Пам'ятки Миколаївської області

Двоповерхова будівля Офіцерського зібрання в Миколаєві - зразок цивільної архітектури ХІХ століття.

Будинок виконаний у стилі класицизму, побудований в 1820-х роках за розпорядженням адмірала Олексія Грейга як клуб для офіцерів-моряків. У 1872 році отримало статус Морського зібрання та перетворилося на культурний і просвітницький центр морських службовців під час зимування кораблів. Тут збирались видатні флотоводці - Павло Нахімов, Михайло Лазарєв, Володимир Корнілов, Фадей Беллінсгаузен, Олексій Бутаков, Степан Макаров, Микола Аркас та інші.

Досі зберігає профіль - зараз у ньому розміщується Будинок офіцерів флоту.

Будівля Офіцерського зібрання в Очакові збудована в середині ХІХ століття у стилі класицизму.

У 1906 році в цій будівлі проходив суд над лейтенантом Петром Шмідтом та іншими учасниками закоолоту на крейсері "Очаків".

Пам'ятник Шмідту встановлено навпроти Офіцерського зібрання. На постаменті висічено текст сигналу, піднятого над "Очаковом" після початку повстання на кораблях Чорноморського флоту: "Командую флотом. Шмідт".

За радянських часів у колишній будівлі Офіцерського зібрання розміщувався Будинок офіцерів флоту та картинна галерея. Наразі будівля в аварійному стані.

Очаківський військово-історичний музей було відкрито в 1972 році в колишньому будинку турецької мечеті (нині - Миколаївський собор).

Згодом музей переміщено до адміністративної будівлі в центрі Очакова.

Експозиція музею розміщується у трьох залах і налічує близько двох тисяч експонатів, що висвітлюють історію краю від постантичних поселень до подій Другої світової війни. Перший розділ експозиції присвячено освоєнню Причорноморських степів східними слов’янами Київської Русі у ІХ-Х сторіччях та перебуванню частини земель Північного Причорномор’я у складі Польсько-Литовської держави.

Другий розділ присвячено турецько-татарському володарюванню на території Північного Причорномор’я в ХV-ХVІІ сторіччях, заснуванню Очаківської фортеці і Кінбурнського укріплення та супроводжується предметами, знайденими під час українсько-турецьких археологічних експедицій 1997-1998 років (монети татарського ханства, прикраси, деталі військового спорядження тощо).

Третій розділ експозиції розповідає про походи запорозьких козаків під стіни фортеці Очаків: про Дмитра (Байду) Вишневецького, який у 1556 році врятував з фортеці чимало невільників; про Петра Конашевича-Сагайдачного, який прославився морськими походами проти турок; про Івана Сірка, який у 1669 році здійснив дуже вдалий військовий маневр, звільнивши з фортеці Очаків православних полонених. Увагу відвідувачів завжди привертає колекція люльок, казан для приготування їжі, зразки зброї, макет козацької чайки авторства Романа Догара. Окрім того, експозиція висвітлює боротьбу між росією та Туреччиною за узбережжя Чорного моря. Цю частину експозиції супроводжують картини, гравюри, діорами, вогнепальна та холодна зброя, нагороди, трофейні знамена, монети, турецькі печатки тощо.

Останній розділ експозиції висвітлює події Другої світової війни.

Очаківський військово-історичний музей є філією Миколаївського обласного краєзнавчого музею.

РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКА ВІЙНА

Від початку повномасштабного російського вторгнення в Україну в 2022 році місто Очаків перебуває під постійним ворожим обстрілом. Внаслідок обстрілів російською армією будівля військово-історичного музею зазнала значних пошкоджень, через що музей вимушений був зачинити свої двері для відвідувачів.

Пам'ятний знак на честь 50-річчя заснування Державного підприємства НВК газотурбобудування "Зоря - Машроєкт" встановлено в 2004 році на площі перед ПК "Молодіжний".

Газотурбінними двигунами підприємства оснащено 458 бойових та цивільних кораблів, що ходять під прапорами 16 країн світу.

Пам'ятник віце-адміралу Степану Макарову встановлено в 1976 році в його рідному місті Миколаєві, на Флотському бульварі.

Макаров був видатним полярним дослідником, вченим та військово-морським теоретиком. Герой російсько-турецької війни 1877-1878 років, під час війни він уперше в світі успішно застосував торпедну зброю.

Фігура адмірала виконана скульпторами Анатолієм Коптєвим та Олексієм Сопелкіним з металу, постамент - з полірованого граніту. Напис на постаменті свідчить: "Макаров Степан Йосипович. 1848-1904. Віце-адмірал, видатний флотоводець і вчений. Народився в Миколаєві, загинув на броненосці "Петропавлівськ".

Пам'ятник бригадиру Іванові Горичу – найнезвичайніший в Очакові. На вершині піраміди з 30 гарматних ядер сидить орел із розкритими крилами.

Під час штурму Очакова російськими військами та чорноморськими козаками Горич командував 6-ю колоною, на яку була покладена безпосередньо атака фортеці. На чолі колони бригадир одним із перших піднявся на фортечну стіну і героїчно загинув у бою.

Пам'ятник Горичу встановлено у сквері на перехресті вулиць Олега Мединського та Лоцманської. Автори: скульптор Юрій Макушин та архітектор Олексій Руденко.

Пам'ятник Григорію Потьомкіну-Таврійському було встановлено в Миколаєві в 2007 році перед будинком Адміралтейства. В 2009 році перенесено на територію Манганаріївського скверу поряд із заводоуправлінням першого суднобудівного заводу.

Бюст був виконаний із лабрадориту миколаївським художником та архітектором Віктором Макушиним.

8 травня 2023 року пам'ятник Потьомкіну в Миколаєві було демонтовано на вимогу Закону Україну "про деколонізацію".

Меморіал пам'яті жителів Миколаївщини, які стали жертвами голодомору на Україні 1932-1933 років, встановлено в Миколаєві в 1993 році до 60-ї річниці Голодомору. Реконструйовано в 2003 році.

Висота пам’ятного знака - 15 метрів. Головна конструкція та хрест - із металу, терновий вінок - із алюмінію, дзвони - із бронзи.

Пам'ятник розташований на перетині вулиць Херсонське шосе та Кругова.

Гранітний пам'ятник легендарному одеському грабіжнику, "королю" биндюжників Мішкові Япончику (Михайлу Вінницькому) встановлено на місці його загибелі у Вознесенську в 1919 році.

За легендою, під час радянсько-української війни загін Япончика, що перебував на службі у більшовиків, збунтувався і спробував прорватися на потязі до Одеси. Чекісти організували засідку на під'їзді до залізничної станції Вознесенськ. Під час затримання Мішку Япончика застрелив під час спроби втечі командир кавалеристів Вознесенського окремого кавалерійського дивізіону Никифор Урсулов.

Пам'ятник встановлений при вході до парку "Мар'їн гай". На гранітному камені розміщена табличка з написом: "На цьому місці 29 липня 1919 року був застрелений і похований Мойша-Яков Вольфович Вінницький. Він був і "королем" одеських бінджників, але увійшов в історію як Мишко Япончик. Про нього ходило багато легенд у той неспокійний час".

Пам'ятник Святому Миколаю Чудотворцю, покровителю міста Миколаїв, відкритий в Каштановому сквері в 2005 році на відзначення 216-річчя міста.

Святий Миколай Угодник з давніх-давен вважається покровителем мореплавців, що оберігає їх кораблі в далеких походах. Скульптура Миколая Чудотворця з сіро-блакитного мармуру (архітектор Анатолій Павлов та Олександр Бондар, скульптор Іван Булавицький) створювалася 1,5 року на народні гроші, тому імена всіх, хто вніс пожертви, увічнені на постаменті.

Каштановий сквер - одне з найулюбленіших місць відпочинку мешканців Миколаєва. Біля входу до сквера встановлено скульптури левів.

Пам'ятник Суворову в Очакові встановлено в 1907 році.

Полководець Олександр Суворов відіграв вирішальну роль у захопленні російською імперією турецької фортеці Очаків та всього Північного Причорномор'я. У 1787 році військам Суворова під час Кінбурнської битви вдалося відбити атаку турецького десанту і втримати фортецю Кінбурн на косі навпроти Очакова. Наступного року Кінбурнська фортеця стала базою для штурму Очакова російськими військами Григорія Потьомкіна та чорноморськими козаками Антіна Головатого. Берегові батареї Суворова підтримували дії російської ескадри під командуванням принца Нассау-Зігена та козацької флотилії отамана Сидора Білого, які частково знищили, частково відтіснили від Очакова турецький флот Гассана-паші.

Відкриття пам'ятника Суворову в Очакові було присвячено 120-м роковинам Кінбурнської битви. Скульптор Борис Едуардс зобразив Суворова в той момент, коли полководець, отримавши поранення в груди, все ж таки продовжив командування військами.

Пам'ятник розташований у сквері біля Свято-Миколаївського собору.

Бюст генералісімуса Суворова був відкритий у Миколаєві в 2010 році біля кафедри військової підготовки МНУ імені Василя Сухомлинського до 280-річчя від дня народження полководця XVIII сторіччя.

Пам'ятник роботи скульптора Дмитра Кориновського створено коштом студентів та викладачів військової кафедри, активістів Миколаївської обласної організації випускників суворовських та нахімівських училищ та інших меценатів замість скульптури, викраденої кілька років тому на Кінбурнській косі.

5 січня 2023 року, під час широкомасштабного військового вторгнення Росії в Україну, пам'ятник російському генералу Суворову в Миколаєві був демонтований в рамках дерусифікації. Перед тим небайдужі миколаївці облили пам'ятник червоною фарбою.

Довідка: Олександр Суворов був організатором придушень національно-визвольних повстань та депортацій, зокрема придушення Коліївщини в Правобережній Україні й повстання Костюшка, а також, у 1778 році - депортації кримських християн до російської імперії й 1782-1783 роках - депортації з Кубані ногайців. Всі ці заходи відзначалися жорстокістю та мали ознаки геноциду.

Пам'ятний знак на місці заснування міста Миколаєва завдяки миколаївським студентам більше відомий як "Пам'ятник Студентській Шарі".

Спочатку він стояв на видному місці перед спуском на нижню набережну (на місці нинішнього пам'ятника Михайлові Фалєєву), потім був перенесений на кілька сотень метрів убік.

Пам'ятник має вигляд куба, на гранях якого висічені зображення кораблів та довгий напис, перше та останнє слово якого складають фразу "тут шара".

Згідно з місцевою студентською традицією, перед сесією студенти, які хотіли отримати заступництво всемогутньої Шари, повинні були прийти до пам'ятника битися головою об вищерблений кут пам'ятника, просячи про легкі оцінки на іспиті.

Колишня панська садиба розташована на південно-західній околиці селища Доманівка, за стадіоном.

Збудована у XIX столітті.

Наразі у садибі розміщується Відділ освіти Доманівської адміністрації.

Первомайський краєзнавчий музей засновано в 1927 році відомим вченим археологом Павлом Харламповичем.

На початок Другої Світової війни у ​​фондах музею налічувалося близько 20 тисяч експонатів. Більшість колекції була знищена під час війни, зокрема археологічна колекція, яка була зібрана під час Південно-Бузької археологічної експедиції 1928-1932 років на берегах Південного Бугу та його приток.

Первомайський краєзнавчий музей було відновлено лише в 1985 році. Сьогодні він є філією Миколаївського обласного краєзнавчого музею на правах відділу. Налічує 15 розділів, у яких можна ознайомитись з історією Первомайщини від кам'яного віку до сучасності.

Незмінний інтерес відвідувачів музею викликає експозиція "Сільська хата" та виставка голограм, що постійно діє, на якій представлені предмети з найвідоміших музеїв України.

Працівники краєзнавчого музею проводять екскурсії Первомайськом та околицями.