Пам'ятки Рівненської області

Комплекс будівель монастиря кармеліток споруджений у Дубні в стилі раннього бароко за князів Заславських.

Костел та келійний корпус з'єднані бічними фасадами, вздовж головного фасаду проходить аркова галерея.

В 1890 році монастир був закритий царським указом. Згодом тимчасово відновив діяльність в 1921-1936 роках. За радянської влади монастир остаточно припинив існування.

В 1946 році в колишніх монастирських будівлях був розміщений онкодиспансер. Нині  - це онкологічний хоспіс, яким опікується Дубенський медичний коледж. У 2004 році за згодою керівника онкологічного диспансеру тут виділили кімнати для домової церкви та під келії для насельниць Свято-Варваринського монастиря УПЦ московського патріархату.

Музей історії поліції Рівненщини заснований у 1982 році при Головному управлінні Національної поліції України в Рівненській області.

У зборі музейних матеріалів активну участь брали працівники і ветерани органів внутрішніх справ, їх рідні та близькі, а також родини загиблих правоохоронців. Нині експозиція музею складає понад дві тисячі експонатів.

В 2012 році була проведена повна реконструкція музею та оновлена його експозиція, яка відображає історію правоохоронних органів Рівненщини за часів російської імперії, Польщі, часів Української революції.

Структура музею складається із дев’яти тематичних розділів.

В 2015 році Музей історії поліції Рівненщини отримав статус "Народного музею".

Приватний музей "Ковальські витребеньки" у Рівному заснований у 2013 році власниками підприємства "Рівнебудпостач" (нині "Рівнеметалком"), яке є організатором Міжнародного фестивалю ковальського мистецтва "Металеве серце України". Колекцію започаткував металевий черевик, створений на одному з фестивалів.

Зараз в експозиції представлено понад сто виробів ковальського мистецтва, як рівненських ковалів, так і майстрів з інших регіонів України. Серед робіт – політичні шаржі та творчі експерименти з матеріалами Романа Велігурського, скульптури Артема Вольського, витончені композиції Віктора Міхальова тощо. Представлені металеві канделябри, рицарські обладунки, філігранні скрині та кілька десятків різноманітних фігур з металу. Найбільшим експонатом є двометровий ведмідь із вудкою та відром.

У 2016 році при музеї була відкрита Артгалерея ковальства.

Шкільний історико-етнографічний музей "Ремесла Волині" був відкритий в селі Олександрія на базі Обласного мистецького ліцею в 2011 році.

Музейна експозиція представлена у трьох тематичних відділах - "Інтер’єр української хати кінця ХІХ – початку ХХ століття", "Ремесла і промисли Волині та Волинського Полісся кінця ХІХ – початку ХХ століття" та "Сучасні ремесла Волині".

В першому відділі представлено внутрішнє планування українського житла, характерного для Волині в кінці ХІХ – на початку ХХ століття: триподільний тип хати, житлова кімната і підсобне приміщення для зберігання продуктів харчування, дрібного ремонту та сезонного одягу, піч.

У відділі ремесел цього періоду часу представлено основні й допоміжні ремесла Волині та Волинського Полісся: обробка дерева (бондарство, столярство, плетіння), ковальство, ткацтво, гончарство, борництво і рибальство.

Сучасні ремесла Волині представлені виробами майстрів Рівненської і Волинської областей з різних видів декоративно-прикладного мистецтва: художня обробка дерева, гончарство, художня кераміка, розпис по склу, обробка шкіри, розпис по дереву, ниткографіка, художня вишивка, соломоплетіння, соломопластика, лозоплетіння, бісероплетіння, флористика, образотворче мистецтво, картини з тополиного пуху, народна іграшка, писанкарство, ковальство, художнє плетіння з природних матеріалів, обробка тріпаного льону, нетканий гобелен, авторська лялька, лялька-мотанка.

Народний музей українського перекладача та поета Бориса Тена (Миколи Хомичевського) діє на громадських засадах на базі Дерманської гімназії з 2008 року.

Експозиція музею містить матерали та фотографії, які розповідають про родину Хомичевських, в якій у 1897 році народився Борис Тен, про роки навчання в Дерманській гімназії, про три вищі освіти відомого перекладача (духовну, педагогічну й музичну), настоятельство в церкві Петра й Павла на Подолі, 10 років таборів на Далекому Cході, про єдиного сина Василька, про участь у Другій світовій війні та полон, про складний шлях до слави та визнання.

В Дермані донині збережений родинний будинок Хомичевських (встановлено меморіальну табличку).

Музей бурштину відкрито в Рівному на базі рівненської бурштинової фабрики - державного підприємства "Бурштин України".

Музей розміщений в приміщенні Рівненського будинку вчених – двоповерховому особняку початку ХХ століття в стилі модерн.

Серед експонатів музею – шматки бурштину віком до 40 мільйонів років, знайдені у різний час на території Рівненщини, а також виготовлені з нього ювелірні вироби та твори мистецтва. Зокрема, експонується найдавніший бурштиновий виріб в Україні – диск-амулет віком приблизно 2,5 тисячі років.

Окрасою музею вважаються камені, в яких закристалізовані давні комахи. Представлений шматок дикого бурштину вагою близько 2 кілограмів.

Експонати розповідають не лише про історію видобутку бурштину в краї, а й про єдине в Україні підприємство, яке займається його переробкою.

У цьому ж будинку розміщується музей Уласа Самчука.

Етнографічний Музей вишивки та ткацтва села Мутвиця, який розмістився у місцевій школі, засновано у 2022 році за ініціативи Світлани Сарич.

Тут зібрані вишиті та виткані речі з усього району. Перші експонати збирали директори шкіл загальноосвітніх навчальних закладів району.

Загальна кількість експонатів – понад 1 тисячу. Частина експонатів є копіями - їх виготовили з метою відображення різних орнаментів вишивки та обрядових символів. Колекція рушників розділена на окремі експозиції за вишивкою: геометричної тематики, рослинно-геометричної, рослинної, орнітоморфної та антропоморфної. Також у музеї є чимало вишитих картин.

Музей декоративно-прикладного мистецтва "Арт" заснований в Дубно в 1980 році на базі Дубенського вищого художнього професійно-технічного училища зусиллями майстрів виробничого навчання та студентів з професії "Різьбяр по дереву та бересту".

За тривалий період існування в його фонді зібрано унікальну колекцію творів мистецтва - це скульптури, панно, рами, тарелі, скарбнички тощо.

Острозька слов'яно-греко-латинська академія – перший в Україні та Східній Європі вищий навчальний заклад.

Заснована в 1576 році князем Василем-Костянтином Острозьким та княжною Гальшкою Острозькою (в парку Шевченка поруч із замком, де спочатку знаходилася академія, встановлено пам'ятний знак). Першодрукар Іван Федоров відкрив при ній у 1580 році друкарню, де було видано перший "Буквар" та знамениту "Острозьку Біблію".

Першим ректором академії був Герасим Смотрицький. Серед випускників - гетьман Петро Сагайдачний, брати Наливайки та інші.

В 1624 році, після заснування в Острозі єзуїтського колегіуму, фінансування академії припинилося, в 1636 році її було розформовано.

Острозька акдемія відроджена в 1994 році як державний університет. Нині займає приміщення колишнього монастиря капуцинів із Троїцьким костелом (1778 рік, архітектор Паоло Фонтана).

Працює музей історії Національного університету "Острозька академія", проводяться екскурсії до підземелля монастиря, де виявлено крипти із похованнями ченців.

Музей історії Рівненської української гімназії "Від гімназії до гімназії" є одним із перших громадських музеїв Рівненщини, експозиція якого розповідає про історію навчального закладу 1923-1939 років та про відродження його в роки Незалежності України.

У вересні 2003 року музей отримав статус "Народного музею".

За часів польського панування в 1920-х роках Рівненська українська приватна гімназія була відома на всю Волинь однією з найдосконаліших на той час систем навчання й виховання.

Історія навчального закладу, що представлена в експозиції музею, відтворена за спогадами професора Михайла Гуцуляка, з листів і матеріалів Юрія Шумовського, професорки математики Надії Іщук, зі спогадів доньки вчителя малювання Георгія Косміаді, а також із сучасних досліджень кандидата історичних наук Валентини Доброчинської та інших.

За час діяльності Рівненської української гімназії відомими професорами були виховані сотні патріотів України. Більшість вихідців Рівненської української гімназії брали активну участь у національно-визвольній боротьбі, ставши членами ОУН, січовиками "Карпатської Січі", вояками УПА.

Шкільний історико-етнографічний музей "Історії села Зірне" відкрито у 2009 році.

Експозиції музею складаються з кількох окремих розділів: "Основні заняття та промисли жителів села середини ХІХ – початку ХХ
століття", "Початки історії села Зірне", "Під владою Польщі", "В полум’ї Другої світової війни", "Село Зірне в другій половині ХХ – початку ХХІ століття" та "Розвиток освіти. Видатні випускники".

Окремий стенд присвячений сотенному УПА Леонідові Борейчуку на псевдо "Стрибайло" та діяльності українського підпілля.

З початком Революції гідності та російсько-української війни створена експозиція про героїв Небесної сотні та захисників України.

Музей історії села Посягва відкрився в 1988 році в Посягвівській школі як куточок історичного матеріалу, що збирався на території села Анатолієм Мельничуком.

В 1996 році історичний куточок було реорганізовано в систематизований музей села Посягва. В 2004 році музей отримав нове приміщення. В музейній експозиції представлено понад 400 експонатів. Роботи по збору матеріалу проводяться до нині.

У музеї також представлена художня галерея, яка зібрана від старожилів. Більша частина картин – це роботи Євгенії Яковчук, жительки села Посягва, яка викладала узори та квіти зі стрічок. Її роботи тепер є в Канаді, Польщі, Німеччині.

Нардний музей історії села Висоцьк створений у 1986 році за ініціативи Григорія Яцути.

Музей розміщений в окремому приміщенні площею 172 кадратних метри. Включає в себе три експозиційні розділи і налічує понад 3600 експонати, з яких близько 2000 експонується у трьох залах площею 108 квадратних метрів.

Цікавими є матеріали, що розповідають про життя людини в IV сторіччі до нашої ери на території Висоцька (за археологічними дослідженнями академіка Свєшнікова, здійсненими у 1963 pоці). Це кремнієві наконечники для стріл і списів, шкребачки, ножоподібні пластинки, фрагменти кам'яного молотка, гончарного посуду, шиферне прясло, світлини жіночих прикрас та монетних гривень, знайдених на давньоруському городищі ІХ-XIII сторічь, розташованому у східній частині Висоцька.

Матеріали музею розповідають про визначних діячів освіти, культури, релігії, імена яких пов'язані з Висоцьком - Мелетія Смотрицького, Івана та Федора Соломарецьких, Едварда Руліковського, Вацлава Борейка. Окремою важливою групою експонатів у музеї є матеріали доби гетьманів України Богдана Хмельницького, Юрія Хмельницького та Павла Тетері.

Музей має письмові джерела, що датуються 1709 роком (Книги реєстрації шлюбів, Сповідні книги, окремі листи та документи церковні й світські).

Представлена велика колекція предметів матеріальної культури, а саме з рільництва, рибальства, гончарства, бджолярства, ткацтва. Найбільш цікавими й рідкісними є човни-довбанки, підняті з дна річки Горинь, яким вже понад 200 років, та кросна, що використовувалися для виготовлення полотна.

Серед експонатів музею є матеріали, які розповідають про селянські заворушення доби Северина Наливайка, Річицького бунту 1910 року тощо. Велика частина експонатів свідчить про боротьбу місцевих жителів з іноземними поневолювачами за незалежність України за часів російської імперії та панської Польщі, особливо на початку XX століття та в роки Другої світової війни.

Крім того, окремі стенди музею розкривають трагічну долю євреїв-височан, яких було повністю знищено (1864 осіб) у Висоцьку 9 вересня 1942 року.

Народний музей історії села Бистричі заснований в 1985 році на базі Бистрицької загальноосвітньої школи.

Експозиція музею поділена на окремі тематичні відділи. У відділі "Археологічне минуле" представлені зразки кам`яних знарядь праці, фрагменти глиняного посуду лінійно-стрічкової, гребінцево-накольчастої та шнурової кераміки, металеві вироби та їх фрагменти Черняхівської культури.

Відділ "Давня історія села" містить фрагменти фресок панського палацу ХVІІІ століття, козацькі люльки, козацьку символіку, документи і фотографії.

Окремі відділи присвячені подім Першої та Другої світових війн, а також періоду визвольних змагань 1917-1920 років. Окрема експозиція присвячена діяльності засновника УПА, генерал-хорунжого Тараса Бульби-Боровця за відродження української державності.

Також представлені традиційні для регіону предмети побуту та ремісниче знаряддя.

Луцька вежа в Острозі була ключовим оборонним елементом нижнього міста, виконуючи також функцію в'їзної брами з боку Луцька. Це одна з двох веж зовнішніх міських укріплень, що збереглися.

В даний час приміщення вежі пристосоване для експозиції музею книги та друкарства (в 1580 році Іван Федоров створив в Острозі друкарню, в якій було видано першу "Читанку" та першу повну слов'янську Острозьку Біблію). Також відбуваються тимчасові виставки.