Пам'ятки Івано-Франківської області

Дерев'яна церква Зачаття Івана Хрестителя – пам'ятка гуцульської архітектури ХІХ століття.

Церкву перевезено до Черганівки в 1811 році з села Красноїлля. Поруч двоярусна кам'яна дзвіниця.

За радянських часів у приміщенні був Музей природи Карпат. Наразі храм діючий, належить Православній церкві України.

Дерев'яна церква Покрови Пресвятої Богородиці збудована в Маняві в 1819 році.

Знаходиться в центрі села. Цінність церкви в тому, що вона залишилася практично в тому самому вигляді, що і 200 років тому.

Покровська церква в Маняві - пам'ятка архітектури місцевого значення, належить громаді Православної церкви України.

Дерев'яна православна церква Преображення Господнього була збудована в 1938 році в центрі села Новиця, присілку Старого Угринова, на пожертвування парафіян. 

Преображенський храм у Новиці був найбільшим дерев'яним храмом на Галичині. В Україні він поступався розмірами лише Троїцькому собору в міста Новомосковськ. 

В ніч проти 11 червня 2018 року внаслідок пожежі храм згорів. Наразі триває відбудова церкви.

Церква Преображення Господнього в селі Спас побудована в 1811 році коштом парафіян. До того в селі була лише каплиця, збудована після того, як у XVII сторіччі татари спалили Іспаський монастир.

Храм дерев'яний, п'ятибанний, хрестовий у плані. Іконостас було замовлено італійським майстрам.

Преображенську церкву декілька разів реставрували, внаслідок чого тепер вона покрита не автентичними дерев'яними гонтами, а бляхою.

Дерев'яна церква Пресвятої Трійці в гуцульському стилі збудована в Микуличині в 1868 році.

Ймовірно, храм існував на цьому місці й раніше. Зокрема, дзвіницю датовано XVIII століттям.

Троїцька церква вражає розмірами, особливо усередині. Шедевром народного мистецтва є іконостас та розписи на стінах.

Греко-католицька церква Різдва Богородиці розташована в історичному районі Тисмениці, який називають "Монастирем".

Дерев'яний монастирський храм у гуцульському стилі збудований у 1736 році. Поруч розташована триярусна дерев'яна дзвіниця (XVIII століття). Тип хрестово-купольної церкви повторює план і структуру Хрестовоздвиженської церкви (1681 рік) Манявського скиту, яку легенда пов'язує з головним храмом Спасо-Міжгірського монастиря під Києвом.

Зберігся барочно-ренесансний іконостас, який деякі дослідники відносять до часів заснування храму.

Дерев'яна церква Різдва Пресвятої Богородиці у Ворохті - один із найкращих зразків гуцульської народної архітектури.

Побудована за традиційними технологіями без жодного цвяха в 1654-1657 роках у сусідньому селі Яблуниця. На сучасне місце церкву перенесли в 1780 році.

В інтер'єрах збереглися фрагменти настінних розписів XIX століття.

Поруч розташована двоярусна дерев'яна дзвіниця, в якій розмістилася експозиція церковного музею.

В 1979 році храм реставрували архітектори Богдан Кіндзельський, Григорій Крук, Іван Могитич.

Оборонна церква Різдва Пресвятої Богородиці – найдавніша споруда міста Рогатин.

Заснована він ще за часів Галицько-Волинського князівства – не пізніше XIV-XV сторічь, а можливо й раніше. За татарських набігів храм служив невеликою фортецею, про що свідчать оборонні стіни.

Тричі церква горіла і відбудовувалась заново з деякими змінами, внаслідок чого в архітектурному вигляді переплелися елементи готики та бароко.

За радянських часів церква Різдва залишалася чинною. Вона постраждала під час Другої світової війни, проте в 1955 році відбулося освячення відреставрованого храму. Трохи пізніше було відновлено іконостас.

Церква Різдва Пресвятої Богородиці в селі Горохолин Ліс побудована в 2008 році на місці згорілого дерев'яного храму Успіння Богородиці, заснованого в 1943 році.

Стара Успенська церква, яка була перетворена комуністами на музей атеїзму, стала знаменитою завдяки тому, що саме вона послужила декорацією для натурних зйомок кінофільму "Вій" за містичною повістю Миколи Гоголя (її можна побачити в сцені похоронної процесії). В 2006 році церква згоріла. За офіційною версією, пожежа виникла внаслідок порушення правил монтажу та експлуатації електромережі, проте місцеві жителі вірять, що старий храм був осквернений зйомками фільму про нечисту силу (аналогічна доля спіткала ще один храм, де також знімали "Вія" – у Седневі на Чернігівщині).

Можливо, саме тому дерев'яну церкву, що згоріла, вирішили не відновлювати в первісному вигляді, а збудували замість неї новий храм Різдва Пресвятої Богородиці з червоної цегли.

Православний храм Різдва Христового згадується в ХVІ сторіччі як головна культова споруда ремісничого району стародавнього Галича (в 1593 році храм був офіційно закріплений за гончарним цехом).

Протягом ХVІ-ХVІІІ століть церкву неодноразово руйнували татари, після чого вона була реконструйована і набула теперішнього вигляду. Тоді ж зроблено дерев'яний різьблений іконостас. На початку XX століття було проведено реставрацію за участю отця Миколи Вінницького - відомого москвофіла, репресованого австрійською владою. Перед храмом йому встановлено пам'ятник.

В останні роки поряд зведена дзвіниця. Біля церкви просто неба споруджено макет стародавнього Галича.

Велика дерев'яна церква Різдва Христового розташована у центрі Рожнятова.

Споруджена в 1900 році.

Хоча храм вважається пам'яткою архітектури місцевого значення, нині він покритий пластиковою вагонкою, через що втратив автентичний вигляд.

Дерев'яна церква Святих Апостолів Петра і Павла в Космачі споруджена в 1904 році.

Спочатку проводила греко-католицькі богослужіння, але після собору 1946 року стала приходом російської правславної церкви, а на початку 1990-х років перейшла до Української автокефальної православної церкви.

В 1965-1770 роках у Петропавлівській церкві Космача служив священиком Володимир Романюк, майбутній патріарх Православної церкви України.

Церква Святого Василія розташована в центрі села Черче, поряд із сільрадою.

Збудована, ймовірно, за проєктом архітектора Василя Нагірного. Храм дерев'яний, хрестоподібний у плані. В 1923-1933 роках відомий український художник Антін Манастирський розписав чотириярусний іконостас.

Поруч розташований новий мурований храм.

Молода дерев'яна церква Святого Василія Великого з'явилася в Яблуниці зовсім недавно - у 1992 році, проте збудована вона за всіма класичними канонами карпатської народної архітектури.

Храм прикрашає іконостас, виготовлений у 1995 році майстрами з Делятина Василем Савчуком та Василем Приймою. Ікони написав художник з Лазещини Михайло Кузюк. Художні настінні розписи виконали у 2000 році народні умільці із села Чорний Потік: Микола Палійчук, Василь Василишин, Михайло Ткачук, Михайло Менюк. Тетрапод вирізав та розписав Василь Василишин.

Церква Святого Димитрія Солунського у Печеніжині датується 1629 роком.

Спочатку це була невелика каплиця, збудована на місці спаленого татарами храму. Пізніше до неї прибудували великий дерев'яний храм Святого Димитрія, який зараз належить Православній церкві України. У ньому зберігаються старовинні церковні книги XVII-XVIII сторічь, різьблені та мальовані ікони.

Поруч із храмом збереглася будівля дияконської школи (XVIII століття).

Пам'ятний хрест "Свобода" споруджено коштом печеніжинської громади в 1873 році з нагоди 25-річчя від дня скасування панщини. На церковному подвір'ї поховано багато видатних людей Печеніжина.