Пам'ятки Рівненської області

Музей лісу під Костополем відкрито в 2011 році на базі Костопільського лісгоспу.

Експозиція висвітлює роботу кожного із 16 лісгоспів краю. Зокрема, один із стендів розповідає про 250-річний Костопільський дуб.

Серед експонатів музею лісу – опудало 50 видів птахів, диких кабанів, куниці, борсука та бізона. Інша експозиція розповідає про особливості дерев'яної архітектури та побуту поліщуків.

Навколо музею йде створення лісопарку з каскадом ставків та лабіринтами лісових насаджень. Розбито галявини та клумби, обладнано доріжки, встановлено альтанки для відпочинку та дитячий майданчик з дерев'яними фігурами казкових героїв, споруджено каплицю.

Працює сувенірна крамниця.

Музей Миру відкрито в Рівному в 1999 році на базі Міжнародного економіко-гуманітарного університету в 1999 році за ініціативи відомого педагога, академіка та засновника університету Степана Дем’янчука.

Музей Миру представлений трьома залами. В першій залі окреслені основні складові проблеми миру. Експозиція створена за розділами: "Народна мудрість та українські мислителі (Григорій Сковорода, Тарас Шевченко, Микола Гоголь, Михайло Драгоманов та інші) про добро і зло", "Історія української держави. Шлях до взаєморозуміння та миру в державі", "Українські гуманісти ХХ століття (Михайло Грушевський, Володимир Короленко, Олександр Довженко та інші)", "Рух прихильників миру в Україні у повоєнні періоди. Україна та ООН".

Окремо виділені такі аспекти проблеми миру, як екологічна безпека України; національна політика в Україні (релігійні та міжетнічні відносини, взаєморозуміння та взаємоповага); спорт та мистецтво, діяльність громадських організацій.

Друга експозиційна зала розповідає про боротьбу за незалежність України в рамках миротворчих процесів. Про війни в історії України, їх учасників, національні трагедії, Голодомор та репресії проти українців. Дані експонати поділені на три розділи: "Від княжої доби і козацтва, до часів Першої та Другої світової війни", "Голодомор в Україні та геноцид українських євреїв", "Революція гідності і російсько-українська війна".

Остання експозиція відображає науково-педагогічну діяльність працівників університету, які присвятили свої праці проблематиці миру, гуманізму, толерантності до інших народів та націй, історії створення та діяльності університету. Інша частина стендів презентує спортивні досягнення студентів та викладачів в спорті, їх участь в Всеукраїнських та Світових турнірах, пропаганді спорту як одного з інструментів врегулювання миру у світі. Окремо виділена стендова частина, присвячена партнерській діяльності з університетами Грузії, Угорщини, Польщі, Словаччини, Чехії, Німеччини, Іспанії, Канади, США, Великобританії.

Нумізматична колекція Державного історико-культурного заповідника міста Острог розміщена в колишньому. житловому будинку Штейненбергів (XIX століття) у центрі міста.

Значну частину зібрання становлять монети, паперові гроші та нагороди Російської імперії, зокрема золоті монети Петра І та Катерини ІІ.

Особливе місце в експозиції посідає історія розвитку українських грошей ХХ століття: паперові купюри Одеси, Житомира, Кременця, Острога, загальнодержавні гроші та цінні папери періоду Визвольної боротьби 1917-1921 років.

Основне місце в експозиції відведено сучасним нагородам України та нагородам Православної Церкви України.

Музей пива та хмелярства планує відкрити у Рівному директор пивзаводу "Рівень" Мар'ян Года.

Музей розташовуватиметься у колишньому будинку першого директора рівненського пивзаводу Герша Пісюка, збудованому в 1928 році на ділянці, що межує з територією підприємства.

До останнього часу двоповерховий будинок займав Рівненський міський центр творчості учнівської молоді. Після реставрації будинок увійшов до комплексу споруд Історичного кварталу "Майдан Бергшлосс" з готелем та площею для ярмарків.

Експозиція музею розповідатиме про історію пивоваріння на Волині. Основу експозиції становить особиста колекція Мар'яна Годи: пивні пляшки, кухлі, елементи пивоварного обладнання, історичні документи і світлини.

Музей фотографії відкрив у Рівному відомий український фотохудожник Олександр Харват в приміщенні власної фотостудії.

В експозиції музею понад 1000 експонатів - це фотоапарати, кінокамери, фотоприладдя та інше обладнання, що використовували для зйомки починаючи з кінця ХІХ століття. Також представлені апарати й аксесуари, які подарували музеєві фотографи зі світовим ім'ям.

Серед експонатів чимало унікальних - зокрема, німецький фотоапарат часів Другої світової війни, а також апарат журналіста, виготовлений у 1940-х роках.

Поруч з іншими експонатами музею - велика бібліотека книг про історію фотографії, технології, альбоми фотомайстрів з багатьох країн світу, а також "Історія Рівного у фотографіях" Олександра Харвата.

Музей-криївка УПА в урочищі Гурби біля Свято-Воскресенського чоловічого монастиря на Повстанських могилах неподалік села Мости відкрита в 2011 році.

В квітні 1944 року на цьому місці відбувся Бій під Гурбами між загонами УПА та військами НКВС.

Планування та внутрішнє обладнання бункера повстанців ґрунтується на кресленнях, виконаних співробітниками НКВС: збиті з дощок двоярусні ліжка, ящики, полиці, стіл та лавки, грубка-буржуйка. На стінах – чорно-білі фотографії, листівки та плакати того часу.

Також можна побачити зброю, військову форму, спорядження та предмети повстанського побуту.

Національний історико-меморіальний заповідник "Поле Берестецької битви" заснований у 1912 році на місці, де в 1651 році відбулася найбільша битва Визвольної війни під керівництвом гетьмана Богдана Хмельницького (іноді невірно говорять "Берестейська битва").

100-тисячне козацьке військо за підтримки 30 тисяч татар хана Іслама III Гірея воювало під Берестечком із 300-тисячною польською армією короля Яна Казимира II. Через зраду татар запорожці були розбиті, втративши за різними оцінками від 10 до 30 тисяч убитими. Внаслідок поразки у Берестецькій битві Хмельницький змушений був укласти з Яном Казимиром невигідний Білоцерківський мир.

У 1912 році на згадку про трагічну битву на острів Журавлиха було перенесено дерев'яну Михайлівську церкву (XVII століття), у якій Хмельницький молився перед боєм. За проєктом архітекторів Володимира Максимова та Олексія Щусєва було споруджено чудовий храм-пам'ятник Святому Георгія у стилі козацьких храмів з дев'ятьма банями та винесеним назовні іконостасом (художник Іван Їжакевич). На другому поверсі розташована так звана "балконна" церква Бориса та Гліба.

Підземний хід з'єднує Михайлівську церкву з підземною каплицею-усипальницею Параскеви П'ятниці під Георгіївським храмом, де поховано останки загиблих козаків (зокрема, ними заповнено пустотілий центральний стовп).

У 1966 році було створено музей-заповідник "Козацькі могили". Нині це Національний історико-меморіальний заповідник "Поле Берестецької битви". У музеї комплексу представлені знахідки, зроблені археологами на полі битви.

У 1991 році відкрито пам'ятник козакам та селянам-повстанцям (скульптор Анатолій Кущ).

Тут діє Свято-Георгіївський чоловічий монастир Православної церкви України.

Новомалинський замок збудований на пагорбі над річкою Збитенка князем Свидригайлом в кінці XIV сторіччя.

Спочатку був обведений ровом із водою. У плані був регулярним, мав п'ять кутових п'ятикутних веж, з'єднаних стінами з бійницями, міст та в'їзну браму з північно-східного боку. Перебудовувався у XV, XVII, XVIII століттях. Велика реконструкція була проведена на початку ХІХ століття магнатами Сосновськими.

Палац розташований уздовж південно-східної сторони замку. Його зовнішня стіна була оборонною, з'єднувалася зі стінами замку. Споруда має склепінчасті підвали у кількох рівнях. Поруч містилася кухня, декорована неоготичною аркадою.

На основі однієї з оборонних веж споруджено каплицю у неоготичному стилі. Кожен із її фасадів прорізаний одним вузьким стрілчастим вікном, а розміщені по п'яти зовнішніх кутах високі круглі вежі, розкреслені лінійним рустом, нагадують готичні пінаклі. Інтер'єр каплиці був прикрашений різьбленням по мармуру, виконаним самим господарем садиби, скульптором Томашем Оскаром Сосновським (початок ХІХ століття).

В даний час збереглися західна п'ятикутна двоярусна вежа, напівзруйнована південна вежа, невелика ділянка оборонної стіни між ними, каплиця (північна вежа замку) та руїни колишнього палацу. Перекриття зруйновані, лише у трьох приміщеннях першого поверху збереглися хрестові склепіння.

Озеро Нобель розташоване у заплаві річки Прип'ять на півночі Рівненської області.

Його площа складає 5 квадратних кілометрів, глибина – понад 10 метрів. Озеро з півночі на південь розділяє півострів, на якому розташоване село Нобель. Східна (велика) частина озера вузька і подовжена з півночі на південь, західна більш овальна.

Береги та дно піщані, дуже розчленовані. Є чотири острови. Водяться карась, лин, щука, окунь, соми, раки. На берегах - гніздування диких гусей, качок та інших птахів.

Оленяча ферма в селі Костянтинівка поблизу Сарн приймає туристів з 2019 року. У великому воль'єрі тут живуть близько 50 благородних оленів, понад 30 ланей європейських та інші дикі тварини. З ними сусідують свійські тварини, серед яких вівці, кози, свині, кролі, декоративні породи курей тощо.

Відвідувачі можуть вільно гуляти по території ферми, фотографуватися з тваринами та годувати їх спеціальним кормом, придбаним на місці. Практично всі тварини на фермі звикли до людей і охоче ласують кормом прямо з рук.

Острозький замок на горі над річкою Вілія – ​​колишня резиденція могутніх князів Острозьких, які у XIV-XVII століттях володіли великими землями на Волині.

Укріплення на місці давньоруського городища почав зводити князь Данило - перший точно відомий князь з династії Острозьких. Його нащадки протягом двох століть розширювали та зміцнювали свою столицю, яка досялга розквіту на початку XVI століття за князя Костянтина Острозького.

Із замком пов'язана історія "чорної княгині" Гальшки Острозької, яка після смерті батька Іллі Острозького успадкувала всі його статки. За її руку спалахнули справжні магнатські війни, її двічі примушували до заміжжя насильно, проте її дядько Василь-Костянтин зумів зберегти володіння роду Острозьких. Згодом він прославився як просвітитель та захисник православ'я.

Найдавнішою спорудою Острозького замку є Сторожова вежа або "Вежа мурована" (XIV століття), в якій ще у 1916 році було розгорнуто експозицію краєзнавчого музею. Головним експонатом є знаменита Острозька Біблія, видана в 1681 році першодрукарем Іваном Федоровим. Експонується колекція унікальних волинських "усміхнених ікон". Представлено макет середньовічного Острога. Також збереглася Кругла (Нова) вежа (XVI століття) з ренесансною короною зубчиків, від підніжжя якої видно куполи монастиря в Межирічі.

На території замку розташований древній Богоявленський собор (1453 рік), чий силует був гербом міста. За католиків церква була частково зруйнована, одна стіна з бійницями включена до фортифікаційної системи замку. Наприкінці XIX століття собор був реконструйований у псевдовізантійському стилі за проєктом архітектора Базилевського, бані отримали характерну позолоту. У 1905 році споруджено Надбрамну дзвіницю. Храм чинний, належить УПЦ московського патріархату.

З 1981 року Острозький замок разом з ансамблем інших архітектурних пам’яток міста та його околиць входить до Державного історико-культурного заповідника Острога. Останніми роками тут впроваджується низка програм з підвищення доступності. Зокрема, заповідник реалізував проект “Інклюзивний музей в Острозькому замку”. Тепер слабозорим відвідувачам доступні тактильні вказівники та схеми, 3D-моделі деяких експонатів (зокрема, тактильний макет замку князів Острозьких), аудіогід із тифлокоментарем, путівник для незрячих, а також путівник з адаптованим текстом для людей з порушеннями слуху. Сайт заповідника адаптований для людей з інвалідністю.

Палац Стецьких у Великих Межиричах збудовано на пагорбі, на якому в середні віки стояв замок князів Корецьких.

У 1789 році овруцький староста Ян Казімеж Стецький виграв цей маєток у карти і незабаром збудував на місці замку палац у стилі класицизму за проєктом королівського архітектора Домініка Мерліні.

Будівля прямокутна у плані, з двома симетричними ризалітами на головному фасаді, двома портиками та бельведером. Парадний фасад акцентований портиками іонічного ордера, а садовий фасад – шестиколонним портиком із балконом на другому поверсі. До центральної будівлі симетрично примикають дугоподібні галереї-переходи, що з'єднують його з флігелями. Палац був оточений парком, біля підніжжя був форельовий ставок.

За радянських часів у садибі Стецьких розмістили Великомежирецьку спецшколу-інтернат. Будівлю почали потроху реставрувати.

Доріжка до палацу проходить через яблуневий сад. Від палацу відкривається краєвид на костел Святого Антонія.

Пам'ятник князям Острозьким – преподобному Федору (у схімі), Костянтину Івановичу (з мечем) та Василю-Костянтину (з біблією) – встановлено у 2000 році в сквері на центральній площі міста Острог.

У XIV-XVII сторіччях Острог був головною резиденцією могутнього волинського роду князів Острозьких. Фігури трьох найславетніших представників роду увічнені на тлі п'яти арок, увінчаних хрестом.

Автор пам'ятника – заслужений художник України Сергій Чумаков.

Пам'ятник княгині Марії Рівненській, дружині князя Семена Несвицького, яка в XV сторіччі посприяла перетворенню Рівного з маленького села на велике місто.

Після смерті князя Несвицького в 1479 році Рівне перейшло до рук його дружини, яка стала іменуватися Марією Рівненською. Вона заклала замок на острові та інші міські споруди, при ній місто отримало Магдебурзьке право та привілей на щорічний ярмарок. У 1507 році Марія отримала від короля право вічного володіння замком та містом.

Пам'ятник Уласу Самчуку встановлений у Рівному в 2005 році на честь 100-річчя від дня народження видатного українського письменника та громадського діяча часів національно-визвольної боротьби.

Монумент розташований перед будівлею драматичного театру. Автори пам'ятника: Микола Пасічник, Віктор Ковальчук, Тетяна Мельничук, Володимир Шолудько.