі шпилем" увійшов до списку "Семи чудес Харкова".

Ротонда фонтану "Дзеркальний струмінь" у сквері Перемоги навпроти Оперного театру вважається візитівкою Харкова.

Споруджена в 1947 році за проєктом архітектора Віктора Коржа на честь Перемоги в Другій світовій війні.

До 1930 року на цьому місці розташовувалась Мироносицька церква (1701 рік), потім пустир та тролейбусний парк. За легендою, рішення про створення скверу з фонтаном було прийнято міською владою після того, як Микита Хрущов, що побував в Харкові, залишився незадоволеним видом з вікна обкому.

Спочатку фонтан-альтанка називалася "Скляний струмінь". В 2007 році до 60-річчя "Дзеркального струменя" було проведено його реконструкцію. Чергова реконструкція відбулася восени 2019 року.

Будівля Земельного банку у Вільшанах побудована в 1912 році (за іншими даними - в 1903 році).

Архітектура в стилі модерн. Наразі у будівлі розміщується селищна рада Вільшан.

Харківський аквапарк "Джунглі" - великий сучасний критий аквапарк, інтер'єр якого стилізований під джунглі Південної Америки.

На 11 тиячах квадратних метрів площі, з яких 4 тисясі квадратних метрів займає зона водних розваг, розміщено 7 басейнів (у тому числі спортивний, хвильовий, круговий, гідромасажний, джакузі) із 11 водними атракціонами.

Водні гірки відрізняються профілем жолобів та крутістю вигинів. Суператракціони: гірка-центрифуга "Космічна діра" (спіраль діною 54 метри) та гірка "Чорна діра" (16 метрів швидкісного спуску).

Цілий рік підтримується температурний режим у межах 30-33 градуси при 65-70% вологості.

В комплекс також входить готель, ресторан, бари, сауна та масаж, солярій, більярд, тир.

Бабаївський історико-краєзнавчий музей розташовується в приміщенні Палацу культури та мистецтв селища Бабаї. Експозиція в шести залах розповідає про історію та культуру Слобідського краю.

Зокрема, у залі етнографії представлені знаряддя праці кінця XIX – початку ХХ століття, старовинні предмети побуту, зразки традиційного слобожанського вбрання.

Зала історії селища Бабаї, від виникнення до теперішнього часу, містить інформацію  про князів Щербініних, Архангело- Михайлівській храм, а також про перебування у селищі українського філософа Григорія Сковороди.

В інших залах представлені матеріали про видатних мешканців Бабаїв, колекції порцеляни, годиннків та смичкових інструментів, картини місцевих художників тощо. 

Обласна художня галерея "Мистецтво Слобожанщини" заснована в 1999 році. Виставкові зали галереї розташовані в центрі Харкова, на майдані Свободи, на першому поверсі 4-го під'їзду будівлі Держпрому.

Експозиція галереї оновлюється що два тижні і представляє роботи різних художніх напрямків – живопис, графіка, фотографія, декоративно-прикладне мистецтво, скульптура тощо.

У галереї також проходять творчі зустрічі з художниками, концерти, поетичні вечори, семінари та багато іншого.

Харківський міський дельфінарій "Немо" відкрився в саду імені Тараса Шевченка в 2009 році до Дня захисту дітей.

Тут відбуваються театрально-сценічні вистави за участю морських тварин, а також проводяться сеанси дельфінотерапії, що є ефективним методом оздоровлення та реабілітації дітей з функціональними обмеженнями. У виставах беруть участь 4 дельфіни, 3 морські котики та 1 морська левиця. Відвідувачам також пропонується купання із дельфінами.

Дельфінарій "Немо" у Харкові працює за будь-якої погоди, всі зорові місця знаходяться під навісом.

Донецьке городище розташоване на правому березі річки Уда на північній околиці Покотилівки поблизу Харкова.

Давньоруське місто-фортеця Донець згадується в "Іпатіївському літописі" та "Слові про похід Ігорів" як перше руське місто, якого досяг князь Ігор Святославич, повертаючись із половецького полону після невдалого походу на половців.

Донець був прикордонним містом та торговим центром Стародавньої Русі, його населяли ремісники та скотарі. Місто припинило своє існування після монголо-татарської навали.

Збереглися потужні земляні вали Донецького городища трикутної форми зі сторонами від 200 до 400 метрів, а також кілька напівпідземних жител. Тут регулярно проводяться археологічні розкопки, в результаті яких вже зроблено багато цікавих знахідок.

З валів Донецького городища відкривається чудовий краєвид на долину Уди.

Центр сучасного мистецтва "ЄрміловЦентр" створений у Харкові в 2012 році за підтримки Асоціації випускників, викладачів і друзів Харківського національного університету імені Василя Каразіна в головному корпусі університету. Названий на честь відомого харківського митця, представника українського авангарду Василя Єрмілова.

Дизайн-проєкт внутрішнього простору був створений харківськими архітекторами Ігорем Остапенко, Інною Педан та Андрієм Хворостяновим. Двоповерховий майданчик загальною площею 1500 квадратниї метрів забезпечує унікальні можливості для створення і презентації художніх проєктів.

ЄрміловЦентр сприяє розвитку сучасного українського мистецтва, його інтегруванню у світовий мистецький контекст, підтримує молодих авторів, є комунікативною платформою для українських та зарубіжних фахівців у сфері сучасного мистецтва. До сфер діяльності центру належать кураторські проєкти, мистецькі резиденції, лекції та обговорення, перформанси, семінари, кіно та відео-інсталяції. 

Також "Єрмілов-Центр" став майданчиком для проведення фестивалю молодіжних проектів Non Stop Media.

Історико-краєзнавчий музей села Пересічне – один з перших сільських музеїв Харківщини. Розташовується в приміщенні Будинку культури селища.

Окрім традиційних для Слобожанщини старожитностей та великої етнографічної колекції, в експозиції музею можна побачити особисті речі актора Миколи Рибакова та композитора Якова Степового, мундир маршала Івана Конєва та інші цікаві артефакти.

Навчальний центр "ЛандауЦентр" Харківського національного університету імені Василя Каразіна створений у 2014 році з ініціативи університетської громадськості та Асоціації випускників, викладачів і друзів університету як перший виставковий майданчик інтерактивної науки та наукових відкриттів у Харкові.

Виставкова зала "ЛандауЦентру" представляє собою одну велику лабораторію, в якій відвідувачі зможуть самі ставити досліди, працювати з приладами і спробувати себе в ролі вчених. Тут можна випробувати повітряну гармату та покерувати вітрильником, відкриваючи закони фізики; замислитися над створенням звуків, граючи на фортепіано, в якому можна "бачити музику"; можна побачити найбільший у Східній Європі "трансформатор Тесли", що дає розряди до півмільйона вольт, "сходи Якова", "кімнату Еймса"; можна приміряти окуляри, щоб побачити світ, яким його сприймають люди з проблемами зору, а також спробувати подолати перешкоди та виконати певні завдання в кріслі колісному.

"ЛандауЦентр" – це постійна виставка унікальних експонатів, створених вченими університету, а також змінні експозиції, присвячені певній тематиці – фізиці, анатомії, оптиці, математиці тощо. Тут проходять заходи цікавої ботаніки і зоології, археології, біомеханіки, експериментальної хімії і фізики, геометрії, астрономії, комп’ютерних наук, робототехніки і навіть філології, психології, народознавства і краєзнавства.

Люботинський краєзнавчий музей заснований в місті Люботин на Харківщині в 1993 році з ініціативи місцевих краєзнавців. Музей розташований в приміщені центральної міської бібліотеки. 

Фонди музею налічують понад 8 тисяч експонатів, серед яких велика нумізматична колекція, ікони кінця ХІХ століття, старовинний одяг, предмети побуту та знаряддя праці кінця ХІХ – початку ХХ століття.

Майдан Павлівський виник в 1660-1662 роках, коли тут було збудовано укріплення (острог), що примикало до Харківської фортеці.

Центр острогу через деякий час став великою торговою площею, яка називалася Народною. На розі площі та Університетської вулиці в другій половині XVIII сторіччя знаходився поштовий двір (зараз на цьому місці будівля пошти), поряд з яким було встановлено кам'яний верстовий стовп з написами, що вказували відстані від Харкова до Москви та сусідніх губернських міст. Біля стовпа читалися укази та проводилися публічні покарання, тому площу називали також Лобною.

В середині ХІХ століття площа стала називатися Павлівською на честь купця Павлова, який відкрив перший магазин із твердими цінами на товар. Пізніше було збудовано велику будівлю страхового товариства "Росія" (1910-1915 роки, архітектор Микола Верьовкін) та Міський купецький банк (1913 рік, архітектори Микола Васильєв та Олександр Ржепішевський), на двох верхніх поверхах якого знаходився готель "Асторія".

В роки Другої світової війни будівлі було зруйновано, але потім відновлено у первісному вигляді.

В ніч на 27 серпня 2022 року в ході російсько-украінської війни росіяни завдали ракетного удару по Павлівському майдану в Харкові. Постраждала історична будівля 1912 року, від вибухової хвилі в будівлі вилетіли вікна та двері.