Пам'ятки Калуського району

Історико-меморіальний музей Степана Бандери відкрито в селі Старий Угринів, в якому ідеолог українського національного руху народився в 1909 році.

Родина Бандерів жила тут з 1906 по 1933 рік. Експозиція розкриває середовище, в якому зростав та виховувався Степан Бандера, ілюструє життя та діяльність лідера ОУН. Представлені особисті речі, документи, фотографії.

Експонується колекція українських грошових знаків ХХ століття.

Історико-меморіальний музей Степана Бандери в Старому Угринові є філією Івано-Франківського обласного музею визвольної боротьби імені Степана Бандери.

Міська ратуша Болехова в нинішньому вигляді споруджена в 1863 році, хоча закладена була ще в XVIII сторіччі.

Магдебурзьке право Болехів мав з 1603 року згідно з привілеєм, наданим польським королем Сигізмундом III.

Міський магістрат тут розташували на розі центральної площі. Невелика елегантна будівля Болехівської ратуші має годинникову вежу з фігурним верхом.

Нещодавно ратушу відреставрували, на годинниковій вежі встановили нові куранти роботи сучасного львівського майстра Олексія Бурнаєва.

Донині ратуша використовується за своїм призначенням - у ній міститься Болехівська міськрада.

Виставкова зала Комунального закладу "Музейно-виставковий центр Калуської міської ради" відкрилася у 1991 році.

Заклад презентує творчість українських та закордонних митців: малярство, графіку, скульптуру, декоративне мистецтво.

Тут відбуваються симпозіуми з різних видів мистецтв, демонстрації вишитого одягу, презентації, благодійні та книжкові ярмарки, туристичні та промислові виставки. Зокрема, проходила виставка старожитностей Слобожанщини від етнофундації "Рід" із міста Краматорськ.

Гошівський монастир Преображення Господнього отців василіян – місце масового паломництва греко-католиків з різних країн.

Перша історична згадка про монастир біля Гошева датована 1509 роком. Спочатку Гошівський чоловічий монастир знаходився в урочищі "Чорний Ділок", але в XVII сторіччі його спалили татари, і знову обитель відбудували на Ясній горі, де він розташований і зараз.

У 1835-1842 роках були розібрані дерев'яні споруди монастиря та збудовані кам'яні. В 1842 році завершено будівництво церкви Преображення Господнього, яка збереглася до наших днів.

Розквіт обителі припав на часи митрополита Андрея Шептицького.

До Першої світової війни Гошівський монастир вважався одним із найбільших духовних центрів Галичини. Але з 1939 році почалися переслідування греко-католицьких ченців та спроби закрити монастир. Він зміг протриматися до 1950 року, коли його повністю ліквідували. У приміщеннях розміщувався дитячий будинок, потім армійський склад, потім — база відпочинку.

На початку 1990-х років обитель була відроджена. На пожертвування віруючих було відремонтовано монастирські приміщення та церкву. Німецькі реставратори відновили 5 великих полотен XVIII століття, створили 15 нових картин. Електронні дзвони Гошівського монастиря – єдині в Україні.

Головна святиня – чудотворна ікона Гошівської Божої Матері (XVIII сторіччя; копія Ченстоховської ікони), яку називають "Царицею Карпат". Ікона коронована в 2009 році Папою Римським Бенедиктом XVI.

Етнографічний музей Калущини створений у 1994 році при Вищому професійному училищі №7 міста Калуш з ініціативи викладача Валерія Сердюка.

В експозиції представлено зібрані учнями та викладачами етнографічні колекції предметів традиційної культури Бойківщини і Прикарпаття, зокрема ужитково-побутові й мистецькі предмети XVIII-XX століть. У розділі "Народні промисли і ремесла" представлені вироби гончарства, ткацтва, ковальства.

Колекція сільськогосподарських знарядь праці розповідає про старовинні способи землеробства і тваринництва. Відтворено інтер’єр сільської хати кінця ХІХ – початку ХХ століття.

Багатими є колекції вишивки, народного одягу, художніх виробів народних ремесел. У розділі "Сакральні пам’ятки Бойківщини" представлені церковні старожитності ХVІІІ–ХХ століть.

Рожнятівський замок графа Скарбека (Скарбка) може вважатися визначною пам'яткою лише з великою натяжкою, оскільки у зовнішньому вигляді від його середньовічної історії майже нічого не залишилося.

Ймовірно, перший замок у Рожнятові був закладений у XV сторіччі. Він мав дві вежі та оборонний рів. У XVIII столітті граф Рафаїл Скарбек герба "Абданк", який отримав ці землі в посаг за своєю дружиною Юлією Магдаленою Беное, перебудував замок у неоготичному стилі, перетворивши його на парадну магнатську резиденцію.

Пізніше в приміщенні замку розміщувався повітовий суд та поліцейське управління. За радянських часів будівля була ще раз майже повністю перебудована. Від неоготичного декору збереглося лише оформлення шестикутної кутової башти. Наразі у будівлі розміщується відділення Національної поліції України.

Карпатський трамвай - оригінальний екскурсійний маршрут вузькоколійною залізницею через мальовниче передгір'я Карпат що пролягає від Вигоди до Сенечова.

Відкритий в 2004 році на базі вузькоколійки, створеної бароном Леопольдом Поппер фон Подграгі ще в кінці ХІХ століття для обслуговування гірських лісозаготівель. Ширина вузької колії - 760 міліметрів, що майже в 2 рази менше за традиційну європейську.

До складу поїзда входить локомотив, в якому можна спостерігати роботу машиніста, закритий вагон з комфортними сидіннями, вагон-кабріолет, а також відкрита платформа. По ходу маршруту потяг долає 4 мости.

Передбачено зупинки біля мосту через річку Мизунку, джерела мінеральної води "Горянка", висота болота Ширковець, станції Дубовий Кут та біля каскаду Мізунського водоспаду. Можлива організація пікніків.

Римо-католицький костел Святого Валентина в Калуші побудований у 1841-1845 роках на місці дерев'яного католицького храму Святої Марії Магдалини, який відомий з 1464 року.

Новий мурований костел виконаний у стилі неоготики. В 1786 році зведено нову вежу. У 1910-1912 pоках проведено капітальну реконструкцію: добудовано бічні каплиці, перед фасадом споруджено сходи, виготовлено нові головні та бічні вівтарі тощо.

З 1954 до 1999 рік храм було закрито, у ньому розмістили спортзал. Якийсь час він належав Українській Автокефальній Православній Церкві.

Нині костел Святого Валентина у Калуші чинний. У 2008 р. проведено останню реставрацію, яка повернула храму автентичний вигляд.

Рожнятівський краєзнавчий музей "Бойківщина" розташований у старовинному будинку, який збудував у Рожнятові український граф Думка на початку XX століття.

За радянських часів тут був суд, потім музей художника Володимира Харченка.

Зараз в експозиції музею представлено близько 400 предметів, які знайомлять відвідувачів з історією краю за останні два тисячоліття, народним побутовим та сакральним мистецтвом Бойківщини, життям видатних людей.

У музеї зберігається частина колекції картин художника Володимира Харченка.

Краєзнавчий музей Калущини є одним із підрозділів Комунального закладу "Музейно-виставковий центр Калуської міської ради". Відкрився 1997 року в будівлі колишньої єврейської громади, яка є пам’яткою архітектури першої половини ХХ століття.

Основу експозиції складають археологічні пам’ятки Калущини, старовинні документи, церковні стародруки, твори образотворчого мистецтва, давні світлини, матеріали з історії дзвонарства, предмети домашнього побуту тощо.

В цьому ж приміщенні розташована артгалерея.

До складу Музейно-виставкового центру також входять Меморіальний музей "Калуська в'язниця", меморіальний комплекс "Криївка Черемоша", Музей-оселя родини Франка та виставкова зала.

Повстанська криївка бійців УПА відновлена у 2018 році в урочищі Плаєк поблизу села Гриньків.

На цьому місці в 1947 році існував підземний бункер, що використовувався відділом пропаганди Крайового проводу ОУН Карпатського краю. 5 листопада 1947 року десятеро повстанців на чолі з Гелетієм Леоном "Тисою" прийняли тут бій з багаточисельним загоном карателів НКВС. Майже всі вони загинули.

Місцеві активісти віднайшли в лісі місце бою та відбудували криївку за збереженими кресленнями.

Меморіальний комплекс "Криївка Черемоша" розташиваний на території Калуської центральної районної лікарні, що на  житловому масиві "Підгірки".

Саме тут під час Другої світової війни знаходився підземний бункер підпільної групи ОУН на чолі з Іваном Магасом (псевдо "Черемош"), що займалася друком агітаційних матеріалів. Усі шестеро повстанців загинули 6 вересня 1945 року в бою зі спецзагоном НКВС. Залишки сховища були знайдені та досліджені калуськими активістами.

У 2017 році відбулося урочисте відкриття реконструйованої криївки та пам'ятного знаку на честь загиблих підпільників ОУН.

Меморіальний комплекс "Криївка Черемоша" є одним із підрозділів Комунального закладу "Музейно-виставковий центр Калуської міської ради".

Меморіальний музей "Калуська в’язниця" створений 2013 року в підвальному приміщенні будинку XIX століття, в якому за часів польської та німецької окупації розміщувалися судові та слідчі установи, а за радянського режиму – репресивні органи НКВС та КДБ.

Під арештом тут перебували багато хто з активістів ОУН та УПА. Про їх діяльність на Калущині розповідає експозиція у залі "Історія національно-визвольної боротьби початку-середини ХХ століття".

У залі археологічних знахідок представлені матеріали з розкопок на території міста. У ще одній залі відтворено інтер'єр міської кімнати середини XX століття. Окрема експозиція присвячена історії Революції Гідності та російсько-української війни. Підвальне приміщення використовується як виставкова площа для тематичних експозицій.

Меморіальний музей "Калуська в’язниця" є одним із підрозділів Комунального закладу "Музейно-виставковий центр Калуської міської ради".

Жіночий монастир Згромадження Сестер Пресвятої Родини знаходиться на південній околиці села Гошів, неподалік Гошівського монастиря отців василіан.

Монастир побудований в кінці XX століття поблизу Гошівської Ясної гори. Головний корпус монастиря, двоповерховий, з підвальним поверхом, виконаний із вбудованої по осі головного входу каплицею та внутрішнім напівзакритим двором, навколо якого розташовані галерея та келії. На першому поверсі розташовані трапезна з окремим входом, бібліотека, келії, допоміжні та технічні приміщення. Другий поверх займають келії, каплиця та інші приміщення. Вбудовану каплицю завершує високе шатрове восьмигранне покриття, що гармонійно поєднується з куполом храму на Ясній горі та навколишнім ландшафтом.

Долинський краєзнавчий музей "Бойківщина" відкрито у 2003 році завдяки всесвітньо відомому благодійному фонду Тетяни і Омеляна Антоновичів (США).

Експозиція розповідає про природу, історію та культуру Бойківщини – етнографічної області на північних та південних схилах Карпат.

Найбільший інтерес представляє реконструкція зовнішнього вигляду та інтер'єру бойківської хати - типового житла бойків, що складається з великої житлової кімнати (світлиці), коридору (сіней) та приміщення для худоби. Тут зібрані автентичні меблі, знаряддя праці, предмети побуту та традиційний бойківський одяг.

Також є відділи природи цього регіону Карпат, історії міста Долини, бойківського побуту та етнографії, сакрального мистецтва.

В меморіальній кімнаті родини Антоновичів зібрано матеріали, що розповідають про їхнє життя в Долині, еміграцію до США та меценатську діяльність.