Пам'ятки Житомирського району

Свято-Успенський Архієрейський собор розташований в одному з найдавніших історичних районів Житомира – на Подолі, тому його ще називають Подільською церквою.

Церква є пам'яткою архітектури місцевого значення.

Належить УПЦ московського патріархату.

Високий та стрункий Хрестовоздвиженський кафедральний собор розташований в історичному серці Житомира на Замковій горі.

Храм у візантійському стилі збудовано в 1900 році на місці дерев'яної Троїцької церкви, що існувала з XVII сторіччя.

В 1930-ті роки храм було закрито радянською владою, пізніше передано обласному краєзнавчому музею. В 1987 році в ньому розмістили експозицію музею природи, геологічна колекція якого була заснована волинським губернатором Михайлом Чертковим ще в XIX столітті.

Після тривалих дискусій щодо повернення Хрестовоздвиженського собору православним віруючим, в 2011 році його було передано УПЦ московського патріархату та освячено в 2014 році.

"Головою Чацького" в Житомирі називають скелю химерної форми над річкою Тетерів (30 мметрів), геологічна пам'ятка державного значення.

За легендою, звідси кинувся в річку польський шляхтич Чацький, якого переслідували козаки. За іншою версією назва пов'язана з прізвищем засновника Кременецького ліцею Тадеуша Чацького.

Скелю добре видно з оглядового майданчика на греблі Тетерівського водосховища та з пагорба біля Монументу Слави. Навпроти - скеля "Чотири брати".

Скеля "Голова Чацького" - популярне місце літнього відпочинку мешканців Житомира.

Величний Спасо-Преображенський кафедральний собор вважається символом міста Житомира, один з найбільших православних храмів України.

Споруджений в 1866-1874 роках архітектором Карлом Рахау як головний православний храм Волині на місці василіанської церкви. Витриманий у візантійсько-руському стилі з характерними рисами давньоруської архітектури ХІ-ХІІ сторічь. Висота веж досягає 53 метри.

Інтер'єр багато оформлений з використанням місцевого граніту та лабрадориту.

Францисканський костел та монастир у Чуднові заснував у XVII сторіччі князь Сангушко, кам'яний храм було збудовано в 1760 році вікарним єпископом Горчинським.

У 1787 році дорогою до Канева на зустріч із російською імператрицею Катериною ІІ костел відвідав останній польський король Станіслав Август Понятовський.

У 1832 році монастир було ліквідовано, а за радянських часів сильно постраждав і костел.

Зараз храм належить католицькій парафії Знайдення Хреста Господнього, йде реставрація.

Хорошівський народний музей історії відкрито в 1988 році в центрі селища Хорошів.

Наразі колекція музею налічує понад 1,5 тисячі експонатів. У тому числі - знаряддя праці древніх людей (кам'яні молотки, сокири, зубила, скребки тощо); дерев'яні предмети побуту поліщуків (ткацький верстат, коловорот, рубель, гребінки для чесання льону тощо); праски, самовари; мапи, купчі земельних ділянок, векселі, паперові та металеві гроші; домоткані рушники, сорочки; військові нагороди періоду Другої світової війни та інше.

Заслуговує на увагу "Геометричний План" (1906 рік) про продаж поміщицею Трубецькою селянинові Гефці трьох десятин землі в селі Горошки (стара назва Хорошова).

Також у музеї є експозиція "Кутузов та Горошки", присвячена перебуванню полководця у своєму маєтку в Горошках.

Пулинський народний художній музей "Пулинські барви" відкрився в 2012 році з ініціативи гуртка художників "Пулинське земляцтво". Розташовується в Центрі культури і дозвілля Пулинської селищної ради.

Основу експозиції складають роботи місцевих художників, серед яких Володимир Дзюбенко, Леонід Фесенко, Валентин Войтенко та інші.

Також у 2023 році в Центрі культури і дозвілля відкрили етнографічну експозицію "Українська хата - берегиня роду".

Церква Різдва Пресвятої Богородиці на високому березі Тетерева у Чуднові ефектно виглядає з траси Житомир-Хмельницький.

Побудована в 1772 році коштом православної громади міста.

Краєзнавчий музей у Черняхові засновано в 1967 році.

Експозиція розміщена в шести залах, розповідає про природу та історію Черняхівщини від палеоліту до сьогодні. Має 6 тематичних розділів: "Природа", "Археологія", "Етнографія", "Радянський період", "Друга світова війна" та "Сучасна історія".