Пам'ятки Чернівецької області

Кімнату-музей співака Ореста Руснака відкрито в Дубівцях в 1995 році в будівлі сільської школи поруч із Успенською церквою.

Священиком у цій церкві служив отець співака Манолій, а сам він у дитинстві співав у церковному хорі разом зі своїм братом Денисом Руснаком, який згодом став диригентом. Орест Руснак прославився як визначний тенор, "український Карузо".

В музеї представлені переважно фотографії та вирізки з газет. З трьох музейних стендів один присвячений Оресту Руснаку, другий – Денису Руснаку, третій – святкуванню 100-річчя від дня народження Ореста Руснака.

Музей природи Національного природного парку "Вижницький" в селі Зеленів з 1986 року розміщується в старовинному будинку, збудованому на початку XX століття для місцевого священика.  

Музей має дев’ять відділів, які розповідають про географію, клімат, геологію та природу Зеленова й інших сусідніх сіл правобережного Припруття. Зокрема, експонується географічна карта рельєфу: місцевість горбиста, окремі ділянки території розташовані на висоті до 400 метрів над рівнем моря й густо розсічені сіткою ярів, долин, боліт.

Більшість натуральних експонатів – опудала тварин, риб і птахів, які водяться на території краю.

На подвір’ї перед будинком ростуть як звичайні для цих країв кущі та квіти, так і екзотичні – кулеподібна туя, колоновидний ялівець, декоративна слива Піссарді, вічнозелена мирта, тюльпанне дерево, платан та інші.

Музей просто неба "Вартові Недеї" створений 2024 року на вершині гори Стіжок поблизу Берегомета на території Вижницького національного природного парку і презентує давнє святилище епохи неоліту, пов'язане з культом Сонця.

Серед дикого лісу перед відвідувачами постають мегалітичні створіння – виходи потужних пісковиків тріщинно-спелеологічними утвореннями. Люди здавна бачили в них різні сакральні образи: риби, ящірки-дракона, ведмедя, Богині-Матері-Землі. На каміннях комплексу викарбувані солярні символи, петрогліфи, а також один з перших сонячних календарів.

Усі мегаліти обернені на північний схід ніби вартові, що зустрічають сонце у день літнього сонцестояння. Назву "Вартові Недеї" скельний комплекс отримав оскільки старовинне гуцульське слово "недея" означає "дика вершина гори".

Гора Малий Стіжок висотою 782 метри над рівнем моря є візитівкою селища Берегомет та перлиною Національного природного парку "Вижницький". Вона вражає своєрідністю рельєфу, оригінальністю барв лісових насаджень (залежно від пори року), буйними травами на сіножатях, джерелами кришталево чистої води.

Серед кам'яних утворень на вершині гори Стіжок також можна знайти "Печеру Довбуша" довжиною понад 10 метрів.

До мегалітичного комплексу прокладено екологічну стежку "До Вартових Недеї" довжиною чотири кілометри, яка бере початок від котеджного комплексу "Карпати" у Миговому. Також на вершину гори Стіжок можна піднятися маркованим туристичним маршрутом від мосту через річку Сірет у Берегометі.

Музейний комплекс старообрядництва в Білій Криниці відкрито в 2011 році.

Виставкова експозиція, що розміщена на другому поверсі дерев'яного котеджу, включає предмети побуту буковинських старообрядців, традиційний одяг різних часів, старі фотографії з видами села, книги та журнали про старовірів.

Також до комплексу входять житлові кімнати, в яких зупиняється митрополит Православної старообрядницької церкви під час відвідин Білої Криниці, трапезна кухня.

Музей телерадіотехніки відкрила у 2024 році філія "Суспільне Чернівці" Національної суспільної телерадіокомпанії України (НСТУ) до сторіччя Українського радіо. Він присвячений історії радіо і телебачення Буковини.

Експозиція музею складається з кількох блоків, поділених на різні періоди розвитку телебачення і радіо. Представлені студійні камери та кіноапарати для виїзних зйомок, монтажні столи та магнітофони, якими користувалися чернівецькі телевізійники з 1960-х по 2000-і роки. На світлинах можна побачити моменти робочого процесу зі створення телепрограм, місцевих телеведучих різних часів, журналістів, операторів, учасників та гостей телепередач.

Одним із головних експонатів є рояль, за яким виконував для запису фонограм свої перші твори Володимир Івасюк. Саме за ним робили перші записи "Червоної рути" та "Водограю".

Для того, щоби відвідати музей, необхідно завчасно записатися на екскурсії через електронну пошту.

Музей-садиба ватажка антикріпосних селянських повстань ХІХ століття Лук'яна Кобилиці розташований на хуторі Красний Діл поблизу села Сергії. 

В експозиції дерев’яної хати, в якій народився "король гуцулів", представлені старовинні гуцульські предмети побуту: дерев’яний стіл, ліжко, широка лава, піч, мисник. Збереглися документи, які засвідчують активний опір місцевим поміщикам та владі - це петиції, скарги, з якими Кобилиця звертався до астрійського парламенту. Музей дає уявлення про середовище, з якого вийшов перший гуцульський депутат австрійського рейхстагу від Вижницької округи, безстрашний ватажок селян Лук’ян Кобилиця. 

На території садиби збереглися й інші господарські будівлі - пивниця, криниця, стайня і комора. В коморі збереглися старовинні знаряддя праці - кудель, маслянка, гарчик, жорна.

Садиба родини українського письменника Осипа-Юрія Федьковича знаходиться в самому центрі Путили.

Початковий дерев'яний будинок, у якому народився та виховувався майбутній письменник, було побудовано ще в кінці ХVІІІ сторіччя. В повоєнні роки на місці садиби, яка згоріла, було збудовано нову будівлю, в якій розмістилася адміністрація музею та літературна частина, що розповідає про творче життя письменника. В 1974 році було відтворено й саму садибу.

Родинна хата Юрія Федьковича є типовою гуцульською дерев'яною хатою, трохи подовженою, порівняно із звичайними, без додаткових прибудов. Тризрубна в плані, збудована з ялинових зрубів, складається з сіней та двох кімнат: маленької житлової та вітальні.

Сьогодні садиба Федьковича є справжнім етнографічним музеєм Гуцульщини. Тут можна ознайомитися з національними костюмами, побутом, основними видами гуцульського мистецтва від дерев'яного різьбленого начиння до архітектури житлового будинку.

Біля садиби залишився колодязь, воду з якого пив сам Федькович, навпроти входу до музею – його бюст.

Музей-садиба Юрія Федьковича в Путилі є відділом Чернівецького обласного краєзнавчого музею.

Красива будівля Чернівецького академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Ольги Кобилянської побудована в Чернівцях за проєктом віденських архітекторів Фердинанда Фельнера та Германа Гельмера.

Фасад театру прикрашений скульптурними композиціями за мотивами давньогрецької міфології, у бічних нішах встановлені мармурові бюсти видатних діячів світової та української культури. Нагорі встановлено статую Мельпомени. Інтер'єри виконані у необарному стилі.

Урочисте відкриття театру відбулося 3 жовтня 1905 року постановкою п'єси Франца Шьонтана "Марія Терезія". Відтоді на сцені демонструвалися опери, оперети, драматичні та комедійні вистави українських та західноєвропейських класиків. Тут виступали великі майстри оперної та драматичної сцени Європи: Енріко Карузо, Федір Шаляпін, Соломія Крушельницька, Олександр Моіссі та багато інших.

Вижницький національний природний парк створено в 1995 році для збереження, відтворення та раціонального використання природних ландшафтів Буковинських Карпат з унікальними історико-культурними комплексами.

Ландшафтна різноманітність його території вражає: тут є стрімкі схили, мальовничі скелі, водоспади та ущелини, а ялицево-букові ліси займають практично всю територію парку (де-не-де вони досягають висоти 40 метрів і 70-90 сантиметрів у діаметрі). Це одне з двох в Україні місць зростання рідкісної орхідеї - надборідника безлистяного. Є велика кількість джерел мінеральних вод: "Черешенка", "Вижниця", "Лужайки".

Територією Вижницького національного парку прокладено маршрути активного пішохідного туризму, екологічні пізнавальні стежки. Розвивається зелений туризм.

Найцікавішими природними об'єктами національного парку є група скель "Протяте каміння" та музей просто неба "Вартові Недеї" на вершині гори Стіжок висотою 782 метри над рівнем моря, що є візитівкою Вижницького НПП.

В адміністрації парку діє еколого-просвітницький центр.

Національний природний парк "Хотинський" створено в 2011 році з метою збереження природних та історико-культурних комплексів та об'єктів у басейні річки Дністер на території Дністровського району Чернівецької області.

Парк займає площу 9432 гектари. Його рельєф переважно формує каньйон Дністра. На території парку трапляється 520 видів рослин. Серед рідкісних тварин та птахів – лісовий кіт, чорний лелека.

Неподалік села Гринячка знаходиться найвищий водоспад Буковини (30 метрів), який бере свій початок із потужного карстового джерела.

Дивовижний за архітектурою православний храм, що зовні нагадує романтичні замки.

Дозвіл на будівництво нової Іллінської церкви мешканці села Топорівці отримали від імператора Франца-Йосифа в 1911 році, коли стара Іллінська церква перестала вміщати всіх парафіян.

Збудована в 1914 році під керівництвом німецьких та чеських архітекторів у традиційних для Румунії архітектурних формах. На одній із веж встановлено годинник.

Наразі Нова Іллінська церква належить УПЦ московського патріархату.

Новодністровський історичний музей заснований в 2007 році. Розташовується на другому поверсі загально-освітньої школи № 1. 

На загальній площі майже 300 квадратних метрів розміщено кілька експозиційних відділів: "Історії міста та спорудження Дністровського каскаду ГЕС і ГАЕС", етнографічна виставка "Старожитності рідного краю", "Зала бойової слави", "Галерея історії розвитку освіти Новодністровська" та виставкова зала "Мистецтва і народної творчості".

Палац у романтичному стилі збудував у селі Вікно в 1809 році австрійський барон де Зотте, який володів селом.

Масивна двоповерхова будівля з колонами та зубчастою вежею заввишки 17 метрів нагадує середньовічні європейські замки.

Навколо палацу де Зотте розбито парк із Алеєю закоханих (28 видів рідкісних дерев).

З радянських часів в палаці розміщується дитяча музична школа, у вежі розташована бібліотека. Проведено часткову реставрацію.

Невеликий, але дуже симпатичний одноповерховий палац із триярусною баштою у Чорториї - одна з найзагадковіших пам'яток Буковини. Не відома ні дата побудови, ні ім'я першого власника.

В офіційних реєстрах об'єкт значиться як "палац Манеску" і датується ХІХ століттям. За іншими даними, садиба закладена в XVIII сторіччі землевласником Джурджуваном, а останнім господарем був поміщик Рутківський.

З 1941 року у палаці розміщується Чорторийський чоловічий психоневрологічний будинок-інтернат.

У садибному парку росте двохсотлітнє тюльпанове дерево.

Палац поміщиків Скибінецьких (Скибнівських) у Глибокій - найцікавіша архітектурна пам'ятка цього невеликого буковинського містечка, хоч до наших днів він дійшов у перебудованому вигляді.

Палац заклав у ХІХ столітті (за іншими даними – на початку XX століття) польський магнат Бронислав Скибінецький, який переїхав до Глибокої з родового маєтку в Дунаївцях у 1874 році.

Триповерхова споруда складної форми після численних перебудов тепер виглядає як звичайна адміністративна будівля. Наразі у ній розміщується дитяче відділення центральної районної лікарні.