Пам'ятки Житомирського району

Монумент Вічної Слави на честь воїнів-визволителів Житомира встановлено на одній із найвищих точок міста та видно здалеку.

Монумент є високою масивною колоною циліндричної форми, висіченою з житомирського лабрадориту, на якій встановлена скульптурна композиція - воїн Радянської Армії, партизан і жінка-патріотка. Над ними майорить прапор. Скульптурна композиція відлита із бронзи. На гранітному постаменті висічено найменування частин Радянської Армії, партизанських з'єднань та загонів, підпільних організацій, прізвища воєначальників, партизанських командирів, керівників партійного підпілля. Біля монумента горить Вічний вогонь.

Від підніжжя монумента відкривається чудовий краєвид на місто, що оточують його ліси, греблю, що утворює Житомирське водосховище.

Зразковий музей історії села Івановичі відкрився у 1991 році, розташовується у трьох кімнатах Івановицького ліцею.

Близько 500 експонатів висвітлюють основні етапи розвитку села Івановичі від XVII століття до сьогодення, а також особливості народного побуту його мешканців у різні часи. Представлено макет традиційної селянської хати.

Експозиції "Від рослини до тканини" та "Від зернини до хлібини" розповідають про давні способи хліборобства, про технологію ткацтва та інші народні ремесла.

Окремі експозиції вісвітлюють події Голодомору 1932-1933 років, Другої світової війни, Революції гідності та російсько-української війни.

Краєзнавчий музей "Історія села Висока Піч" працює при Високопічському ліцеї з 1995 року. Розташовується у другому корпусі навчального закладу. У 16 експозиціях на двох поверхах представлено понад 4500 експонатів.

Експозиційний розділ "Край наш поліський" розповідає про природу, історію й топоніміку краю, а також про розвиток освіти та охорони здоров'я в регіоні. Тут відтворено інтер'єри сільського медпункту та квартири директора школи середини XX століття.

В експозиційному розділі "Край наш звитяжний" представлена військово-історична експозиція про військовослужбовців-земляків, а також матеріали про ракетно-космічну галузь і виставка діорамних мініатюр.

Співробітники музею організують екскурсії на колишню бойову стартову позицію 431-го ракетного полку для огляду залишків інженерних споруд ракетно-ядерної бази.

Музей пожежної охорони в Житомирі розташовується в приміщенні пожежної вежі, яка була збудована в 1894 році.

Пожежна вежа досі діє, є пам'яткою архітектури місцевого значення.

В музеї представлено історію формування системи пожежогасіння та пожежної техніки, на кінопроекторі показують фільм про причини виникнення пожеж.

Народний історико-краєзнавчий музей села Криве на Житомирщині засновано в 2003 році з ініціативи місцевих краєзнавців.

Музей розташований на території Кривенської гімназії імені Йосипа Юркевича. Гімназія носить ім'я свого фундатора, відомого лікаря і громадського діяча Йосипа Юркевича, який народився в Кривому в 1853 році.

Основна частина експозицію музею також присвячена родині Юркевичів та їнхіх друзів і сусідів Рильських, що мешкали неподалік у Романівці. Зокрема, представлені особисті речі й документів, передані музею нащадками Йосипа Юркевича.

Народний музей історії села Кодня заснований у 1976 році, розташований у місцевому будинку культури.

У музеї можна дізнатися про історію села Кодня з давніх-давен, ознайомитися з археологічними знахідками, артефактами козацтва та архівними документами.

Основну експозицію присвячено подіям гайдамацького повстання "Коліївщина". Як відомо, після розгрому польськими та російськими військами повстанських загонів під проводом Максима Залізняка та Івана Гонти, за рішенням польського суду в Кодні було страчено понад 200 учасників - запорожців та гайдамаків.

В експозиції представлені копії документів, пов'язаних із гайдамацьким рухом в Україні, карти, зразки козацької зброї, старовинні знаряддя селянської праці та побуту, матеріали про історію Кодні.

Народний музей композитора Бориса Лятошинського відкрився в 2013 році в приміщенні Житомирської музичної школи № 1, яка носить ім'я цього класика української музики ХХ століття, що народився в Житомирі в 1894 році.

Експозиція містить матеріали про життя і творчість митця та його родину, яка мала польське коріння. Представлені особисті речі композитора, сімейні фото, архівні документи.

Окрема експозиція присвячена історії Житомирської музичної школи з 1905 року та її видатним випускникам.

Єдиний в Україні музей видатного українського піаніста Святослава Ріхтера відкрився в 2015 році в приміщенні Житомирської музичної школи № 2, яка також носить ім'я Святослава Ріхтера.

З 1930 року музична школа розташовується в історичній будівлі на розі вулиць Івана Франка і Святослава Ріхтера, зведеній у 1904 році як прибутковий будинок. Тут навчалися композитор Олександр Білаш і диригент Вадим Гнєдаш, виступало багатьох діячів культури, серед яких всесвітньо відомий піаніст Святослав Ріхтер.

До 100-річчя від дня народження музиканта було відкрито музей "Кімната пам'яті Святослава Ріхтера", який з 2018 року носить ім'я народного. В експозиції представлені архівні документи, фотоматеріали та особисті речі музиканта. Також експонуються живописні роботи Ріхтера, зокрема картина "На дачі", написана олією. Працює постійна виставка "Світ очима Святослава Ріхтера", де представлено майже 50 світлин, зроблених ним особисто.

Двоповерховий особняк у стилі бароко на південній околиці Житомира належав житомирському нотаріусу, адвокату Івану Філіпову.

Спочатку будинок 1886 року побудови був дерев'яним. Філіпов реконструював його в 1903 році, перетворивши на розкішний особняк.

Зараз у будівлі розміщуються одразу 3 державні організації: управління юстиції, управління культури та Палац щастя.

Особняк Філіпова є пам'яткою архітектури місцевого значення, однією з маловідомих архітектурних перлин Житомира.

Палац у Ставках збудований у XVIII сторіччі графом Станіславом Дуніним-Вонсовичем, бригадним генералом Війська Польського, який брав участь у наполеонівських війнах 1812 року.

На початку XX століття приміщення палацу використовувалося як агрошкола.

Зараз у будівлі розміщується виставкова зала Мистецького маєтку "Ставки". Тут проходять художні та фотопленери, у яких беруть участь відомі українські живописці, графіки, скульптори та фотохудожники. У залах палацу регулярно відбуваються вернісажі та творчі зустрічі.

"Плоский будинок" у Житомирі, який також називають "Будинок-химера" або "Будинок у формі серця", заслужив таку назву за своє нестандартне архітектурне рішення.

Будівля середини ХІХ століття знаходиться в історичному центрі Житомира, що на майдані Перемоги. Його розташування відповідає дореволюційному радіальному плануванню міста. Колись будинок був кутовим, причому стояв на гострому розі перехрестя. Щоб максимально використати всю земельну ділянку, архітекторові також довелося спроєктувати будинок із надзвичайно гострим кутом. Таким чином, при погляді з певного ракурсу, створюється ілюзія, що в будинку є лише фасад з вікнами, а інших стін немає – будинок плоский. При цьому два крила будівлі зробили його в плані, що нагадує форму серця.

Також відомі "плоські будинки" в Одесі та Львові.

Поштова станція в Березині, на 121-му кілометрі Брест-Литовського шосе, побудована в 1846 році за зразковим проєктом "Дома II розряду з готелем", характерною особливістю якого є стрілчасті вікна в стилі неоготики.

Збереглися оригінальні деталі оздоблення ганку: гранітні сходи, візерунчасті кронштейни навісу над дверима.

У 1941 році в приміщенні поштової станції розміщувався штаб німецької армії, що наступала на Київ.

Музей флори та фауни Радомишльщини відкрито в 1968 році з ініціативи директора місцевого лісомисливського господарства Андрія Філіповича.

Музей розташований на території невеликого дендропарку з декоративним ставком, розарієм, акуратними газонами та алеями.

Перша зала музею розповідає про історію Державного лісомисливського господарства (1936 рік). Представлено першу бензопилу "Дружба", фотографії та інше.

В решті трьох залах представлена ​​флора і фауна: опудала великих травоїдних (шляхетного оленя, лося), сценки з життя лісових косуль, сімейство диких кабанів, вовки та єнотовидний собака. Серед птахів виділяється своїм розміром беркут (розмах крил 2 метри).

В музеї зберігається колекція мінералів, велика колекція метеликів.

Історико-краєзнавчий музей села Рижани на Житомирщині заснований у 1987 році. Основна музейна експозиція у трьох залах розташована у приміщенні Рижанського ліцею.

Зокрема, представлені археологічні знахідки з сусіднього села Кропивенка, матеріали про заснування та розвиток села Рижани, історичні світлини, старі земельні акти, предмети побуту поліщуків.

В окремій залі розташовано "Музей льону", що знайомить із процесом створення лляного полотна та поліської вишивки, а також з історією місцевого Володарсько-Волинського льонозаводу.

Підрозділом Історико-краєзнавчого музею також є "Музей поліського рушника", відкритий в 2015 році в сусідньому приміщенні Рижанського клубу. Тут представлено понад 130 оригінальних вишитих лляних рушників, традиційний одяг поліщуків, предмети сільського господарювання.

Палацово-парковий комплекс в Івниці заклав у середині XVIII сторіччя шляхтич Йозеф Чернецький. Ландшафтний парк площею 14 гектарів з каскадом ставків розташований на лівому березі річки Ів'янка. Тут же був двоповерховий палац.

У 1814 році маєток у Івниці придбав барон Йозеф де Шодуар. Його син Станіслав почав збирати у палаці багату бібліотеку та картинну галерею. Колекцію продовжив його онук Іван де Шодуар, переїхавши згодом до Житомира. Потім збірка живопису Шодуарів лягли в основу Житомирської картинної галереї.

Останнім господарем івницької садиби був цукрозаводчик Микола Терещенко.

На території Івницького парку збереглися фрагменти в'їзної брами, стилізовані сторожові вежі та одна з господарських будівель. У парку росте близько 45 видів дерев та чагарників, серед яких переважає ясен, ялина, липа, клен та в'яз. Вік багатьох дерев перевищує два сторіччя.