Пам'ятки Верховинського району

Музей гуцульського побуту та мистецтва "У трембітаря" відкрив у себе вдома у Верховині гуцульський музикант Микола Іллюк, керівник ансамблю "Гуцули".

Будинок Іллюка розташований на горі у присілку Швейково.

В експозиції представлено традиційні гуцульські костюми, предмети побуту та понад сотню народних музичних інструментів. Господар проводить екскурсії, розповідаючи про походження гуцулів, їх життя та ремесла, обряди та традиції. На більшості представлених музичних інструментів він грає.

Пропонує відвідувачам майстер-класи гри на знаменитій гуцульській трембіті, дримбі, цимбалах, дуді.

Музей "Хата-ґражда" створений у Криворівні на основі одного з небагатьох зразків цього типового гуцульського будинку-фортеці 1858 року побудови.

Житлові та господарські будівлі з глухими зовнішніми стінами оточують невеликий внутрішній двір, утворюючи замкнутий простір. Гражди служили для захисту від ворогів, диких звірів та негоди.

Криворівненська гражда в кінці ХІХ століття належала родині Харуків, у яких часто бували в гостях письменник Іван Франко та етнограф Володимир Гнатюк.

У 1964 році ця хата-ґражда була використана під час зйомок фільму "Тіні забутих предків". З 1984 році хата стояла пусткою. В 1993 році її відреставрували та відкрили музей.

Проходять виставки картин та фотографій.

Музей "Хата-ґражда" є філією Івано-Франківського краєзнавчого музею.

Музей гуцульського побуту Василя Тупилюка у Краснику розташований на території приватної садиби "Кринта". Власник садиби у 2009 році відтворив на своєму обійсті точну копію хати свого прадіда та вже за два роки відкрив у ній музей традиційної гуцульської культури.

В хаті відтворена автентична обстановка:  діюча піч, дерев'яне ліжко, старовинні ікони на стінах. В експозиції представлені вишиванки, керамічні та дерев'яні вироби, народні інструменти, національний одяг. Головним експонатом є бартка (бойовий топірець) січового стрільця 1914 року.

Екскурсії проводить особисто власник колекції Василь Тупилюк. Він також пропонує майстеркласи з використанням традиційних інстументів і приладдя: помол кукурудзи на муку на жорнах, виготовлення шерстяної нитки за допомогою мотовила, веретена, самотоки та кужеля, виготовлення олії з муки льону в олійниці, приготування приготування сиру тощо.

Музей гуцульської магії розмістився в одному із комплексів відпочинку на околиці Верховини, яка вважається неформальною столицею Гуцульщини.

Його мета - зберегти пам'ять про відомих карпатських знахарів і провидців, яких тут називають мольфарами.

В музеї представлені речі, якими користувалися маги-мольфари та які розповідають про давню гуцульську магію.

На базі музею гуцульської магії також проводяться майстер-класи з виготовлення оригінальних чайних ложок з дерева, прядіння ниток з вовни, дзеркальної каліграфії.

Музей історії села Верхній Ясенів відкрився в 2021 році коштом громадськості та за підтримки Національного природного парку "Верховинський".

Експозиція розповідає про історію, культуру і побут села, а також про видатних уродженців Верхнього Ясенова, серед яких відомий мольфар Михайло Нечай та гуцульський музикант-віртуоз Роман Кумлик.

Представлені історичні світлини, карта перебування та маршрутів по Верховинщині Лесі Українки та Івана Франко, побутові предмети гуцулів.

Приватний музей кінофільму "Олекса Довбуш" у Верховині відкрили в 2018 році місцеві підприємці та громадські активісти Микола Данилюк і Володимир Сумарук.

Експозиція розповідає про легендарного ватажка опришків Олексу Довбуша, чий повстанський загін діяв на Прикарпатті у середині XVIII століття, а також про зйомки однойменного кінофільму кіностудії імені Олександра Довженка, який був знятий режисером Віктором Івановим у 1959 році саме у Верховині та сусідній Криворівні.

В експозиції представлені світлини та різні раритетні речі, пов'язані зі зйомками фільму. Особливістю музею є наявність великого мультимедійного екрану, на якому демонструються фрагменти фільму "Олекса Довбуш" та інших стрічок, які були зняті у Карпатах.

Для дітей на подвір'ї музею облаштована ігрова зона "Опришківські забави", де можна позмагатися у силі, міткості та спритності.

Хата-музей кінофільму "Тіні забутих предків" у верховинському присілку Гліфа відкрита в 2000 році у будинку, в якому в 1963-1964 роках жив під час зйомок режисер фільму Сергій Параджанов.

Відвідувачі тут можуть подивитися фільм та ознайомитись з історією створення картини.

Діють такі експозиції: життя та творчість видатних людей, етнографія та побут, історико-архітектурна спадщина.

Будинок-музей відомого історика та політичного діяча УНР Михайла Грушевського відкрито в Криворівні на місці, де на початку XX столтіття ним була куплена садиба у місцевого поміщика Пшебилівського.

Тут майбутній президент України неодноразово бував на відпочинку.

Вілла згоріла в 1917 році, проте в 2003 році була відтворена за кресленнями і спогадами очевидців, що збереглися.

В музеї представлені біографічні документи та фотографії, етнографічна колекція, предмети побуту початку XX сторіччя.

Криворівнянський музей Михайла Грушевського є філією Івано-Франківського краєзнавчого музею.

Приватний музей гуцульського побуту, етнографії та музичних інструментів у 1999 році відкрив у своєму будинку верховинський музикант та колекціонер Роман Кумлик.

Експонати для музею він збирав упродовж 30 років. Це і народний одяг із льону та шкіри, і розписні глиняні тарілки, і гуцульські топірці-бартки, і грошові знаки різних часів, і багато інших старовинних речей та предметів народного побуту.

Найбільшою різноманітністю відрізняється колекція народних музичних інструментів: скрипки, трембіти, цимбали, дримби, кобзи. Особливою гордістю колекції є гуцульська волинка – дуда.

Раніше екскурсії проводив сам господар музею, супроводжуючи розповідь про кожен інструмент виконанням народних мелодій та пісень. Після смерті музиканта гостей приймає його донька Наталія.

Про відвідування музею музичних інструментів Романа Кумлика необхідно домовлятися заздалегідь.

Криворівнянський меморіальний музей гуцульської письменниці, поетеси, художниці та народного філософа Параски Плитки-Горицвіт у Криворівні заснований Верховинською селищною радою 2021 року.

До його складу увійшла меморіальна хата-музей Плитки-Горицвіт, створена в помешканні мисткині в присілку Грашпарівка ще 2005 року. Основна експозиція робіт мисткині, відкрита 2022 року, розмістилася у будівлі колишньої сільради Криворівні. В експозиції представлені твори народного наївного мистецтва письменниці та художниці, яку називають "Гомером Гуцульщини".

Письменницький доробок Параски Плитки-Горицвіт об'єднанує під назвою "Подарунок рідному краєві" 46 великих рукописних і друкованих на машинці книг по 500 сторінок кожна, а також десятки маленьких книжечок з її ілюстраціями та в саморобних палітурках.

Краєзнавчий музей створено в селі Криворівня в 1965 році на базі середньої школи.

Експозиція розповідає про історію гуцульського села, життя та побут мешканців краю.

Фонди музею налічують понад 100 експонатів.

Етнографічний музей старожитностей Гуцульщини відкрив у дворі власного будинку етнограф та історик із Криворівні Ярослав Зеленчук.

В одній залі послідовно розміщено кілька тематичних експозицій: стародавні часи (знаряддя збирання, мисливства, риболовлі), вівчарське полонинське господарство, деревообробка та будівництво, ремесла та промисли, зразки декоративно-ужиткового мистецтва (одяг, розписні гончарні вироби, різьблення по дереву), музичні інструменти (дримби, скрипки), визвольна боротьба (світові війни, рух опришків).

Зокрема, представлено копію курильної трубки легендарної гуцулки Чукутихи.

Дегустаційну залу "Музей штопора" відкрив у 2020 році колекціонер Петро Антипов на власному подвір'ї у Верховині. В його колекції понад 600 штопорів різноманітних форм та розмірів – у вигляді тварин, птахів, ключів, зброї, келихів тощо.

Експонати розвішані у великій альтанці, яка також виконує функції дегустаційної зали. Власник особисто проводить екскурсії з розповідями про історію та різновиди штопорів.

Також відвідувачам пропонуються дегустації домашніх вин та чачі, які господар виробляє із закарпатського винограду. До вина пропонується підкопчений сир будз.

Сироварня-музей "Хата-стая" відкрита у Верховині в 2014 році. Стая - це традиційний елемент полонинської садиби гуцулів-вівчарів, де з овечого молока варять сир будз.

Справжню столітню гуцульську хату перевезли господарі з віддаленого села. Найстарішою частиною будівлі є кімната з піччю, де зібрані вишиті сорочки та рушники, посуд (тарілки, глеки), килими тощо. Тут господарі готують страви у печі.

Друга кімната "Гуцульська світлиця" призначена для проведення майстер-класів та дегустацій.

Але спочатку відвідувачам пропонують взяти участь у процесі приготування будза у стаї, де над відкритим вогнищем розміщується казанок із молоком. Після цього проводиться дегустація.

Також тут можна навчитися готувати гуцульські страви чи взяти урок ткацтва.

Народний музей Гуцульського театру Гната Хоткевича у Красноїллі на Івано-Франківщині заснований 1987 року в невеликому дерев'яному будинку, в якому в 1908-1912 роках працював перший гуцульський театр.

Основна експозиція в залі зі сценою присвячена діяльності театру та його засновника Гната Хоткевича, інших діячів театру, серед яких Олекса Ремез і Лесь Курбас. Можна побачити історичні світлини, рукописи, афіши вистав, театральні костюми та реквізит.

Також представлені матеріали про історію села Красноїлля, про шкільництво на Гуцульщині та про учасників Гуцульського повстання 1920 року.