Пам'ятки Обухівського району

Пам'ятник Марусі Богуславці, героїні українського фольклору, встановлено в 1981 році на скелястому березі річки Рось у центральній частині Богуслава.

Маруся увійшла в народну пам'ять як символ вірності Батьківщині та своєму народові в народних думах та піснях. За легендою, дочка священика Покровської церкви Маруся під час татарського набігу потрапила в полон до татар і була продана до гарему турецького паші. Як кохана дружина паші, Маруся зуміла організувати втечу з турецької в'язниці семистам невільникам - українським козакам.

Пам'ятник Марусі Богуславці встановлено на місці, де, за переказами, стояла Покровська церква.

Мале Ходосівське (Кругле) городище на Планерній горі в Ходосівці є частиною Ходосівського археологічного комплексу – групи пам’яток археології у південних київських передмістях, що налічує близько 30 об'єктів культурної спадщини, зокрема знамениті "Змієві вали".

Перші літературні згадки про Кругле городище, укріплене валом і ескарпом, датовані ще XIX століттям. Протягом XX століття його неодноразово досліджували археологи. Тут знайдено багато археологічних матеріалів скіфської доби, зарубинецької культури і давньоруського часу.

2023 року Планерна гора отримала статус ландшафтного заказника місцевого значення. Заказник охороняє цінний природний комплекс площею 31 гектар, який включає пагорб з лучно-степовою рослинністю, де зростають популяції ковили волосистої та ковили пірчастої, занесених до Червоної книги України.

Планерна гора висотою 157 метрів є улюбленим місцем любителів параглайдингу, дельтапланінгу та авіамодельного спорту. Також це один із найкращих оглядових майданчиків, звідки відкриваються панорами пагорбів Придніпровській височині з урбаністичними пейзажами столичних житлових масивів на горизонті.

Біля північного підніжжя Планерної гари розташоване аутлет-містечко "Мануфактура".

Лише залишки парку та чудові краєвиди на Дніпро збереглися від садиби "Липки" родового маєтку Долгоруких-Фадєєвих у Ржищеві.

В XVIII сторіччі садиба належала генерал-поручику Адольфу Францовичу де Бандре дю Плессі. Його дочка Генрієтта де Бранде ю Плессі вийшла заміж за генерал-майора, князя Павла Долгорукого, який пішов у відставку на початку царювання Павла I. Після франко-російської 1812 року в ржищівському маєтку Долгоруких гостювали майбутні декабристи Бестужев-Рюмін, брати Муравйови-Апостоли, князь Трубецький.

Тут народилася княжна Олена Долгорукова, що вийшла заміж за Андрія Фадєєва. Деякий час вони мешкали в Ржищеві. Їхніми онуками є державний діяч Сергій Вітте та письменниця-теософ Олена Блаватська (у Ржищеві народилася мати Блаватської – письменниця Олена Фадєєва-Ган).

На високій кручі над Дніпром збереглася частина садибного парку "Липки" зі старою липовою алеєю. Це місце чудово підходить для пікніків.

Дерев'яна Свято-Покровська церква збудована в Креничах у 1761 році на замовлення ігумені Богословського жіночого монастиря Ксанфії Протанської.

Проста та архаїчна архітектура храму сягає корінням до найдавніших зразків української дерев'яної архітектури "хатнього" типу. Тризрубна церква на кам'яній основі накрита скатним дахом з ледве виступаючим куполом над центром. Поруч розташована така сама архаїчна двоярусна дзвіниця.

Навколо Покровської церкви мальовнича місцевість, що нагадує гори.

Свято-Троїцька церква споруджена в Богуславі в ХІХ сторіччі на місці старого храму. Більшість коштів на будівництво виділила Олександра Браницька.

Храм виконаний у стилі пізнього класицизму. Пам'ятка архітектури національного значення.

Належить громаді Православної церкви України.

Синагога "Бейкер" (пекарів) у Василькові зведена на початку ХХ століття на місці дерев'яного єврейського молитовного будинку.

Цегляна двоповерхова будівля синагоги має характерні ознаки єврейської культової споруди, пишно декорована з використанням елементів середньовічної архітектури.

В 1927 році синагогу "Бейкер" закрили, будівлю передали Південно-Західній залізниці та перебудували під залізничний вокзал "Васильків-2".

Наразі будівля знаходиться у комунальній власності, до останнього часу в ній проживали кілька сімей.

Творчу майстерню-музей відкрила у Богуславі відома українська майстриня-килимарниця та член Національної Спілки майстрів народного мистецтва України Валентини Ткач. Її килими, що зберігають старовинні традиції, перебувають у приватних колекціях по всьому світу - від Китаю до США.

Валентина Ткач називає килимарство справою свого життя. Цим займався ще її дід, батько був директором фабрики художніх виробів "Перемога" у Богуславі, мама майстрині працювала на фабриці ткалею та розробляла власні ескізи килимів. Після закриття фабрики, Валентина викупила десяток станків, орендувала приміщення та разом з мамою та іншими ткалями фабрики відроджують та розвивають ткацтво в Богуславі.

Одним з найбільш важливих для себе проєктів Валентина Ткач вважає школу ткацтва, яку вона відкрила на базі своєї майстерні. В ній майстриня проводить майстер-класи для гостей, під час яких кожен бажаючий може спробувати зробити власний виріб на міні-верстаті.

Парк трипільської скульптури вважається візитною карткою міста Ржищів, яке сперечається з селом Трипілля за неформальне звання столиці Трипільської культури.

Трипільський парк створено у сквері перед будівлею Ржищівської міськради та новим будинком культури в 2003-2004 роках з ініціативи місцевої влади. Центральним елементом парку є велика скульптура у формі трипільської біноклеподібної посудини роботи скульптора Анатолія Гайдамаки. Ця ритуальна посудина також стала центральним елементом нового герба та головним символом Ржищева.

У парку також представлені жіночі статуетки та інші збільшені трипільські фігури роботи скульпторів Миколи Білика, Миколи Сівака, Володимира Шолудька та інших.

Ржищівський археолого-краєзнавчий музей розміщується в оригінальній цегляній будівлі кінця XIX - початку XX століття в центрі міста.

Експозиція складена на основі археологічних матеріалів, знайдених під час розкопок на території Ржищева.

В першій залі представлені археологічні знахідки різних культур: трипільської, чорноліської, зарубинецької, черняхівської та Давньої Русі.

В краєзнавчому залі показано Ржищів XVI-XX сторічь, зазначені знакові історичні події: створення Ржищівської козацької сотні, зустріч гетьманської ради Богдана Хмельницького та інші.

Етнографічний матеріал дає уявлення про життя та побут селян і міщан XVIII-XX століть, їх вірування, промисли, одяг, повсякденне життя.

Окремі експозиції присвячені Голодомору 1932-1933 років та подіям Другої світової війни.

У виставковому залі експонуються виставки з фондів музею та роботи народних майстрів та умільців з Ржищева та Київській області.

Пам'ятник декабристам встановлено в центрі Василькова, на площі перед міськрадою.

В 1825 році у Василькові почалося повстання Чернігівського полку на чолі з декабристами Сергієм Муравйовим-Апостолом та Михайлом Бестужевим-Рюміним. Повстання було організовано Південним товариством після виступу декабристів на Сенатській площі в Петербурзі. Дворяни-декабристи, які виступали проти кріпосного права, намагалися насильно скинути самодержавство. У Василькові війська повстанців захопили зброю та полкову скарбницю, після чого рушили на Білу Церкву, на підступах до якої були розбиті урядовими військами. Призвідників повстання згодом стратили.

На пам'ятному знаку у Василькові зображені профілі п'яти страчених декабристів: Павла Пестеля, Кіндрата Рилєєва, Сергія Муравйова-Апостола, Михайла Бестужева-Рюміна, Петра Каховського. Автори пам'ятника: скульптор Макар Вронський, архітектор Василь Гнєздилов.

Археолого-краєзнавчий музей села Копачів є відділенням Київського обласного археологічного музею. Розташовується у двох залах на другому поверсі колишньої Копачівської сільської ради. 

Перша зала музею представляє місцеві археологічні знахідки: кістки мамонта, кераміку трипільської культури, фрагменти давньоруського посуду. Перлиною цієї експозиції вважається трипільська біноклеподібна посудина.

У другій залі відтворено фрагмент інтер’єру традиційної української хати. Тут представлені місцеві старожитності та інші експонати, які представляють історію, побут, мистецтво Копачева від минулого до сьогодення.

Аутлет-містечко "Мануфактура" розташоване в Ходосівці неподалік Києва. Це перший в Україні торговий комплекс у форматі аутлет, у якому представлені колекції одягу та аксесуарів відомих брендів із постійними знижками.

Комплекс стилізований під старовинне північно-європейське містечко з ратушею, трьома вулицями, каналами, фонтанами та вуличними скульпурами.

В одному просторі розташовані близько 100 бутіків, а також ресторани, кафе, кондитерські, дитячий майданчик та спеціальна "зона для тат" з Wi-Fi та невеликий готель. Є великий паркінг.

В аутлет-містечку "Мануфактура" часто проводяться розважальні заходи та ярмарки.

"Будинком ксьондза" в Ржищеві називають колишню будівлю орденської консисторії, єдиної споруди монастиря католицького ордену тринітаріїв, що збереглася.

Тринітарський монастир-фортеця був заснований в Ржищеві в 1740 році для протистояння татарським набігам і антипольським повстанням місцевих жителів, що почастішали. Це була потужна фортифікаційна споруда зі стінами двометрової товщини, сторожовими вежами та бійницями, що служила цитаделлю Ржищева. Головною спорудою та архітектурною домінантою всього міста був костел Святої Трійці. Три підземні ходи з'єднували підвал костелу з келіями Тринітарського монастиря всередині фортеці, районом Горянщина за межами фортеці та польським цвинтарем неподалік. У монастирі розміщувалася орденська консисторія, а також польська митна та прикордонна адміністрації.

За радянських часів монастир було закрито, костел знищено вибухом у 1984 році. В двоповерховому будинку консисторії ("будинку ксьондза") зараз розміщується загальноосвітня школа №2.

Житловий будинок купця Покраса в центрі Богуслава збудований в 1887 році.

На той час це була найімпозантніша будівля в місті. Покрас був успішним комерсантом, і на початку XX століття став власником богуславської сукняної фабрики, яка раніше належала поміщику Юзефову.

Зараз у будинку Покраса розміщена Богуславська міська рада.

В 2009 році у сквері поруч із ним встановлено пам'ятник князю Ярославу Мудрому, засновнику Богуслава. Скульптура бронзова, висота - 2,6 метрів. На гранітному постаменті відтворено орнамент саркофагу Ярослава Мудрого, який зберігається у Софії Київській.

Сільський краєзнавчий музей у селі Бурти відкрито у 1977 році в приміщенні старої школи. Експозиція в 5 кімнатах розповідає про історію села та побут його мешканців.

В етнографічному розділі представлені предмети домашнього вжитку, одяг, вишиті рушники, знаряддя праці (ткацький верстат, прядка). Історична експозиція розповідає про події Української революції, колективізацію та Голодомор, участь мешканців села у Другій світовій війні, повоєнну відбудову, Революцію Гідності та російсько-українську війну.

Окрема експозиція присвячена розвитку освіти в Буртах.