Пам'ятки Чернівецької області

Мистецько-меморіальний музей-садиба Івана Миколайчука розташований в селі Чортория, де минули дитячі роки відомого українського актора.

Представлені особисті речі, сімейні реліквії та інші предмети, що зберігають пам'ять про найважливіші події у житті Івана Миколайчука.

Невеликий водоспад на річці Виженка та утворений вимиванням породи басейн є місцем паломництва хасидів.

На початку XVIII сторіччя засновник хасидизму Ізраель Баал Шем Тов, який жив біля підніжжя Німчича, облаштував тут єврейську мікву – місце для ритуальних омивань. Щоп'ятниці він приймав тут ванни.

За легендою, вода мікви має цілющі властивості.

Державне підприємство "Путильський лісгосп" включає 9 лісництв, у тому числі і Селятинське лісництво, де створено Еколого-просвітницький центр з міні-зоопарком.

У міні-зоопарку живуть дикі тварини Буковинських Карпат - сім оленів, три ведмеді, три косулі, три кабани, 6 зайців, два борсуки, вовчиця, лисиця, чотири павліни, куниця.

Поруч з вольєрами – два ставки, в яких є короп, сом, товстолоб.

Будівля міського театру імені Олександра Хиждеу (Александру Гиждеу) збудована в Хотині у румунський період. Виконана у неорумунському стилі бринковяну.

За радянських часів двоповерхова будівля з черепичним дахом стала будинком культури. Нині це будинок дітей та учнівської молоді. У фойє відбуваються виставки.

Монастир Святої праведної Анни заснований у Вашківцях в 1993 році на шанованій в народі горі Анни.

Згідно з усними переказами, тут колись була жіноча обитель, заснована на честь сміливої та непокірної дівчини Анни, яка врятувалася на горі від турецької безчестя. На цьому місці з'явилося цілюще джерело. В середині ХІХ століття був побудований перший дерев'яний храм, що згорів на початку ХХ століття.

Після здобуття Україною незалежності розпочалося спорудження Свято-Аннинського монастиря. Побудовано собор Святої Анни з нижньою церквою Великомучеників Маккавеїв, келії, господарські корпуси.

Музей історії та культури євреїв Буковини присвячений феномену буковинського єврейства в період з кінця XVIII століття до середини ХХ століття.

Відкритий до 600-річчя Чернівців у приміщенні колишнього Єврейського народного дому (зараз - Центральний палац культури).

Експозиція розгорнута у двох залах на трьох рівнях. Верхнє коло (архітектурне) - фризи з фотографіями єврейських релігійних та громадських будівель Буковини. Середнє коло (зодіакальне) представляє єврейський релігійний рік, позначений знаками Зодіаку. Нижній кгур (інформаційний) – 12 настінних планшетів, на яких представлений хронологічно період існування єврейської громади протягом двох століть.

Музей Маланки відкрили у місті Вашківці 19 грудня 2016 року при міській бібліотеці. В двох кімнатах загальною площею 50 квадратних метрів представлені найрізноманітніші костюми, в яких маланкували буковинці 50 років тому.

Наразі експозиція музею включає в себе близько 30 костюмів традиційної вашківецької Маланки. Представлені як традиційні маски (діда, баби, цигана, ведмедя), так і сучасні. Зокрема експонуються маски персонажів, які керують Маланкою – “Козака”, “Вулана”, “Бука-шандаря”, а також маски головних персонажів – Маланки та українки. Окрім того, в музеї виставлений ексклюзивний костюм-маска висотою 3 метри - так звана “Вашківецька багачка”.

Крім того, на огляд відвідувачів виставлено близько 200 фотографій починаючи з кінця ХІХ століття до цього часу, 100 оригінальних традиційних масок, які виготовляються лише у Вашківцях. Їх презентували майстри з масок Василь Столяр, Олег Волощук та Микола Марчук.

Всі експонати музею Маланки надали жителі Вашківців, які впродовж тривалих років підтримують традицію маланкування та є активними учасниками Переберії.

Найбільше у музеї Маланки пишаються цимбалами та постолами, які тримав у руках та в яких ходив Іван Миколайчук під час зйомок фільму "Білий птах з чорною ознакою".

Інтерактивний музей науки Малої академії наук України відкрився у Чернівцях в 2022 році в ТРЦ "Боянівка"". Це перший регіональний державний Музей Малої Академії наук.

Головна особливість музеїв науки – відвідувачі взаємодіють з усіма експонатами, досліджують сутність фізичних, хімічних та біологічних явищ і саме так дізнаються, як працює наука в реальному житті. Тут заборонено НЕ торкатися експонатів.

Для дослідницьких експериментів музей науки пропонує понад 100 експонатів, які об'єднані в чотири тематичні зони. Більшу частину експозиційного простору музею складають експонати "Малої академії наук" та партнерів з німецького музею "ТЕХНОЗЕУМ" (місто Мангайм).

В зоні "Природа" можна відчути себе учасниками експедиції, поринути в світ давніх тварин і рослин, провести цікаві дослідження зі слідами й визначити вік найрізноманітніших порід дерев за кільцями їхніх стовбурів.

Простір "Людина" розкриває деталі принципів роботи людського організму, дозволяє дослідити череп людини, мозок, серце, нервову система та шкіру, розглянути структуру ока та вуха.

"Фізика" - одна з найбільш насичених зон музею. Тут на відвідувачів чекає вічний двигун, лунафон, кричалка-шумомір, що дасть змогу викричатись і заразом перевірити гучність голосу. Також можна розглянути рентгенівські знімки та спробувати на собі жилет вагітності.

Завдяки експозиції “Оптичні ілюзії” відвідувачі можуть стати частиною візуальної ілюзії, яку створює кімната Еймса, подивитися крізь дзеркальний лабіринт чи пізнати принципи роботи калейдоскопа.

Кімнату-музей співака Ореста Руснака відкрито в Дубівцях в 1995 році в будівлі сільської школи поруч із Успенською церквою.

Священиком у цій церкві служив отець співака Манолій, а сам він у дитинстві співав у церковному хорі разом зі своїм братом Денисом Руснаком, який згодом став диригентом. Орест Руснак прославився як визначний тенор, "український Карузо".

В музеї представлені переважно фотографії та вирізки з газет. З трьох музейних стендів один присвячений Оресту Руснаку, другий – Денису Руснаку, третій – святкуванню 100-річчя від дня народження Ореста Руснака.

Музей природи Національного природного парку "Вижницький" в селі Зеленів з 1986 року розміщується в старовинному будинку, збудованому на початку XX століття для місцевого священика.  

Музей має дев’ять відділів, які розповідають про географію, клімат, геологію та природу Зеленова й інших сусідніх сіл правобережного Припруття. Зокрема, експонується географічна карта рельєфу: місцевість горбиста, окремі ділянки території розташовані на висоті до 400 метрів над рівнем моря й густо розсічені сіткою ярів, долин, боліт.

Більшість натуральних експонатів – опудала тварин, риб і птахів, які водяться на території краю.

На подвір’ї перед будинком ростуть як звичайні для цих країв кущі та квіти, так і екзотичні – кулеподібна туя, колоновидний ялівець, декоративна слива Піссарді, вічнозелена мирта, тюльпанне дерево, платан та інші.

Музейний комплекс старообрядництва в Білій Криниці відкрито в 2011 році.

Виставкова експозиція, що розміщена на другому поверсі дерев'яного котеджу, включає предмети побуту буковинських старообрядців, традиційний одяг різних часів, старі фотографії з видами села, книги та журнали про старовірів.

Також до комплексу входять житлові кімнати, в яких зупиняється митрополит Православної старообрядницької церкви під час відвідин Білої Криниці, трапезна кухня.

Музей телерадіотехніки відкрила у 2024 році філія "Суспільне Чернівці" Національної суспільної телерадіокомпанії України (НСТУ) до сторіччя Українського радіо. Він присвячений історії радіо і телебачення Буковини.

Експозиція музею складається з кількох блоків, поділених на різні періоди розвитку телебачення і радіо. Представлені студійні камери та кіноапарати для виїзних зйомок, монтажні столи та магнітофони, якими користувалися чернівецькі телевізійники з 1960-х по 2000-і роки. На світлинах можна побачити моменти робочого процесу зі створення телепрограм, місцевих телеведучих різних часів, журналістів, операторів, учасників та гостей телепередач.

Одним із головних експонатів є рояль, за яким виконував для запису фонограм свої перші твори Володимир Івасюк. Саме за ним робили перші записи "Червоної рути" та "Водограю".

Для того, щоби відвідати музей, необхідно завчасно записатися на екскурсії через електронну пошту.

Садиба родини українського письменника Осипа-Юрія Федьковича знаходиться в самому центрі Путили.

Початковий дерев'яний будинок, у якому народився та виховувався майбутній письменник, було побудовано ще в кінці ХVІІІ сторіччя. В повоєнні роки на місці садиби, яка згоріла, було збудовано нову будівлю, в якій розмістилася адміністрація музею та літературна частина, що розповідає про творче життя письменника. В 1974 році було відтворено й саму садибу.

Родинна хата Юрія Федьковича є типовою гуцульською дерев'яною хатою, трохи подовженою, порівняно із звичайними, без додаткових прибудов. Тризрубна в плані, збудована з ялинових зрубів, складається з сіней та двох кімнат: маленької житлової та вітальні.

Сьогодні садиба Федьковича є справжнім етнографічним музеєм Гуцульщини. Тут можна ознайомитися з національними костюмами, побутом, основними видами гуцульського мистецтва від дерев'яного різьбленого начиння до архітектури житлового будинку.

Біля садиби залишився колодязь, воду з якого пив сам Федькович, навпроти входу до музею – його бюст.

Музей-садиба Юрія Федьковича в Путилі є відділом Чернівецького обласного краєзнавчого музею.

Красива будівля Чернівецького академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Ольги Кобилянської побудована за проєктом віденських архітекторів Фердинанда Фельнера та Германа Гельмера.

Фасад прикрашений скульптурними композиціями за мотивами давньогрецької міфології, у бічних нішах встановлені мармурові бюсти видатних діячів світової та української культури. Нагорі встановлено статую Мельпомени. Інтер'єри виконані у необарному стилі.

Урочисте відкриття театру відбулося 3 жовтня 1905 року постановкою п'єси Франца Шьонтана "Марія Терезія". Відтоді на сцені демонструвалися опери, оперети, драматичні та комедійні вистави українських та західноєвропейських класиків. Тут виступали великі майстри оперної та драматичної сцени Європи: Енріко Карузо, Федір Шаляпін, Соломія Крушельницька, Олександр Моіссі та багато інших.

Вижницький національний природний парк створено в 1995 році для збереження, відтворення та раціонального використання природних ландшафтів Буковинських Карпат з унікальними історико-культурними комплексами.

Ландшафтна різноманітність його території вражає: тут є стрімкі схили, мальовничі скелі, водоспади та ущелини, а ялицево-букові ліси займають практично всю територію парку (де-не-де вони досягають висоти 40 метрів і 70-90 сантиметрів у діаметрі). Це одне з двох в Україні місць зростання рідкісної орхідеї - надборідника безлистяного. Є велика кількість джерел мінеральних вод: "Черешенка", "Вижниця", "Лужайки".

Територією Вижницького національного парку прокладено маршрути активного пішохідного туризму, екологічні пізнавальні стежки. Розвивається зелений туризм.

В адміністрації парку діє еколого-просвітницький центр.