Пам'ятки Києва

Астрономічна обсерваторія Київського національного університету імені Тараса Шевченка – одна з найстаріших університетських обсерваторій в Україні, що існує з 1845 року.

В різні часи в обсерваторії працювали видатні вчені, якими зроблено низку астрономічних відкриттів. Зокрема, у 1969 році відкрито комету Чурюмова-Герасименко, що 2014 року стала першою в історії, на яку здійснив посадку космічний апарат.

Головна будівля обсерваторії побудована в спрощеному стилі пізнього класицизму, має форму восьмигранної башти. Комплекс обсерваторії також включає павільйон з меридіанним колом, павільйон з горизонтальним сонячним телескопом, три цегляні павільйони, лабораторії та житлові приміщення.

З 1990 року працює Астрономічний музей, фонди якого налічують 20 тисяч предметів. В експозиції представлені прилади та інструменти, фотографії та особисті речі співробітників, рукописи, документи, креслення, зоряні карти, журнали спостережень та старі видання. Зокрема, можна побачити переносний телескоп в 1838 року, астограф 1895 року, меридіанне коло 1870 року та інші астрономічні інструменти минулого.

Під час екскурсій можна долучитися до астрономічних спостережень на діючих телескопах обсерваторії. Екскурсії проводяться за попереднім записом.

Ефектний кінний пам'ятник радянському воєначальнику Миколі Щорсу з 1954 по 2023 рік стояв на бульварі Тараса Шевченка у місті Києві, комендантом якого Щорса було призначено у 1919 році. Демонтований у межах декомунізації після тривалих дискусій та під тиском громадськості.

Паи'ятник розташовувався на перетині Бульвару Шевченка та вулиці Симона Петлюри, що веде до Центрального залізничного вокзалу. До 1926 року на цьому місці стояв пам'ятник графу Олексію Бобринському, організатору будівництва в Києві залізниці.

Героїзація малозначущої в історії радянсько-української війни особистості командира дивізії Миколи Щорса розпочалася в 1935 році за ініціативи Йосипа Сталіна, який хотів створити пропагандистський образ "українського Чапаєва". Щорс командував 1-ю Українською радянською дивізією, яка захопила Київ у лютому 1919 року і вела бої з військами Української Народної Армії Симона Петлюри, денікінцями та частинами Української Галицької Армії. Щорс загинув під Коростенем за нез'ясованих обставин (імовірно, був застрелений своїми соратниками).

Пам'ятник червоному командиру було споруджено через 18 років після виходу відповідної постанови уряду, встановлено до 300-річчя Переяславської ради. За легендою, скульпторам Михайлові Лисенку, Василю Бородаю та Миколі Суходолову позував 20-річний студент Леонід Кравчук – майбутній президент України.

2015 року пам'ятник Щорсу підпав під дію закону "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", але за кілька років перед тим він був внесений до Державного реєстру нерухомих пам’яток культурної спадщини національного значення, що завадило його негайному демонтажу. Після тривалих суспільних дискусій та під тиском громадських активістів у 2023 році пам'ятник було вилучено з державного реєстру і демонтовано.

Скульптуру доправлено на зберігання до Державного музею авіації імені Олега Антонова.

Аквапарк "Dream Island" у Києві - це найбільший критий аквапарк у СНД та один із найбільших критих аквапарків у Європі (25 тисяч квадратних метрів). Його місткість – до 4 тисяч осіб.

Розташований у торгівельно-розважальному центрі "Дрім Таун".

Творці аквапарку називають його "Аквапарком Юрського періоду", оскільки він виконаний у стилі Загубленого Світу: острів із блакитними лагунами, дикими рослинами та доісторичними тваринами.

В арсеналі аквапарку "Дрім Айленд" - 14 гірок, 2 хвильових басейни, 3 басейни з плином, лагуна з аквабаром на 55 посадкових місць, джакузі, всі види лазень, а також дитяча зона площею близько 700 квадратних метрів. Анімація для дітей та дорослих.

У SPA-зоні "Банний світ" представлені банні культури різних народів світу: римська парна, індійська, марокканська, російська лазні, турецький хаммам, фінська або єгипетська сауна, гідромасажні душові тощо.

У вихідні в аквапарку "Дрім Айленд" проходять аква-вечірки з екзотичними коктейлями. Діє наметове містечко, де можна залишитись на ніч.

Наразі аквапарк "Dream Island" закритий на реконструкцію.

Акваріум ТРЦ "Океан" (Ocean Plaza) у Києві вважається найбільшим в Україні.

Гігантська штучна водойма з акриловими вікнами має об'єм 360 тисяч літрів. До 16-метрової панорами акваріума мають вихід усі основні галереї торгового комплексу.

Відвідувачі можуть безкоштовно спостерігати за акулами, скатами, муренами, груперами, морськими зірками та іншими мешканцями підводного світу.

Астрономічний музей в Києві діє при одній з найстаріших університетських астрономічних обсерваторій України, заснованій в 1845 році, незабаром після заснування в Києві університету.

Першим директором астрономічної обсерваторії був видатний астроном Василь Федоров.

За півтора століття тут зроблено безліч наукових відкриттів у галузі астрометрії, фізики Сонця та прогнозування сонячної активності, метеорної астрономії, спостережень за штучними супутниками Землі. В арсеналі обсерваторії є кілька старовинних інструментів: меридіанний круг, 8" і 10" рефрактори Репсольда, астрограф Цейса, є бібліотека, в якій є рідкісні видання XVI-XVIII століть.

Спроєктований архітектором Вікентієм Беретті будинок астрономічної обсерваторії є пам'яткою архітектури ХІХ століття.

Байкове кладовище (або Байковий цвинтар) - одне із найстаріших і найкрасивіших у Києві.

Відкрите в 1834 році на Байковій горі, що отримала свою назву на прізвище генерала Сергія Байкова, учасника франко-російської війни 1812 року та російсько-турецької війни 1828-1829 років, який жив тут після виходу у відставку.

На території кладовища розташовано близько 20 старих склепів різноманітної архітектури, деякі з них спроєктовані відомими архітекторами Владиславом Городецьким, Володимиром Ніколаєвим та іншими.

Байкове кладовище фактично є українським пантеоном, на ньому поховано багато видатних людей: Михайло Грушевський, Леся Українка, В'ячеслав Чорновіл, Марія Заньковецька, Амвросій Бучма, Михайло Стельмах, Павло Загребельний, Василь Стус, Євген Патон, Микола Амосов, Олександр Шалімов, Валерій Лобановський, Роман Ратушний та багато інших.

Бессарабський критий ринок, який кияни називають просто "Бессарабкою", - це центральний та найдорожчий ринок Києва.

Назвою завдячує торговцям із Бессарабії (регіон на кордоні нинішньої Одеської області та Молдови). За іншою версією, цю місцевість стали називати Бессарабкою ще до появи базару (нібито "бессарабами" в Києві називали босоту).

Ідея упорядкувати непривабливе бессарабське торжище, побудувавши тут перший у Києві критий ринок, виникла ще в 1873 році, проте будівництво почалося лише в 1910 році на кошти, виділені за заповітом цукрозаводчика, мецената та благодійника Лева Бродського. Проєкт розробив архітектор Генрик Гай, який мав досвід проєктування критого ринку у Варшаві. Стіни зводилися з цегли, а перекриття із заскленим дахом спиралося на металевий склепінний каркас. Фасад ринку оформлений скульптурними композиціями "Селянин з волами", "Молочниця", а також головами бугаїв, рибами та рибальськими сітками, гусями, що летять. У підвалі було обладнано першу в місті підземну холодильну установку.

Бессарабський ринок втілив нові європейські тенденції, що ставили на чільне місце не декоративне прикрашання будівель, а економічність і функціональність. Він і тепер справно служить за призначенням.

Письменницький будинок кооперативу "Робітник літератури" (Роліт) на перехресті вулиці Богдана Хмельницького та вулиці Михайла Коцюбинського - "найпам'ятніший" будинок Києва. На його фасаді встановлено 29 меморіальних дощок – своєрідний рекорд.

Будівля в стилі конструктивізму та класицизму за проєктом Василя Кричевського побудована в 1934 році житловим кооперативом Спілки письменників. У різний час тут мешкали близько 130 літераторів та інших митців, серед яких Олесь Гончар, Павло Тичина, Максим Рильський, Володимир Сосюра, Микола Бажан, Олександр Корнійчук, Андрій Малишко, Остап Вишня та інші. Тут створювався "Собор" Олеся Гончара та була написана "Пісня про рушник" Андрія Малишка.

Письменницький будинок також згадується у кількох літературних творах та мемуарах письменників.

У 1970 році будинок "Роліт" було оголошено пам'яткою історії.

Музей залізничного транспорту, що відкрився у 2011 році на вокзалі "Київ-Пасажирський", представляє виставку рухомого складу історичних локомотивів та вагонів.

Музей висвітлює різні етапи розвитку залізничного транспорту в Україні: дореволюційний, радянський та сучасний. В експозиції представлені три паровози (серії Л, Ер, СО17), чотири пасажирські та чотири вантажні вагони, водяну колонку та діючий семафор.

Великий інтерес представляє обладнання вагонів-салонів для вищих чиновників: особистий вагон першого секретаря ЦК КПУ Володмира Щербицького (1957 рік) та вагон прем'єр-міністра Російської імперії Петра Столипіна (1910 рік), на якому він прибув до Києва у роковому 1911 році, де його і було вбито.

Музей костюма та стилю Victoria Museum (Вікторія Музей) у Києві заснований у 2017 році приватною колекціонеркою Вікторією Лисенко.

Експозиція розташовується у відреставрованому прибутковому будинку в стилі еклектики, який збудував наприкінці XIX століття купець першої гільдії Лазар Чорнояров.

У семи демонстраційних залах на двох поверхах представлено понад 1500 автентичних експонатів XIX – початку XX століть, серед яких – одяг, взуття, аксесуари, дорогоцінності та звичайні побутові речі, якими користувалися мешканці міст тогочасної України та Європи.

У першій залі представлені костюми 1900-1920 років, що відображають дореволюційний стиль мешканців Києва. Друга зала використовується для тимчасових виставок. У третій залі експонується одяг кінця XIX століття, характерною особливістю якого були обов'язкові жіночі корсети. Експонати четвертої зали відображають моду першої половини XIX століття, для якої були характерні жіночі сукні з кринолінами. У п'ятій залі облаштована зона відпочинку та фотолокації. Шоста зала дає можливість детально роздивитися деякі експонати майже впритул. У сьомій залі облаштовано кінозал та ще одну фотозону.

Серед унікальних експонатів Victoria Museum – єдина в Україні сукня від Будинку моди Чарльза Уорта початку XX століття. Також представлена колекція віял XVIII-XX століть.

Галерея "Висоцький" - перший в Україні музей поета, співака та актора Володимира Висоцького.

Розташована на Воздвиженці в Києві, поряд з Андріївським узвозом. Тут зібрано цінні експонати, а також унікальні спогади сучасників Висоцького. Зокрема, представлено рідкісні фотографії роботи Аркадія Гершмана, книги з віршами Висоцького та про нього, диски з фільмами, в яких знімався Висоцький.

Працює кафе "Таганка", де постійно звучать записи пісень Висоцького. На згадку можна купити сувенірну продукцію - футболки, кружки тощо.

УВАГА! З початку 2020 року через карантин, а з 2022 року у зв’язку з воєнним станом експозицію музею тимчасово закрито.

Київська міська галерея мистецтв "Лавра" є одним із провідних виставкових майданчиків столиці України.

Галерея відкрилася у 1996 році в історичній будівлі провіантського магазину Києво-Печерської фортеці, зведеній у 1843-1844 роках, поруч із збереженим фрагментом фортечного валу.

Виставковий простір площею 650 квадратних метрів використовується для проведення презентацій українських художників, фотовиставок, музичних вечорів, показів мод, освітніх лекцій та зустрічей із відомими творчими особистостями.

У внутрішньому дворику галереї проходять фестивалі, ярмарки та концерти просто неба.

Геологічний музей Фахового коледжу геологорозвідувальних технологій відкрився 1986 року за ініціативи викладачів навчального закладу.

На площі 250 квадратних метрів представлено понад 2000 зразків кам’яного матеріалу, зібраних студентами і викладачами під час виробничих практик, а також подарованих коледжу його випускниками.

У Західному секторі представлена мінералогічна колекція і колекція гірських порід. В 13 вітринах Північного сектору розміщений палеонтологічний і петрографічний матеріал, який наочно ілюструє історію розвитку планети. Східний сектор присвячений корисним копалинам, регіональній геології України, а також ювелірному і виробному камінню.

Також експонуються тематичні підбірки кам’яного матеріалу: штуфи оригінальних форм мінеральних агрегатів, зразки облицювально-декоративного каміння України, колекції "Залізні руди України" і "Нікопольський марганцеворудний басейн".

Головна астрономічна обсерваторія Національної академії наук України розташована на території Голосіївського лісу, що на південній околиці Києва.

Збудована у 1944-1948 роках з ініціативи видатного українського астронома Олександра Орлова, який став першим директором обсерваторії. Будівництво велося за проєктом відомого архітектора Олексія Щусєва.

Першими телескопами були вертикальний круг Ваншаффа та подвійний довгофокусний астрограф Тепфера-Штейнгеля. Зараз обсерваторія має також станцію лазерних спостережень штучних супутників Землі, горизонтальний сонячний телескоп АЦУ-5, рефлектор AZT-2, подвійний ширококутний астрограф Цейса, меридіанний аксіальний круг та інші інструменти.

У вежі подвійного довгофокусного астрографа Тепфера-Штейнгеля розташовується Музей історії Головної астрономічної обсерваторії НАНУ. Відвідувачів зустрічає плакат з повідомленням, що на честь цієї установи мала планета № 15675 отримала назву Goloseevo.

На чотирьох поверхах вежі представлені численні фотоматеріали про історію установи, особисті речі видатних астрономів, перші астрометричні інструменти та вимірювальні прилади. В часовій кімнаті представлена колекція старовинних годиників.

За попереднім записом для організованих груп проводяться екскурсії з аматорськими астрономічними спостереженнями.

Прямокутну будівлю торгових рядів, складів та заїжджого двору в центрі Контрактової площі архітектор Луїджі Руска спроєктував двоповерховою, проте через пожежу 1811 року він зміг звести лише перший поверх. Довести будівництво до кінця змогли лише за 25 років.

Поруч знаходиться фонтан "Самсон" (1749 рік), що був частиною першого київського водопроводу. В ХІХ столітті павільйон доповнила наївна скульптурна композиція "Самсон, що розриває пащу лева" (оригінал зберігається у Національному художньому музеї). Над колонами розміщений сонячний годинник, над куполом - постать апостола Андрія.

4 серпня 2023 року Гостинний двір офіційно визнаний пам'яткою архітектури національного значення.