Архитектурный ансамбль Михайловского монастыря расположен на территории Епископского двора Переяславского детинца. 

Это укрепление при впадении речки Альты в реку Трубеж было историческим ядром средневекового Переяслава княжеских времен. Входит в состав Национального историко-этнографического заповедника "Переяслав".

Михайловский собор XI века, построенный по инициативе переяславского епископа, преподобного Ефрема Печерского, при князе Владимире Мономаха был самым большим храмом города. В нем были похоронены многие перяславские князья (усыпальница не сохранилась).

Собор был разрушен монголо-татарами при штурме Переяслава в 1237 году. Сейчас можно видеть более позднюю Михайловскую ...

Архитектурный ансамбль Михайловского монастыря расположен на территории Епископского двора Переяславского детинца. 

Это укрепление при впадении речки Альты в реку Трубеж было историческим ядром средневекового Переяслава княжеских времен. Входит в состав Национального историко-этнографического заповедника "Переяслав".

Михайловский собор XI века, построенный по инициативе переяславского епископа, преподобного Ефрема Печерского, при князе Владимире Мономаха был самым большим храмом города. В нем были похоронены многие перяславские князья (усыпальница не сохранилась).

Собор был разрушен монголо-татарами при штурме Переяслава в 1237 году. Сейчас можно видеть более позднюю Михайловскую церковь, возрожденную на древних фундаментах переяславским полковником Федором Лободой в середине XVII века как небольшой деревянный храм, а столетие спустя отстроенную в камне в нынешнем виде. Тогда же была возведена оборонная башня-колокольня с въездными воротами. В результате секуляризации 1876 года храм стал приходским, получил статус городского собора.

При советской власти Михайловскую церковь закрыли, купол сорвали. До последнего времени в ней размещался Музей народного костюма Надднепрянщины. В интерьере сохранились росписи XVIII-XIX веков. С 2010 года монастырский комплекс находится в пользовании УПЦ московского патриархата, в нем открылся мужской монастырь Архистратига Михаила. Вместо аутентичного купола, зафиксированного на рисунке Тараса Шевченко, религиозная община возвела над церковью купол-макет храма XII века.

Монастырь делит территорию с Музеем архитектуры древнерусского Переяслава, который был открыт в 1982 году по инициативе основателя Национального историко-этнографического заповедника "Переяслав" Михаила Сикорского. Контур разрушенного монголами храма выложен камнем по периметру церкви, а оригинальная кладка и части мозаик доступны для осмотра в крытом павильоне на подворье Михайловского монастыря. Там же представлен макет древнерусского собора.

Остатки других сооружений детинца скрытые под землей. На территории установлен памятный знак в честь древнерусского летописца Сильвестра, одного из авторов "Повести временных лет", и несколько других скульптур.

В 2023 году Хозяйственный суд Киевской области принял решение по иску Национального историко-этнографического заповедника "Переяслав", согласно которому старейшая святыня Переяслава должна снова вернуться в пользование Национального историко-этнографического заповедника и обязал УПЦ московского патриархата освободить помещение Михайловской церкви.

Архітектурний ансамбль Михайлівського монастиря розташований на території Єпископського двору Переяславського дитинця. 

Це укріплення при впадінні річки Альти в річку Трубіж було історичним ядром середньовічного Переяслава княжих часів. Входить до складу Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав".

Михайлівський собор XI сторіччя був споруджений з ініціативи переяславського єпископа, преподобного Єфрема Печерського. За князя Володимира Мономаха був найбільшим храмом міста. У Михайлівському соборі було поховано багато перяславських князів (усипальниця не збереглася).

Собор був зруйнований монголо-татарами під час штурму Переяслава в 1237 році. Зараз можна бачити ...

Архітектурний ансамбль Михайлівського монастиря розташований на території Єпископського двору Переяславського дитинця. 

Це укріплення при впадінні річки Альти в річку Трубіж було історичним ядром середньовічного Переяслава княжих часів. Входить до складу Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав".

Михайлівський собор XI сторіччя був споруджений з ініціативи переяславського єпископа, преподобного Єфрема Печерського. За князя Володимира Мономаха був найбільшим храмом міста. У Михайлівському соборі було поховано багато перяславських князів (усипальниця не збереглася).

Собор був зруйнований монголо-татарами під час штурму Переяслава в 1237 році. Зараз можна бачити більш пізню Михайлівську церкву, відроджену на древніх фундаментах переяславським полковником Федором Лободою в середині XVII століття як невеликий дерев'яний храм, а через сторіччя відбудовану в камені в нинішньому вигляді. Тоді ж було зведено оборонну вежу-дзвіницю з в'їзною брамою. В результаті секуляризації 1876 року храм став парафіяльним, отримав статус міського собору.

За радянської влади Михайлівську церкву закрили, купол зірвали. До останнього часу в ній розміщувався Музей народного костюма Наддніпрянщини. В інтер'єрі збереглися розписи XVIII-XIX століть. З 2010 року монастирський комплекс перебуває у користуванні УПЦ московського патріархату, в ньому відкрився чоловічий монастир Архистратига Михаїла. Замість автентичного куполу, зафіксованого на малюнку Тараса Шевченка, релігійна громада звела над церквою купол-макет храму ХІІ сторіччя.

Монастир ділить територію з Музеєм архітектури давньоруського Переяслава, який був відкритий у 1982 році за ініціативою засновника Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав" Михайла Сікорського. Контур зруйнованого монголами храму викладений каменем по периметру церкви, а оригінальна кладка і частини мозаїк доступні для огляду в критому павільйоні на подвір'ї Михайлівського монастиря. Там же представлено макет давньоруського собору.

Залишки інших споруд дитинця приховані під землею. На території встановлено пам'ятний знак на честь давньоруського літописця Сильвестра, одного з авторів "Повісті временних літ", і кілька інших скульптур.

В 2023 році Господарський суд Київської області ухвалив рішення за позовом Національного історико-етнографічного заповідника “Переяслав" відповідно до якого найстаріша святиня Переяслава має знову повернутися у користування Національного історико-етнографічного заповідника і зобов’язав УПЦ московського патріархату звільнити приміщення Михайлівської церкви.