Пам'ятки Чернівецької області

Іоанно-Богословський Хрещатицький чоловічий монастир – найстаріша православна обитель Буковини.

Розташований у мальовничому місці на високій скелі над Дністром, звідки відкриваються захоплюючі панорами околиць. За переказами, монастир у Хрещатику заснований у XVII сторіччі православними ченцями, що втекли від уніатів з Манявського скиту на Галичині.

Згідно з легендою, у ніч на свято Іоанна Богослова над двома цілющими джерелами з'явилося чудове свічення. На цьому місці було споруджено хрест, що дав назву заснованому тут печерному скиту. Пізніше було збудовано каплицю зі дзвіницею.

Інша легенда розповідає про те, як купець Теодор Преда Гаджі, що проїжджав повз, збився вночі з дороги і опинився над самою прірвою, але світло, що з'явилося в цей момент, врятувало його від смерті. Вирішивши збудувати на цьому місці, прямо над скитом та каплицею, новий кам'яний храм, купець звернувся до господарів цих земель шляхтичів Талпа, які взяли участь у будівництві.

У 1768 році було збудовано церкву Іоанна Богослова та засновано Хрещатицький чоловічий монастир. У 1786 році він був закритий австрійською владою, а храм перетворений на парафіяльний. За радянських часів монастирські споруди використовувалися як турбаза. Обитель відновлено в 1991 році.

Хотинська фортеця - чудовий зразок середньовічного оборонного зодчества України, одна із найзначніших пам'яток архітектури Буковини.

Фортеця в Хотині збудована в XIII столітті за наказом князя Данила Галицького на місці ранньослов'янських укріплень. Замок (цитадель) складається із чотирьох оборонних веж, палацу коменданта, офіцерських казарм, церкви з фрагментами розпису XVI сторіччя.

Тривалий час Хотинська фортеця була форпостом Галицько-Волинського князівства, важливим оборонним пунктом Придністров'я. В XVI сторіччі її зміцнив молдавський король Стефан ІІІ.

У 1621 році під Хотином об'єднані польсько-українські загони під командуванням гетьмана Яна Кароля Ходкевича розбили 150-тисячну турецьку армію, яка вважалася непереможною. Вирішальну роль у Хотинській битві відіграло 40-тисячне козацьке військо гетьмана Петра Сагайдачного.

Проте Хотин залишився під владою турків, які у XVIII столітті за допомогою французьких інженерів звели поруч із замком Нову фортецю із земляними ровами, бастіонами та чотирма воротами. Всередині міг розміститися 20-тисячний гарнізон.

Після приєднання Бессарабії до російської імперії в ХІХ столітті Хотинська фортеця була відновлена, замкова мечеть перетворена на гарнізонну церкву Олександра Невського, а мечеть на території Нової фортеці стала церквою Святого Миколая.

Після Кримської війни Хотинська фортеця як військовий об'єкт втратила значення, проте непогано збереглася. Її потужня стіни служили декораціями в таких відомих кінофільмах, як "Захар Беркут", "Балада про доблесного лицаря Айвенго", "Д'Артаньян і три мушкетери", "Стріли Робін Гуда", "Тарас Бульба".

До 1000-річчя Хотинської фортеці проведено реставрацію. В корпусі казарм відкрито музейні експозиції: історія артилерії, облогові знаряддя, нумізматика, картинна галерея.

На території фортеці працює сувенірна крамниця. Паркування платне.

Історико-краєзнавчий музей Буковини відкрив у 2020 році у власному будинку краєзнавець Федір Чев’юк з Берегомета.

В експозиції представлена його особиста колекція оригінальних історичних матеріалів, які розповідають про історію Буковинського краю. Зокрема, про релігію, освіту, побут буковинців у складі різних держав.

Екскурсії проводяться за попереднім записом.

Католицька каплиця у Дубівцях заснована у XVIII сторіччі. У нинішньому вигляді відбудовано на початку XX століття бароном Шимоновичем у формах неоготики з домішками місцевих традиції зодчества.

На фронтоні каплиці вимуруваний родовий герб з двома левами, що тримають корону.

Зараз будівля не використовується, всередині нічого не збереглося.

Кафедральний Собор Успіння Пресвятої Богородиці - перший у Чернівцях кам'яний греко-католицький храм.

За австрійських часів називався Руською церквою (тобто, русинською - українською). Вулиця, що веде до собору від головної площі,  також називається Руською.

Успенський храм у стилі ампір споруджено з ініціативи заможного городянина Тадея Туркула для греко-католиків Чернівців, освячено на честь Святого Тадея. В 1930-х роках церква була перебудована в стилі бароко за проєктом архітектора Володимира Залозецького й переосвячена на честь Успіння Пресвятої Богородиці.

Зберігся розкішний різьблений іконостас, створений італійськими майстрами.

В радянські часи будівля Собору Успіння Пресвятої Богородиці використовувалася під склад хімікатів.

Успенський собор повернуто греко-католицькій громаді в 1990 році. Головна святиня - чудотворна ікона Матері Божої Чернівецької "Надія безнадійним".

Кінно-спортивний клуб "Буковинська Троя" у селі Реваківці під Чернівцями розташований поряд із трасою Н-10 "Чернівці - Стрий".

Пропонуються верхова їзда для дітей та дорослих, кінні прогулянки лісом та полями, кінні походи, послуги досвідчених інструкторів.

Також до комплексу входить ресторан на 50 місць, міні-зоопарк, страусина ферма, відкритий акваріум, літня тераса, альтанки з мангалами та дитячий майданчик. Також можна замовити прогулянки на кареті, екскурсійний супровід, риболовлю, катання на квадроциклах та інше.

Будівля міської ратуші в Кіцмані побудована в 1890 році, про що свідчить дата на флюгері.

Кіцманська ратуша відрізняється невеликими розмірами та балконом на маленькій вежі. На фасаді розміщено герб міста.

Будівля ратуші і зараз використовується за призначенням – у ній розташована міська рада Кіцмані.

Кіцманський історико-краєзнавчий музей було створено на громадських засадах у 1969 році. Від 1982 є відділом Чернівецького обласного краєзнавчого музею. 

Музейний фонд налічує майже три тисячі експонатів, як представлені у чотирьох відділах. В експозиції "Побут та культура Кіцьманщини з давніх-давен по сьогодні" представлені археологічні пам’ятки багатьох культур, виявлені на території краю, частина матеріалів розповідає про звитяжну боротьбу місцевого населення за українську державність.

В залі "Етнографія краю" привертає увагу колекція вишиваних сорочок, в яких ходили жителі понад сто років тому. 

Окрема зала присвячена видатному уродженцю краю композитору Володимиру Івасюку. Тут можна побачити його особисті речі, сценічний костюм, нагороди, робочі зошити, табелі, щоденники, автопортрети і портрети батька Михайла Григоровича, сценарії, написані власноручно, фотографії, багато експонатів розповідають про шкільні роки композитора. Частина експозиції стала основою Меморіального музею Володимира Івасюка в Чернівцях.

Остання зала знайомить із літературно-мистецьким життям краю. Тут зібрана колекція, присвячена видатним особистостям - уродженцям Буковини: письменнику, композитору, диригента, фольклористу, педагогу та громадському діячеві Сидору Воробкевичу; члену-кореспонденту Національної академії наук фізика Корнієві Товстюку; Герою України, співаку Дмитру Гнатюку; народній артистці України Марії Миколайчук; письменникові Михайлу Івасюку тощо.

Окремо в музеї функціонує виставкова зала, де періодично виставляються роботи місцевих народних умільців.

Коболчинський музей гончарства відкрито в 2008 році. Його засновником став заслужений працівник культури Іван Гончар.

Музей оформлений у вигляді гончарської садиби.

В музеї представлено близько тисячі виробів із кераміки, а також експонати, які розповідають про історію села Коболчин. Представлений великий арсенал предметів українського побуту минулого століття: велика гончарна піч, старі килими, подушки, старовинні вікна та двері, віконниці та лавки, а також незмінні атрибути тих часів – рушники та вишиванки.

В музеї гончарства можна познайомитися із секретами гончарного ремесла на практиці.

Церква Святих Косми та Даміана у Білій Криниці закладена в 1740 році, перебудована у XIX столітті.

Кам'яно-дерев'яному храму притаманні риси типово буковинської сакральної архітектури. Основний об'єм Космодем'янської церкви складений із цегли, верхи дерев'яні. Із заходу над притвором височить триярусна квадратна в плані дерев'яна дзвіниця.

В інтер'єрі Космодем'янської церкви зберігся іконостас із дев'ятьма рядами старообрядницьких ікон, портрет першого білокриницького митрополита Амвросія, його сподвижників Кирила та Олімпія, наступних митрополитів.

Костел Святих Апостолів Петра і Павла у Вижниці збудований у 1876 році на місці старого дерев'яного храму, заснованого в 1812 році польськими переселенцями.

Новий кам'яний костел споруджено коштом магната вірменського походження Григорія Айваса.

В 1930 році в костелі Петра і Павла відбулося вінчання батьків Юрія Федьковича – шляхтички Анни Дашкевичевої та відомого німецького кліматолога Адальберта Гординського-Федьковича.

У 1946 році, після приходу радянської влади, Петропавлівський костел був закритий.

На початку 1990-х років, із здобуттям Україною Незалежності, костел був повернутий римо-католицькій громаді Вижниці.

Римо-католицький костел Святої Анни в стилі неоготики побудований у Сторожинці коштом Єржи Фльондора та парафіян.

Його високу дзвіницю з годинником видно з майже кожного району міста.

В 1880 році святиню розширили. У 1960-х роках костел Святої Анни було закрито, але у 1990 році повернуто католицькій громаді міста.

Костел Успіння Пресвятої Діви Марії збудований у Вашківцях на початку XІX століття.

В 1949 році храм був закритий радянською владою, будівля використовувалася як кінотеатр.

Останнім часом Успенський костел повернуто віруючим, розпочалася реставрація.

Літературно-меморіальний музей румунського поета, класика світової літератури Міхая Емінеску заснований в Чернівцях у 1992 році як філія Чернівецького обласного краєзнавчого музею.

Міхай Емінеску прожив в Чернівцях з перервами понад вісім років( 1858-1866 роки). Під час навчання у Чернівецькій вищій гімназії Емінеску  жив у будинку свого вчителя  словесності  Арона Пумнула - румунського філолога, педагога, письменника, культурного діяча, одного з фундаторів духовного життя румунів Буковини.

За час існування музею зібрано понад 2000 оригінальних експонатів: видань творів Міхая Емінеску (прижиттєвих і сучасних), ілюстрацій до творів поета, виконаних відомими художниками України і Румунії, факсиміле рукописів усіх його творів.

В 2021 році обласна державна адміністрація у співпраці із Генеральним консульством Румунії у Чернівцях ініціювала реконструкцію будинку директора першої чернівецької гімназії Арона Пумнула, де розміщено літературно-меморіальний музей Міхая Емінеску. Зовнішній вигляд будинку, який мешканці раніше переплановували, мають намір відновити на основі історичних фото.

Літературно-меморіальний музей Ольги Кобилянської у Чернівцях відкрито у будинку, де письменниця прожила понад 10 років.

Експозиція музею розміщена у п'яти залах. Три з них розкривають життєвий та творчий шлях Ольги Кобилянської, а у двох відтворено обстановку, яка була за її життя (робочий кабінет та спальня).