Пам'ятки Краматорського району

Народний музей історії ПРАТ "Новокраматорський машинобудівний завод" розташований на третьому поверсі лівого крила Палацу культури і техніки НКМЗ на центральній площі Краматорська.

Велична п'ятиповерхова будівля Палацу культури, зведена в 1956-1965 роках у стилі радянського класицизму, є єдиною в місті пам'яткою архітектури.

Експозиція музею у восьми залах розповідає історію розвитку найбільшого у Європі підприємства з виробництва обладнання для гірничо-металургійної промисловості, що працює з 1934 року.

Центральним експонатом першої зали є діорама будівництва заводу-гіганта. Представлені робочі інструменти і тогочасне офісне обладнання, макети шахт Донбасу з обладнанням НКМЗ, зразки виготовлених на заводі металевих конструкцій для будівництва відомих об'єктів. Найбільше вражають макети роторних екскаваторів, портального крана "Стерх", лінії з виготовлення труб великого діаметру та іншої великогабаритної техніки виробництва НКМЗ.

Окрема експозиція розповідає про створення спеціального обладнання для космічних та бойових ракетних комплексів, систем протиракетної та протиповітряної оборони, інженерних військ.

У холі музею представлені макети ранньої заводської техніки, зокрема крокуючих екскаваторів-драглайнів.

Народний музей історії села Некременне заснований в 1982 році.

Сьогодні музей має дев'ять експозиційних залів та сільськогосподарську виставку.

Представлено старовинну зброю, знаряддя праці, предмети побуту.

Музей народної архітектури, побуту та дитячої творчості в селі Прелесне – єдиний скансен (музей просто неба) на Донеччині. Заснований 1983 року з ініціативи місцевого вчителя, краєзнавця, художника Олександра Шевченка.

Комплекс дерев'яних будівель відтворює селянське подвір'я XIX століття на Слобожанщині: типовий слобожанський житловий будинок під очеретом, вітряк з дерев'яними механізмами, комора та кузня зі знаряддями праці, криниця, вулики.

Усі ці експонати автентичні, зібрані у селах Донецької та Харківської областей. У біленій дерев'яній хаті можна побачити піч, меблі, керамічний посуд, ікони, рушники, вишиванки.

Найбільший інтерес викликає вітряк, в якому зберігся робочий механізм, жорна та різне начиння. У виставковому залі представлені зразки народної творчості Слобожанщини та дитячої творчості.

На території працює ресторан, який пропонує відвідувачам традиційні страви української кухні.

Музей народної архітектури в Прелесному є відділом Донецького обласного художнього музею.

22-метрова статуя відомого революціонера Артема (псевдонім Федора Сергєєва) височить над куполами Святогірського монастиря на вершині однієї з крейдових гір над Сіверським Донцем.

Пам'ятник у стилі кубізму створив в 1927 році скульптор Іван Кавалерідзе. Більшість робіт із спорудження 1000-тонного монумента велася вручну: на терасі монастиря із залізобетону відливались частини, які на вантажівці піднімалися на гору і за допомогою звичайного автокрана встановлювалися на місце.

Поруч споруджено новий монументальний комплекс героям Другої світової війни.

Дружківський парк кам'яних скульптур "Святогір" створено у Дружківці за ініціативою відомого атлета Юрія Артемова, директора спортивно-екологічної громадської організації "Святогір'я", керівника спортивного клубу "Святогір".

Тут зібрано вже близько 50 скульптур із пісковика, які зображують казкових героїв та реальних історичних персонажів. В основному представлені герої руського епосу. Тут є богатир Пересвіт, княжна Ольга, Володимир Мономах та багато інших. Усі доріжки сходяться до центру – кургану з фігурою Матері-Русі.

Автори проєкту поставили за мету пробудити в жителях та гостях міста патріотизм, любов до історії та мистецтва.

Садиба поміщика Бантиша в Прелесному розташована на території старовинного парку зі штучним озером.

Рід Бантишів походить з Молдавії і був родичами з молдавським королем Кантеміром, а Петро I в 1718 році подарував їм землі на подяку за участь у турецькому поході.

В середині ХІХ століття Бантиші збудували в Прелесному двоповерховий палац у стилі класицизму, а в 1858 році заклали парк площею 66 гектарів, де росло 120 порід дерев та чагарників.

За радянських часів на території садиби розмістили дитячий табір, який існує й досі. Палац перебуває у занедбаному стані.

Свято-Миколаївська церква була збудована в Дружківці в 1900 році французько-бельгійським Акціонерним Товариством, яке було власником Дружківського машинобудівного заводу. Розбудова церкви була однією з умов на яких царський уряд надав іноземцям землі у користування.

Проєктували і будували церкву французьки спеціалісти. Білу силікатну цеглу для храму виготовили у Франції, а внутрішню частину оздобили місцевою червоною цеглою. Храм збудований у формі хреста. Автор проєкту Свято-Миколаївської церкви невідомий.

За радянської влади храм був закритий і пристосований під клуб та кінотеатр, священник був заарештований і розстріляний.

Під час Другої Світової війни в будівлю Свято-Миколаївської церкви влучив снаряд, у результаті чого в західній стіні храму утворився пролом. Під час окупації міста німецько-фашистськими військами у будівлі храму було відновлено богослужіння та поновлено хрест на куполі. Були наново виконані розписи та іконостас, пролом у стіні було закрито щитом із дошок. В 1962 році храм знову закрили і розмістили в його будівлі кінотеатр. В 1984 році в будівлі церкви відкрили міський художній музей.

В 1988 році храм повернули релігійній громаді. В 1993 році Свято-Миколаївська церква стає Собором. Активне відродження храму відбулося в 2000-х роках.

Святогірський державний історико-архітектурний заповідник об'єднує комплекс споруд Святогірської Свято-Успенської Лаври ХVII-XIX століть – однієї з трьох найважливіших православних святинь України.

За однією з версій, її заснували у крейдяних печерах Святогір'я на високому березі Сіверського Донця візантійські монахи ще до хрещення Русі.

Перша письмова згадка про місцевість "Святі гори" відноситься до 1526 року, а офіційно монастир заснований в 1624 році, коли цар Михайло Федорович подарував братії землі Святогір'я і призначив державну платню. Спочатку ченці селилися в печерах на крейдяних відрогах. Вся гора пронизана лабіринтом ходів та келій, які сьогодні відкриті для відвідування. Високу гору вінчає Миколаївська церква XVII століття з крейдяним вівтарем, що вирізаний прямо зі скелі. Біля підніжжя знаходиться Успенський собор (1859-1861 роки, архітектор Олексій Горностаєв), готель (1877 рік), будинок настоятеля (1900 рік), трапезна з Покровською церквою (1847-1851 роки, архітектор Андрій Тон), вежі монастирських стін. У печерах – підземні церкви Антонія та Феодосія (XVII століття), Різдва Іоанна Предтечі (XIX століття), печерна каплиця, дві усипальниці, келії. Лавру відвідували Григорій Сковорода, Антон Чехов, Ілля Репін.

Двічі монастир закривали, за радянських часів тут розташовувався будинок відпочинку. В 1992 році переданий громаді УПЦ Московського патріархату, в 2004 році монастирю було надано статус лаври.

Святогірський державний історико-архітектурний заповідник створено 1980 року. В Гостинному дворі розташований історичний музей заповідника. В п'яти експозиційних залах представлені предмети матеріальної та духовної культури племен і народів, що населяли Святогір'я з часів кам'яного віку, макети архітектурного ансамблю Святогірського монастиря в різні періоди його історії, археологічні знахідки та документи з історії обителі з XVII століття, меморіальні експозиції. Тематична екскурсія "Пам'ятки та пам'ятні місця  Святогірської лаври" також включає відвідування Верхньої лаври з Миколаївською церквою, Всехсвятського скиту, пам'ятника Артему (Федору Сергєєву), створеного в 1927 році скульптором Іваном Кавалерідзе.

Вхід на територію лаври вільний, проте відвідувачів просять дотримуватися суворого дрескоду – при вході жінки можуть отримати хустку та спідницю.

Російсько-українська війна

В 2022 році під час широкомасштабного російського вторгнення в Україну лавра кілька разів постраждала від обстрілів та бомбардувань російських військ. Поранень зазнали люди, які переховувалися на території лаври від обстрілів. Були пошкоджені майже всі будівлі лаври - келійні корпуси, будівля гуртожитку, скит Іоанна Шанхайського, собор святих мучениць тощо. Зруйновано Георгіївський скит, знищено церкву на честь ікони "Всіх скорботних Радість" Богородичного скиту, згоріла головна церква Всіхсвятського скиту.

Комунальний заклад "Слов'янський краєзнавчий музей", заснований 1970 року, розміщується в купецькому особняку XIX століття поруч із центром міста.

Експозиція складається з чотирьох основних розділів: природа краю, стародавня історія (археологія та заснування міста), місто в період 1917-1990 років, сучасний соціально-економічний розвиток. Перлина історичної колекції – бронзовий водолій (акваманіл) XIII століття.

У двох виставкових залах проходять покази музейних та приватних колекцій.

Перед входом встановлені гармати часів Другої світової війни.