Нова експозиція сучасного мистецтва Львівської національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького – Музей модернізму – відкрилася у 2021 році в сучасній двоповерховій адміністративній будівлі з силікатної цегли, зведеній за радянських часів позаду Палацу Потоцьких.

У семи залах музею розгорнута ретроспектива львівського мистецтва від ранніх модерних експериментів до прикладів естетики пізнього структуралізму.

Розпочинає експозицію зал історичного авангарду та високого модернізму 1914-1939 років. Наступний розділ ілюструє екзистенційну чутливість повоєнного суспільства та стан соціального відчуження львівських інтелектуалів у добу тоталітарного пресингу 1939-1953 років, зокрема експонуються ...

Нова експозиція сучасного мистецтва Львівської національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького – Музей модернізму – відкрилася у 2021 році в сучасній двоповерховій адміністративній будівлі з силікатної цегли, зведеній за радянських часів позаду Палацу Потоцьких.

У семи залах музею розгорнута ретроспектива львівського мистецтва від ранніх модерних експериментів до прикладів естетики пізнього структуралізму.

Розпочинає експозицію зал історичного авангарду та високого модернізму 1914-1939 років. Наступний розділ ілюструє екзистенційну чутливість повоєнного суспільства та стан соціального відчуження львівських інтелектуалів у добу тоталітарного пресингу 1939-1953 років, зокрема експонуються роботи Карла Звіринського та митців його "герметичного кола". Далі представлені роботи митців 1960-1970 років: Євгена Лисика, Любомира Медвідя, Івана Остафійчука, Романа Жука, Романа Петрука, у чиїх творах відстежуються впливи європейських течій: дадаїзму, сюрреалізму та нео-експресіонізму, а також проявляється масштабне явище "львівського нео-авангарду".

Останні зали експонують твори завершальної фази модерної естетики та візуалізують перехідну добу між львівським модернізмом та постмодернізмом. Твори Мирослава Ягоди, Романа Жука, Ростислава Лаха, Андрія Сагайдаковського – розкривають явище антисоціального відчуження, близького до західного означення "транс-авангарду".

Нова експозиція сучасного мистецтва Львівської національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького – Музей модернізму – відкрилася у 2021 році в сучасній двоповерховій адміністративній будівлі з силікатної цегли, зведеній за радянських часів позаду Палацу Потоцьких.

У семи залах музею розгорнута ретроспектива львівського мистецтва від ранніх модерних експериментів до прикладів естетики пізнього структуралізму.

Розпочинає експозицію зал історичного авангарду та високого модернізму 1914-1939 років. Наступний розділ ілюструє екзистенційну чутливість повоєнного суспільства та стан соціального відчуження львівських інтелектуалів у добу тоталітарного пресингу 1939-1953 років, зокрема експонуються ...

Нова експозиція сучасного мистецтва Львівської національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького – Музей модернізму – відкрилася у 2021 році в сучасній двоповерховій адміністративній будівлі з силікатної цегли, зведеній за радянських часів позаду Палацу Потоцьких.

У семи залах музею розгорнута ретроспектива львівського мистецтва від ранніх модерних експериментів до прикладів естетики пізнього структуралізму.

Розпочинає експозицію зал історичного авангарду та високого модернізму 1914-1939 років. Наступний розділ ілюструє екзистенційну чутливість повоєнного суспільства та стан соціального відчуження львівських інтелектуалів у добу тоталітарного пресингу 1939-1953 років, зокрема експонуються роботи Карла Звіринського та митців його "герметичного кола". Далі представлені роботи митців 1960-1970 років: Євгена Лисика, Любомира Медвідя, Івана Остафійчука, Романа Жука, Романа Петрука, у чиїх творах відстежуються впливи європейських течій: дадаїзму, сюрреалізму та нео-експресіонізму, а також проявляється масштабне явище "львівського нео-авангарду".

Останні зали експонують твори завершальної фази модерної естетики та візуалізують перехідну добу між львівським модернізмом та постмодернізмом. Твори Мирослава Ягоди, Романа Жука, Ростислава Лаха, Андрія Сагайдаковського – розкривають явище антисоціального відчуження, близького до західного означення "транс-авангарду".