Пам'ятки Івано-Франківської області

Жіночий монастир Згромадження Сестер Пресвятої Родини знаходиться на південній околиці села Гошів, неподалік Гошівського монастиря отців василіан.

Монастир побудований в кінці XX століття поблизу Гошівської Ясної гори. Головний корпус монастиря, двоповерховий, з підвальним поверхом, виконаний із вбудованої по осі головного входу каплицею та внутрішнім напівзакритим двором, навколо якого розташовані галерея та келії. На першому поверсі розташовані трапезна з окремим входом, бібліотека, келії, допоміжні та технічні приміщення. Другий поверх займають келії, каплиця та інші приміщення. Вбудовану каплицю завершує високе шатрове восьмигранне покриття, що гармонійно поєднується з куполом храму на Ясній горі та навколишнім ландшафтом.

Монастир католицького ордену капуцинів заснований у Маринополі (Маріямполі) у 1742-1746 роках коштом брацлавського воєводи Яна Каєтана Яблоновського.

У 1757 році було завершено будівництво костьолу Святого Антонія. При монастирі діяв колегіум із класами філософії та риторики, школа для сиріт, лікарня.

За австрійської влади обитель передали у користування сестер милосердя ордену хариток, а костел перейшов у розпорядження греко-католицької громади Маріямполя.

У 1948 році біля монастиря розмістили інтернат, потім ЛТП. На сьогодні це Галицька виправна колонія.

Музей "Герої Дніпра" в Івано-Франківську є філією Національного військово-історичного музею України. Заснований у 1966 році як Музей бойової слави 38-ї загальновійськової армії, яка у 1943 році брала участь у форсуванні Дніпра на північ від Києва і створенні Лютізького плацдарму.

Центральним елементом експозиції є діорама "Подвиг на Дніпрі", яка демонструє бойові дії під час форсування ріки у вересні 1943 року. Перед тим як увійти до демонстраційного залу, відвідувачі проходять через стилізовану штабну землянку, якою користувався командуючий 38-ю армією генерал-полковник Кирило Москаленко.

Основна експозиція у 12 залах висвітлює військову історію та традиції Прикарпаття значно ширше – від часів Галицько-Волинської держави до сьогодення. Окремі розділи присвячені бойовому шляху Легіону УСС на Станиславівщині в часи Першої світової війни, формуванням УГА періоду українсько-польської війни 1918-1919 років, участі уродженців Івано-Франківщини російсько-українській війні.

Доповнює експозицію багата колекція зразків стрілецької зброї, інженерних та артилерійських боєприпасів, засобів зв’язку.

2018 року відкрилася стаціонарна виставка, присвячена сторіччю проголошення Західно-Української Народної Республіки.

Музей "Дєдик" створила на власному подвір’ї у Косові родина українського поета і письменника Богдана Радиша, присвятивши експозицію його пам'яті.

На першому поверсі музею розташований меморіальний кабінет Богдана Радиша. У двох залах другого поверху представлено роботи сина письменника, майстра художніх виробів Мирослава Радиша (боклаги, тарелі, ручні хрести, свічники, мисники тощо), а також добірку старовинного одягу, яку зібрав його онук, колекціонер Едуард Радиш.

Поки що музей працює неофіційно, але вже приймає відвідувачів за попередньою домовленістю.

Музей "Дідова аптека" у Криворівні поблизу Верховини присвячений історії народної медицини Гуцульщини. В експозиції представлені цілющі трави, плоди, коріння та настоянки з них, якими в давнину лікувалися українські горяни.

Екскурсія розпочинається з фітокімнати (музейно-аптечної комори), де відвідувачам розповідають про історію медицини у Карпатах та про цілющі властивості карпатських трав і профілактичні властивості трав'яних чаїв.

В другій кімнаті відвідувачі можкть дізнатися про використання у народній медицині особливих настоянок із мухоморами, зміями та бджолами для профілактики та лікування важких видів захворювань.

Також "Дідова аптека" пропонує дегустацію настоянок на травах, плодах, ягодах та чорногірському корінні, ароматних карпатських чаїв, а для дітей – ягідних сиропів. Цю ж продукцію можна придбати в музейній крамниці.

Приватний музей "Лісова скульптура" в Яблуневі - постійно діюча експозиція майстра Ігоря Фартушного. Музей розташований у двоповерховій будівлі у західній частині села.

Зібрані тут дерев'яні скульптури виконані зі знайдених автором у лісі корчів, які майже не оброблялися. Основний скульптор – природа. З цієї причини вироби тонуються лише натуральними фарбами і покриваються лаком.

Музей "Резиденція янголів" у Долині відкрила у 2023 році колекціонерка з Луганщини Олена Стеценко.

Під час широкомасштабного російського вторгнення вона була змушена виїхати з рідного міста Кремінна. Експозиція виставлялася у різних куточках України, поки не знайшла постійне місце у Долині.

В експозиції представлені сотні різноманітних фігурок янголів з усіх куточків України та з 37 інших країн світу. Професійні та аматроські роботи виконані в більш ніж 30 техніках.

Власниця музею проводить екскурсії, організовує фотосесії на романтичних локаціях.

Музей "Українська старовина" відкрила в 2007 році яремчанська колекціонерка Марія Медик.

Експозиція музею відтворює побут XIX та XX століть кількох регіонів України: Буковини, Гуцульщини, Покуття та Бойківщини. У кількох залах виставлені предмети культури та побуту карпатських регіонів. Зокрема представлені вироби прядіння та ткацтва, кераміка, скрині.

Експонуються рідкісні книги (церковнослов'янською, латинською та давньоєврейською мовами), старі фотографії місцевих жителів, картини та ікони на склі.

Одним із унікальних експонатів є кайдани з австро-угорської в'язниці.

Музей бурого ведмедя у Маняві відкрито у 2006 році з ініціативи громадської організації "Наш дім – Манява". Таким чином місцеві жителі вшанували чотирилапого звіра, який вважається господарем лісу, символом могутності та частиною місцевої культури.

У кількох кімнатах приміщення Манявської сільської ради зібрано понад 80 "ведмежих" експонатів, зокрема опудало ведмедиці.

Також представлені сувеніри, виготовлені місцевими жителями, іграшки, гуцульські кахлі, годинники та багато іншого. Виставлено галерею картин, присвячених ведмежій тематиці.

Екскурсії проводяться безкоштовно, проте добровільні пожертвування вітаються.

Музей визвольних змагань Галицького району в Бурштині розташовується у приміщенні палацу культури "Прометей". Його започаткували 1996 року Брацтво ОУН-УПА Галицької районної станиці і Товариство політв'язнів та репресованих Галицького району.

В експозиції представлені матеріали про події Другої світової війни на території краю, видатні постаті борців за волю України, роботу місцевої інтелігенції тих часів. Можна побачити макети криївок, в яких переховувались вояки УПА, деякі види зброї, яку використовували за тих часів, карти бойових дій.

Музей визвольних змагань Снятинщини носить ім'я полковника ОУН-УПА Василя Андрусяка (Грегота-Різуна), який народився у Снятині у 1915 проці. Ще в юнацтві він став засновником осередку ОУН в Снятинській гімназії, а в  1941 році очолив окружний провід ОУН у Снятині.

Снятинський музей Андрусяка заснований 1995 року. Розташовується на другому поверсі Снятинської ратуші.

Музейна експозиція висвітлює тему національно-визвольної боротьби українського народу XX столітя та державотворчі процеси на території Покутського краю. Зокрема, тут можна дізнатися про діяльність громадського товариства "Січ", про події Першої світової війни та участь жителів краю в лавах УСС та УГА, про суспільне життя мешканців краю в період польської, більшовицької та німецької окупацій, про збройну боротьба ОУН-УПА з німецькими та російськими загарбниками.

Окрема експозиція присвячена життю та подвигам полковника ОУН-УПА Василя Андрусяка (псевдо "Грегіт", "Різун", "Різьбяр" тощо), що був родом із Снятина.

Івано-Франківський обласний музей визвольної боротьби імені Степана Бандери розміщується у двоповерховій будівлі в стилі модерну недалеко від центру міста.

В музеї представлені документи та речові матеріали, що охоплюють період із XI по XX сторіччя та які розповідають про боротьбу мешканців Прикарпаття за незалежність України. Зокрема, є документи, які висвітлюють боротьбу з радянським режимом Легіону січових стрільців, УНР, ЗУНР, ОУН та повстанської армії.

Експозиція, присвячена політв'язням, представлена ​​картою таборів ГУЛАГу та предметами побуту ув'язнених.

На місці страти жертв сталінського терору споруджено меморіальний комплекс "Дем'янів Лаз".

Філіями Івано-Франківського обласного музею визвольної боротьби імені Степана Бандери також є Історико-меморіальний музей Степана Бандери в Старому Угринові, Музей визвольної боротьби Прикарпатського краю у Косові та Музей "Підпільна штаб-квартира Романа Шухевича" в Княгиничах.

Музей визвольної боротьби Покутського краю відкрито в Заболотові в 2007 році до 65-річчя утворення УПА.

Експозиція розміщена у п'яти залах. Експонати умовно розподілені на два відділи. Історичний відділ розповідає про збройну боротьбу покутян проти окупаційних режимів у 1920-х – 1950-х роках. Зокрема, представлено реконструкцію обстановки бункера повстанців.

Оригінальні документи та фотографії висвітлюють історію визвольного руху на Покутті.

Крім того, у музеї представлено невелику етнографічну експозицію.

Косівський музей визвольної боротьби Прикарпатського краю присвячений історичним подіям 1920-1954 років, коли в Україні, зокрема на Прикарпатті, точилася боротьба українського народу за незалежність.

Експозиція висвітлює героїчну боротьбу Української повстанської армії, діяльність Організації українських націоналістів, боротьбу мирних жителів із окупаційними режимами, репресії проти патріотів.

Відтворено інтер'єр притулку партизанів.

Косівський музей визвольної боротьби Прикарпатського краю є філією Івано-Франківського обласного музею визвольної боротьби імені Степана Бандери.

Музей вівчарства у Космачі відкрився 2013 року на території готельного комплексу "Космацька Писанка". Діюча експозиція розміщується у хаті-стаї (сироварні), що складається з виробничого приміщення зі знаряддями праці та житлової кімнати, де представлені предмети побуту вівчарів.

Екскурсія наочно знайомить відвідувачів з роботою карпатських вівчарів, процесом переробки молока і технологією виготовлення традиційних полонинських сирів.

Також у музеї проводять майстеркласи з переробки вовни, починаючи від стрижки овець і завершуючи виготовленням вовняних виробів.