Пам'ятки Коломийського району

Миколаєво-Успенський собор у Коломиї збудований за проєктом коломийського архітектора Віктора Мицая в кінці XX століття.

Автор настінних розписів – тернопільський художник Іван Голошин.

13 січня 2019 року Миколаєво-Успенський собор змінив підпорядкування з московського патріархату до Православної Церкви України.

Музей визвольних змагань Снятинщини носить ім'я полковника ОУН-УПА Василя Андрусяка (Грегота-Різуна), який народився у Снятині у 1915 проці. Ще в юнацтві він став засновником осередку ОУН в Снятинській гімназії, а в  1941 році очолив окружний провід ОУН у Снятині.

Снятинський музей Андрусяка заснований 1995 року. Розташовується на другому поверсі Снятинської ратуші.

Музейна експозиція висвітлює тему національно-визвольної боротьби українського народу XX столітя та державотворчі процеси на території Покутського краю. Зокрема, тут можна дізнатися про діяльність громадського товариства "Січ", про події Першої світової війни та участь жителів краю в лавах УСС та УГА, про суспільне життя мешканців краю в період польської, більшовицької та німецької окупацій, про збройну боротьба ОУН-УПА з німецькими та російськими загарбниками.

Окрема експозиція присвячена життю та подвигам полковника ОУН-УПА Василя Андрусяка (псевдо "Грегіт", "Різун", "Різьбяр" тощо), що був родом із Снятина.

Музей визвольної боротьби Покутського краю відкрито в Заболотові в 2007 році до 65-річчя утворення УПА.

Експозиція розміщена у п'яти залах. Експонати умовно розподілені на два відділи. Історичний відділ розповідає про збройну боротьбу покутян проти окупаційних режимів у 1920-х – 1950-х роках. Зокрема, представлено реконструкцію обстановки бункера повстанців.

Оригінальні документи та фотографії висвітлюють історію визвольного руху на Покутті.

Крім того, у музеї представлено невелику етнографічну експозицію.

Музей історії міста Коломия займає приміщення колишньої повітової ради, де відновлено інтер'єри XIX-XX століть. За часів ЗУНР тут працював окружний військовий комендант Теодор Прімак.

У 18 експозиційних залах представлено історію розвитку міста Коломия у документах, меморіальних речах та предметах побуту містян. Постійні експозиції: "Німецькі колонії Коломиї", "Коломия і Габсбурги", "Утворення Коломиї кінця XIX - першої половини XX століття", "Економіка та торгівля міста у XIX-XX столітях", "З історії єврейської громади міста", "З історії українських етнічних земель сучасної Польщі до 1944 року".

Експозиційним відділом Музею історії міста Коломия є Коломийський музей національно-визвольної боротьби, що відкрився у 2012 році у підвальному приміщенні музейної будівлі. Експозиція складається переважно зі старих фотографій учасників спротиву, що надійшли із приватних колекцій. Також можна побачити одяг повстанців та політв'язнів, фрагменти зброї.

Народний музей історії села Іллінці відкрито 1987 року з ініціативи місцевого педагога та краєзнавця Романа Ризюка.

Музей розташовується на другому поверсі Іллінецького ліцею. Фонди музею налічують близько 2000 експонатів.

Експозиція розповідає про історію села Іллінці та околиць від епохи неоліту до сьогодення. Зокрема, можна дізнатися про розвиток села у XVIII-XIX століттях, хвилю еміграції кінця ХІХ століття, формування підрозділів УСС у регіоні на початку XX століття, громадські організації села у першій половині XX століття, визвольну боротьбу 1943-1953 років, створення в селі колгоспу, місцеве шкільництво тощо.

Також експозиція знайомить з народною культурою та побутом мешканців села. Окремі стенди присвячені видатним особам краю.

Музей історії та визвольних змагань імені генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича відкрито в 2004 році в селі Тишківці, де служив священиком його прадід Осип Шухевич.

Експозиція в кількох кімнатах музею розповідає про декілька поколінь роду Шухевичів (Осипа Шухевича, Володимира Шухевича, Романа Шухевича) та про участь мешканців села у визвольній боротьбі.

В реконструйованій криївці в підвалі представлена експозиція "Підпільна друкарня".

Єдиний у світі музей писанкового розпису "Писанка" представляє в Коломиї унікальну колекцію традиційного українського мініатюрного живопису на великодніх яйцях.

Є філією Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття в Коломиї.

Будівля музею виконана в формі величезної писанки заввишки 13 метрів (2000 рік). Колекція налічує 10 тисяч творів, що представляють традиції писанкового розпису всіх регіонів країни. Також представлені роботи майстрів із Польщі, Чехії, Румунії, Словаччини, країн Західної Європи та Америки. За традицією, перші особи держави, які відвідують музей, залишають на писанках свої автографи.

Проводяться майстер-класи з писанкового розпису.

У сувенірній лавці музею писанкового розпису "Писанка" представлений широкий вибір оригінальних писанок ручної роботи, включаючи яйце страуса.

Музей сакрального мистецтва імені владики Миколая Сімкайла відкрився в Коломиї 22 березня 2014 року.

Музей розташовується в нижньому храмі Катедрального Собору Преображення Господнього. Створений з благословення Владики Василія Івасюка за стараннями отців-настоятелів храму та при фаховій допомозі співробітників Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття.

В музеї експонуються твори сакрального мистецтва, які належали владиці Коломийсько-Чернівецької єпархії Української греко-католицької церкви Миколаю Сімкайлу (1952-2013 роки). Унікальну колекцію церковного мистецтва владика збирав все своє життя.

Збірка складається з ікон, дерев'яної скульптурної пластики, ручних хрестів та богослужбових книг. Багато з них мальовані відомими світовими художниками, є і писані народними майстрами Буковини, Галичини, Покуття, а також Волині. Часовий вимір експонованих творів XVII – XX стліття.

Снятинський районний музей творчості Василя Пилип'юка створений 2016 року в його рідному селі Новоселиця.

Видатний український фотохудожник, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, заслужений діяч мистецтв України Василь Пилип'юк народився у Новоселиці у 1950 році. Його твори експонувалися на понад 100 вітчизняних і міжнародних виставках.

Значна кількість робіт всесвітньо відомого прикарпатського фотохудожника представлена зараз в Музеї творчості Василя Пилип'юка в Новоселиці.

Музей-садиба родини Шухевичів урочисто відкрилася 2019 року в селі Тишківці Івано-Франківської області, де прожив більшу частину свого життя отець Осип Шухевич – прадід головнокомандувача УПА Романа Шухевича.

В будинку відтворено житлові та робочі приміщення, в яких мешкали та працювали члени родини Шухевичів. В експозиції представлені їх особисті речі, фотографії, документи, а також родове дерево.

Музей родини Шухевичів є відділом Національного музею народного мистецтва Гуцульщини і Покуття імені Йосафата Кобринського.

"Народний дім" в Коломиї був побудований в 1892 році.

Спочатку в ньому розташовувалася ощадна каса. У її конференц-залі часто виступали українські митці: Соломія Крушельницька, Марія Заньковецька, Микола Лисенко, Василь Стефаник, Наталія Кобринська, часто проходили концерти та культурні вечори місцевої інтелігенції.

У наші дні "Народний дім" є міським культурно-мистецьким центром. У ньому відзначають державні та професійні свята, проводять тематичні вечори, лекції, конференції, концерти, виступи народних колективів, виставки, фестивалі.

Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського знаходиться у приміщенні колишнього Народного дому, збудованого в 1902 році коштом української громади Коломиї.

Будівля у стилі віденського неоренесансу побудована за проєктом місцевих архітекторів, які навчалися в Кракові.

Ініціатором створення Народного дому з театральним залом та музеєм у 1880 році виступив місцевий священик Йосафат Кобринський, який відіграв важливу роль у становленні української національної самосвідомості на Покутті.

Музей відкрився в 1926 році стараннями його племінника Володимира Кобринського, переживши важкий польський період, німецьку окупацію, радянські репресії та постперебудовну розруху.

Зараз колекція налічує 50 тисяч експонатів, які представляють усі види традиційного народного мистецтва гуцулів та мешканців Покуття: різьблення по дереву, ковальство, гончарство, ткацтво, вишивка тощо. Широко представлені зразки традиційного одягу горян, гуцульські прикраси з кольорових та дорогоцінних металів, зброя опришків тощо.

Діє постійна експозиція гобеленів Михайла Біласа.

Філіями Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття є Музей писанкового розпису в Коломиї, Косівський музей народного мистецтва та побуту Гуцульщини, Яремчанський музей етнографії та екології Карпатського краю.

Пам'ятник народному герою Олексі Довбушу встановлений у 1971 році на в'їзді до села Печеніжин, де він народився у 1700 році.

За переказами, будинок його батька, пастуха Василя Довбуша, знаходився в урочищі Калинник, де у 1988 році було встановлено ще один пам'ятний знак.

У 1738 році Довбуш очолив повстанський загін опришків, який діяв спочатку в районі Печеніжина та прилеглого Яблунівського перевалу, а потім і майже на всій території Українських Карпат. Опришки тероризували місцевих шляхтичів та грабували багатих землевласників, роздаючи здобич селянам, за що заслужили в народі славу народних месників, а трагічна загибель Довбуша від руки зрадника створила йому ореол народного героя та мученика.

Пам'ятник Олексі Довбушу виконаний скульптором Валентином Борисенком у вигляді великого погруддя вождя повстанців з сокиркою, що ніби виростає з рідної землі.

Площа Відродження – історичний центр міста Коломия.

У середньовічному місті це була частина великої ринкової площі, де стояла ратуша (спочатку на її місці був замок, потім католицький костел).

По периметру площі Відродження збереглися будинки XIX-XX століть. Найстарішим серед них є будинок №1, у якому до Другої світової війни розміщувався готель "Гранд".

У 1914 році на площі було встановлено погруддя Тараса Шевченка до 100-річчя поета, але незабаром його було зруйновано. Новий пам'ятник Шевченку було встановлено лише в 1990 році.

Від площі Відродження розпочинається затишна пішохідна частина проспекту В'ячеслава Чорновола.

Снятинська ратуша нарівні з бучацькою вважається однією з найкрасивіших в Україні.

Будівництво розпочалося в 1861 році. Автор проєкту – чернівецький архітектор Йосип Шрейбер.

Будівля ратуші кілька разів перебудовувалась, остання реконструкція була проведена в 1909 році (цю дату можна побачити на флюгері).

Триповерховий будинок у стилі класицизму прикрашає 50-метрова годинникова вежа, що поєднує у собі різні архітектурні стилі. Вона використовувалася як пожежна дзвіниця. Механізм курантів виготовлений годинниковим майстром Міхелем Менсовичем із Кросно (Польща). Під циферблатами розміщено герби Снятина.

На балкон ратуші можна піднятися 252 сходинками.

До Другої світової війни у ратуші розміщувався магістрат. Нині будівля використовується як адміністративна. Проведено реставрацію.