Пам'ятки Одеської області

Розкопки на місці городища, яке деякі дослідники асоціюють також із турецькою фортецею Єні-Дунья XVIII сторіччя.

Городище знаходиться біля мису Сичавський на захід від гирла Тилігульського лиману, неподалік міста Південне та села Кошари.

За однією з версій, Кошарське поселення є набагато давнішим, і його можна ідентифікувати з античним містом Одесосом, що дав ім'я нинішній Одесі.

Легендарний готель "Лондонський" розташований в центрі Одеси на Приморському бульварі.

Будівлю у стилі раннього італійського ренесансу спроєктував архітектор Франц Боффо.

Свого часу тут зупинялися бразильський імператор Дон Педру II, Олександр Купрін, Антон Чехов, Теодор Драйзер, Володимир Маяковський, Леонід Утьосов, Роберт Льюїс Стівенсон, Ісідора Дункан, Іван Айвазовський,Дмитро Шостакович та багато інших знаменитостей XIX-XX століть. Готель "Лондонський" досі залишається одним із найпрестижніших готелів Одеси.

Особливим затишком відрізняється Літній сад із фонтаном та старими платанами, де працює літнє кафе (на вечір столик краще замовити заздалегідь).

Готель "Пасаж" на Дерибасівській - одна з найкрасивіших будівель Одеси, яка вражає вишуканістю архітектури та скульптурних композицій (архітектор Лев Влодек).

Від початку проєктувалась як готельно-торговельний центр. У внутрішньому дворі знаходиться ціла вулиця з рядами елітних магазинів. Високий дах зі скла над галереєю доповнює відчуття неосяжного простору та несе світло усередину будівлі.

Залишається одним із небагатьох готелів в історичному центрі, де можна оселитися відносно недорого.

Руїни античного міста Тіра розкопані археологами біля стін Аккерманської фортеці.

Стародавнє місто на березі лиману в гирлі річки Тірас (Дністер) був заснований у VI сторіччі до нашої ери переселенцями з грецького Мілета, а в III сторіччі до нашої ери досягло найбільшого розквіту. Основними заняттями мешканців Тіри було землеробство, виноградарство, ремесла, рибальство, торгівля з корінним населенням Придністров'я. Місто карбувало власну срібну монету. З початку ІІ століття нашої ери місто Тіра входило до складу Римської імперії.

У другій половині ІІІ сторіччя було зруйновано готами. На руїнах незабаром виникло поселення слов'янських племен тиверців та уличів, потім генуезька фортеця.

Археологічні розкопки ведуться з 1900 року й донині.

Одеський культурно-оздоровчий комплекс "Немо" розташований у центрі міста, на пляжі "Ланжерон".

Включає дельфінарій, океанаріум і готель. Відкритий у 2005 році до Міжнародного Дня Захисту Дітей.

Комплекс відповідає міжнародним стандартам, утримання морських ссавців відповідає всім конвенціям та вимогам. Велика демонстраційна зала в теплу пору року відкрита, вміщує до 900 глядачів (взимку закрита, вміщує 600 глядачів). Відвідувачам пропонується купання із дельфінами, сеанси дельфінотерапії.

Експозиція океанаріуму складається із двох відділів. В акваріумі представлені мешканці прісних та морських вод, понад 100 видів риб та понад 50 видів безхребетних.

Основою екзотаріуму стала багаторічна колекція Сергія Дузя, що включає понад 40 видів амфібій та рептилій та понад 60 видів наземних безхребетних, а також один із найкращих в Україні колекція тропічних метеликів, що включає понад 1000 екземплярів.

Дендропарк Перемоги у курортному районі Одеси Аркадія закладений у 1960 році під час суботника. Займає територію у 55 гектарів.

У парку висаджено понад 500 видів дерев та чагарників, включаючи теплолюбні екзоти. На алеї Дружби дерева посаджено космонавтами Валерієм Биковським, Георгієм Шоніним, членами делегацій міст-героїв. Існує система штучних ставків із фонтанами.

Тут знімалося багато сцен фільму "Пригоди Електроніка".

Парк Перемоги вважається одним із найкращих в Одесі, особливо після нещодавньої реконструкції.

Мала мечеть - найдавніша архітектурна пам'ятка Ізмаїла (XVI століття), один із небагатьох в Україні зразків середньовічної класичної османської архітектури періоду її найвищого розквіту.

Мечеть розташована біля турецької фортеці Ізмаїл, взятої в 1790 році російськими військами і чорноморськими козаками під командуванням Олександра Суворова.

В приміщенні мечеті відкрито музей з діорамою "Штурм фортеці Ізмаїл", створеної художниками Євгеном Данилевським та Веніаміном Сибірським. На полотні розміром 20 метрів на 8 метрів відтворено вирішальний момент штурму фортеці.

Пам'ятний знак на південному краю Дуги Струве у Старій Некрасівці часто називають "Пам'ятником меридіану".

Дуга Струве - це мережа з 265 тріангуляційних пунктів, що являють собою закладені в землю кам'яні куби із довжиною ребра 2 метри. Протяжність дуги – понад 2820 кілометрів. Вона проходить від узбережжя Північного Льодовитого океану поблизу мису Норд-Кап до гирла Дунаю.

Створювалася в 1816-1855 роках академіком Василем Струве з метою визначення форми та розмірів Землі.

Дунайські плавні - унікальна екосистема, де можна зустріти 563 види різноманітних рослин та понад 200 видів птахів.

Територія Дунайського біосферного заповідника охоплює острови дельти вгору та вниз за течією Дунаю, плавні на північ по Дунаю, озера дельти і двокілометрову смугу морської акваторії вздовж узбережжя.

Плавні доступні для екскурсійних поїздок, організованих адміністрацією заповідника, а також численними приватними перевізниками. Популярні екскурсії на латаття, до "Нульового кілометра" (місце впадання Дунаю в Чорне море) і на острови старовірів з частуванням юшкою з дунайської риби та домашнім вином сорту Новак.

Інформаційно-туристичний центр Дунайського біосферного заповідника знаходиться біля Різдвяної церкви (так званої "другої церкви"). При візит-центрі діє музей.

Першу на Одещині равликову екоферму "Равлики Бессарабії" заснували у 2016 році в селі Саф'яни під Ізмаїлом місцеві підприємці Андрій Ширенков і Сергій Шульга. Ферма розташовується на екологічно чистій території, на березі озера Саф'яни в пониззі Дунаю.

Їстівних равликів європейської породи Helix aspersa Muller вирощують тут на натуральних кормах, не використовуючи жодної хімії. Тут організовано повний цикл виробництва – від ікринки до придатного для транспортування напівфабрикату та готових страв, які можна скуштувати прямо на місці.

Для гостей екоферми "Равлики Бессарабії" проводять екскурсії, під час яких показують равликовий маточник в старовинному сільському будинку, де равлики відкладають ікру, а також приміщення для виведення, вирощування і відгодівлі равликів.

Ферма має дегустаційну залу з панорамним видом на озеро Саф'яни, де можна скуштувати страви з равликів у холодну погоду. А під час літньої спеки для дегустацій краще підходять великі відкриті альтанки. За бажання відвідувачам можуть організувати риболовлю, провести майстер-класи. Для дітей облаштовано ігровий майданчик.

Екоферма "Равлики Бессарабії" є учасником проєкту "Дорога вина та смаку Української Бессарабії".

Експериментарій - перша філія одеського Музею цікавої науки. Відкрився наприкінці січня 2024 року в ТЦ «Атріум» після знищення російським ракетним ударом основного простору Музею цікавої науки на проспекті Шевченка влітку 2023 року. 

Команді музею вдалося врятувати майже всі свої експонати, за винятком спеціальних кімнат, і вже через 7 місяців Музей переніс частину своєї експозиції на нове місце й продовжив свою роботу як Експериментарій із 23 експонатами колекції. Тепер усі охочі можуть відвідати цей простір в ТЦ «Атріум», який допомагає дітям на 1,5-2 години відволіктися від війни за науковими дослідами.

Якщо в інших музеях до цінних експонатів не можна навіть доторкнутися, то в  Експериментарії не тільки можна, а й обов'язково треба все помацати, перевірити, відчути та побачити в дії. І діти, і дорослі можуть проводити цікаві експерименти та незвичайні досліди.

Головне завдання Експериментарію – показати школярам та студентам, що навіть найскладніші завдання та найдовші формули можуть бути захоплюючими, варто на них лише подивитися з іншого боку.

Експериментарій прагне навчити предметів природного циклу: фізики, хімії, біології, геології, астрономії, математики та багатьох інших галузей знань.

12 квітня 2024 року відновив роботу і Музей цікавої науки на новій локації в Приморському районі Одеси. 

Народний етнографічний музей болгарської культури "Голямата къща" (з болгарської - "велика кімната, вітальня") розташований на другому поверсі Будинку культури села Камчик.

Експозиція музею розміщена в трьох просторих залах і тематично поділена на кілька розділів: зменшена копія будинку болгарських переселенців с внутрішнім устроєм на три кімнати, "Ткацтво болгар", "Обробка землі та сільгоспзнаряддя", "Історія переселення в Камчик", "Обряди і традиції камчичан", "България Волжска и Дунавска", "Срібні старовинні жіночі прикраси", "Гроші Бесарабії", "Автентичний одяг – північна (северняшка носия) і південна Болгарія (родопска носия)".

Під час екскурсії музеєм відвідувачів  знайомлять з традиціями та народними обрядями камчичан - з тонкощами вессілля, сімейних відносин між невістками і свекрухами, з особливостями поважного ставлення до чоловіка як голови родини, підготовку спадщини для дівчат тощо.

Організовані туристичнні групи зустрічають гайдою (болгарський музичний народний інструмент), проводять дегустацію страв традиційної болгарської кухні і майстер-клас з болгарського народного танцю "Хоро".

Крім того, в музеї для гостей колективи Будинку культури показують сезонні народні болгарські обряди.

В 2020 році музей "Голямата къща" увійшов до Програми заходів в рамках реалізації Конвенції ЮНЕСКО "Про охорону нематеріальної культурної спадщини".

Шкільний етнографічний музей „Українська хата” розташований на території Нерубайського академічного ліцеїю № 1.

Просто неба тут представлено автентичну українську хату-мазанку, що відповідає побуту українських селян ХІХ століття. Центром старовинного будинку є українська піч із традиційним на той час розписом Дерева життя.

В експозиції представлені вишиті українські рушники, різноманітні керамічні вироби та посуд, привезений зі сходу та заходу Одеської області.

Проходячи кімнатами музею, можна побачити, як жили і чим займалися українці за старих часів, як пряли на ручних прялках, як вручну виготовляли килими, доріжки та інші предмети домашнього вжитку.

Захарівський народний історико-краєзнавчий музей розташовується в центрі селища Захарівка.

Представлена невеличка етнографічна колекція, матеріали про історію заснування селища та роботи місцевих майстрів народної творчості.

Будівля повітової земської управи зі сквером та огорожею – одна з найцікавіших архітектурних пам'яток Білгорода-Дністровського.

Побудована в 1905 році за типовим проєктом "зразкових" будов, які розроблялися в цей період петербурзькими архітекторами. Головою земської управи тоді був Володимир Пуришкевич - майбутній вбивця Распутіна.

Нині це Білгород-Дністровський фаховий коледж природокористування, будівництва та комп'ютерних технологій.