Пам'ятки Чернівецької області

Музей Маланки відкрили у місті Вашківці 19 грудня 2016 року при міській бібліотеці. В двох кімнатах загальною площею 50 квадратних метрів представлені найрізноманітніші костюми, в яких маланкували буковинці 50 років тому.

Наразі експозиція музею включає в себе близько 30 костюмів традиційної вашківецької Маланки. Представлені як традиційні маски (діда, баби, цигана, ведмедя), так і сучасні. Зокрема експонуються маски персонажів, які керують Маланкою – “Козака”, “Вулана”, “Бука-шандаря”, а також маски головних персонажів – Маланки та українки. Окрім того, в музеї виставлений ексклюзивний костюм-маска висотою 3 метри - так звана “Вашківецька багачка”.

Крім того, на огляд відвідувачів виставлено близько 200 фотографій починаючи з кінця ХІХ століття до цього часу, 100 оригінальних традиційних масок, які виготовляються лише у Вашківцях. Їх презентували майстри з масок Василь Столяр, Олег Волощук та Микола Марчук.

Всі експонати музею Маланки надали жителі Вашківців, які впродовж тривалих років підтримують традицію маланкування та є активними учасниками Переберії.

Найбільше у музеї Маланки пишаються цимбалами та постолами, які тримав у руках та в яких ходив Іван Миколайчук під час зйомок фільму "Білий птах з чорною ознакою".

Кімнату-музей співака Ореста Руснака відкрито в Дубівцях в 1995 році в будівлі сільської школи поруч із Успенською церквою.

Священиком у цій церкві служив отець співака Манолій, а сам він у дитинстві співав у церковному хорі разом зі своїм братом Денисом Руснаком, який згодом став диригентом. Орест Руснак прославився як визначний тенор, "український Карузо".

В музеї представлені переважно фотографії та вирізки з газет. З трьох музейних стендів один присвячений Оресту Руснаку, другий – Денису Руснаку, третій – святкуванню 100-річчя від дня народження Ореста Руснака.

Музей природи Національного природного парку "Вижницький" в селі Зеленів з 1986 року розміщується в старовинному будинку, збудованому на початку XX століття для місцевого священика.  

Музей має дев’ять відділів, які розповідають про географію, клімат, геологію та природу Зеленова й інших сусідніх сіл правобережного Припруття. Зокрема, експонується географічна карта рельєфу: місцевість горбиста, окремі ділянки території розташовані на висоті до 400 метрів над рівнем моря й густо розсічені сіткою ярів, долин, боліт.

Більшість натуральних експонатів – опудала тварин, риб і птахів, які водяться на території краю.

На подвір’ї перед будинком ростуть як звичайні для цих країв кущі та квіти, так і екзотичні – кулеподібна туя, колоновидний ялівець, декоративна слива Піссарді, вічнозелена мирта, тюльпанне дерево, платан та інші.

Музейний комплекс старообрядництва в Білій Криниці відкрито в 2011 році.

Виставкова експозиція, що розміщена на другому поверсі дерев'яного котеджу, включає предмети побуту буковинських старообрядців, традиційний одяг різних часів, старі фотографії з видами села, книги та журнали про старовірів.

Також до комплексу входять житлові кімнати, в яких зупиняється митрополит Православної старообрядницької церкви під час відвідин Білої Криниці, трапезна кухня.

Садиба родини українського письменника Осипа-Юрія Федьковича знаходиться в самому центрі Путили.

Початковий дерев'яний будинок, у якому народився та виховувався майбутній письменник, було побудовано ще в кінці ХVІІІ сторіччя. В повоєнні роки на місці садиби, яка згоріла, було збудовано нову будівлю, в якій розмістилася адміністрація музею та літературна частина, що розповідає про творче життя письменника. В 1974 році було відтворено й саму садибу.

Родинна хата Юрія Федьковича є типовою гуцульською дерев'яною хатою, трохи подовженою, порівняно із звичайними, без додаткових прибудов. Тризрубна в плані, збудована з ялинових зрубів, складається з сіней та двох кімнат: маленької житлової та вітальні.

Сьогодні садиба Федьковича є справжнім етнографічним музеєм Гуцульщини. Тут можна ознайомитися з національними костюмами, побутом, основними видами гуцульського мистецтва від дерев'яного різьбленого начиння до архітектури житлового будинку.

Біля садиби залишився колодязь, воду з якого пив сам Федькович, навпроти входу до музею – його бюст.

Музей-садиба Юрія Федьковича в Путилі є відділом Чернівецького обласного краєзнавчого музею.

Красива будівля Чернівецького академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Ольги Кобилянської побудована за проєктом віденських архітекторів Фердинанда Фельнера та Германа Гельмера.

Фасад прикрашений скульптурними композиціями за мотивами давньогрецької міфології, у бічних нішах встановлені мармурові бюсти видатних діячів світової та української культури. Нагорі встановлено статую Мельпомени. Інтер'єри виконані у необарному стилі.

Урочисте відкриття театру відбулося 3 жовтня 1905 року постановкою п'єси Франца Шьонтана "Марія Терезія". Відтоді на сцені демонструвалися опери, оперети, драматичні та комедійні вистави українських та західноєвропейських класиків. Тут виступали великі майстри оперної та драматичної сцени Європи: Енріко Карузо, Федір Шаляпін, Соломія Крушельницька, Олександр Моіссі та багато інших.

Вижницький національний природний парк створено в 1995 році для збереження, відтворення та раціонального використання природних ландшафтів Буковинських Карпат з унікальними історико-культурними комплексами.

Ландшафтна різноманітність його території вражає: тут є стрімкі схили, мальовничі скелі, водоспади та ущелини, а ялицево-букові ліси займають практично всю територію парку (де-не-де вони досягають висоти 40 метрів і 70-90 сантиметрів у діаметрі). Це одне з двох в Україні місць зростання рідкісної орхідеї - надборідника безлистяного. Є велика кількість джерел мінеральних вод: "Черешенка", "Вижниця", "Лужайки".

Територією Вижницького національного парку прокладено маршрути активного пішохідного туризму, екологічні пізнавальні стежки. Розвивається зелений туризм.

В адміністрації парку діє еколого-просвітницький центр.

Дивовижний за архітектурою православний храм, що зовні нагадує романтичні замки.

Дозвіл на будівництво нової Іллінської церкви мешканці села Топорівці отримали від імператора Франца-Йосифа в 1911 році, коли стара Іллінська церква перестала вміщати всіх парафіян.

Збудована в 1914 році під керівництвом німецьких та чеських архітекторів у традиційних для Румунії архітектурних формах. На одній із веж встановлено годинник.

Наразі Іллінська церква належить УПЦ московського патріархату.

Палац у романтичному стилі збудував у селі Вікно в 1809 році австрійський барон де Зотте, який володів селом.

Масивна двоповерхова будівля з колонами та зубчастою вежею заввишки 17 метрів нагадує середньовічні європейські замки.

Навколо палацу розбито парк із Алеєю закоханих (28 видів рідкісних дерев).

З радянських часів тут розміщується дитяча музична школа, у вежі розташована бібліотека. Проведено часткову реставрацію.

Палац поміщиків Скибінецьких (Скибнівських) у Глибокій - найцікавіша архітектурна пам'ятка цього невеликого буковинського містечка, хоч до наших днів він дійшов у перебудованому вигляді.

Палац заклав у ХІХ столітті (за іншими даними – на початку XX століття) польський магнат Бронислав Скибінецький, який переїхав до Глибокої з родового маєтку в Дунаївцях у 1874 році.

Триповерхова споруда складної форми після численних перебудов тепер виглядає як звичайна адміністративна будівля. Наразі у ній розміщується дитяче відділення центральної районної лікарні.

Колишній Палац юстиції у Чернівцях нині служить приміщенням обласної влади - Чернівецької облради та обласної держадміністрації.

Помпезна будівля збудована в 1904-1906 роках за проєктом архітектора Франца Сковрона. Стіни облицьовані кольоровою цеглою з керамічними вставками. Головний фасад прикрашений скульптурами богині правосуддя Феміди та богині відплати Немізіди.

Головний вхід охороняють два леви, за що Палац юстиції прозвали "Будинком із левами".

Пам'ятник імператору Австро-Угорщини Францу Йосифу I у Чернівцях встановлено в сквері між вулицями Мирона Кордуби, Бахрушина та Дмитра Загули в 2009 році з ініціативи уродженця міста, відомого політика Арсенія Яценюка.

В період правління Франца Йосифа (1848-1916 роки), коли Буковина входила до складу Австро-Угорської імперії, Чернівці досягли розквіту. Місто переживало бурхливе економічне зростання та будівельний бум - були створені найвидатніші архітектурні пам'ятки. Крім того, Чернівці стали українським національним культурним центром - було відкрито університет, з'явилися українські школи, стали виходити українські газети, активно діяли українські громадські організації.

Ініціатори називають встановлення пам'ятника імператору Францу Йосифу в Чернівцях відновленням історичної справедливості.

Скульптуру створили заслужений художник України Сергій Іванов і скульптор Володимир Цісарик на основі доставленої з Відня моделі пам'ятника, що існувала раніше.

Перевал Шурдин - найвисокогірніший автомобільний перевал України (1173 метри).

Проходить через карпатський хребет Ракова між населеними пунктами Берегомет та Селятин.

Вважається, що цей шлях проклали в 1914 році російські війська під командуванням генерала Олексія Брусилова. Під час Першої світової війни на цій ділянці Карпат відбувалися кровопролитні битви з австро-угорськими військами, причому українці воювали з обох боків.

На братській могилі загиблих воїнів на перевалі Шурдин споруджено каплицю Архістратига Михайла.

З перевалу відкривається чудова панорама Буковинських Карпат.

Печера на вершині гори над Підзахаричами названа на честь легендарного народного героя Олекси Довбуша.

За легендою, у 1740-1741 роках ватажок опришків діяв зі своїм загоном у районі Підзахаричів та Розток. Ця печера служила одним із сховищ повстанців.

Десятиметрова печера є тріщиною в пісковиках шириною 1-1,5 метри.

Природничий музей Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича створений у 2012 році на базі колекцій зоологічного та геолого-географічного музеїв університету, які почали збирати з 1876 року.

До унікальних експонатів належить 19 тисяч екземплярів тварин, серед яких більшість мають історичну цінність. Зокрема, колекція тропічних метеликів, зібрана під час експедицій кінця XIX - початку XX століть. Також представлено кістяк  27-метрового синього кита, новозеландська гаттерія, шоломоносний казуар, скелет африканського страуса, зубр, сірий варан, сліпак буковинський, ескулапова змія, протоптерус тощо.

Колекції мінералів та петрографічних зразків зібрані з регіонів всієї земної кулі, а деякі позаземного походження, є багато унікальних зразків та самородків.