Пам'ятки Рівненської області

Садиба поміщика Михайла Малинського, дубенського маршалка (провідника дворянства) у селі Зірне (передмісті міста Березне) заснована в кінці ХІХ століття.

Ландшафтний парк площею 18 гектарів розбитий на осушених болотах у 1874-1897 роках (за легендою, автором проєкту був знаменитий ірландський пейзажист Діонісій Міклер, що малоймовірно). Серед 80 видів дерев, що тут ростуть, зустрічаються сосна веймутова, ялина сибірська, модрина європейська, клен сріблястий, граб, дуб, ясен та інші. На території парку збереглося кілька садибних будівель у західноєвропейському стилі шале з елементами модерну.

В даний час на території садиби Малинських розташований протитуберкульозний санаторій. На західній околиці парку можна побачити незвичайну цегляну водонапірну вежу заввишки близько 25 метрів, яка стилізована під вежу казкового замку.

Палацово-парковий комплекс у Млинові заклав у 1775 році магнат Ян-Микола Ходкевич, запросивши польського придворного архітектора Ефраїма Шрегера.

Парк площею 25 гектарів спланував відомий паркобудівник Діонісій Міклер.

У палаці зберігалися цінні колекції французької та китайської порцеляни, живопису, виробів зі срібла.

Сильно постраждалий під час Другої світової війни палац розібрали, на його місці збудували приміщення зооветеринарного технікуму.

Зберігся один із флігелів палацу, в якому Ходкевичі жили до 1939 року, а також напівзруйнований павільйон Філософського будиночку та літня альтанка.

У флігелі розміщується Млинівський краєзнавчий музей, відтворено інтер'єр кімнати Ходкевича.

Поруч із садибою знаходиться Покровська церква із дзвіницею (1830-1840 роки).

Сарненський історико-краєзнавчий музей – відділ Рівненського обласного краєзнавчого музею.

Експозиція присвячена народним промислам та ремеслам, життю та побуту селян-поліщуків.

На території музею в 2020 році відкрито міні-скансен (музей просто неба). Тут зібрано та відреставровано пам'ятки народної архітектури із села Гориничі: дві сільські садиби та дерев'яну каплицю ХVІІІ століття, кузню та вітряк ХІХ століття.

Традиційно на території музею проводяться свята народної творчості із запрошенням мистецьких аматорських колективів, майстрів народної творчості.

Свято-Вознесенська церква у селі Верхів збудована в 1875 році на місці старого дерев'яного храму, відомого з 1785 року, що згорів.

Свято-Воскресенська церква в Острозі збудована у 1910 році на Заріччя.

Свою історію храм веде з XVI сторіччя, до 1903 року він був дерев'яним. Нову кам'яну церкву споруджено в русько-візантійському стилі. Під вівтарною частиною виявлено поховання XVII століття.

Найпомітніша архітектурна пам'ятка міста. Свято-Воскресенський кафедральний собор споруджений у ХІХ столітті на пожертвування імператора Олександра III на місці храму, що згорів у 1881 році.

За радянської влади тут розміщувався музей атеїзму. З початком демократичних перетворень культову споруду повернули православній громаді міста. Наразі Свято-Воскресенський кафедральний собор належить до московського патріархату.

Дерев'яна Свято-Миколаївська церква розташована у західній частині давньоруського городища Пересопниці.

Ймовірно споруджена у XVIII сторіччі на місці давнішого храму, що існував ще за часів розквіту Пересопницького монастиря Різдва Богородиці, коли було створено Пересопницьке Євангеліє (XVI століття).

Миколаївська церква – тричасткова, одноповерхова, що складається з прямокутних бабинця та нефа та шестикутного вівтарного зрубу. Над нефом височить восьмигранний підбанник, увінчаний восьмигранною банею з декоративним ліхтариком. У 1888 році у південній стіні нефа прорубано додатковий вхід, підкреслений невеликим ганком на двох дерев'яних стовпчиках, а до бабинця із заходу прибудовано притвор. Поруч збудована двоярусна дерев'яна дзвіниця.

Миколаївська церква в Пересопниці відрізняється гармонійними пропорціями і відноситься до найвиразніших дерев'яних храмів цього регіону Волині.

Поряд із храмом знаходиться реконструкція фрагменту дитинця Пересопницького городища XII-XIII сторічь - дерев'яна стіна з трьома вежами.

Церква Святого Миколая в Корці збудована у 1834 році коштом князя Юзефа Чарторийського.

В основі композиції храму в стилі ампір лежить типова для волинського культового будівництва тричастинна структура. З торців церкву прикрашають величні, хоч і дещо непропорційні портики з тосканськими колонами.

Миколаївська церква у Корці належить до УПЦ московського патріархату.

Дерев'яна Свято-Покровська церква в Обарові побудована в 1781 році. Поруч у той же час споруджено дзвіницю.

Стіни храму та дзвіниці спочатку були обшиті вертикальними дошками. В даний час храм обшитий вагонкою, до нього зроблено цегляну прибудову, внаслідок чого пам'ятка архітектури втратила автентичний вигляд.

Належить УПЦ московського патріархату.

Дерев'яна Свято-Преображенська церква в Маринині неподалік Губкова збудована в 1801 році на місці стародавнього Марининського монастиря (XVI сторіччя).

Дзвіниця зведена в 1882 році.

Преображенська церква є пам'яткою архітектури національного значення.

Дерев'яна Свято-Троїцька церква в Сарнах - одна з найстаріших пам'яток дерев'яного зодчества Полісся.

Церква збудована у присілку Доротичі у 1725 році коштом поміщика Антонія Прушинського.

Спочатку Троїцький храм мав дві бані, але згодом завдяки зусиллям настоятеля отця Іоанна було зведено третю – над дзвіницею. Того ж року збудували будинок для священика, який і зараз стоїть біля церкви. Престол у храмі один – на честь Святої Трійці.

Дерев'яна Свято-Успенська церква - найстаріша будівля в Рівному. Храм у Тютківському передмісті міста збудовано в 1756 році коштом парафіян. Храм однокупольний, іконостас виконано в 1784 році.

За легендою, в Успенській церкві молився лідер гайдамацького руху Іван Гонта перед битвою з польською шляхтою.

Збереглася дзвіниця та "ланцюг моральних засад", до якої у XVIII столітті приковували безбожних парафіян для публічного спокутування гріхів.

Дерев'яна церква на честь Успіння Пресвятої Богородиці збудована у Володимирці в 1897 році.

Внутрішній розпис вперше виконано у 1978 році.

Храм однокупольний, з п'ятьма банями. У дзвіниці сім дзвонів.

Масивний корпус келій колишнього Воскресенського монастиря стоїть на пагорбі у центрі Корця навпроти Миколаївської церкви.

Заснований князем Богушем Корецьким у 1571 році як православний монастир на місці більш давньої обителі. Нинішній монастирський комплекс у стилі пізнього бароко споруджений у 1754-1767 роках отцями василіанами (за іншими даними – францисканцями).

Нині це Воскресенський скит Свято-Троїцького Корецького жіночого монастиря з церквою Воскресіння Христового.

Ландшафтний заказник "Соколині гори", що входить до складу Надслучанського регіонального ландшафтного парку, прозваний "Надслучанською Швейцарією" за характерний красивий рельєф.

Заказник охоплює круті береги річки Случ від Губкова до Більчаків із центром у селі Маринин. На цій ділянці річка протікає між крутими, порослими лісом скелястими берегами висотою до 25 метрів, які складені гранітами та гнейсами палеопротерозойського віку. На площі 510 гектарів тут зростають 77 видів рідкісних рослин, у тому числі із Червоного списку Європи та Червоної книги України.

Заповідник "Соколині гори" є найпопулярнішим місцем наметового відпочинку.