Пам'ятки Дніпровського району

Підгородненський народний історико-краєзнавчий музей носить ім'я місцевого бандуриста й різбляра Олекси Коваля. Саме він у 1967 році заснував краєзнавчий музей у Підгородному.

Музей розташований в окремому приміщенні біля міської ради. Його фонди налічують понад 19 тисяч одиниць зберігання. Зокрема, представлена велика етнографічна добірка, що включає традиційний одяг, старовинний український посуд, знаряддя селянської праці.

Серед експонатів музею є і бандури, виготовлені Олексою Ковалем.

Національний академічний український музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка було засновано в Дніпрі (на той час Січеславі) в 1918 році урядом гетьмана Павла Скоропадського як перший професійний театр України.

Будівля була прибудована як театрально-концертна зала до колишнього англійського клубу (архітектор Федір Булацель). Реконструйована в 1978-1979 роках. Збережено картуші з цифрами "1838" та "1913" - дати заснування клубу та його 75-річчя. Фасад прикрашений скульптурним триптихом, що відбиває етапи творчого шляху театру. Закруглений кут увінчаний фігурою музи.

Пам'ятник шведському хіміку Альфреду Нобелю відкрито у Дніпрі в 2013 році на території меморіально-паркового комплексу "Планета Альфреда Нобеля".

Меморіал створений у 2008 році на території Дніпровського університету економіки та права, який носить ім'я Нобеля.

Пам'ятник на місці загибелі князя Святослава Ігоровича в Микільському-На-Дніпрі - одна із найстаріших пам'яток, присвячених Стародавній Русі.

За легендою, біля знаменитого дніпровського порогу "Ненаситець", повертаючись після невдалого походу на Константинополь, загинув у бою з печенігами один із найвойовничіших і найдіяльніших київських князів Святослав Ігорович, син Княгині Ольги. За час свого князювання (964-972 роки) він встиг розгромити Хазарський каганат, підкорити в'ятичів, здійснити військові походи до Болгарії та Північного Кавказу.

Чавунна плита на гранітному валуні на березі Дніпра встановлена в 1872 році на ймовірному місці загибелі князя. Напис на ній говорить: "У 972 році біля дніпровських порогів загинув у нерівному бою з печенігами руський витязь, князь Святослав Ігорович".

Пам'ятник знаходиться на території Дитячого оздоровчого табору. Відвідувачів супроводжує охорона.

Парк імені Лазаря Глоби – центральний парк Дніпра.

Заснований у XVIII столітті запорозьким козаком Лазарем Глобою на території його садиби. До 1858 року парк називався Катеринославський Казенний сад, а з 1920-х років міська влада розділила його на Міський сад і Технічний сад. За радянської влади парк носив ім'я Чкалова.

Тут знаходиться дитяча залізниця, міські атракціони, картинг-центр та літній концертний майданчик. Серед парку є велике озеро з гарними лебедями.

Встановлено пам'ятник Лазарю Глобі на його могилі.

Петриківський музей етнографії, побуту та народно-прикладного мистецтва створено в 2010 році на базі виставки петриківського розпису при фабриці "Дружба".

У фондах музею налічується 2500 предметів, що розповідають про історію Петриківки, етнографію цього краю, розвиток народно-прикладного мистецтва, техніки петриківського розпису.

Особливу цінність становлять вироби народних майстрів петриківського декоративного розпису Федора Панка, Андрія Пікуша, Наталії Рибак та інших.

У музеї проводять майстеркласи з різних технік народного ремесла.

Проспект Дмитра Яворницького - головна вулиця Дніпра та одна із найстаріших магістралей міста.

Почала формуватися одночасно із заснуванням Катеринослава в кінці XVIII сторіччя. З 1834 по 1923 рік називалася Катерининський проспект, до 2016 року - проспект Карла Маркса. Нині носить ім'я видатного українського історика Дмитра Яворницького, який тривалий час жив та працював у Катеринославі.

Проспект забудований різностильовими будинками XIX-XX століть. Зберігся Будинок губернатора (1840-1850 роки), "Будинок Хріннікова" (1910-1913 роки, нині - гранд-готель "Україна"), будівля поштамту тощо. В районі центральної площі Героїв Майдану організовано пішохідну зону - Кельнський бульвар, прозваний "Новим Арбатом".

Поруч на бульварі знаходиться вернісаж, де можна придбати картини місцевих художників та вироби народних промислів, у тому числі петриківський розпис.

50-метрова "Родинна лавка" встановлена у 2011 році на набережній Дніпра поряд із Фестивальним причалом.

Ціліснолита лавочка виготовлена з металу та соснових брусів, прикрашена 7 інсталяціями, що відображають життєвий шлях родини та вічні сімейні цінності.

До встановлення на набережній ставка на річці Утка в місті Славута лавки в 2012 році носила титут найдовшої в Україні.

Знаходиться в зоні безкоштовного Wi-Fi.

Свято-Миколаївська церква - найстаріший храм Дніпра. Розташована на території колишнього міста Нові Кодаки, центру Кодацької паланки Запорозької Січі, яке з часом стало частиною нинішнього міста Дніпро.

Кам'яна церква в стилі класицизму побудована замість дерев'яної козацької церкви, що існувала з 1650 року. Хрестова, із сильно витягнутою західною гілкою та напівкруглою апсидою, з невеликими квадратними прибудовами.

Збереглися розписи початку XX століття.

Свято-Тихвінський жіночий монастир у Дніпрі заснований у 1866 році на землях, пожертвуваних громаді колишнім священиком катеринославської цвинтарної Недільної церкви Зосимовичем, а також державним селянином Юхимом Шапошниковим та Федором Габаненком.

У 1868 році побудовано церкву Святої Варвари, келійний корпус та трапезну. В 1874 році завершилося будівництво кам'яного трипрестольного соборного храму в ім'я Тихвінської ікони Божої Матері.

За свою історію монастир двічі закривався владою (1925 рік, а потім після 17 років жіяльності - в 1959 році). У його приміщеннях була школа-інтернат №1 для дітей з інвалідіністю. Свято-Тихвінський соборний храм, який постраждав під час Другої світової війни, в 1959 році був підірваний, на його місці збудували інтернат для людей з порушеннями слуху.

З 1999 року Свято-Тихвінський жіночий монастир знову діє. Належить УПЦ московського патріархату.

Свято-Хрестовоздвиженський храм на Діївці – один із найстаріших у Дніпрі.

Закладений у 1803 році. Збудований у класичному стилі із застосуванням традицій українського зодчества.

За радянських часів Хрестовоздвиженська церква була закрита, в ній розташовувався клуб.

Сьогодні церква знаходиться серед висотної забудови житлового масиву "Покровський". Нещодавно храм капітально реставрували та відкрили для відвідувачів.

Собор Різдва Пресвятої Богородиці в Малій Петриківці засновано в 1772 році з ініціативи кошового отамана Запорозької Січі Петра Калнишевського, якого вважають засновником села.

Згідно з церковними записами, храм перенесли на місце нового поселення із села Курилівка. В 1812 році церкву Різдва Богородиці було відбудовано в камені. Тричастинний храм, з прямокутною в плані центральною частиною, напівкруглою апсидою і виступаючим притвором. На західному фасаді - чотириколонний портик, завершений трикутним фронтоном.

Пам'ятка архітектури національного значення.

Наразі відбувається оформлення права власності на собор за Петриківською селищною громадою, яка зможе вирішити кому та на яких умовах передати його у користування відповідній релігійній громаді.

Вкрай потребує реставрації.

Історико-краєзнавчий музей села Спаське на Дніпропетровщині заснував в 1978 році місцевий вчитель-історик Опанас Матвієнко. Музей розташований у приміщенні старої школи.

Фонди музею налічують 1500 експонатів. Експозиція в п’яти залах розповідає про історію Спаського від заснування в 1650 році до сьогодення. Окремі експозиції присвячені Голодомору та подіям Другої світової війни.

Технічний музей "Машини часу" в Дніпрі представляє приватну колекцію раритетних автомобілів дніпровського колекціонера Михайла Пруднікова.

Розміщується в покинутому цеху термопластавтоматів неподалік центру Дніпра. В залі відтворено атмосферу міської вулиці 1950-1960-х років.

У музейному гаражі – близько 25 машин, переважно радянського виробництва, з невеликим ухилом у спорт. Представлені "Запорожці", "Москвичі", "Жигулі", "Волги", "Перемоги", "Чайки" різних модифікацій та років випуску, а також позашляховики, вантажівки та автобуси.

При музеї ретроавтомобілів працює кафе, оформлене у ретростилі.

Свято-Трьохсвятительська церква - один із найдавніших храмів Дніпра.

Блакитний купол його дзвіниці із золотими зірками, що символізують небо, і центральний золотий купол сьогодні губляться серед висотних будівель міської забудови Амур-Нижньодніпровського району на лівому березі Дніпра. На початку XX століття це було велике поселення при вагоноремонтному заводі. На землі, що належала підприємству, в 1900 році почали будувати церкву. В 1902 році храм був урочисто освячений на честь трьох святителів: Василя Великого, Григорія Богослова, Іоанна Златоуста.

Автор проєкту Трьохсвятительської церкви невідомий. У плані храм має форму правильного хреста. Його вінчає купол і традиційний на той час надбаний хрест.